ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.01.22 19:25
Поети чубляться до скону,
Бо нетривкий між ними мир,
Бо кожен має власний гонор,
Бо кожен сам собі кумир.

Отак стражденна Україна,
Зневажена поміж людей,
Відроджується й знову гине

Олександр Сушко
2020.01.22 18:16
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Марія Дем'янюк
2020.01.22 16:36
В обіймах ночі сяю зіронькою:
ніяк не спиться...
А вона мене до себе притуляє,
колисає й муркоче, мов киця...

Ого, скільки рук має ніченька,
коли люляє усіх, у кого
місяць блищить у віченьках...

Тетяна Роса
2020.01.22 14:52
Калатала у пролісків дзвоники,
цокотіла звабливо підборами,
запрягала оливкових коників –
мандрувати казковими долами…
Ти була сміхотливою тишею,
Від ялиці хвоїнкою гострою,
твої зорі були найвищими…
То було все… до першого пострілу.

Сергій Губерначук
2020.01.22 13:57
Співайте, сини!
Ваші батьки – орфеї!

Співайте, сини!
Бог дозволяє вам!

Співайте, сини!
І жінок научайте!

Ігор Деркач
2020.01.22 13:49
А ми такі усі єдині,
що і не треба злуки,
бо завдяки лихій годині,
аби не заблукали, нині
приклала Раша руку.

***
Ніяк не угомониться совок

Ярослав Чорногуз
2020.01.22 12:12
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживає в грудях рана,
Як воля Божа з піднебесь.

Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,

Олександр Олехо
2020.01.22 11:56
Природа, речі, ми і час…
І бумеранг навколо долі.
Як мало доброго у нас,
в театрі слів, де ситі ролі.
Європа чиста і пуста.
Надія вічно неумита.
У нас зажурені вуста.
Розрада суму – оковита…

Олена Музичук
2020.01.22 10:44
Вчила мене стара мати
грати і співати
і навчила часто, часто
сльози проливати.
Та й тепер, буває, плачу,
плачу, як згадаю,
хто отих дітей циганських
музиці навчає.

Олександр Сушко
2020.01.22 09:19
Нині воюють Словом
Без вояків і гармат.
Там, де російська мова -
Там України нема.

Там є шансон і водка,
Кров ручаями тече.
Пушкін - сяйна обгортка

Микола Соболь
2020.01.22 06:31
До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»

Домінік Арфіст
2020.01.21 23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)

Вікторія Лимарівна
2020.01.21 19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.

Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,

Мессір Лукас
2020.01.21 19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.

Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/

Надія Тарасюк
2020.01.21 19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.

Галина Сливка
2020.01.21 19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.

Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди конкурсів):

Руслана Василькевич
2009.05.31

Редакція Майстерень
2006.12.10

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Огляди конкурсів

 Визначення переможців І півріччя 2006 року
12.07.2006. Вітаю! Позаду півроку нашого "СамВидав" життя. Це добре. Процес іде. Спробуємо оголосити результати, тобто переможців нашого конкурсу. Безумовно, "Майстерні" не створені лише з метою проведення конкурсу. Конкурс, напевно, найбільш стороння до основних засад річ. Постійний моніторинг власної творчості, розвиток в оточенні динамічних майстерень інших авторів - ось головне, себто, ним є самовдосконалення наших авторів.
Але і конкурс існує. І результати ніби чітко помітні за рейтингом "Майстерень":
Білецька Наталка (5.27-5.21),
Вировець Лариса (5.31-5.25),
Мельник Тетяна (5.25-5.17),
Татчин Сергій (5.29-5.37)

Рейтинг Майстерень вказано першим (станом на 12-14.07.2006.
Отож, порадилися з ми Диким Жоржем і пропонуємо - так, як кількість творів різна, і середні оцінки мало відрізняються, і головне, якість авторської поезії виглядає рівною, оголосити переможцями всю четвірку.
Щодо наших скромних нагород, то до описаних на сторінці
http://ukrart.lviv.ua/konkpoetic.html
"соціальних благ", нинішнім переможцям пропонується і статус редакторства, при чому зі збереженням голосу на народному фронті.

