ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.11 05:31
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.

Володимир Каразуб
2024.05.10 14:43
Звивайте сни у свитки пелюсткові
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля

Борис Костиря
2024.05.10 12:55
Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.

Юрій Гундарєв
2024.05.10 10:02
«Все просто. У мене немає нічого святого…»
Олександр Сушко


Якщо немає у тебе
того, що дається Небом,
немає нічого святого,
що дарується Богом,

Віктор Кучерук
2024.05.10 05:42
Вже відстрілялися жаринки
І не курить зловіще дим, –
З’явився час для відпочинку
Від невтоленної біди.
У вогкім затишку окопу
Принишкли втомлені бійці,
Бо дрон ворожий може оком
Оптичним виявити ціль.

Світлана Пирогова
2024.05.09 21:35
Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.

Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,

Микола Соболь
2024.05.09 20:14
Волієш мовчати. Мовчиш. Але серце кричить.
Вітер шукає притулку на схилах Дніпрових.
Як вимовиш слово правдиве у відповідь: «Цить!» –
щастя не буде, віддав для Пегаса підкови.
Це плачуть весною берізки чи тануть сніги?
Розталь дими притискає між сіри

Євген Федчук
2024.05.09 20:09
Обоз великий вулицею мчав.
Та не купецький. Пахолки на конях.
На них добротні кунтуші суконні.
Ридван слідом колесами гурчав.
То князь Острозький вибрався у світ.
Десь поспішав у справах, очевидно.
Перевіряв маєтність принагідно.
Народ цікаво пози

Іван Потьомкін
2024.05.09 12:44
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Сергій Губерначук
2024.05.09 11:48
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.

11 серпня 1987 р., Київ

Леся Горова
2024.05.09 07:54
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:

Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,

Артур Курдіновський
2024.05.09 06:54
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.

За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".

Олександр Сушко
2024.05.09 06:20
сатира на твір Юрія Гундарєва
"Намалюй перемогу"

Ось хлопчик малює танк,
А я малюю віршатко.
Хай вас ухопить зляк,
Нащо - не маю гадки.

Віктор Кучерук
2024.05.09 05:31
В духовиті буркуни
Поховались цвіркуни
І весь день співають монотонно
Про незримі для очей,
Співом втомлених, людей
Комашині сховки безборонні.
З-під листочків буркунів,
Завжди чути тільки спів,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 19:21
Ось хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога,
вгорі - синьо-жовтий стяг
і літери: «Перемога».

Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 18:54
Пародія на пародію


Олександр Сушко опублікував на мій вірш «Зоряні очі» пародію «Пописати» такого змісту:

«Я трішки попрацював з оригіналом і вийшло.

Оце.

Роксолана Вірлан
2024.05.08 18:10
Двадцять четвертого лютня -
рівно в четвертій за дня:
Київ бомбили,
нам зголосили,
що почалася війна.

Місто здригнулось огнями -
та не здригнулись серця.

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.21 09:16 ]
    Терновий плач
    Ой у вишневому саду
    Не соловейко щебетав
    То плаче , кличе сива мати
    Синочка - що в бою пропав

    Пішов на войну , за свободу
    Своє майбутнє боронить
    Панів , катів - на місце ставить
    Їх верховенство приструнить

    Не в тому річ , не в тому річ
    Що він з братами спротив , січ
    А в тому звірство , в тому гріх
    Що це над ними - крові гніт....

    А з неба падали зірки
    Згасаючи у славі
    А люди вже несуть свічки
    Поранені - шипами

    То вже не сонце сліпить так
    Не місяць - ясно світить
    То душі вірних соколят
    Спішать вершить - прозрітим

    Ой у вишневому саду
    Там соловейко щебетав
    Дітей , батьків , дідів , синів
    В молитві з богом - поминав...
    20014р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  2. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.21 09:38 ]
    Голос Небесної сотні
    Не плачте квіти , не плачте зорі
    Нам більше нікуди спішить
    Не плачте дні , не плачте ночі
    Цей грім без нас повинен жить

    Ми крові дзвін свого народу
    Народу - що зумів повстать
    Відстояти право закону
    Із честю гордо заявлять

    Ми не раби , не ярлики
    Якими можна потурати
    Ми не запроданці ганьби
    Яку нам звикли подавати

    Ми діти вільної землі
    Вам в доказ - наша смерті слава
    Ми заповідей голоси
    За вашу зреченість розплата

    Ми тут з народом , на посту
    На варті доленосних рішень
    Тризуб над головами тих
    Кому ми станем - довіряти.


