Усі поеми - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2019.03.24 06:49

До уваги Редакції Майстерень

Невже поетичний ресурс слугуватиме майданчиком для образ, дошкульностей?
Минуло кілька днів...
Автор не реагує. Моє ім'я в тексті "Любов і Чорногуз", я для Сушка - "об'єкт"...
Нова проза автора не обійшла імені Ярослава Чорногуза. Книга сонетів з

Олександр Сушко

2019.03.23 22:06

Гавкун

Не буду сьогодні нічого писати, і не просіть. Ось, корвалолу трохи накрапаю до квасу, ковтну хутенько аби жінка не бачила - і в ліжко. Якщо дізнається, що в мене серце болить – буде цілу ніч лікувати, листя капустяне на лоба прикладатиме, замовля

Вікторія Лимарівна

2019.03.23 19:27

У пошуках затишку

Занадто шалена потужність у вітру:
Створив атмосферу якусь непривітну.
Здається,тріпочуть та рвуться вітрила;
Не вщухне ніяк невгамовна ця сила.

Дерева хитаються в п’яному танці:
Їх віти безсилі, приречені бранці.
Буває, що падають сліпо, опал

Нінель Новікова

2019.03.23 18:22

Крокуси

Сипонула весна самоцвіти
По вологій і чорній землі…
Скромні крокуси – дивного світу
Досконалі творіння малі!

2019

Іван Потьомкін

2019.03.23 14:36

Емілі Дікінсон (1830-1886)

А що як скажу я не в змозі чекать!
А що як Ворота Хтивості висаджу –
І шлях порятунку – до нього!
А що як пущу в небуття Смерть -
Глянь де мені болить – цього задосить
І проберуся в Свободу!
Вони нізащо не зможуть мене схопить!
Зможе голос -

Світлана Майя Залізняк

2019.03.23 11:07

Про читачів

Читач, знай, буває різним...
- Красивим, поганим, грізним?

- Та ні, він буває, слухай...
- Активним чи мовить сухо?

- Ой, це таки не в тему,
відчуй же мою проблему,
читач своєрідним буває...

Ніна Виноградська

2019.03.23 08:18

Проста людина

А хто вона, ота проста людина,
Що дім будує, випікає хліб?
Яка душа у неї і родина,
Добро чи зло у глибині садиб?

Які думки вона вкладає дітям,
Чому навчає: правді чи брехні?
І щоб вони, і навчені, і ситі,
Жили на радість людям і рідні.

Ігор Деркач

2019.03.23 08:16

Фронтовий вальс

Напишуть поети
пісні, і сонети,
та білого вальсу рядки
про дівчину милу і тиху могилу,
де мирно лежать вояки.

Співаємо пісню одну,
на інші не маємо часу.
Та не зупиняє війну

Віктор Кучерук

2019.03.23 00:09

* * *

Промайнула ніч, як тінь
Хмари жвавої над морем, –
І манлива далечінь
Знов ясніє перед зором.
За прочиненим вікном,
Сонцем збуджене світання
Світу біле полотно
Розфарбовує старанно.
Відкриваючи мені

Юрій Сидорів

2019.03.22 22:05

Будьмо

Щось книжка наступна не пишеться,
Минулий тираж не розпроданий.
Байдужість - читацька сподвижниця.
Гендлярство з її перешкодами
Та мовчазними фанфарами
Собі призначаю роботою.
Про успіх думками примарними
Я жили востаннє вимотую -
З такими його пе

Ніна Виноградська

2019.03.22 21:28

Повторять все

Кохання наше осявало світ,
Де все навкруг буяло і горіло.
І ми удвох творили той політ,
Де говорили руки, серце, тіло.

Ми падали знеможено в траву,
Спивали від безсилля ночі, роси.
Там полини гірчили наяву,
Де ти лицем в мої шовкові коси.

