ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯвже само по собі є молитвою за Україну.
Хлепчуть дощі чорноземну кров; Стуса місія:
щоб струмки пересохлі коню цілували знов гриву;
щоб кульбабу роса окульбачила й коників,
зачитавсь місяць «Виром» й згорів, я
дворовая девочка-дворянка,
за тебя, коленка-да-зеленка,
с небом воевала вся землянка
а теперь у маленького трупа
армия, нажравшаяся граппы,
смотрится необычайно глупо -
случилось: пусто всё со стен иконы сняты
с портретов прародня невидимо ушла
болит – и бьёт душа в тот колокол крылатый
что в храме на горе похожей на вола
случилось: бог поник в печной уткнувшись кафель
Друзі: ти і томик Елюара.
Ніч пливе із мріями у Везі,
ти - мій друг, з думками трохи crazy.
Ця мандрівка майже випадкова:
там чекають вірші і розмови.
Гра в мовчанку – наш душевний стан,
в тебе був із музою роман?...
Заграй мені у скрипочку стиха, помаленьку.
Українська народна пісня
Або мені дайте хоч і бубон в руки,
Або не питайте, чом стою, мов крук той.
Он танцює місяць поміж деревами,
А як в Людмир зайшли, дав дві години генерал
На пограбунок багатого юдейського містечка.
А була субота і початок Шавуоту .
Молився в синагозі люд.
Раббі Шломо так зануривсь у молитву,
Що, хоч і с
Живого місця не знайти на ній.
Але жива... Безсмертя не порушить
Усяка із можливих твоїх дій.
Втекти за край, сховатися, забутись.
Нема куди... Хто з Вічності утік?
Вогню також, пекельному по суті,
Розпатлана й недоречна,
Як та міська божевільна -
До неї всі звикли та…
Її би не помічати -
Оті загребущі клешні,
Незрячі очині більма,
Слизькі крижані вуста.
мороз б`є
мороз убиває
уранці знайшли шість трупів
їх убив мороз
засипав снігом
думав не знайдуть
знайшли…
Безсонниця. Гомер. Ряди тугих вітрил.
Я судна полічить спромігсь до середини.
Цей довгий виводок. Цей поїзд журавлиний,
Що над Елладою піднявсь було колись.
Як журавлиний клин у рубежі чужі.
зізнаватися серцю у холоді,
застилають сніжинки
прозорих річок голоси,
помовчи...
я втомилась
співати у білому золоті,
але ці кілька нот
Під клепсидрами зрад, покаянь і дурману,
Всі потуги земні віддаєм боротьбі,
А для чого, для кого живем і вмираєм?
Якщо ціль не ясна і сумління мутує ночами,
Якщо п’ється той яд без вагань і прозрінь,
Як щоден
Тебя я просто нарисую,
В постели тёмной, я проснулся,
За скатерть неба оглянулся,
Меня тревожит, я рисую,
В тумане скверны улыбнусь,
За эту горечь не волнуйся,
Узрей мой след и я вернусь.
ще безневинна Лета...
Моя любов – на трьох китах
одній тобі планета.
Печаль – сокиру кам’яну
в дорозі ми згубили.
Віддав я мідну далину
за алфавіт і крила.
Himmel ist wie ein Moment,
Schatten fallen auf die Erde,
Dunkel Esel bei uns fehlt.
05.02.2012 р
не можна
клітка у тілі кожна
квіткою сохне
може
можна
насіння із цвіту
давнього
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці: • Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники
 Огляд |
Дата |
|---|---|
| Майстерень Редакція
Обираємо Переможців нашого головного конкурсу Нагадаю, що окрім редакторів, запрошені брати участь у визначенні нов...
|
2009.12.26 |
ПЕРЕКЛАДИ
(Додаткова інформація
)
• Всі надіслані переклади • Голосування >>> _Сторінка створена для додаткового анонсування ваших перекладів відомих і корисних для розвитку сучасної української поезії авторів. __Якщо ви розміщуєте переклад на своїй особистій сторінці, то спочатку подаєте свій текст перекладу з титулом "Із такого то автора", а сам оригінал краще подати в коментарі, як джерело. _Якщо оригінал присутній на "Самвидаві", то можна свій переклад додати у коментарі до відповідного твору. Успіхів! • Всі надіслані переклади |
ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
• Голосування >>>Це не конкурс, - тут просто можна побачити написані нашими авторами вірші для дітей :) Всі надіслані на цю тему твори Спеціально для авторів чоловічої статі - краще сюди нічого на ніч не відсилайте! :) Успіхів! |
Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
(Додаткова інформація
)
• Голосування• Дуелянська Маньєризму • Що таке Маньєризм Усі опубліковані на тему маньєризму твори Це не конкурс, а підбірка віршів тематичного напрямку "Маньєризму". Якщо у вас є сумніви, то можете відіслати твір на тестування цією кнопулечкою >>> Пояснення: Мається на увазі, що це таки в ідеалі - Мистецтво, з усіма Божественними витоками, але дуже характерне. Маньєризм - як галантно-містерійний "наче" жест від "наче" буття до "наче" Мистецтва... І жодної журби - на часі зайнятися чимось ВИТОНЧЕНИМ і веселим. Наприклад, маньєризмом, і галантним, і навіть куртуазним. А ще вірніше - сублімацією цього всього в наші (ваші) часи і навпаки. Що таке галантний (вишукано чемний, люб'язний), куртуазний (високомодний, аж до статусу "Придворний") "маньєризм" ("їхні манери"), можна довідатись ось тут. >>> Найкоротше пояснення: формально, ідеальний маньєристичний вірш вельми схожий на бароковий, чи необароковий, але "ніби" не містить жодних очевидних для читача духовних аспектів у діях ліричного героя, авторських духовних розшуків. Тому все і відбувається "якби" (бо ж реально ж не існує нікого з нулем на шкалі "духовність"? Може бути "-", або "+", але ж не "0"?) , аж до рівня "ніби" мистецтва. Обов'язкова "грайливість" - на вищому рівні вже "ніби" грайливість. На цьому, найвищому рівні маньєризму, попри багатство засобів художнього вираження, очевидною є і досить ілюзорна "ніби" прихованість, реально існуючої духовної величі ліричних героїв. Тобто ідеальні крайності (кінці) маньєризму, бароко, постмодернізму, інших не модерністичних течій, схоже збігаються? Усі опубліковані на тему маньєризму твори |
Поезія Модернізму і Неомодернізму
(Додаткова інформація
)
• Всі надіслані переклади • Голосування На картинці маємо нагоду бачити побудову Вавілонської Вежі. Отож, пропонуємо таке ось спрощене бачення для розуміння характеру напрямку - Модернізму, як спроби суспільних і особистих досягнень усупереч божественній природі речей. Тільки не плутайтмо Божественні речі із цивілізаційно-технократичними. Тобто - "духовність" в модерністичних творах є не стосунками автора з Богом, а суспільно-цивілізаційним виром, служінням певним громадським ідеалам, кумирам, цій самій Вежі. Хоча, в цілому на картині проблема не в тому, що будують високу Вежу, - а для чого і яким чином вони її будують, кому, чому поклоняються. І ще підказка - якщо ви пишете вірші не послуговуючись досвідом мистецьких напрямків від знаних поетичних вчителів, то у 90% зі 100 ви належите до напрямку традиційної поезії. Для Модернізму потрібно елегантно чи агресивно заперечувати фундаментальні устої і намагатися пропонувати свої - і, звісно, не собі, а всім. Хоча Неомодернізм цим і відрізняється від Модернізму - автор, нео(ультра)модерніст, начебто і собі пропонує всі ці заперечення, і начебто він їх успішно "оживляє". Але це все тільки "начебто", чиста гра. Яку дуже часто прагнуть називати постмодернізмом, але це всього лише модернізм. Дерзайте! • Усе опубліковане на цю тему |
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