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  3. Петро Дем'янчук - [ 2014.12.21 09:16 ]
    Гімн патріота
    Де біль для болю - відпускає
    Де кривда в правді боротьба
    Народжує синів держава
    Земля із роду - Кобзаря

    Тут я , тут ти , одні по крові
    Пліч о пліч всі - одна сім*я
    Ми горді , щирі Українці
    За нас весь світ - хто ворог зла

    Ми нація канонів вічних
    Любові зрощене - зерно
    Широкий лан полів барвистих
    Укоренілі - на добро

    Ми обрані у світлі - світлом
    За кредо гідних пам*ятать
    Ми ті - хто вірить богу свято
    Хто здатен - із мечем стоять.
    2014р


    Рейтинги: Народний -- (4.91) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Генрі Матіас - [ 2014.12.21 00:48 ]
    Ты !!!
    Молохом в мире бродил,
    Кровью себя напитал,
    Ты - невиновных судил,
    Ты - в обречённых стрелял!
    Ты, ещё жив, ещё тлеешь
    В старческой немочи пьяной.
    Жертвы костями белеют
    Вскрытых могил безымянных,
    Не для тебя, безымянных –
    Многих ты знал поимённо,
    Тех, кто брели обречённо
    К краю чернеющей ямы…
    К пасти чернеющей ямы,
    Где обрывалось сознанье,
    Но не рвалась память
    В Вечной цепи мирозданья.
    Ты – раздавивший свободу,
    Взглядом бесстрастным глядевший.
    Ты – не молившийся Богу –
    И мракобесью радевший.
    Ты – иссушавший нам души
    Ядом своих метастазов.
    Ты – равновесье нарушил
    Правды и лжи до отказа…
    Связи времён разорвал.
    «Рай» нам пророчил из …изм…
    Чёрное с Белым смешал.
    Имя твоё – сталин…изм.


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (7)


  5. Генрі Матіас - [ 2014.12.15 19:09 ]
    Друзям з Майдану.
    Ні! Смерті я лихої не боюсь!
    Несу свій хрест нелЕгкий й каяттям
    Ламаю душу. Тільки не вклонюсь
    Сьогодні новоспеченним катам...

    Да! Можуть засудити навмання
    З презирством, що я проти стерв,
    Став на шляху у них,щоби земля
    Хиталася під ними,наче нерв.

    А небо нахилилось до землі:
    Очами зІрок дивлячись на нас.
    Пізнати хоче, що ми у пітьмі
    Шукаємо у цей буремний час.

    Не хліба ми шукаємо! О,ні!
    Його і наче вдосталь на столах.
    Ми душу загубили наче в сні,
    Не подолавши свій незламний страх...

    Київ.


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  6. Владислав Лоза - [ 2014.12.07 20:44 ]
    Поету-мілітаристу
    Колего, у чорних водах перебувають риби,
    обравши орієнтиром повну відсутність руху.
    Щоб якось від них відрізнятись, мілітаристські верлібри
    давай із тобою складати й поширювати фейсбуком.

    Колего, з рухливого довгого списку сержантів запасу
    ніколи ніхто не буде викреслювати поетів.
    І саме тому ми скоро надягнемо списані каски,
    прийнявши вчення про стилос
    як першооснову стилета,

    отримавши в якості ґрунту чоботи, кимось терті,
    отримавши в якості права пару розписок і штампів,
    отримавши в якості м’язів АК 74-тий,
    отримавши в якості віри накази далекого штабу.

    Не знаю, що нас чекає. Рівень окопів нижчий
    за рівень моря, за рівень, хоч якось доступний бореям.
    Колего, наш брат не любить бачити те, що пише,
    не втіленим у катрени, а втіленим у траншеї.

    Я думаю, фактор повернення сильно від нас не залежить.
    Але якщо все-таки вдасться вийти на рідні маршрути,
    я кину писати зовсім.
    Ти станеш писати менше.
    Хіба що про літо й метеликів.

    Просто аби забути.

    06.12.14






    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  7. Віктор Ох - [ 2014.12.01 20:22 ]
    Прорахувались
    Оскаженілому режиму
    потрібна йолка на крові.
    І хижий птах з донецька й криму
    студентів бив по голові.

    Лунали лайка, мат, погрози -
    все, як сплановано в кремлі -
    лилися знову кров і сльози
    на цій знедоленій землі.

    Побоїще-спектакль звірячий
    мав трохи гайку закрутить.
    Прорахувались пси чортячі.
    Народ такого не простить!


    ------------------------------

    написано рівно рік тому - 30.11.13


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.3)
    Коментарі: (4)


  8. Василь Кузан - [ 2014.11.22 20:20 ]
    32-33…
    Лишилися пустими села…
    Вовки і пси обгризли кості
    За зиму. Але псів
    Поїли люди майже всіх,
    То ж молоде дитяче м'ясо
    Було вовкам і канібалам.

    До сонця,
    До трави дожити,
    Щоб з листя лободи й кропиви
    Варити юшку
    Міг не кожен.
    Лиш комуніст поодинокий
    У портупеї і кашкеті,
    Зірково вражений у серце,
    Отримував скупий пайок
    Від батька всіх народів.

    Доки
    Дітей отих катів мерзенних
    Терпітиме моя земля?
    Допоки гидь комуністична
    До леніна нестиме квіти
    І диктуватиме народу
    Брехню, народжену в Москві?

    Невже ще нація терпіти
    Усе це може?
    Чи не бачить:
    Свиня давно вже на столі!?
    Свиня запхала рило в миску,
    Із книжки виїла початок
    І гадить, гадить…
    Купи гною
    На скатерть вишиту наклала.

    Де наша слава?
    Гордість де?
    Невже мільйони убієнних
    Не хочуть, щоб за них помстились
    Хоча би пам’яттю про правду?
    Хоча би свічкою?...

    Здається,
    Голодні душі, легші ситих,
    Летять до вікон подивитись
    Як ми вечеря-є-
    є-
    мо…

    22.11.14


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (1)


  9. Олександр Олехо - [ 2014.11.21 09:44 ]
    Із циклу "Голодомор"
    Не приведи лихої долі
    за щастя мати в добрий смак
    дари голодної неволі –
    гнилу картоплю і буряк.

