Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Роксолана Вірлан (1971)

Інфо
* Народний рейтинг 5.197 / 5.66
* Рейтинг "Майстерень": 5.299 / 5.89
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Переглядів сторінки автора: 66789
Дата реєстрації: 2011-11-11 06:03:46
Звідки: Louisville
У кого навчаюсь: В.Стус, Л.Костенко, Н.Давидовська, І. Калинець, Л. Українка і ще багато чудових поетів мають вплив на мою творчість.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.06.01 13:31
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Зірні вовчиці
Посестро- Відо, вільшанкам і сойкам не спиться.
Крильми тріпочуть у ночі тугий тулумбас.
Долу ізходять небесні та зірні вовчиці -
Сходять вовчиці сліди залишити для нас.

Котяться кумельгом Повні, зминають століття.
По косогорах біжать рокові румаки.
Хтось ізловився у часу скуйовджені сіті...
Але не ми - не зловились ми в сіті таки.

Поки на варті стоять золоті громовиці-
Танцю відьомського не перепинять дощі.
Ми на зап' ястях несемо чарункові кільця,
Ми відкриваєм портали до синіх вершин.

Посестро, бачиш, розсипались ябка по травах-
Де не ступити - кругліє світіння планет.
Най дотанцюєм у цих потаємних загравах-
В ритміці Магії наше осуття земне

І повернемось у рідну заскучену зграю...
Хтось верне першим, а хтось верне другим, а хто...
Дзвонять росою світанки, зоря догорає...
Посестро Русю - розчахнуті обрії ось.

Гостриться вічності чорна, висока зіниця.
Он потойбічності - давній такий перелаз.
І перестрибують з висі премудрі вовчиці...
Сходять додолу сліди залишати для нас.