• Голосування• Всі надіслані твори Очевидно, що у випадку із використанням "нео" ми маємо звичну для сучасної довкола мистецької критики двоякість розуміння: 1) нео - "новий", як той, що замінив собою старий, як оновлений, черговий, наступний і 2) нео - "новий", який "виник, з'явився, не існував раніше". Тобто, наприклад, "фашизм-неофашизм", "колоніалізм-неоколоніалізм", "філологія-неофілологія"і т.д. у першому випадку і неологізм, неодарвінізм, і т.д. у другому випадку. Звичайно, християнська система координат не допускає появи речей щойностворених, відірваних від точки відліку - сотворіння світу Творцем - це фундамент для першого розуміння "нео", і вочевидь - ідеальний фундамент для найкращого розуміння як напрямку бароко, так і необароко. Є ще і модерністська система координат, яка побудована в інших координатних осях, і допускає появу того, чого не існувало раніше. Можливо така модерністська система є ілюзорною, але кожен має право на свої ілюзії, у тому числі і ведучий цієї рубрики, який вважає, що назви "Необароко" таки стосується загальнохристиянської системи координат. Ідеологічно поєднуючи "європейські" необароко і неокласицизм одним блоком, маємо на увазі відповідь на питання: "куди поділися древні греки та римляни?" - "стали християнами". Трохи детальніше про Необароко..., Неокласицизм... і Неореалізм... Щодо неореалізму - то він у наших оглядах майже збігається із неокласицизмом, бо зрілі, спокійні, розважливі погляди художніх реалістів, у нових обставинах постіндустріального життя ще дужче тягнуться до фундаментальних класичних основ (реалісти прагнуть стати мудрецями), а колишній образ гордовитого воїна-класицизму, трансформується до образу філософа. І яка різниця між "мудрецем" і "філософом", і ще "проповідником"? Надсилати редакції свої творчі пропозиції найкраще цією кнопулечкою >>> Зрозуміло, що тут буде присутня певна еклектика, але не хаос. Усі опубліковані на цю тему твори |
Співана поезія (лише із муз.файлами)
• Голосування• Усі опубліковані на цю тему твори Тут тільки вірші, покладені на музику. Або поетичні інтерпретації музикальних композицій. І дуже бажано окремим посиланням додавати музичний контекст. |
Поезія Романтизму і Сентименталізму
РОМАНТИЗМ • Голосування • Всі надіслані твори 1.Напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник наприкінці XVIII - XIX ст.; його представники боролися проти канонів класицизму, висували на перший план інтереси особи та почуття і використовували у своїй творчості історичні, та народно-поетичні теми. 2. Художній метод літератури та мистецтва, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини. 3. Умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю. Коротко кажучи: Романтизм — красивий юнак, або юнка - у плащі й крислатому капелюсі; кучеряве волосся розвівається за вітром: зір, що палає від захвату, звернений до неба. НЕОРОМАНТИЗМ. На сьогоднішній день також актуальним є поняття "неоромантизму", як "тривожне" оволодіння "романтиками" нинішньої, постіндустріальної епохи новими свободами і можливостями надсуспільного існування. СЕНТИМЕНТАЛІЗМ Сентименталізм — ніжна, тендітна дівчина: сидить, підперши підборіддя рукою: на обличчі — сумна задума, очі замріяно спрямовані вдалечінь: на віях виблискує нависла сльоза. Усі опубліковані на цю тему твори |
АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
(Додаткова інформація
)
• Голосування"Андеграунд як є" - поспілкуватись на цю тему. • Всі надіслані твори Не надсилайте у цю рубрику всіляку романтичну пургу! Андеґраунд не являє собою звичної філософсько-мистецької системи, на кшталт тієї ж готики, неоготики, бароко, необароко, модернізму ... Є явищем динамічним, схожим, наприклад, на фемінізм, але зі своєю сферою прикладання зусиль. Тобто, андеґраунд містить в собі суто свої концепції, направлені "проти" (для фемінізму проти сучасної "чоловічої" цивілізації) "сучасної" культ.традиції, а точніше, проти її визнаного "граунду". І питання не в тому, наскільки серйозним є культурне протистояння, а в тому, що воно існує, реально... Докладніше >>> Редактор розділу Жорж Дикий. Виступ перед командою субмарини Андеграунду а також: Основні пункти Уставу. а) Концептуальне. 0. Усім труба! але 1. З нами ви завжди першими дійдете до свого фінішу. 2. Нам, знизу, краще видно звідки ноги ростуть. 3. Немає нічого прекраснішого за правду на голе тіло. 4. Щоби падати, необов'язково довго здиратися вгору. 5. Ніколи! ніколи до четвертого стакана не їсти жовтий сніг. 6. Не "ходити" в пускові апарати. 7. Ніколи надто стрімко на поверхню не спливати. 8. Не ...лювати в акваріуми. 9. Голими задами акул на суші не дратувати. 10. В ілюмінатори фотки з Плейбоя не клеїти... >>> Усі опубліковані на цю тему твори |
Постфемінізм
(Додаткова інформація
)
• Голосування• Всі твори на цю тему Коли у мужів опускаються (відпадають) руки, ростуть крила (роги) і вони зникають в небі (пеклі), життя все таки залишається земним і рухається далі. Себто "позавоєнний" постфемінізм, як жіноча альтернатива постмодернізму*, є явищем цілком соціальним і оновлює світ на "жіночих засадах", до речі без потягу до кардинальної зміни доктрин. Що, звісно, не означає прихід матріархата, просто чоловікам доведеться змінитися... Публікації здійснює тільки редакція. |
|
Іронічний неореалізм
• Голосування • Всі надіслані на цю тему твори Цей напрямок не витікає із божественної природи Мистецтва. Швидше із авторської самоіронії. Жодних "ви", тільки про "я". Автор, чи ліричний герой знаходить себе (певний розмір своєї особистості) у "громадянських" координатах: Рівності ( іди куди хочеш, але не далі від інших?), Справедливості (бери, що хочеш, але не більше за інших?), Братства (кохайся, і не заважай іншим кохатись?). Сайтові засновники напрямку: Кока Черкаський, ... |
Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
• Голосування• Рубаї • Японська поезія Хайку • Хокку і танка. Вільна тематика • Іронічно-Еротичні хокку і танка • Всі надіслані у цей розділ твори Хокку, танка Свій п'ятивірш японці називають "танка" (дослівно "коротка пісня"). Тривірш - поетична форма, що виділилась з п'ятивірша. І носить назву "хайку". П'ятивіршем танка в європейців називається тому, що складається з п'яти ритмічних відрізків (колонів), які класично розташовані в такому порядку: 5-7-5-7-7 складів - усього 31 склад (японською мовою! Ми, напевно можемо дозволити собі складати трохи вільніше). Перша частина "короткої пісні" (5-7-5) по-японськи називається "хокку" (дослівно "початкова фраза"), а друга частина (7-7) - "агеку" ("завершальна фраза"). В японській поетичній антології VIII ст. "Манйосю" зустрічається танка, початкову фразу якої склала одна людина, а завершальну - інша. Такий спосіб створення п'ятивіршів згодом набув широкої популярності і поступово тривірш-хокку став самостійною поетичною формою. Але відтінок незавершеності так і лишився притаманним цій формі, особливо у жанрі "хайку". В становленні останнього, набутті ним тих рис, які в основному характеризують цей жанр і сьогодні. Рубаї Знавці кажуть, що писати правильніше "рубої",і важливо дотримуватися правил римування "a-a-б-а" (рідше "а-а-а-а") і вибудовувати спекотливу експресію мудрості на рідні теми, але, обов'язково, світоглядно цілісні. Рубаї́ — чотиривірш, як правило, філософського змісту. Рубаї як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, — одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному літуратурному середовищі (Захіреддін Бабур) та іранському (Омар Хайям). Приклад рубаї Омара Хайяма у перекладі В. Мисика: І юних, і старих — всіх поглинає час, …………а І невеликий нам дається днів запас. …………..а Ніщо не вічне тут: ми підемо так само, …холостий рядок Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас. а Різновид рубаї у казахській поезії називається ельон (одинадцятискладник з медіаною після шостого складу). Звертаються до вишуканої віршової форми рубаї й українські поети. Так, Д. Павличко у 1987 видав збірку «Рубаї»: Мені згадають людські серця Крихке й тоненьке серце олівця — Зламати легко, застругати важче, Списати неможливо до кінця. Подеколи рубаї вживаються з редифом. "Рубої (так звучить цей іменник перською, але всі звикли до того, що ми кажемо "рубаї") - бо вони нагадують у деяких перекладах рубання, писалися перською мовою, а в ній останнім словом у реченні завжди виступає дієслово майже з однаковими закінченнями - "і", коли про когось говориться без шани або панібратськи, "ід" - коли з повагою, "ан" - коли абстракто, "ам" - коли про себе, "ім" - коли про декількох осіб. Ось і вся інформація. Не наша ця культура, а східна, і припасовувати її до нашої не так просто..." Олександр Дяченко. |