    Епоха згину – тридцять третій,
    за пеленою пелена...
    А найстрашніше – дотик смерті,
    коли минулася зима.

    І наче сонце ніжно гріє,
    прозоре небо тішить дні,
    але життя холоне, тліє
    і тихо гасне уві сні.

    Убрало небо сльози, муки
    і вороння гортанний хор.
    Володар чорної розпуки,
    селом іде голодний Мор.

    Із архіву



    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (16)


  10. Ігор Шоха - [ 2014.11.03 16:51 ]
    ІІІ
    То дивись, поглянь навколо себе.
    Бачиш, враже, скаче кацапня.
    Ти махав ярмулкою до неба,
    а у неї ядерна люшня.

    Раші неодмінно закортіло
    бачити у себе «доходяг».
    До бродяги є негайне діло
    тільки у перевертня вождя.

    Ти уже не раз лягав під нього
    в образі і біса, і царя.
    Не надійся, не діждешся свого.
    Не на сході блимає зоря.

    А якщо горить, то хай палає
    і пройде катарсисом-вогнем,
    і нічого вже не нагадає
    граду під осколочним дощем.

    Знаєш, брате, чудо окаянне
    і в Росії вже у печінках.
    І її майбутнє – не у снах.

    Україна ще на ноги стане,
    та не бійся, як на тебе гляне,
    бійся тіні вбитих на полях.

                                  02.11.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (3)


  11. Ігор Шоха - [ 2014.11.03 16:45 ]
    ІІ
    Гей, совок, оглушений і темний,
    недолугий мізками совок,
    а тому і явно, і таємно
    ти мій ворог і тяжкий урок.

    Не сичи, не плюйся, не набріхуй.
    Ти причина вбивчої війни.
    Очумілим нині не до сміху.
    Очуміти – Боже, борони.

    Із моголом нині не до миру.
    Годі гратись іменем – народ.
    Затули тупе хайло «кумиру».
    Нині слово має патріот.

    Чуєш, людоморе недобитий,
    я у тебе нині у боргу.
    Мушу нагадати і навчити
    давнього козацького, – пугу!

    Чи не чуєш, Іроде проклятий,
    голосу надії із лугів,
    бойової криці козаків?

    Не почує
                   плем’я супостата.
    Ставленик скупих багатіїв
    не пойме окраденого брата.



    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Прокоментувати:


  12. Ігор Шоха - [ 2014.11.03 15:27 ]
    Смертельний брат
                              І
    За щасливе майбутнє народу
    проливається праведна кров.
    Об’єднає народи свобода
    і до нації – братня любов.

    Убиває рука супостата
    і пиляє іржава душа
    у норі самозваного брата –
    ненависна, лукава, чужа.

    Нахабніє озброєне бидло.
    Як собака винюхує їдло
    і уїлось у душу усім.

    Чорним ходом отари своєї
    заповзає таємно змією
    у чужий і палаючий дім.


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (6)


  13. Олена Кіс - [ 2014.11.01 11:29 ]
    Майданить серце
    Вірш написаний ще у лютому і опублікований http://maysterni.com/publication.php?id=99844, незабаром була створена музика, пісня звучала в аудіозапису, а кліп у такому вигляді виготовлений лише зараз. Приурочуємо його річниці Майдану. Адже НАШ МАЙДАН продовжується!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (24)


  14. Юрій Кисельов - [ 2014.11.01 00:04 ]
    ***
    Над рідною Луганкою*
    Снує сволота танками -
    То постріли, то вибухи...
    Капець. Армагеддон.
    Ні світла, ні опалення,
    А тризуби повалені.
    Кому від того вигода,
    Що править Лугандон?

    Бандитам і розбійникам,
    Кривавим їхнім спільникам,
    Усім відомим злодіям
    І хутіну-пуйлу.
    У темряві населення:
    Там думати не велено.
    Стара-нова мелодія
    По місту і селу

    Про те, як за радянщини
    (О, ще тієї панщини!)
    Усім жилося здорово,
    Пили і їли всмак.
    Скажи, земляче, істинно:
    Бажання в тебе приспане
    Підняти гордо голову,
    Сказати волі: "Так!"?


    27.10.2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (22)


  15. Серго Сокольник - [ 2014.10.30 22:21 ]
    Военная грусть
    Военная грусть

    Полгода бушует в стране непогода,
    Собой подпирая бумажные своды.
    И что тут сказать?
    И грустно писать...

    И что ты тут скажешь, и что тут напишешь,
    Коль братоубийством вселенная дышит,
    И все не во сне,
    В родной стороне...

    Печаль эта ныне в родной Украине
    В сознаньи витает, в дома проникает
    Осенней тоской...
    Печали такой

    В сердцах опаленных войной нет предела.
    Народам и людям война надоела.
    И песней в эфир-
    Да здравствует Мир!

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533386
    рубрика: Лирика
    дата поступления 29.10.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  16. Серго Сокольник - [ 2014.10.29 00:31 ]
    Пожелание солдата девушке
    Пожелание солдата девушке

    Смотрит в лицо незнакомый рассвет.
    Рухнуло прошлое. Выхода нет.
    Я ухожу. Чувство долга зовет.
    Мы выступаем в кровавый поход.