Олексій Кацай

2019.03.22 21:03

Портал

Портал
розташувався у затоні,
в якому тільки хвильки безборонні
з мальками граються на мілині.
Довкіл човнів
немає, ні туристів…
Од вогнищ виразок тут беріг чистий,
а від пляшок, то вже і поготів!..
Є лиш

Віктор Кучерук

2019.03.22 20:51

* * *

Коли змагаються щосили
Дощі з жадобою ріки, –
Високих круч похилі схили
Різьблять безтрепетно струмки.
Підступні впадини та вирви,
Кругом на пагорбах рудих, –
То заховаються, то вирнуть
Під час непевної ходи.
Вони, як присуди невтішні,

Василь Василенко

2019.03.22 19:10

Поетичні війни

Поетичні війни це – лафа.
Бо нема поранених і вбитих.
Слів-патронів скінчиться графа,
Епілогом будемо сповиті.

Ворог вириває кадика!
Кров дзюрчить, але мені начхати.
Напишу йому на пів листка,
Як бузочок пахне коло хати.

Сонце Місяць

2019.03.22 15:52

Старі кохання (Е. Верхарн)

Коли в саду волочать леви сумовиті
Бідарку зі старих кохань
На вежі вуглики очей моїх жадань
Спостерігають, сумовиті
Бідарку зі старих кохань

В обвитий вервицею звабний силует
Грудей цариці – злотий встромлено стилет

Вікторія Лимарівна

2019.03.22 14:09

Цена жизни

По мотивам телесериала "Позднее раскаяние")

Как важно в буднях, суете
Уметь ценить, что жизнь даёт.
Избегнув пагубных страстей,
Чтоб не увлёк водоворот,

Где ложь бесчинствует, порок.
И лёгкая нажива есть.

Лесь Українець

2019.03.22 13:31

***

Ой непокоїться серце,
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердься,
Що мене немає,

Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,
Пристав коло дуба.

Іван Потьомкін

2019.03.22 11:51

Обмін зі Всевишнім

Під час молитви якось раббі Леві
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій
Ніхто не спокусився.

Лесь Українець

2019.03.22 11:38

***

Ох, мавочко, мавко,
Кохав тебе палко,
Сонце лягало,
Кохання палало,
Сонце прокидалось,
Серце калаталось...

Ой на полонині,
Не знаю, як нині,

Ігор Деркач

2019.03.22 11:28

Пе-трон-таш

А ми живучі, та на разі
електорату не стає,
коли на часі
і заразі
голосувати за своє.

***
А у Раді не їли цукерок
і ніхто не питає америк –

Світлана Майя Залізняк

2019.03.22 10:39

Нута

віяло пальмове....
сонячний вітер...
Муза плете, не рахуючи петель.
Три пелікани наповнюють відра,
віти ожинні притоптує нетель.

Стан усевміння розлився чорнильно.
Час позбирати - і видати зріле.
Може, для когось близьке і живильне.

Олександр Сушко

2019.03.22 09:58

Судьбина

То, хочеш коханкою бути?
Подобаюсь, наче Амур?
Е, ні! В мене є вже "трикутник"
І коник, що любить алюр.

А жіночка - сонячна казка,
Довірлива, наче теля.
Шуруй звідси, хтива любаско!
На тебе не всядусь охляп!

Микола Дудар

2019.03.22 09:43

Хто керує?..

Після обстрілу - тиша…
І зозуля мовчить
Хтось - комусь не напише
Обірвалося в мить…

Зирять кулі зі стволу
Смертний Гільзи мотив…
Свое Поле футболу
І Ворота з могил…

Любов Бенедишин

2019.03.22 08:56

Популярне

У гримі чи без
граматика,
рікою – словес-
на патока.

Фанати(ки) з о!-
пахалами.
У фантиках що
шукали ми?

Ніна Виноградська

2019.03.22 08:56

Не старцюю

Сніги лежать. Іще пора безлиста.
Весна далеко…Квіти…Лобода…
З дахів звисають льодові намиста
І вимерзла у кухлику вода.