|
ГЕОГРАФІЯ
Сторінка посвячена географічним пунктам, і тільки їм. • Голосування • Усе опубліковане на цю тему |
Композиції для театральної сцени
(Додаткова інформація
)
Моделюємо дійство на уявній сцені.• Голосування Усі опубліковані на цю тему твори |
ПЕРСОНИ
Критика, аналітика. У цю рубрику є сенс подавати матеріали про достойних наслідування митців.• Всі надіслані на цю тему аналітичні матеріали |
|
Головний поетичний конкурс «Майстерень»
• Конкурсне обговорення і визначення переможців >>> • Всі написані на цю тему огляди Мета: спостереження за динамікою представлених на сторінках "Поетичних Майстерень" творчих здобутків відомих і маловідомих авторів - іх відзначення за критеріями якості, та досягнутого рівня уподобань (рейтинг Майстерень). Результати оголошуються не рідше, аніж один раз на півроку. Передбачені матеріальні нагороди. Не потрібно відмічати для участі в конкурсі всі твори! Достатньо 2-3. Бо оцінюється авторська поетична сторінка в цілому. Домовленості: 1) Учасники "Самвидаву", які час від часу самі не оцінюють інших наших авторів, і зовсім не пишуть коментарів - не можуть бути визнані переможцями конкурсу "Самвидаву" "Поетичних Майстерень"; 2) Оцінених творів на авторській сторінці не повинно бути менше 15; 3) Основний масив творів автора-претендента повинен бути розміщений і заявлений до участі в конкурсі, щонайменше за 2 місяці до чергового проміжного підведення результатів (до 01 січня, або до 1 липня); 4) До розгляду приймається творчість авторів верхівки конкурсного рейтингу “Майстерень”; 5) Кожний редактор, а також колишні переможці (лауреати) конкурсу "Майстерень" мають право надіслати свою послідовність можливих переможців - у кількості трьох-чотирьох кандидатур; 6) Голос головного редактора тотожний двом редакторським голосам; 7) Головний редактор повинен першим оприлюднити свій список претендентів; 8) Переможці наших поетичних “Самвидав” конкурсів (перші місця) не можуть бути оголошені нашими переможцями повторно. Попередні відзначення: • Друге півріччя 2007 року • Перше півріччя 2007 року • Друге півріччя 2006 року • Перше півріччя 2006 року • Минулі роки |
|
Вірші на задану тему. Огляди
Усі опубліковані на цю тему огляди Нашим авторам пропонуються невеличкі поетичні змагання у написанні "віршів на тему", - на цій сторінці можна обговорити різні майбутні варіанти тем, заданих початків, а можна і відіслати варіантики в напрямку редакції >> Архів тем: Усі опубліковані на задані теми огляди |
Поезія Образу. Огляди
Світ - ось він. Здійснюємо поетичне розширення образу через коментарі. Якщо вже вірш дуже гарний, то і на своїй сторіночці опублікувати його паралельно можна. Із вказуванням даного Url контексту. Усі опубліковані на тему поезії Образу огляди |
Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
(Додаткова інформація
)
• Українська космічна поезія • • Голосування Сонячна система, Земля, Ukraine • Витоки Спейс-Арту >>> • Всі надіслані на цю тему твори >>> Керівник проекту: ok.spacer@gmail.com "...В цьому Всесвіті безліч світів і безліч поетів, які пишуть про них. Ми намагаємось зібрати усіх їх разом в затишній кав'ярні астропорту "Україна-Міжгалактична", на задньому дворі якого ми й задумалися собі :))) Звісно, що авторські права належать лише їхнім авторам і їхні твори за першої-ліпшої претензії будуть прибрані. Але ж сама суть українського Спейс-Арту від цього не зміниться. Адже наш голос завжди лунав і лунатиме на обширах галактик..." |
Спейс-арт
(Додаткова інформація
)
• Всі надіслані на цю тему прозові твори • Українська космічна прозаїка • Сонячна система, Земля, Ukraine • Витоки Спейс-Арту >>> • Всі надіслані на цю тему твори >>> Керівник проекту: ok.spacer@gmail.com "...В цьому Всесвіті безліч світів і безліч авторів, які пишуть про них. Ми намагаємось зібрати усіх їх разом в затишній кав'ярні астропорту "Україна-Міжгалактична", на задньому дворі якого ми й задумалися собі :))) Звісно, що авторські права належать лише їхнім авторам і їхні твори за першої-ліпшої претензії будуть прибрані. Але ж сама суть українського Спейс-Арту від цього не зміниться. Адже наш голос завжди лунав і лунатиме на обширах галактик..." |
Соціум
СОЦІУМ, -у, ч. 1. Людська спільнота як результат форм діяльності людей, що склалися історично. 2. Група людей, об'єднаних за якимись (професійними, культурними і т. ін.) ознаками. • Всі надіслані на цю тему аналітичні матеріали |
|
Денники
Денники на наших шпальтах відрізняються від щоденників за багатьма рисами. Денники - це таки певна висота художньої самореалізації на рівні прозових етюдів, словом -це трохи вище за "щоденники" і трохи інше аніж "мемуари". • Всі надіслані на цю тему прозові твори |
|
Станси і новостанси
(Додаткова інформація
)
• Голосування • Усі надіслані на цю тему твори Станси (від італ. stanza — строфа) — невеличкий вірш з кількох чотирирядкових строф, кожна з яких висловлює закінчену думку. В західноєвропейській поезії кінця XVIII — початку XIX століття поняття «станси» часто ототожнювали з поняттям «строфа». Інколи поняттям «строфа» позначали віршову організацію «високих жанрів, зокрема оди; під стансами (середній жанр) у такому випадку розуміли свого роду спрощений варіант строфічної віршової організації, ще більш спрощеною формою якого виступав куплет народної пісні — «низький» жанр). Таке слововживання спиралося й на переважне тяжіння стансових строф до релігійної, філософської і т. п. піднесеної (у порівнянні з піснею) тематики. Тематична сталість стансових строф і привела до того, що подібні вірші почали сприйматися як окремий жанр (хоча й без чітких ознак). Ось як, наприклад, М. Гоголь визначав жанрову природу стансів: «Є ще ліричні вірші, які містяться посередині між одою та гімном: тільки набувають певного порядку розмірені строфи й певного спокою, хоча ще не мають тієї великої повноти та просторової рами, яка належить оді. Тоді їх називають поети стансами, тобто просто строфами». Подібна термінологія не закріпилася й нині виходить з ужитку. До хрестоматійних зразків стансів відносять вірш О. Пушкіна «Брожу ли я вдоль улиц шумных». |
|
Сонет
(Додаткова інформація
)
• Голосування • Всі надіслані на цю тему твори Сонет (італ. sonare — звучати) — канонічний жанр ліричного вірша, який складається з двох катренів і двох терцетів (терцин), написаних переважно п'ятистопним ямбом з таким римуванням: абба — абба — ввг — дгд (хоча допустимі й інші конфігурації рим). Час виникнення сонета датують ХНІ століттям і пов'язують з поетичними здобутками сицилійської школи. В епоху Ренесансу сонет потрапляє з Італії до інших країн Західно-Центральної Європи. До східнослов'янської поезії сонет увів В. Тредіаковський. Український сонет з'явився в середині XIX століття, його перші спроби пов'язують із творчістю О. Шпигоцького і А. Метлинського. |
Епітафії
Можливо, це буде єдиним, що після нас залишиться.• Голосування • Всі надіслані на цю тему твори |
|
Метафізична поезія