    В сорванном флере растоптанных дней,
    В мрачных картинах тревожных ночей,
    Верность храня, пусть духовную, даже
    Мне изменив, оставайся моей,

    Той, сохранившей мой образ в душе.
    Той, удержавшейся на вираже.
    Искру надежды на встречу храня,
    Главный подарок получишь- меня.

    Тело свое я тебе подарю.
    Рунами верности заговорю.
    Хоть на траве, хоть на простыни белой,
    Все, что захочешь, со мною ты делай.

    Наших желаний сольются основы.
    Сбросив одежд неуместных оковы,
    Страстью наполним любовное ложе.
    Это любой мне награды дороже.

    Это- подарок превратной судьбы,
    Сердцем твоим мне протянутый смело.
    Пали сомненья душевной борьбы.
    Ты подарила мне душу и тело.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486743
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 19.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  17. Серго Сокольник - [ 2014.10.29 00:50 ]
    Воинам- Афганцам Майдана
    Воинам- Афганцам Майдана

    Нам еще вспоминать, и солдатская совесть чиста,
    И "на грани" стоять у сожженного нами моста.
    Нет дороги назад. Мы прикрыли избитых детей.
    Можем мы рассказать, как любовью покрыли своей

    Нашу Родину-Мать. Украину должны мы спасти.
    Мы пройдем сто преград, повстречавшихся нам на пути.
    Дома не ночевать- ты, родная, пойми и прости-
    Честь Солдата стоять за Свободу всегда впереди.

    Я еще напишу, как холодные ночи легли.
    Я еще расскажу, как гремели разрывы вдали.
    Мы на наш Третий тост вспомним имя твое, Нигоян!
    Мы еще допоем... Дай нам мужество, Афганистан!

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475464
    рубрика: Гражданская лирика
    дата поступления 28.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:22 ]
    Я не верю...
    Я не верю…

    Я не верю в людей. Люди подлы и слепы.
    Люди злы откровенно, и сокрыто порой...
    Ожиданье любви так порою нелепо,
    Как лобзанья Иуды загробный покой...

    Я не верю в добро. От добра столько горя
    Тем, кого осчастливить возжелают порой...
    Случай вертит судьбою в тоске ре-минора,
    Подбивая случайный баланс роковой...

    Я не верю в успех. По делам не воздастся
    Рассыпающим бисер обожанья порой...
    Со своими кумирами проще расстаться,
    Чем за них углубляться в бессмысленный бой.

    Но я верю- в тебя. Не добра и не зла ты.
    Ты слепа в наслажденьи... Но и зряча порой...
    Ты провал и успех... Неизведанный атом...
    Искаженье сознанья... И все ж- будь со мной!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513974
    рубрика: Философская лирика
    дата поступления 28.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  19. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 23:01 ]
    О Українцю! Друже! (філософсько-історичне)
    О Українцю! Друже! ( філософсько-історичне )

    О, Українцю! Друже! Як погано
    Тобі на серці стане- спом"яни
    Свою історію, злодІєм невблаганно
    У тебе вкрадену- її ти поверни.

    Як давні пращури величчям осяяли
    Нам за БОРЕЇ шлях серед віків,
    Коли прадавні Ар"ї воювали
    ІРАН І ІНДІЮ, окраїну світів.

    Коли чинуші Українця гноблять,
    Коли на Волю хтось ногою став,
    Про що нам факти історичні мовлять?
    Про КОЛІЇВЩИНУ народу, що повстав.

    Коли на землю милу України
    Надходить гадський сарани потоп,
    Про що історії прадавня пісня лине?
    Про ЖОВТІ ВОДИ і про КОНОТОП.

    Коли принизити твою бажають гідність-
    Стряхни з себе покори сірий пил.
    Здійсни в собі оте, Вкраїнське, рідне-
    Шевченка мрію- ЧОРНИЙ ПЕРЕДІЛ.

    А ще- не забувай одвічну славу,
    Прадавньо- східних перемог гучний парад,
    Від Князя Київського лепту- Святослава,
    Того, Хороброго, що знищив КАГАНАТ.

    І з серця скніючого враз спадуть кайдани,
    І Голос Розуму з тобою говорить
    Почне про те, як Небо вказує негайно
    Тобі тепер НОВУ ІСТОРІЮ ТВОРИТЬ.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512780
    рубрика: Філософська лірика
    дата поступления 22.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  20. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:13 ]
    Люби Україну
    Люби Україну

    Люби Україну.
    Люби не за сало,
    Чи те, що в садочках співа солов"ї.
    Твори Україну,
    Щоб вільною стала.
    За неї ще будуть жорстокі бої.

    Люби Україну,
    Люби, як коханку,
    Не будеш кохати- покине, піде.
    Люби її, милу,
    ВІд ранку до ранку,
    Нехай вона прихисток в тобі знайде.

    Люби Україну!
    Як квітка зав"яне-
    Якщо не поллєш, то зав"яне вона...
    Любов"ю твоєю
    Нехай вона стане-
    Арійського краю сумна сивина.

    Люби Україну
    Важкою Любов"ю.
    І шана Шевченка до тебе прийде.
    Скропи її кров"ю.
    Ворожою кров"ю.
    Полий ї своєю, як треба буде.