Ще брості досипають в снах зимових,
Їм рано прокидатися зі сну.
Співають зорі тиху колискову,
Майбутнє листя мріє про весну.

Василь Василенко

2019.03.22 06:14

Медку би

Заридала бджілка Майя:
"Геть усі, бо не така Я!

Хочуть люди тільки - меду!"
(Отаке життєве кредо).

Карася ловити зась!
М'ясо? Ні, тоді - карась...

Вікторія Торон

2019.03.22 05:21

Що ми знаєм про час?

Чи прямий, як стріла, чи петель пелюстки --
що ми знаєм про час? про віки -- як вінки?
геометрію давніх і свіжих подій?
...Під ногами – щоденного ворсу сувій
уперед на короткий розгорнеться строк
на годину, добу, на о

Сергій П'ятаченко

2019.03.21 22:23

Film noir

у чорних зіницях вечірньої вулиці полиски фар
щемливі дощі жебонять негучні і сльотаві веснянки
цей березень – час мартоплясів манливих марудних примар
і їх королева – зваблива мов жінка із фільмів нуар
у неї слів – повний бокал а

Ігор Деркач

2019.03.21 18:27

У форматі 3D

Живу, здається, кількома життями:
одне – у сниві, інші наяву
запитують німими голосами,
заради чого я іще живу.

Існую... Багатію – маю вірші,
плекаючи надію, що серця
стають у бучі все-таки чистіші –
живі і непідкупні до кінця.

Микола Дудар

2019.03.21 16:17

***

Приліг. Авжеш. Причина - втома, вечір
Впіймалась миш… малеча… п’яна в дим
У пастці ж клей… я проти кровотечі
Невже… а що? Блукаю поміж рим…
21.03.2019.

Олександр Сушко

2019.03.21 08:33

Любов і Чорногуз

От не люблять у наш чоловіки жінок і все. І не сказав би, що геть дурні, але трохи недоумкуваті – це факт. Як можна кричати на істоту, яка тобі народила дітей? Де у світі окрім людської спільноти прийнято гнути матюччя в сторону прекрасної статі? Поспос

Віктор Кучерук

2019.03.21 07:46

* * *

Подаленіла снів навала,
Як у світах дітей тепло, –
І час із пам’яті помалу
Усе стирає, що було.
А як же хочеться згадати,
В зажурі болісних утрат, –
Себе, спокусливо кучматим,
Межи піддатливих дівчат.
Та тільки де там!.. Не вдається,

Ярослав Чорногуз

2019.03.21 00:48

Ілюзія тепла

Весняний сад здолала дрімота,
Гойдаються гілки, немов куняють.
Неонова доріжка золота
Впадає в тишу змореного гаю.

Вечірня дотліває вже зоря,
Ховає руки вітер дивно-сині.
А попіл із неону – не згоря,
Ворушиться, немовби у каміні.

Серго Сокольник

2019.03.21 00:07

Маленька поема до Дня поезії

не адаптована під смаки. сюр. філософія***

...порозкидано на столі
Обгорілі, мов крила, твори,
І солоний від крові хліб,
Ніби підпис на договорі,
Що, порушивши раз один,
Ти, як Майстер, навік убитий.
-Маргарито, до мене йди

Сергій П'ятаченко

2019.03.21 00:00

БУДИНИ І НЕВРИ

налетить розкуйовдить козацькі чуби очерету
і шукай цього вітра мов вітра у полі лови
як же бути на зламі епох і сезонів поету?
як не втратити тут як не втратити тут голови?

у міжчассі сезонів очікуєм гостро на зміни
пливемо крізь розлом у плиткій

Володимир Бойко

2019.03.20 23:58

Зміюка

Вона чаїтися уміє –
Не сподіваєшся її,
Та нишком зло довкола сіє
Людисько, схоже до змії.

І хоч там як вона маскує
Підступні наміри свої,
Але недобре провіщують
Очиці з поглядом змії.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів