Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юлія Івченко (1978)
Чому ж тобі так погано, сонечко, спиться без степових найсильніших у світі вовчиць?
може тому, що Маруся до гробу безтямно кохає Гриця?
може, її кохання сильніше за найжорстокіших вбивць?


Інфо
* Народний рейтинг 5.159 / 5.67
* Рейтинг "Майстерень": 5.158 / 5.76
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Переглядів сторінки автора: 141996
Дата реєстрації: 2008-11-01 21:38:25
Звідки: Київ
Школа та стилі: Неоклассицизм, модернізм, постмодернізм, метафізична поезія.
У кого навчаюсь: У життя.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2022.03.27 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора

Найновіший твір
**********************************
наліво — пістолети, направо — кулемети…
страшна війна кривавить та спопеляє край !
час струшує з чола колишні еполети,
бо ж кожен день — борня а кожен син — відчай
та у солдатськім кухлику палає чорний чай.

це скільки вже століть знов заступа на горло
звіряча тінь орди та глушить мови гроно …
чи ж від чужих смеркань тобі ще не холонуть
бентежні сподівання солдатських цих долоней
та жовто-сині квіти Тараса на іконах?

ти мабуть міцно спиш? йому за це подякуй.
у нього завтра сповідь із відстрілом на мир,
і кожна мить востаннє живе червоним маком,
і спогадом про дім, аж стогнуть явори,
та сяє синій пролісок з-під трухлої кори.

згадаються традиції, що зрощені з дитинства
страгічний ряд цибулі зросте перед окопом,
і рвати стануть струни старого бандуриста
що також з юним хлопцем рубає злий осот
у танкових артеріях… у піхотинських сотах…

а як журлива пісня зірветься птахом добрим
у вечір васильковий й до мами в дім влетить,
його душа здобріє та стане більш хоробріша,
й об ногу стануть тертися казок м’які коти
та рідна ружі мова зайде в солдатські сни…

наліво — уже танки. направо — уже гради…
війна.. ми всі прозріли… храни Господь синів!
гніде лоша надії їсть мудрі виноградини
сучасних днів…