Щодо уточнених останніми днями (10-12 липня 2006) рейтингів, то, в першу чергу, оцінки ставилися (редакторами) за ще не переглянуті, не оцінені раніше поезії. Вимоги стандартні для всіх, правила однакові. Єдине - наші організаційні можливості обмежені. Чотири лауреати, переможці - це нині наш максимум.

Щодо "народних" рейтингів, де повна "демократія", то ми строго попросили, декого, наприклад, Вакуленка Володимира (і інших) позабирати щедрі і неоправдані кваліфікацією поціновувача "7", критично придивитися до зливи поставлених "6"...
Надалі питання "1","2","6" і "7" буде вирішено технічно, а поки що редакція дуже просить стримувати свої почуття розумною достатністю.

Для неслухняних користувачів відкрита корисна сторіночка Мартиролог


Щодо "титулів" редакторів, то ноша ця важка і неприємна, і потребує зваженості, а також серйозного творчого порозуміння із самим собою, потребує бути готовим до постійних самооновлень, до втрат ілюзій.
Більш ніж переконаний, що є певний вік, до якого потрібно дорости, аби бути корисним для творчості інших.
Отож, якщо нинішні переможці погодяться - будемо раді хорошій компанії, якщо ні - це теж буде цілком розважливим кроком. Кому ж приємно ступати на мінні поля, на кшталт, "при першій же нагоді виставлю як повних ідіотів, зрештою, це недалеко від істини..."

ЩО СПОДОБАЛОСЯ:


Сподобався процес. Наші автори задумуються, що публікувати і публікують "Вибране". Більше того - в процесі розміщення, та читання коментарів, народ отримує достатню кількість критичних синців під око, аби відкрилося загадкове “третє”. Але ж одна “точка зору” тільки у циклопів, можливо ми стаємо більше людьми?
Перші наші автори виглядають майже рівними, різниця в рейтингах уподобань дуже невелика і, початково не точна, - мало оцінювачів, редакторів.
Але читаються всі з приємністю, що дивовижно.
Хороша компанія. Думаю, що далі стануть більш очевидними кроки цих авторів у роботі над “Вибраним”, над осмисленням деяких стильових неясностей, неточностей.
Інші автори:

В цьому огляді спробую трішечки прокоментувати оригінальний текст молодої киянки Анни Хромової "Тапети", дуже цікавий в цілому твір. Сумарну оцінку я виставив би, як (5) - "файно" (можливо є і краще означення для "5", що між "добре" і "прекрасно", аніж "файно", - шукаємо).

Як на мене, опубліковані автором частини "Тапет" читаються з живим інтересом, хоча... Що нормально для молодої авторки (і всіх юних творих особистостей?), те, звісно, з класичної точки зору всіляких літературних закамянілостей - недотемперовано, "недогармонізовано"... Звичайно, авторка не ставила собі жодної такої цілі, - просто писала, як писалося, жила, як жилося - що і цінно. До речі, в руслі модернізму її "Тапети" можуть служити для юних авторок хорошою лоцією. Так. Звичайно. Але модернізм, це тільки частка, і смію зауважити дуже обмежений відрізок у творчому розвитку, хоча і всіяний безліччю творчих епітафій - авторських крапок. І хто тут тільки не бував, не "проповідував", не бігав по кругу під рев захоплених трибун. І хто себе тут, в ньому, щасливо знайшов? У всезапереченні модернізму?! У заграванні зі сліпо-глухим до минулого і майбутнього соживачем-нечитачем?.. Та бог з ними, нещасними...
Утім, щодо оцінювання "Тапет". Нормальний погляд на поезію передбачає автозаповнення собою створеного автором обсягу, а оцінюючи звідти, оцінюєш, передусім, комфорт, особисті зручності, "ландшафтні" збіги? Отож, редакторам для об'єктивності доводиться вести себе поетично ненормально, тримаючись "осторонь". В цьому, ймовірно, і проявлятиметься основна різниця між "Народними" уподобаннями і уподобаннями "Майстерень". Ціль - поєднання? Ума з відчуттями? Досвіду з бажаннями? Взаємодопомога? Теж не дуже зрозуміло.
На завершення про незабутнє. Чого майже немає у прозі? Напевно поезію пишимо усе таки для себе. І авторське задоволення від твору вирішальний фактор. Тому в нас і є цей запит "Самооцінка твору автором", як розуміння курсів. І Анна Хромова писала "Тапети", як на мене, для себе, що дуже цінно.