    Готуйся. Гартуйся.
    Люби Україну-
    Борись, бо без тебе загине вона-
    Арійщину. Русь.
    Неподільну. Єдину.
    Твою Батьківщину, що Богом дана.



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470131
    рубрика: Патріотичні вірші
    дата поступления 04.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  21. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:12 ]
    Затмение
    Затмение

    В кумулятивных брызгах плавится восток,
    И каплями брони в песок стекает.
    Клещами боли жестко сдавленный висок
    Пульсируя, сознание теряет...

    Где пониманье, осознание того,
    Что нет преград, что кровью мы едины,
    Что Украина-Русь дороже нам всего,
    Что это- мы, шальные дети Украины,

    Не для того в сей час явленные на свет,
    Чтобы чужие песни петь, делиться языкОво,
    Что единение в свершении побед
    Еще явит к прочтенью Игорево Слово,

    Что здесь, в Святой УкрАинской земле,
    Скрещенье древнее путей цивилизации,
    Здесь воспылал зарей в кромешной мгле
    Трипольский край, исток великой Нации,

    И этот, Древними дарованный огонь,
    Нам освещает путь во тьме тысячелетий...
    Зачем же Матери мы сердце на ладонь
    Исторгли из груди- кто мне ответит?..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509136
    рубрика: Философская лирика
    дата поступления 03.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  22. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:54 ]
    Цікава байка про вибори і вибір
    Цікава байка про Вибори і вибір

    Я звусь Байкар (хоча й не Байкер.
    А був же Байкером колись...)
    От розкажу я зараз байку,
    А ти на себе подивись...
    ..... ..... ..... ..... .....
    В усіх Птахів велике свято-
    День Виборів (а може- ніч...)
    Найкращий серед кандидатів-
    З хвостом розпушеним- Павич.

    Птахи! Погляньте, що за красень!
    Життя почнеться чарівне,
    Коли у творчому екстазі
    Хвоста свого він розгорне!

    Всі згодились. Та ось Ворона
    Питає хрипко- Wery well !
    То що, хвостом нас оборонить
    Павич, як нападе Орел?
    ..... ..... ..... ..... .....
    Краса нічим не допоможе
    В борні досягнення мети.
    Лише могутня сила може
    У боротьбі допомогти.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513378
    рубрика: Байка
    дата поступления 25.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  23. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:52 ]
    Лисиця і півень. Слово і дія (філософська байка)
    Лисиця та Півень. Слово і дія. ( філософська байка )

    Людина хоче буть почута.
    Навести розуму мости,
    І слово, в панцир не закуте,
    Хоч на останок донести...

    Така на світі чудасія...
    Бажання слухати нема-
    Хоч будь Пророк ти, хоч Месія,
    Що не кажи- усе дарма...

    Ну що ж... Як слухати не хочуть-
    Станцюєм бойовий гопак!..
    Та це не зараз... Не до ночі...
    То байку розповім, чи як?
    ....... ....... .......
    Схопила Півня раз Лисиця.
    Вже зібралась посмакувать,
    Та якось теє... Не годиться
    Без приводу життя лишать...

    Вона йому- ти на світанку
    Нікому спати не даєш!
    А він- то я буджу щоранку,
    Щоб щастя не проспали вже ж!

    Йому Лисиця- ти, поганцю,
    Перетоптав усіх сестер!..
    А він- то щоб зносили яйця,
    І з голоду ніхто не вмер!

    В Лисиці нерви "на порозі"-
    То що ж тепер мені робить,
    Коли відмовками ти в змозі
    Мене вечері полишить?

    Що не скажу- на все ти маєш
    Розумну відповідь давно.
    От вуха я позатикаю,
    І з"їм тебе усе одно!
    ....... ....... .......
    Ото ж. Якщо лихої ночі
    Тебе зберуться грабувать,
    І слухати тебе не хочуть-
    Слова навіщо витрачать?

    Що слово, як воно не діє?
    На бій бери ангажемент.
    Не слово, а конкретність дії-
    Найкращий буде аргумент.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511246
    рубрика: Байка
    дата поступления 14.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  24. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:16 ]
    Гроза (зарисовка)
    Гроза ( зарисовка… )

    Дождь нехолодный, лета улыбка...
    Солнечно-модный, тонкий и гибкий...
    Обыкновенный... Все, как всегда...
    Нежно щекочет, стекая, вода...

    Пары влюбленных в сиянии света,
    Словно объяты потоками лета,
    Не прикрываясь суровым зонтом
    Томно вальсируют в танце босом...

    Но- необычна сегодня природа.
    Некое таинство в ней происходит...
    Дождь истончился и робко затих,
    Словно бы в схватках предродовых...

    Где-то зарницы, сполохи... Мимы
    Дальней грозы, проносящейся мимо,
    Изображая волнения лик,
    В душах посеют испуганный крик

    Молнии блеска и грохота грома...
    Юркнули пары в укрытие дома...
    Ветер свинцовые тучи увлек...
    Где-то прольется холодный поток...

    Грянет гроза! Исполнением рока
    Где-то суровые струи потока
    Грязь выметая, хлынут, бурля,
    И возродится, очистясь, земля...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504681
    рубрика: Лирика
    дата поступления 12.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  25. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:02 ]
    Притча про каву життя
    Притча про каву життя

    Один веселий Вчитель
    Навчанням притомив
    Своїх розумних Учнів,
    І кави всім налив

    У посуд, що у домі
    У нього пребував.
    У дорогі й дешеві
    Чашки порозливав.

    Із кухні на підносі
    Все виніс. Юнаки
    За мить порозбирали
    Всі дорогі чашки.

    Лишилися дешеві.
    Сміється він на те-
    Отак собі майбутнє
    Своє оберете!

    Життя в чашках- то кава.
    А гроші- то чашки.
    Вони- добробут, слава,
    Це все показники

    Життєвої підтримки,
    Та не саме життя.
    А кавові краплинки-
    Як кроки до буття.
    ....... ........ .......
    Найбільш щасливі люди-
    Не ті, що краще мають.
    А ті, з того, що мають-
    Найкраще здобувають.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498618
    рубрика: Байка
    дата поступления 12.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  26. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:57 ]
    Свій хрест (притча)
    Свій хрест ( притча )

    Прийшов до Бога чоловік,
    Та й каже- милостивий Боже!
    Хреста тяжкого я не звик
    Нести в житті! То допоможеш

    Полегше ношу до гори
    Нести в житті?- Нема питання-
    Як хочеш- легший обери!
    Ти маєш час на обирання-

    Промовив Бог, і чоловік
    Хрестів побачив пребагато,
    І досить швидко собі зміг
    Хреста найлегшого обрати.

    -Великий Боже! Я візьму
    Цього хреста, як дав ти слово!
    -Ти правильно обрав. Тому-
    Це твій і є!- так Бог промовив...
    ......... .......... ...........
    У всеосяжності мети-
    Важкий, та славний шлях до Волі.
    Хреста найтяжчого нести-
    Нелегку ми обрали долю.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498415
    рубрика: Байка
    дата поступления 12.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  27. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:42 ]
    Тому, кто не был
    Тому, кто не был

    Как всегда, стоишь в стороне.
    Век сменился, но ты все тот же.
    Ты не враг. И не друг ты мне.
    Но с чего ты решил, что можешь

    С убежденным видом лица,
    Обо всем со знанием дела,
    Тошнотворно и без конца
    Извергать убедительно-смело

    Водопады изысканной лжи?
    Вроде, так. Но вот незадача-
    Прежде, чем все охаять, скажи,
    Что ты сделал, чтоб было иначе?

    Так и сгинешь ты, не познав,
    У экрана на простыни белой,
    Как мороз до кости продирал,
    Как земля под врагом горела,

    Как мы шли к основе основ...
    Твой мирок до щели был сужен,
    И в вершеньи судьбы миров
    Никому ты здесь не был нужен.

    И поэтому я спросил,
    Отделяя зерно от плевел,-
    Мне не важно знать, ГДЕ ТЫ БЫЛ.
    Я скажу тебе, ГДЕ ТЫ НЕ БЫЛ.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493091
    рубрика: Лирика
    дата поступления 17.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  28. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:04 ]
    Про друзів. Гуру і Учень. (притча)
    Про друзів. Гуру і Учень. ( притча )

    Раз Учень до Гуру прийшов, і питає-
    Скажи, повелося з прадавніх ще днин,
    Що кожна людина товариша має.
    То скільки ж їх треба? Багато? Один?

    Замислився Гуру... Питання цікаве-
    Буває один... А буває і ні...
    І хлопця запрошує- будь-но ласкавий,
    Із яблоні яблучко дай-но мені!

    Стриба по-під гілкою Учень- висока...
    Та поряд на щастя є товариші...
    Один на одного на плечі широкі
    Полізни... Не встояли... Впали усі!..

    Нарешті втлумачив! Я все розумію!
    Нам друзів багато потрібно, коли-
    Неначе маля, Учень думці радіє-
    Нам скрутно- припони долати могли!

    У відповідь Гуру- Нам друзів, дитино,
    Потрібно багато!.. Всміхається він-
    Якщо зависОко, то може, драбину
    Принести додуматись міг хоч один!!!
    ....... ....... ....... ....... ....... .......
    Є Гуру. Є яблуко. Друзі втомились.
    Та розуму щось до кінця не навчились...
    Бери ноги в руки- мерщій по драбину!..
    Будь, Учню, розумним. Врятуй Україну.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498159
    рубрика: Байка
    дата поступления 10.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  29. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:59 ]
    Мудрість навчання (притча)
    Мудрість навчання ( притча )

    Великий Гуру якось раз сидів
    На сонечку. Дививсь ото на гав,
    Медитував, смачні самоси їв,
    Чи може просто хмари розганяв...

    Прийшла до нього жіночка з малим,
    Та попрохала- Гуру! Поможи,
    Аби малий солодкого не їв.
    Що не корисно це йому вкажи!

    Замисливсь Гуру... Потім відповів-
    Прийдіть за тиждень! Жіночка пішла.
    Як повернулись, він сказав- Малий!
    Не їж солодке!.. Отакі діла...

    Стоять розгублені... Та слово золоте
    Від Гуру сприйнято дитям немов наказ.
    Все не відходять... Жіночка на те
    Його здивовано запитує нараз-

    Великий Гуру! Розкажи, чому
    Лише за тиждень ти вказівку дав?
    Він відповів- це я зробив тому,
    Що сам солодке їсти відвикав!
    .......... .......... ...........
    Якщо ти майстер поклику свого,
    І учнів хочеш ти своїх навчить,
    То майстер-клас не вчити їх того,
    Чого іще не вмієш сам робить.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498060
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  30. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:03 ]
    Старенькій торгівці
    Старенькій торгівці

    На вулиці узбіччі, де покИ
    Міліція ще не здирає мито,
    Старенька бабця продає грушки.
    Я підійшов і зажадав купити.

    Купити?.. Ні... Я гроші всі віддам
    В твої від старості і праці спраглі руки.
    Стою і сили не даю сльозам,
    Збагнувши, як в житті терпіла муки

    Від влади, від жорстокості людей,
    Як зрадила тебе твоя держава,
    Як "мусор" гроші вимагав з тебе,
    Забувши, що таке і честь і слава...

    Старенька, дай тебе я обійму!
    Ти- честь. Ти- слава. Незалежна. Сильна.
    Ти як могла, все йшла скрізь цю пітьму,
    Як Україна. Вільна. І- не вільна.

    Дай Боже, щоб ти вдало продала
    Нехитрий свій товар, дарунок літа,
    Доїхала щасливо до села,
    І мала вдома їсти що і пити.

    Онучкам любим щоби ти змогла
    За продане гостинців накупити,
    Для діток тягарем щоб не була...
    І- щоб ніхто не заважав дожити...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481974
    рубрика: Лірика
    дата поступления 26.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  31. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:43 ]
    Піль веков (осада Акры)
    Пыль веков ( осада Акры )

    Акра в Сирии- старая крепость
    Полпути от Индии до Египта.
    Ветхой древности вся нелепость.
    Пыль веков по пескам разлита...

    Пал Египет, Бонапартом взят,
    Неожиданно, дерзко, смело,
    Только в нем оставаться нельзя-
    Он блокадой сдавлен умелой.

    Это Англия, гроза морей,
    Это Англия, враг опасный,
    Дело их- мировая империя.
    Лозунг их- разделяй и властвуй.

    Поразить, ухватить за шею
    Англичан мировую идею
    Выступают в путь легионы
    Сквозь пески веков Вавилона.

    Лишь бы в Индию им прорваться-
    Ждут измученные легионы
    Индии сказочные богатства.
    Индии ждущие миллионы.

    Бонапарт осаждает Акру-
    Крепость древнюю,живую еле.
    Лишь порыв, чтоб сломить, прорваться-
    И свободен путь ему к цели.

    Но упорно держится старое,
    Но, сплотившись, держится древнее,
    И в жестоких боях наравно
    Гибнут праведники и неверные.

    И боев, и чумы жар познавшие,
    Тают храбрых его легионы,
    Без еды, без питья, уставшие.
    Так жестоки войны законы.

    И от ярости обезумев,
    От усталости обессилев,
    Натыкается порыв юный
    На арабскую сталь ассасинов.

    И под солнца жаром палящим
    из последних сил и досадно,
    Он ведет легионов остатки
    Тем же самым путем обратно.

    Так идее великой, новой,
    Древний бог, кровожадный Молох
    Распростертые крылья ломает.
    Пыль веков преграждает дорогу.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475071
    рубрика: Лирика
    дата поступления 26.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  32. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:58 ]
    Страшна зброя (потішу вас, бо щось ви всі сумні)
    Страшна зброя (потішу вас, бо щось ви всі сумні)

    Брязкіт дзенькає в небо
    Стародавніх щитів.
    Що ж тій армії треба?
    Бойових хом"яків!
    Що прямують сердито
    З войовничим "ХРУМ-ХРУМ"!
    Що скарають бандита
    На поталу і глум!
    Ці відважні солдати
    Вдачу мають таку-
    Ворогів волохатих-
    Та куди ж???... ЗА ЩОКУ!!!...
    І коханці- самиці
    Отого хом"яка
    У коханні згодиться
    Диво-зброя- ЩОКА...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504061
    рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
    дата поступления 09.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  33. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:10 ]
    Смотри...
    Смотри…

    Смотри на мглу. Но мгла уж не в тебе.
    Ты не слепец. Прозрел ты, Украинец.
    Пройден предел. Ты ясен сам себе.
    Ты осознал- ты в мире ПЛЮС, не МИНУС.

    Смотри на эту мглу, и не прости
    Продажных гадов, что делили Украину,
    Тех подлецов, которые и ныне
    Ее пытаются расторгнуть на куски.

    Страна придет к единству, несмотря
    На злобное шипение мерзавцев,
    Сподобившихся ТЕМ ЕЩЕ продаться,
    Деля страну с доходом для себя.

    Им наплевать, что Родина в крови.
    Они вовеки не любили Украину.
    И яд предательства, подобно скисшим винам
    В бессильной злобе рвет их совесть на куски.

    Вся их идея- пляска на костях.
    Из их деяний и восстали эти кости,
    Когда врага приветив, словно гостя,
    Они несли ему кровавый стяг.

    Страна еще воскреснет для любви,
    Пускай беснуется во тьме воронья стая,
    Но тема единения святая
    Еще придет. Лови ее, лови!

    И новый Нюрнберг будет ожидать
    Всех, кто в безумной ненависти к свету
    Родил на свет братоубийство это-
    Царя кровавого в края твои призвать.