Метафі́зика — філософія буття, наука про граничні і надчуттєві принципи і засади буття. • Голосування • Всі надіслані на цю тему твори Поняття «метафізика» в історико-філософському аспекті має ряд значень: * Метафізика — це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу); * Метафізика — це синонім філософії; * Метафізика в переносному розумінні (буденному) вживається для означення чогось абстрактного, малозрозумілого, умоспоглядального; * Метафізика — це наука про речі, спосіб з'ясування світоглядних питань (сенс життя — основне питання філософії тощо), які не піддаються осягненню за допомогою експерименту та методів конкретних наук; * Метафізика — це концепія розвитку, метод пізнання, альтернативний діалектиці. В значенні «антидіалектика» термін «метафізика» запровадив у філософію Геґель. Термін метафізика походить від сполучення грецьких μετά (metá) (після) і φυσικά (фізика). Тобто метафізика — це те, що йде після фізики. Так назвав один із своїх творів Арістотель. |
Flame. Полум
Танець. Тільки танець. Справжній танець - фактичний чи подумки. Мова жестів - рухів - містерія взаємин.• Голосування • Всі надіслані на цю тему твори |
Виключно, персоніфікована фауна і флора
• ГолосуванняТвори про конкретну рослинку, тваринку, бажано від імені такої істоти. ФАУНА, -и, ж. 1. У давньоримській міфології – богиня лісів, полів, звірів. 2. Сформований історично тваринний світ, сукупність усіх видів тварин даної місцевості, країни або певного геологічного періоду. // Про сукупність тварин певного типу, класу тощо. ФЛОРА, -и, ж. 1. У давньогрецькій міфології – богиня квітів, весни, а також веселощів. 2. Сукупність усіх видів рослин, що ростуть на певній території або росли на ній в минулі геологічні епохи; рослинний світ узагалі. 3. Сукупність бактерій, що постійно живуть у якомусь органі. • Всі надіслані на цю тему твори |
Виключно фауна і флора. Проза
• Всі надіслані на цю тему прозові твори ФАУНА, -и, ж. 1. У давньоримській міфології – богиня лісів, полів, звірів. 2. Сформований історично тваринний світ, сукупність усіх видів тварин даної місцевості, країни або певного геологічного періоду. // Про сукупність тварин певного типу, класу тощо. ФЛОРА, -и, ж. 1. У давньогрецькій міфології – богиня квітів, весни, а також веселощів. 2. Сукупність усіх видів рослин, що ростуть на певній території або росли на ній в минулі геологічні епохи; рослинний світ узагалі. 3. Сукупність бактерій, що постійно живуть у якомусь органі. ** Кишкова флора – сукупність бактеріальних видів, що населяють кишечник. |
|
Іншомовна проза (крім російської)
Російська поезія рубрикується усіма іншими нашими рубриками, нарівні з українською, а цей розділ для поезій, написаних іншими мовами. • Всі надіслані на цю тему прозові твори |
|
Духовна поезія
Давайте домовимося публікувати у цей розділ поезію, у якій головний акцент ставиться на Божественному. • Голосування • Всі надіслані на цю тему твори |
|
Портрети
• Голосування за кращих авторів ПОРТРЕТ, -а, ч. 1. Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. // Відповідний жанр образотворчого мистецтва. // розм. Про людину або її зображення, що дуже схожі на когось. 2. Опис зовнішності персонажа в літературному творі. // Загальна характеристика, сукупність характерних рис кого-небудь. // Різновид літературного жанру – нарис життя і діяльності якої-небудь людини. |
Поезія фентезі
У творах, які ви відсилаєте до цієї рубрики, повинні міститися чіткі ознаки фентезі - як бачення "іраціонального" цілком реальним. На відміну, наприклад, від фантастики, яка продвигає, так званий "науковий", сучасний раціоналізм. Тобто, явища дива, казки, сюжети на них основані. Орки і гобліни - не бажані, створюймо і розкриваймо образи наново. |
|
Інтерпретації музикальних композицій
(Додаткова інформація
)
До цієї рубрики приймаються вже всі ваші поетичні інтерпретації на названі вами музикальні теми. Як це робилося щодо вказаних музикальних тем раніше.  Тема №14 - Інтерпретації музикальних композицій з 5.09.2009 по 01.03.2010 Тема "Народна" : Обов'язково вказувати у назві вірша назву інтерпретованої композиції! • "Escucha Me" Gipsy Kings • "Don't Know Why" Norah Jones • James Last - "Brazil" • З Днем Народження (Happy Birthday To You)! Тема "Високочола" : Обов'язково вказувати у назві вірша назву інтерпретованої композиції! • "Пісня серця" Роман Коляда • "Вибачення" Роман Коляда • "Вечірні мрії" Роман Коляда • "Останнє кафе" Мікаел Тарівєрдієв Тема "Класична": Обов'язково вказувати у назві вірша назву інтерпретованої композиції! • "Toccata" Paul Mauriat • James Last - Chopin "Nocturne" Визначення кращих авторів рубрики • Усі надіслані на цю тему твориПісля написання тематичного вірша публікуйте його на власній сторінці віршем. При цьому у публікаційній формі, де теми і конкурси, поставте галочку навпроти "Тема № 14". Кращі вірші, та автори будуть прославлені за життя і оспівані у легендах, опісля. |
|
Хроніки забутих часів
Публікація має стосуватися саме конкретних минулих часів, вказувати їх, описувати їх. Такі собі конкретні ретроспективи у минуле, чи, цілком вірогідно, і в далеке майбутнє. |
|
Тріолети
Тріоле́т (фр. triolet, від лат. trio — троє) — восьмивірш за схемою римування на дві рими: зазвичай абааабаб, точніше навіть ABaAabAB. Причому перший рядок повторюється тричі: * * * Я складу вам тріолет Про поета і амура На старий-старий сюжет. Я складу вам тріолет На сюжет: амур-поет, Фоном буде нам натура. Я складу вам тріолет Про поета і амура (М. Вороний) * * * Сонце і день — не мені. Сни — моя втіха єдина. Та не щастить і вві сні. Сонце і день — не мені. О, хоч у снах чарівні Сняться юнацтва години… Сонце і день — не мені, Сни — моя втіха єдина (А. Казка). Тріолет виник у середньовічній французькій поезії, прижився в інших європейських літературах. В українській версифікаційній практиці з'являється епізодично. |
|
Колядки та щедрівки
Колядки — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов'язані із зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним (від Різдва 7 до Богоявления 19 січня за н.ст.). Вважають (О.Потебня, О.Брікнер та ін.), що К. в добу язичництва були приурочені до весняного новоріччя, в них часто згадується весняна пора — дощ, оранка і сівба тощо, До того ж у білорусів пісні такого ж змісту і характеру виконання — "волочебні пісні" — є весняними. Під впливом християнського календаря час виконання колядок наближено до зимового повороту сонця на літо (21 грудня), відколи день починає збільшуватися. Ця пора у багатьох сусідніх народів (римлян, греків) відзначалася як свято народження сонця і мала назву одного ж кореня з українською — "календа". Тому одна з поширених версій пояснення назви "К." така: вона запозичена українцями у римлян або греків. Але самі українські К. — настільки багатий, високомистецький і самобутній змістом жанр народної обрядової пісенності, що їх запозичення у чужинців — сумнівне. До того ж в українців поряд з К. є такі ж обрядові пісні — щедрівки (виконуються з 13 на 14 січня), яких з такою назвою немає у жодного народу. Та й саме зимове новоріччя в українців має назву Щедрого Вечора, тобто багатого вечора. Мав рацію Ф.Колесса, підкреслюючи, що "греко-римські впливи стрінулися на східнослов'янському, грунті вже з виробленою новорічною обрядовістю й величальними піснями місцевого походження. Дуже можливо, що ті старі новорічні пісні в нас називалися власне щедрівками". Є ознаки глибокої давнини і в самому колядницькому обряді: гуртова вокально-сценічна гра з музикою і танцем, з водінням кози, з переодяганням, виборами т.зв. "берези" — зачинальника, міхоноші-скарбника для збирання заколядованих дарунків. Старовинні К. підносяться над усіма обрядовими піснями ще й тим, що славлять велич самої людини. Це поетичні гімни господарю-хліборобові, воїну-лицареві, мисливцю, охоронцеві роду і родини, творцеві добробуту і щасливого життя (див.: Звеличання). Ф.Колесса все розмаїття мотивів К. зводив до 5 основних груп: 1) хліборобські; 2) воєнні (лицарські); 3) казково-апокрифічні (з відгомоном ще передхристиянських елементів); 4) любовні; 5) біблійні (апокрифічні, євангельські). У давніх К. відчутний дух княжої доби, лицарсько-дружинного, і козацького епосу, який осмислювався у дослідженнях В.Антоновича. М.Драго-манова, М.Грушевського та ш. Органічним компонентом К. і щедрівок є поколядь — прикінцева частина, в якій висловлюється поздоровлення (віншування) тому, кому колядували, Вона, як і новорічні посівання, урочиста, поетична, щира тоном і змістом, без вітійства: Рости величка до черевичка. Від черевичка до чобіточка. Від чобіточка аж до трамочка. Носи ключі від скрині, Будеш добра господиня. Будь здоровенька, Богу миленька, Рік від року, Милому до боку. Велика рости, Нам щедру виноси. Колядування мало великий виховний вплив на громаду: до злодіїв, пияків та ін. колядники не йшли. Звідси в народі й мовиться: "Не обходьте, не минайте моєї хати". Виняткову заслугу у збиранні і виданні К. і щедрівок має В.Гнатюк. Він 1914, після 15-річної підготовки, видав двотомний корпус К. — все зібране фольклористами до XX ст. Чеський фольклорист Іржі Горак, за словами М.Мушинки, назвав цю збірку епохальним твором, що становить новий визначний період в історії слов'янської фольклористики. |
|
Пародії та епіграми
Підказка: адміністрація під "пародійним" твором розуміє творчу поетичну спробу. Бо поезія і вирізняється від усього іншого високодуховними, душевними атрибутами. Прим.* На кожну пародію може бути дана і відповідь, для цього теж існує відповідна рубрика. |
|
Лімерики
ЛІМЕРИК, -а, ч. Жартівливий вірш з п'яти рядків, де два перших римуються з останнім. Уперше з'явилися у Великобританії, і частіше за все в них обігравалась якась нісенітниця. Імовірне походження - від ірландського міста Лімерик („Will you come up to Limerick?“) Эдвард Лир (1872) There was a young person of Ayr, Whose head was remarkably square: On the top, in fine weather, She wore a gold feather; Which dazzled the people of Ayr. Отже, найпростіше притримуватись традиційної схеми AABBA - у канонічному вигляді закінчення останнього рядка повторює закінчення першого. Сюжетно лімерик будується приблизно так: у першому рядку говориться, хто і звідки, у другому — що зробив, а далі — що з того вийшло. Частіше за все лімерики пишуть анапестом (1-й, 2-й і 5-й рядки — трьохстопним, 3-й и 4-й — двостопним), інколи амфібрахієм, і дактилем... |
Еротична поезія
ЕРОТИКА, -и, ж. 1. Підвищений інтерес до проблем статі, чуттєвість, сексуальність, хтивість. // Сексуальні почуття, фантазії та переживання, чуттєвість, а також те, що їх викликає. 2. Твори літератури та мистецтва, насичені чуттєвістю, присвячені опису її прояву. // Психологічні аспекти сексуальності, її розвитку і прояву у спілкуванні, моді, мистецтві і т. ін.На відміну від маньєризму, який тягнеться до "ніби", і з акцентами на грі-грайливості, тут все більш-менш "серйозно еротично". |
|
Наші президенти
Відкриваємо рубрику щодо конституційних "гарантів" всього українського - наших президентів. Але тільки про діючих чи колишніх президентів! Без періоду кандидатства і без кандидатів у президенти! Якщо наразі судити їх не можемо у звичайних судах - судимо-оцінюємо їх поетично. Думаю, що це буде не менш правдивий суд, аніж звичний, а в нинішніх умовах може і більш об'єктивний, ніж Верховний суд України. |
|
РОНДО!
(Додаткова інформація
)
– тверда віршована форма; развинулася з ронделя в XIV віці шляхом скорочення приспіву до піввірша. Розквіт рондо припадає на XVI-XVII віки. В XIX і XX ст. з'явилися різноманітні стилізації, що викликали новий його розквіт. Класичний рондо складається з 15 рядків у трьох строфах на дві рими. Його схема: аавва+аввР+аавваР, де велика буква Р - рефрен, що не римується, а повторює початкові слова першого рядка. Більш докладно ось тут >>> |
Український шансон
Шансон - це все таки не отой високий, що часто виглядає таким снобістським, стиль. Здебільшого, "просто" щемка лірична композиція, де багато кохання, взаємних переживань, почуттів, емоцій... Але "просто" - це таки дуже не просто...Стверджують, що напрямок шансону розвинувся з балади, віреле і рондо. Першим значним композитором шансону був Гільом де Машо (XIV століття). Наступне покоління композиторів вийшло, в основному, з Бургундії (Гійом Дюфаї і Жиль Беншуа). Їх шансони були прості за стилем і також розкладалися на три голоси. У середині XV століття утворилася «паризька школа» шансону (Клод де Сермізі і Клеман Жаннекен). З XVII століття в рамках «паризької школи» став розвиватися шансон, написаний для одного голосу. Жанр шансону взяли на озброєння співаки ранніх французьких кабаре в кінці XIX століття. З кабаре дана модифікація шансону перейшла у французьку естрадну музику XX століття (найвідомішими шансоньє були Містінгетт, Моріс Шевальє, Едіт Піаф та ін.) За межами Франції до числа шансоньє прийнято зараховувати майже всіх естрадних виконавців франкомовних пісень. Завдяки такому розширювальному тлумаченню терміну в цю категорію потрапляють Ів Монтан, Ж. Брассенс, Ш. Азнавур, М. Матьє, Джо Дассен, П. Каас. Словом, у 50-х роках минулого століття оформилися два головні напрямки оригінальної франкомовної пісні, існуючі до цього часу. Перший із них - жанр класичного шансону, де першорядне значення надається поетичній компоненті пісні, і автор як правило сам є виконавцем. Цей жанр зв'язується в першу чергу з іменами Моріса Шевальє, Шарля Трене і Едіт Піаф, яка продовжувала традицію реалістичної пісні. Всесвітньо відомі представники цього напрямку Шарль Азнавур і Сальваторе Адамо. Саме представники цього поетично-музичного напряму в повній мірі відповідають терміну шансоньє (chansonnier). Представники так званого «нового шансону» (nouvelle chanson), або «нової сцени» (nouvelle scène française) це молоде покоління французьких естрадних артистів. У своїй творчості вони не відмовляються від використання новітніх засобів сучасної легкої музики, включаючи елементи року, латиноамериканські та різноманітні інші етнічні ритми, електронну музику і т.д., але як і раніше дуже вимогливо ставляться до текстів своїх пісень. Початок «нового шансону» пов'язують з ім'ям Домініка А і відносять до останнього десятиріччя ХХ століття. Серед шансоньє, що прийшли на сцену в XXI столітті, Бенжамен Буальє, його сестра Коралі Клемен, Керен Анн, Олівія Руїз і багато інших. Інший напрямок французької пісні другої половини XX століття - естрадна пісня, яку виконують chanteur (співаки). Представники цього напряму теж нерідко є виконавцями пісень власного твору (поетами і / або композиторами), але в силу полегшеного поетичного змісту вони не є шансоньє в повному розумінні цього слова. Всесвітньо відомими виконавцями французьких естрадних пісень є Ів Монтан, Анрі Сальвадор, Мірей Матьє, Енріко Масіас, Джо Дассен, Деліла, Патрісія Каас, Лара Фабіан, Мілен Фармер. Кордон між шансоном і естрадною піснею досить умовний, і далеко не всякого франкомовного співака можна однозначно віднести до того чи іншого напрямку. За межами франкомовних країн часто всіх виконавців, що співають французькою мовою, називають шансоньє. Аналоги французьких шансоньє Аналоги класичного французького шансону зустрічаються у пісенній культурі багатьох країн. У СРСР ближче всього до цього жанру знаходилася авторська пісня, багато пісень виконували Олександр Вертинський, Марк Бернес, Леонід Утьосов, Клавдія Шульженко. У сучасній Росії - Володимир Висоцький, щонайменше у своїх французьких концертах, окремі цикли пісні О.Розенбаума, Олена Камбурова, Олена Ваєнга; в Іспанії Хоан Мануель Серрат; в Італії Фабріціо де Андре, Паоло Конте. В Україні - Олександр Смик, Наталія Криничанка, Олег Король ... |
|
Візуальна поезія
Можливо інша назва буде точнішою, та, наразі, маємо для рубрики цю. Візуальна поезія - своїми рядками супроводжує конкретний ( і опублікований на сторінці вірша!) візуальний образ. Тобто обов'язково повинен бути опублікований образ (картина, світлина), який надихнув до написання вірша. Або ж поезія має мати вигляд малюнку, включати в себе рисовані елементи. |
|
Інша візуальна поезія
Можливо інша назва буде точнішою, та, наразі, ця - Візуальна поезія - супроводжує породжені конкретними ( і опублікованими на сторінках вірша) візуальними образами рядки, що, неначе, беруть в оправу даний образ. Для "Іншої поезії" допустимим вважається відсутність сталої (яку можна без напруження повторювати іншими творами) ритмізації. |
Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
• Короткий тлумачний словничок Карпатсько-закарпатських означень Зважаючи на особливу цінність як для розвитку, так і збереження фундаментальних цінностей української мови і літератури у всій її багатогранності, і відкрито цю спеціальну рубрику із тимчасовою (допоки не придумається краща ) назвою "Карпатсько-Закарпатська Протопоезія". Таким чином адміністрація ПМ продовжує на своїх сторінках акцентувати цінності поетики Карпатського-Закарпатського Регіону, і широко рекламувати творчість наших авторів. |
|
Наша міфологія, вірші
(Додаткова інформація
)
Як і інші давні багатобожні (політеїстичні, язичницькі) вірування, вірування давніх слов'ян були тісно пов'язані з обожненням явищ і сил природи. Кожне з них мало певне надприродне пояснення та пов'язувалось з певним божеством чи таємничою істотою. Зміст: національний, крайовий, народний (тобто рідний для народу), а Митрополит Іларіон висловлював думку, що це слово означало саме «чужу віру», тобто те, що у греків та римлян означало «варвар». В літописах дохристиянські вірування звуться «поганством», а люди, котрі сповідують інші віри (як рідні, так і чужі), звуться поганами. На думку деяких вчених, воно походить від лат. paganus, що первісно означало «селянин» (тобто людина з провінції Римської Імперії). «Поганська» віра розглядалась як погана, примітивна. 2. Особливості слов'янських язичницьких вірувань Для українського політеїзму немає нічого надприродного, немає нічого, що було б поза Природою. Язичники-слов'яни, схоже, ніколи не потребували виразу своєї віри у церквах як особливих релігійних організаціях, тому що божественне завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них. Суть стародавньої віри — це не особисте спасіння, як у частини світових релігій, — а збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду. Таким чином, це і комплекс вірувань, і спосіб життя, і світогляд, і спосіб відтворення родових стосунків, культури, знань та навичок. 3. Пантеон богів Слов'яни вірили у багатьох богів. Сучасні вчені мають думку, що язичницькі боги, яких вважають виявом початкової міфології, насправді були уявленнями наших предків про Всесвіт. Першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Більшість язичницьких богів слов'ян відомі з народної творчості: пісень, колядок. Головні східнослов'янські боги: був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна, що збереглися в Україні, змальовують його стрільцем. Важливою пам'яткою є «Велесової книги» — літературної пам'ятки нібито дохристиянських часів, вік якої точно не встановлено. Вона стала відома суспільству при досить дивних обставинах, що дають підстави стверджувати що це можливо і підробка XVIII—XIX ст. Якщо ж це дійсно історична пам'ятка, то її значення неможливо переоцінити. Вона проливає світло на певні сторони вірувань і життя східних слов'ян. В ній приводяться назви багатьох богів, а також повідомляється як велика таємниця, що насправді всі ці боги — це одне, стверджуючи таким чином ідею єдинобожжя в досить незвичному вигляді. 4. Див. також 5. Джерела Слов'янська міфологія Головні боги: Велес • Дажбог • Дана • Лада • Мокош • Перун • Рід • Рожаниці • Сварог • Святовит • Сімаргл • Стрибог • Триглав • Хорс • Ярило Інші боги Берегиня • Білобог • Додола • Доля • Девона • Колодій • Коляда • Коструб • Купало • Леля • Мара • Полель • Поренут • Поревіт • Порвата • Сварожич • Стріча • Троян • Чорнобог Міфічні істоти Бабай • Баба-яга • Болотник • Біс • Відьмак • Верліока • Вій • Вовкулака • Водяник • Дворовик • Діди • Домовик • Злидні • Лісовик • Лихо • Мавка (Віла) • Перелесник • Полудниця • Польовик • Русалка • Чугайстер • Чорт |
|
Наша міфологія, інша поезія
(Додаткова інформація
)
Як і інші давні багатобожні (політеїстичні, язичницькі) вірування, вірування давніх слов'ян були тісно пов'язані з обожненням явищ і сил природи. Кожне з них мало певне надприродне пояснення та пов'язувалось з певним божеством чи таємничою істотою. Зміст: національний, крайовий, народний (тобто рідний для народу), а Митрополит Іларіон висловлював думку, що це слово означало саме «чужу віру», тобто те, що у греків та римлян означало «варвар». В літописах дохристиянські вірування звуться «поганством», а люди, котрі сповідують інші віри (як рідні, так і чужі), звуться поганами. На думку деяких вчених, воно походить від лат. paganus, що первісно означало «селянин» (тобто людина з провінції Римської Імперії). «Поганська» віра розглядалась як погана, примітивна. 2. Особливості слов'янських язичницьких вірувань Для українського політеїзму немає нічого надприродного, немає нічого, що було б поза Природою. Язичники-слов'яни, схоже, ніколи не потребували виразу своєї віри у церквах як особливих релігійних організаціях, тому що божественне завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них. Суть стародавньої віри — це не особисте спасіння, як у частини світових релігій, — а збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду. Таким чином, це і комплекс вірувань, і спосіб життя, і світогляд, і спосіб відтворення родових стосунків, культури, знань та навичок. 3. Пантеон богів Слов'яни вірили у багатьох богів. Сучасні вчені мають думку, що язичницькі боги, яких вважають виявом початкової міфології, насправді були уявленнями наших предків про Всесвіт. Першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Більшість язичницьких богів слов'ян відомі з народної творчості: пісень, колядок. Головні східнослов'янські боги: був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна, що збереглися в Україні, змальовують його стрільцем. Важливою пам'яткою є «Велесової книги» — літературної пам'ятки нібито дохристиянських часів, вік якої точно не встановлено. Вона стала відома суспільству при досить дивних обставинах, що дають підстави стверджувати що це можливо і підробка XVIII—XIX ст. Якщо ж це дійсно історична пам'ятка, то її значення неможливо переоцінити. Вона проливає світло на певні сторони вірувань і життя східних слов'ян. В ній приводяться назви багатьох богів, а також повідомляється як велика таємниця, що насправді всі ці боги — це одне, стверджуючи таким чином ідею єдинобожжя в досить незвичному вигляді. 4. Див. також 5. Джерела Слов'янська міфологія Головні боги: Велес • Дажбог • Дана • Лада • Мокош • Перун • Рід • Рожаниці • Сварог • Святовит • Сімаргл • Стрибог • Триглав • Хорс • Ярило Інші боги Берегиня • Білобог • Додола • Доля • Девона • Колодій • Коляда • Коструб • Купало • Леля • Мара • Полель • Поренут • Поревіт • Порвата • Сварожич • Стріча • Троян • Чорнобог Міфічні істоти Бабай • Баба-яга • Болотник • Біс • Відьмак • Верліока • Вій • Вовкулака • Водяник • Дворовик • Діди • Домовик • Злидні • Лісовик • Лихо • Мавка (Віла) • Перелесник • Полудниця • Польовик • Русалка • Чугайстер • Чорт |
|
Наша міфологія, проза
(Додаткова інформація
)
