Автори - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ

2010.09.04 01:21

КАРАМБА!

Карамба! Самба! Сеньйорита
Текілою в тобі розлита,
Їй сплачуєш гріховне мито…
Це ж так підступно оголити
Лате стегна!

Уже давно ти нею мариш,
В уяві злій палких пожарищ

Гаррібальд Сідоров

2010.09.03 22:43

Забуття

Спокушають ніжні
Сонячні уста -
І п’яніють вишні,
А трава густа –
Жовта, наче вохра,
Нині не цвіте –
Від кохання всохла.
Отаке святе

Ярослав Чорногуз

2010.09.03 21:07

ВЕРЕСНЕВИЙ ВЕЧІР

Легкий дим на озері од вітру
Ніжно плесо хмарою гойднув,
Стомлено на дзеркало зітхнув...
Промінь сонечка печаль ту витре,

Завібрує ледь тремтливим сяйвом,
Бризкаючи злотом з-поміж віт,
Мов глибинам темним шле привіт,

Кока Черкаський

2010.09.03 20:59

Бунгарая

„Я знов загубив десь ключі від сараю,
А там же рушниця, патрони, харчі,
Укотре до мене прийшла Бунгарая,
Нам хороше з нею вночі.

Вона по не-нашому щось там патяка,
Говорить, напевно, мені про любов,
В тебе, Бунгарає, така гарна постать,-

Юлька Гриценко

2010.09.03 20:29

Клаптик осені

Маленька дівчинка бігла парком, намагаючись оминути великі калюжі, в котрих відбивалось сіре небо. Старенький дуб, який не раз ховав від дощу, сьогодні і сам заплакав : парк вирубують. На лавочці вмостилась пара закоханих неформалів: дівчина довго вовтуз

Олександр Заруба

2010.09.03 20:25

* * *

Просити у Бога шафранову тогу зарано,
Хоч плескає в склянці з похмілля уранці нірвана.
Та стрілка секундна з твого гороскопа відкраює миті,
Де жалюзі ділять на рівні шматочки дерев верховіття.

Ще тисячі справ до метро у ясир поведуть своїх бранців,

Кузя Пруткова

2010.09.03 19:49

Хованки-піжмурки (в лісі, в полі, коло хати)

Як збудуєм гарні гатки,
Хто зруйнує наші хатки?
В річку падають берізки -
Аж злітають в неБО БРИзки!
(1)
/Всі персонажі сховані, як бобри - у інших словах. В дужках - скільки слів сховано. Хто відшукає?/

Ще нявкати

Юля Бро

2010.09.03 14:56

можно брать любые слова...

Можно брать любые слова и молчать их с тобой вдвоём.
Отпускать их, как голыши, в водоём и считать круги.
Можно убегать и слышать: «беги-беги…» сплошным враньём
полагать невозможность сбежать от себя. Радиан дуги
будет равен всегда временным промежутка

Надія Коваль

2010.09.03 14:09

***

На той берег по камінню
Скік-скок, перескочу.
Як не знесе бистра річка,
Як у ній ся вся не вмочу.

На той берег, попід гору,
Де хатина писаная,
Там бо жиють люди добрі,

Василь Юдов

2010.09.03 13:57

ЗОРІ П-РЕЗИДЕНТІВ (10.)

Сім'я відео придбала на усю зарплату.
Криза радість дарувала. Особливо тату…

Всілися після вечері дивитись кіно,
Зачинили вікна, двері – бо страшне воно!

Там усякі кровопивці дітей загризають,
А космічні вовкулаки жінок роздягають…

Василь Юдов

2010.09.03 13:56

ЗОРІ П-РЕЗИДЕНТІВ (9.)

Кажуть люди, що між нами
Світи паралельні.
Там існують всякі монстри
І чорти пекельні...

Тож кума до кума липне,
Прижмурює очі...
І цілує куди бачить,

Василь Юдов

2010.09.03 13:54

ЗОРІ П-РЕЗИДЕНТІВ (8.)

Захотілося сходити куму по гриби,
Бо займатися туризмом лісовим любив.
Що то значить запах лісу у грибний сезон -
Очищаються легені, в груди пре озон.
Молодіє серце, нирки, ожива печінка,
Ще й не гавкає на нерви про роботу жінка.
Кум справдішнього г

Нік Волошин

2010.09.03 13:53

Стало модно писати про осінь

Стало модно писати про осінь...
Ніби вересень вже надвор,
Та ще можна ногами босими
В світанковій бродити зорі.

Можна довго ще вранішні роси
Разом з теплим вдихати повітрям.
Прошепоч

Василь Юдов

2010.09.03 13:52

ЗОРІ П-РЕЗИДЕНТІВ (7.)

Комісія педагогів з «ОГОГО-освіти»
Наїхала в малу школу, де ще вчаться діти.
Тож човгають комісари в приміщенні школи,
Заглядають у шпарини, шукають проколи.

А директор перед ними, як та балерина –
Ось вам плани, ось вам звіти, ось права дитини,
О

Василь Юдов

2010.09.03 13:52

ЗОРІ П-РЕЗИДЕНТІВ (6.)

Дід Микола зліг у комі після перепою.
Лежить в позі несвідомій, як в труні ногою...
Лікарі реанімують. У венах уколи.
Витягують наче баржу із коми Миколу.
Оприлюднився. Відкрилося дідове око.
Пожвавішав, вийшов з коми, повернувся боком,
Руку тягне д

Мрія Поета

2010.09.03 13:27

Іди на голос

Змінився ніччю день, тепло стікає з рук.
Як чорний стяг, людська облуда майоріє, -
Іди на голос мій,
Іди на ніжний звук, -
Крихка і світла залишилась тільки мрія.

Її ж бо сутність не зблідніє від обмов.
Ти не помилишся, і смак її пізнавши, -

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Нові автори на сторінці:

2010.09.02

2010.09.01

2010.08.31

2010.08.30

2010.08.30

2010.08.30

2010.08.30

• Усі Словники •

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Огляд	Дата
Редакція Майстерень : "Коли книжок стане багато, то ми іншим чином організуємо цю сторінку. В • Вировець Лариса - "ЯКБИ" - Вірші, Харків, "Еде..."	2008.07.11