“ЩО ВРАЗИЛО”:


Був колись такий колоритний автор, як Максим Колиба. І здавалося, не буде заміни "старій гвардії" Віртуальних Віршів, але ні! Хороше місце порожнім не буде.
Отож, вітаємо непересічного автора, зовсім неоднозначного у своїй творчій потузі, чергового номінанта нашої "Веселої колекції"

Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:54 ]
КОВЗАНЯР

Б.-І. Антоничу

Змагаюсь з ледом я
бо ковзаняр.
Бо маю на стопах вогненні криці.
І не ховаюсь у лапатих снах ялиці.
Я розділяю сніг
на воду і на небо.
Як справедливий цар.
Бо на ногах ножі,
а не якісь слизькі,
підступні кеди.

Непогано, правда? Чіткість і концептуальність думки, новий погляд на відомі речі. Але це тільки початок, найвразливіше далі.

Владислав Бурик - [ 2006.01.03 13:19 ]
ПЛАЧ ЄРЕМІЇ


Удари грому. Малярія. Плащаниця.
Ліхтар на дроті б'ється у вікно.
Провалля коми. Єремія. Пропасниця.
Уважним вухом слухаю стегно.
Удари малярії по сідницях.
Ліхтар на Єремії чує вікна.
Провалля плащаниці. Кома вуха.
Уважним дротом б'є стегно.
Сніданок для таємних або ліквор.
Відрижка їжею або зішесття Духа.
Удари Єремії б'ють вікно.
Смерділо рибою чи лихом.
Пустеля. Не помер. Яка задуха.
Іуда. П'ятирічка. Дніпрогес.
Петро - це камінь, я це - вухо.
Христос. Голгофа. Риба. Хрест.

Річ достойна аналізу, хоча би з причини прекрасного настрою, який виникає після її прочитання. Хіба можна залишитися байдужим? Зупинитися на оцінці "5", себто "Файно"?...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-06-14 09:22:04
Переглядів сторінки твору 4824
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.299 / 5  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.473 / 5  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Головний поетичний конкурс «Майстерень»
Автор востаннє на сайті 2020.01.22 11:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-17 20:15:27 ]
Володю, тримайте питання.
Поясніть, будь ласка, за яким принципом вибираються кращі? За рейтингом комп’ютера - є багато відомих імен, що заслуговують на перемогу.
Чи вибір іде тільки серед нових імен? Тоді мені важко щось сказати, бо я ще не дуже орієнтуюся, хто новий, а хто - ні. Ну, звичайно, я не маю на увазі Забужко, Костенко, Івасюка, Стуса і багатьох відомих поетів, я кажу про імена менш відомі в широких колах, але які відомі Вам.

Я ще трохи почитаю сьогодні, користуючись тим, що сайт почав, нарешті, працювати, а тоді вже на ранок напишу.
Тільки, якщо можна, поясніть те, що я питаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-07-17 22:08:11 ]
Ларисо, передусім дякую за вашу допомогу в підтримці роботи нашого сайту.
Щодо конкурсу, то він є ніби якоюсь різновидністю сліду, а, може, навіть
тільки частинкою шлейфа, що позаду "Майстерень". В розумінні - позаду, чи там збоку основного процесу колективної творчості.
Основна ідея при визначенні переможців - формування і, затим, користування узагальненими середніми редакторськими оцінками, що складають рейтинг "Майстерень".
Звичайно є нюанси, які оцінками (їх малою кількістю) не розрізняються, тому
редактори можуть наполягати на врахуванні тонкощів при позиціюванні переможців.
Щодо інших авторів, то нинішнє визначення відбувається серед тих, хто зазначив свою участь у
нашому конкурсі і не перемагав у нас раніше. Багато поетів поки не зазначали свою участь у нашому конкурсі і тому вважаю, що цього разу ми
не зобов'язані їх номінувати, можливо, наступного разу?