Як і інші давні багатобожні (політеїстичні, язичницькі) вірування, вірування давніх слов'ян були тісно пов'язані з обожненням явищ і сил природи. Кожне з них мало певне надприродне пояснення та пов'язувалось з певним божеством чи таємничою істотою. Зміст: національний, крайовий, народний (тобто рідний для народу), а Митрополит Іларіон висловлював думку, що це слово означало саме «чужу віру», тобто те, що у греків та римлян означало «варвар». В літописах дохристиянські вірування звуться «поганством», а люди, котрі сповідують інші віри (як рідні, так і чужі), звуться поганами. На думку деяких вчених, воно походить від лат. paganus, що первісно означало «селянин» (тобто людина з провінції Римської Імперії). «Поганська» віра розглядалась як погана, примітивна. 2. Особливості слов'янських язичницьких вірувань Для українського політеїзму немає нічого надприродного, немає нічого, що було б поза Природою. Язичники-слов'яни, схоже, ніколи не потребували виразу своєї віри у церквах як особливих релігійних організаціях, тому що божественне завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них. Суть стародавньої віри — це не особисте спасіння, як у частини світових релігій, — а збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду. Таким чином, це і комплекс вірувань, і спосіб життя, і світогляд, і спосіб відтворення родових стосунків, культури, знань та навичок. 3. Пантеон богів Слов'яни вірили у багатьох богів. Сучасні вчені мають думку, що язичницькі боги, яких вважають виявом початкової міфології, насправді були уявленнями наших предків про Всесвіт. Першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Більшість язичницьких богів слов'ян відомі з народної творчості: пісень, колядок. Головні східнослов'янські боги: був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна, що збереглися в Україні, змальовують його стрільцем. Важливою пам'яткою є «Велесової книги» — літературної пам'ятки нібито дохристиянських часів, вік якої точно не встановлено. Вона стала відома суспільству при досить дивних обставинах, що дають підстави стверджувати що це можливо і підробка XVIII—XIX ст. Якщо ж це дійсно історична пам'ятка, то її значення неможливо переоцінити. Вона проливає світло на певні сторони вірувань і життя східних слов'ян. В ній приводяться назви багатьох богів, а також повідомляється як велика таємниця, що насправді всі ці боги — це одне, стверджуючи таким чином ідею єдинобожжя в досить незвичному вигляді. 4. Див. також 5. Джерела Слов'янська міфологія Головні боги: Велес • Дажбог • Дана • Лада • Мокош • Перун • Рід • Рожаниці • Сварог • Святовит • Сімаргл • Стрибог • Триглав • Хорс • Ярило Інші боги Берегиня • Білобог • Додола • Доля • Девона • Колодій • Коляда • Коструб • Купало • Леля • Мара • Полель • Поренут • Поревіт • Порвата • Сварожич • Стріча • Троян • Чорнобог Міфічні істоти Бабай • Баба-яга • Болотник • Біс • Відьмак • Верліока • Вій • Вовкулака • Водяник • Дворовик • Діди • Домовик • Злидні • Лісовик • Лихо • Мавка (Віла) • Перелесник • Полудниця • Польовик • Русалка • Чугайстер • Чорт |
|
Наша міфологія, аналітика
(Додаткова інформація
)
Як і інші давні багатобожні (політеїстичні, язичницькі) вірування, вірування давніх слов'ян були тісно пов'язані з обожненням явищ і сил природи. Кожне з них мало певне надприродне пояснення та пов'язувалось з певним божеством чи таємничою істотою. Зміст: національний, крайовий, народний (тобто рідний для народу), а Митрополит Іларіон висловлював думку, що це слово означало саме «чужу віру», тобто те, що у греків та римлян означало «варвар». В літописах дохристиянські вірування звуться «поганством», а люди, котрі сповідують інші віри (як рідні, так і чужі), звуться поганами. На думку деяких вчених, воно походить від лат. paganus, що первісно означало «селянин» (тобто людина з провінції Римської Імперії). «Поганська» віра розглядалась як погана, примітивна. 2. Особливості слов'янських язичницьких вірувань Для українського політеїзму немає нічого надприродного, немає нічого, що було б поза Природою. Язичники-слов'яни, схоже, ніколи не потребували виразу своєї віри у церквах як особливих релігійних організаціях, тому що божественне завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них. Суть стародавньої віри — це не особисте спасіння, як у частини світових релігій, — а збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду. Таким чином, це і комплекс вірувань, і спосіб життя, і світогляд, і спосіб відтворення родових стосунків, культури, знань та навичок. 3. Пантеон богів Слов'яни вірили у багатьох богів. Сучасні вчені мають думку, що язичницькі боги, яких вважають виявом початкової міфології, насправді були уявленнями наших предків про Всесвіт. Першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Більшість язичницьких богів слов'ян відомі з народної творчості: пісень, колядок. Головні східнослов'янські боги: був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна, що збереглися в Україні, змальовують його стрільцем. Важливою пам'яткою є «Велесової книги» — літературної пам'ятки нібито дохристиянських часів, вік якої точно не встановлено. Вона стала відома суспільству при досить дивних обставинах, що дають підстави стверджувати що це можливо і підробка XVIII—XIX ст. Якщо ж це дійсно історична пам'ятка, то її значення неможливо переоцінити. Вона проливає світло на певні сторони вірувань і життя східних слов'ян. В ній приводяться назви багатьох богів, а також повідомляється як велика таємниця, що насправді всі ці боги — це одне, стверджуючи таким чином ідею єдинобожжя в досить незвичному вигляді. 4. Див. також 5. Джерела Слов'янська міфологія Головні боги: Велес • Дажбог • Дана • Лада • Мокош • Перун • Рід • Рожаниці • Сварог • Святовит • Сімаргл • Стрибог • Триглав • Хорс • Ярило Інші боги Берегиня • Білобог • Додола • Доля • Девона • Колодій • Коляда • Коструб • Купало • Леля • Мара • Полель • Поренут • Поревіт • Порвата • Сварожич • Стріча • Троян • Чорнобог Міфічні істоти Бабай • Баба-яга • Болотник • Біс • Відьмак • Верліока • Вій • Вовкулака • Водяник • Дворовик • Діди • Домовик • Злидні • Лісовик • Лихо • Мавка (Віла) • Перелесник • Полудниця • Польовик • Русалка • Чугайстер • Чорт |
|
Наша міфологія, публіцистика
(Додаткова інформація
)
Як і інші давні багатобожні (політеїстичні, язичницькі) вірування, вірування давніх слов'ян були тісно пов'язані з обожненням явищ і сил природи. Кожне з них мало певне надприродне пояснення та пов'язувалось з певним божеством чи таємничою істотою. Зміст: національний, крайовий, народний (тобто рідний для народу), а Митрополит Іларіон висловлював думку, що це слово означало саме «чужу віру», тобто те, що у греків та римлян означало «варвар». В літописах дохристиянські вірування звуться «поганством», а люди, котрі сповідують інші віри (як рідні, так і чужі), звуться поганами. На думку деяких вчених, воно походить від лат. paganus, що первісно означало «селянин» (тобто людина з провінції Римської Імперії). «Поганська» віра розглядалась як погана, примітивна. 2. Особливості слов'янських язичницьких вірувань Для українського політеїзму немає нічого надприродного, немає нічого, що було б поза Природою. Язичники-слов'яни, схоже, ніколи не потребували виразу своєї віри у церквах як особливих релігійних організаціях, тому що божественне завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них. Суть стародавньої віри — це не особисте спасіння, як у частини світових релігій, — а збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду. Таким чином, це і комплекс вірувань, і спосіб життя, і світогляд, і спосіб відтворення родових стосунків, культури, знань та навичок. 