ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Дорога тримається лiсу
road and forest Дорога тримається лісу,
неначе руки – дитина.
На рани збирає мелісу,
очисток – на гул бджолиний.

Шукає яглиці, та марно –
суцвіття не медоносить.
В оцвітинах – днів ливарні
оманом відлита просинь.

Енклітика буквиці – тиша.
Екліптику пий, нетребо.
З дорогою у поміжвіршші
мандрує трависте небо.

Рояться кульбаби у ньому,
дощать серцелисті липи.
Шаблі осоки – невгамовні
архангелів архетипи.

Там ясність – щаблями до висі,
а тембри вітрів – гостина.
Ховатись, чи мчатися риссю
тобі вибирати, тіне.

10 Січня 2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-10 20:13:03
Переглядів сторінки твору 6472
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 20:27:28 ]
Не вірш, а романтична прогулянка цариною природи.
Дуже і дуже, лю.
Сумніви - невгамонні, до русизму тяжіє,
і отих два "шш".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 20:44:36 ]
та ні, оце поміжвіршшя - супер!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 20:47:17 ]
Дякую Ксеніє,
Я виправив...
З літнім теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-10 20:28:53 ]
Аж дух захватывает.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 20:52:37 ]
Дякую, Анно.
Приємно бачити вас на моїй сторінці.
Квітково,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 20:35:15 ]
Привіт, Юро.
...дорогою у поміжвіршші
мандрує трависте небо... - хороші знахідки, яскраві образи!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:03:08 ]
Спасибі , Володю.
Щось мені літа захотілось... може тому, що зима ніяка...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 20:48:32 ]
Таке ароматне і густе письмо) читається залюбки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 21:01:39 ]
Приєднуюсь до всіх попередніх ораторів.
Вірш просто чудовий.
Але якщо прагнути ідеалу, то, дозвольте?..
1) Як на мене, трохи забагато тире.
2) Дорогою у поміжвіршші... Так ніби краще.
3) Мчатися - точно русизм, хоч його й подають українські словники. Але їм у випадку русифікації вірити не можна. Українською - мчати.
Перепрошую за поради.
Щиро вдячна за насолоду від Вашої поезії, пане Юрію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:29:42 ]
Світланко,
Ще раз дякую поради, щодо відшліфування рядків.
Я забрав декілька тире, а але поки що залишив "з дорогою" і мчатися з огляду на наших класиків:
"Десь кричать і мчаться паровози" (Володимир Сосюра),
"Взяла [Юнона] спідницю і шнурівку, І хліба з сіллю на тарілку, К Еолу мчалась, як оса (Іван Котляревський)"
"Біжить вона [вода] з крутих бурт у глибокі долини, риє задубілу кору землі і мчиться ярами до річки (Панас Мирний)"
ь І знову день ішов за днем, мчалися безупинно хмари над головою, стікали до безодні дощові потоки, і все було по-давньому (Гнат Хоткевич"
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:05:29 ]
Дякую, дівчата.
Я зараз перегляну...
Щиро,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 20:56:46 ]
Чудова тінь, самодостатня...
Шикарне закінчення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:06:39 ]
Тінь має бути такою - ми ж-бо під Божою ходимо...
Дяки, Лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 20:58:45 ]
файно. просинь ясніє.

ліс(образ твору) підозріло чистий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:08:00 ]
Бо сонце і небо - чисті - то і ліс - відповідний... затишок для рослинної душі.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:03:04 ]
файний вірш, ваші словотворчі пошуки вражають :))
ЛЮ, але я завжди думала, що "омана" жіночого роду…
без натяків, з посмішкою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:10:19 ]
Дякую, Олю.
Так омана - це жін. роду.
А оман - це така лік.рослина. Деколи її називають - дивосил, дев'ятисил, ґалаґан.
Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:23:40 ]
Тост, Юрію.
"За нескінченний ряд твоїх метафор (або краще - тропів у всьому їхньому різнобарв'ї) і образів".
У кожному вірші - щось нове.
Як кожен день чи кожний ранок і т.д.і т.п. :-)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:33:31 ]
А я маю теж тост - "за творчу дружбу".
Дякую, Друже,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:36:14 ]
Будьмо :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:31:47 ]
Занурили в літо...
Повернули голос трави... :о)

Липа і пух щось у мене в контрах :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 21:56:41 ]
Дякую, Домінік.
Погоджують з пухом - нехай тоді дощать...
Щиро,
ЛЮ:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 21:36:37 ]
Згоден з Олександром: дуже гарне враження від новизни і метафоричності Ваших творів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 22:01:44 ]
Дякую, п.Богдане.
Тішуся що сподобалось.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-10 22:36:35 ]
гарне у Вас трависте небо! дуже воно менi припало до душi.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-10 23:00:01 ]
Дякую, Маріанно.
Радий, що припало,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 23:07:30 ]
В оцвітинах – днів ливарні
оманом відлита просинь... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 15:57:42 ]
Вітання, пане Іване.
Щиро дякую!
З огляду на ваші ":))" - хотів лише запитати чи ці рядки потребють перегляду?
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 01:40:48 ]
Сподобалося, Юр! Шаблі осок невгамовно
Й архангелів архетипи.
Наголоси стали б на місце.
А закінчення -пригнічуюче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 16:00:31 ]
Привіт, Юль.
"Наголоси стали б на місце." - А можна запитатися - де ті наголоси погуЛЮють?
Якось не хотілось би...
"А закінчення -пригнічуюче..." - Гммм... на те вона і тінь - їй вибирати...
Дяки,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2012-01-11 05:29:52 ]
)) а ти знаєш,що нетреба рани чудово гоїть? Гарний духмяний вірш. Енліптика трохи збила, кусаю ліктика, погуглю термін)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-11 16:08:29 ]
Егеж, гоїть Оксаночко. Падумать толька "нетреба" - а гоїть.
ЕНКЛІТИКА, и, ж., лінгв. Позбавлене власного наголосу слово, що стоїть після наголошеного і утворює разом з ним фонетичне ціле, об'єднане спільним наголосом.
ЕКЛІПТИКА, и, ж. Велике коло небеспої сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 00:48:51 ]
"Бій з тінню"(фільм) бачив.... "дохтора тіні" ще ні. А шо як власник тіні вилікується і втече? Хто за тінь (або йейо базар) отвєтіт?

Як завжди, Юро, образонасичено. Нікуди вже ти від цього не дінешся - багатий талановито єси, мовцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 17:48:31 ]
Михасю,
"нема світла - нема тіні" = "нема людини - нема проблеми" :)
Дякую, Друже!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-12 13:56:27 ]
Добрый день (или ночь?), ЛЮ.
Какая разница по времени с киевским?
Я оставила ответ на своей странице.
На каком континенте находится воспетая дорога?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 17:51:23 ]
У нас 7 годин різниці. Ви ідете попереду.
Континент - Північна Америка.
З добрим настроєм, Анно.
Я залишив декілька думок на вашій сторіночці.
Дякую,
ЛЮ