3. Пантеон богів Слов'яни вірили у багатьох богів. Сучасні вчені мають думку, що язичницькі боги, яких вважають виявом початкової міфології, насправді були уявленнями наших предків про Всесвіт. Першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Більшість язичницьких богів слов'ян відомі з народної творчості: пісень, колядок. Головні східнослов'янські боги: був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна, що збереглися в Україні, змальовують його стрільцем. Важливою пам'яткою є «Велесової книги» — літературної пам'ятки нібито дохристиянських часів, вік якої точно не встановлено. Вона стала відома суспільству при досить дивних обставинах, що дають підстави стверджувати що це можливо і підробка XVIII—XIX ст. Якщо ж це дійсно історична пам'ятка, то її значення неможливо переоцінити. Вона проливає світло на певні сторони вірувань і життя східних слов'ян. В ній приводяться назви багатьох богів, а також повідомляється як велика таємниця, що насправді всі ці боги — це одне, стверджуючи таким чином ідею єдинобожжя в досить незвичному вигляді. 4. Див. також 5. Джерела Слов'янська міфологія Головні боги: Велес • Дажбог • Дана • Лада • Мокош • Перун • Рід • Рожаниці • Сварог • Святовит • Сімаргл • Стрибог • Триглав • Хорс • Ярило Інші боги Берегиня • Білобог • Додола • Доля • Девона • Колодій • Коляда • Коструб • Купало • Леля • Мара • Полель • Поренут • Поревіт • Порвата • Сварожич • Стріча • Троян • Чорнобог Міфічні істоти Бабай • Баба-яга • Болотник • Біс • Відьмак • Верліока • Вій • Вовкулака • Водяник • Дворовик • Діди • Домовик • Злидні • Лісовик • Лихо • Мавка (Віла) • Перелесник • Полудниця • Польовик • Русалка • Чугайстер • Чорт |
|
Українська та давньослов'янська міфологія, рецензії
(Додаткова інформація
)
Як і інші давні багатобожні (політеїстичні, язичницькі) вірування, вірування давніх слов'ян були тісно пов'язані з обожненням явищ і сил природи. Кожне з них мало певне надприродне пояснення та пов'язувалось з певним божеством чи таємничою істотою. Зміст: національний, крайовий, народний (тобто рідний для народу), а Митрополит Іларіон висловлював думку, що це слово означало саме «чужу віру», тобто те, що у греків та римлян означало «варвар». В літописах дохристиянські вірування звуться «поганством», а люди, котрі сповідують інші віри (як рідні, так і чужі), звуться поганами. На думку деяких вчених, воно походить від лат. paganus, що первісно означало «селянин» (тобто людина з провінції Римської Імперії). «Поганська» віра розглядалась як погана, примітивна. 2. Особливості слов'янських язичницьких вірувань Для українського політеїзму немає нічого надприродного, немає нічого, що було б поза Природою. Язичники-слов'яни, схоже, ніколи не потребували виразу своєї віри у церквах як особливих релігійних організаціях, тому що божественне завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них. Суть стародавньої віри — це не особисте спасіння, як у частини світових релігій, — а збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду. Таким чином, це і комплекс вірувань, і спосіб життя, і світогляд, і спосіб відтворення родових стосунків, культури, знань та навичок. 3. Пантеон богів Слов'яни вірили у багатьох богів. Сучасні вчені мають думку, що язичницькі боги, яких вважають виявом початкової міфології, насправді були уявленнями наших предків про Всесвіт. Першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Більшість язичницьких богів слов'ян відомі з народної творчості: пісень, колядок. Головні східнослов'янські боги: був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна, що збереглися в Україні, змальовують його стрільцем. Важливою пам'яткою є «Велесової книги» — літературної пам'ятки нібито дохристиянських часів, вік якої точно не встановлено. Вона стала відома суспільству при досить дивних обставинах, що дають підстави стверджувати що це можливо і підробка XVIII—XIX ст. Якщо ж це дійсно історична пам'ятка, то її значення неможливо переоцінити. Вона проливає світло на певні сторони вірувань і життя східних слов'ян. В ній приводяться назви багатьох богів, а також повідомляється як велика таємниця, що насправді всі ці боги — це одне, стверджуючи таким чином ідею єдинобожжя в досить незвичному вигляді. 4. Див. також 5. Джерела Слов'янська міфологія Головні боги: Велес • Дажбог • Дана • Лада • Мокош • Перун • Рід • Рожаниці • Сварог • Святовит • Сімаргл • Стрибог • Триглав • Хорс • Ярило Інші боги Берегиня • Білобог • Додола • Доля • Девона • Колодій • Коляда • Коструб • Купало • Леля • Мара • Полель • Поренут • Поревіт • Порвата • Сварожич • Стріча • Троян • Чорнобог Міфічні істоти Бабай • Баба-яга • Болотник • Біс • Відьмак • Верліока • Вій • Вовкулака • Водяник • Дворовик • Діди • Домовик • Злидні • Лісовик • Лихо • Мавка (Віла) • Перелесник • Полудниця • Польовик • Русалка • Чугайстер • Чорт |
Тема №16. Зимосінь! «Живи сьогодні, як у день останній»
(Додаткова інформація
)
Пропонуємо нашим авторам новий турнір у написанні віршів на "тему" згідно заданих на цій сторінці перших рядків і загальної теми. І цього разу дозволяється переставляти слова, змінювати ритміку і довжину заданого рядка, головне аби використані в тематичному рядку слова були присутні повністю і у вашому найпершому рядку (при опублікуванні вірша потрібно відмітити як рубрику "Тему №16"). Та найголовніше, - працювати над темою з надзавданням в голові. А відповідність надзавданню (ЖИВИ СЬОГОДНІ, ЯК У ДЕНЬ ОСТАННІЙ), як колись гаслу партії (тому чи іншому), матиме вирішальний вплив на оцінку адекватності авторських трудів. Звісно, можна і не трудитися, і далі висіти вниз головою, але на носі зима, і банани певний час не визріватимуть... ( Серед тих, хто наважиться взяти участь у цьому нелегкому творчому випробовуванні, прямим і непідкупним загальнонародним голосуванням будуть вибрані переможці. _ Визначення кращих авторів турніру. Архів тем:№ 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 Триває турнір: Тема №16 - Живи сьогодні, як у день останній з 16.11.2011 по ??.???.2011 Тема "Народна" : • "Я пам'ятник собі..." (від Горація аж до нас...) • "Листопад - напитися й топитися..." (ПМ) • "По падолисту смерть і пародисту..." (ПМ) Тема "Високочола": • "І (де) міжсезоння дихає (стріляє) в потилицю..." (Ч.Ж.) • "Я вийду з осені у жовтні..." • "Я вийду з осені у зжовкл..." (П.М.) Тема "Класична": • "А як відлетять лелеченьки..." (Роман Скиба) • "І так пусто на землі, без тебе, одній..." (За М.Кристалінською: "Опустела без тебя Земля") новинка Тема "Дитяча": • "Тепло на горішки поцупили мишки..." (П.М.) • "з листопаду в грудень..." І, звичайно, тема "Музична": • "Sometimes I get to feelin'..." Queen "These are the days of our lives" Альбом "Innuendo", 1991 Визначення кращих авторів турніру • Усі надіслані на цю тему твориПісля написання тематичного вірша публікуйте його на власній сторінці віршем. При цьому у публікаційній формі, де теми і конкурси, поставте галочку навпроти "Тема № 16". Кращі вірші, та автори будуть прославлені за життя і оспівані у легендах, опісля... Сторінка відкрита адміністрацією ПМ. Нагадуємо, порядок слів у тематичних рядках можна змінювати... |
Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Шановні колеги, чи слово того, хто енергетично живиться авторськими творами, а інколи навіть і авторським життям - повинно бути останнім?Риторичне питання, так? Тому ця рубрика і відкривається, для спроб відповідей на нього. Але спроб, безумовно, таких, які тяжіють до творчих. Без отого всього, що на малюнку... ((( Підказка 1 - ( жадаємо від пародій - поетичності, а це значить - висоти духовної, душевної...) Підказка 2 - "пародія на пародію" - це в рубрику "пародій..." |
Жарт - арт!
Коротко і безособово (якщо може йтися про образу) і дуже навіть особово, якщо про похвалу чи привітання! Ну, звісно, і тут є своє голосування, і тут можна мати своїх переможців - тимчасових, або ж постійних! |
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2606 seconds