    А злобный враг, змеиное гнездо
    В твоем за эти годы свивший теле,
    Предстанет пред Божественныи Пределом,
    Как жертвы всех, загубленных в АТО.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518579
    рубрика: Лирика
    дата поступления 21.08.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  34. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:21 ]
    Сімейка, та не Адамсів (дуже актуальна байка)
    Сімейка, та не Адамсів ( дуже актуальна байка )

    Дуже люблю я писати байки.
    Тільки скажіть- напишу залюбки.
    Хочете слухати? Ось вам одна
    Баєчка мила. Та дуже сумна...
    .......... .......... ............
    Ножиці хлопчик схопив серед ночі.
    Здуру в пітьмі собі виколов очі.
    Саме в цей час мати донечку мила.
    Кинула в ванній. Малого схопила.

    Бігає мати з дитям на руках.
    Доня в цей час утопилася. Жах!
    Мати побачила- плиг у вікно!
    Насмерть розбилась, вже їй все одно.

    Батько прийшов з чергування нічного.
    З горя застрелив малого сліпого.
    Випив горілки, дав волю сльозам,
    Потім пішов і застрелився сам.
    ........... ............ .............
    Що за дурниці, скажіть-но на милість?
    В хаті нікого живим не лишилось.
    Як не припиним бардак в Україні-
    Хто ж тоді жити лишиться в країні?

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497771
    рубрика: Байка
    дата поступления 09.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  35. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:23 ]
    Сюжет
    Сюжет

    Сюжет! Сюжет! Я майже от готовий
    Писати вже!.. Це надихнув мене
    Сюжет (чи вірш) прочитаний, чудовий,
    Як батько працював, і як додому
    Приніс всі гроші (отаке дурне).

    Повірить хто? Не взяв "заначку" навіть...
    За це дружина з дітками його
    Зацілувала, й дітям показала
    Зарплати розпечатку, і вказала,
    Що куплять от того, того й того...

    А я читав, і думав над сюжетом...
    Сидить сімейство. Батько- на війні.
    І от- дзвінок у двері... Хто там? Де там?
    Посилку з подарунками здалеку
    Передали по пошті... Чом би й ні?

    А в ній ще лист... Сидять собі, читають-
    Піклується! І добре, що живий!...
    Вдоволені, від щастя наче сяють,
    І все з посилки шмотки наміряють-
    Лиш випрать треба!.. Бо усе- В КРОВІ.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504274
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  36. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:35 ]
    Чорна піхота. Синам україни. Пісня смутку
    Чорна піхота ( Синам України. ПіІСНЯ СМУТКУ )

    Червоне зле сонце сіда за болотом,
    І смерть невблаганно перелік загиблим веде.
    То чорна піхота, то чорна піхота
    В цивільній одежі в останню атаку іде.

    Заплач бідна мати, заплач бідна мати,
    Бо сина свого ти уже не побачиш повік.
    Йде чорна піхота в останню атаку
    З одною гвинтівкою на п"ятдесят чоловік.

    Заплач, Україно. Заплач, Україно!
    Навіщо садочки, навіщо дівчата тепер, солов"ї?
    Це розум твій гине! Це розум твій гине!
    Це кров"ю гіркою вмиваються діти твої.

    Заплачеш, дівчино. Заплачеш, дівчино,
    Бо нікому буде довіку тебе боронить-
    Бо вже ні сім"ю ти собі, і ні дитину,
    Із Нації Сином ніколи не зможеш створить.

    Іди помолися. Іди помолися!
    Покайся за те, що колись обдурили себе ми самі.
    Це плата за вибір. За те, що здалися-
    Здались на загин більшовицькій кривавій чумі.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471471
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  37. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:44 ]
    Рабиня (16+)
    Рабиня ( 16+ )

    У залі, де віск, мов сльоза, омиває свічки,
    Оголена вся, білотіла, цнотлива Рабиня,
    Присвяту Господарю, ніжний танок, залюбки
    Для мене ти з шалом коханки виконуєш нині.

    Тобі ці жорстокі світи непотрібні були,
    Навіщо холодна потреба буремної волі?
    Кайдани, тоненькі і ніжні, намистом лягли
    На шию, і тіло стікає бажаннями. Доля

    Твоя не у тому, щоб шмата черствого шукать,
    Втішаючись думкою, що от одірвешся, вскочиш,
    Та підеш від мене... Як гарно в таночку кружлять
    З таким відчуттям, що для мене ти створена. Ночі

    Наповнені трунком п"янким поцілунків. Грудей
    Тих подихів ніжних, і лона вологого шалу...
    В неволі солодкій щасливіша серед людей-
    Уява не висвітлить наших "Пирів Валтасара"...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476992
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 04.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  38. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:52 ]
    Агрессивная тупость
    Агрессивная тупость ( ликующим )

    Вы играли словами,
    Тупо веря в награду в Раю.
    Вы махали флажками,
    Агрессивно шагая в строю.

    Звездам верили глупо.
    Дождались. У дверей грянул гром.
    Агрессивная тупость,
    Как змея, заползает в ваш дом.

    Агрессивная тупость-
    Теперь вне тебя вам не жить.
    Агрессивная тупость-
    Что можешь ты им предложить?

    Черно-белости мира
    Своего в разноцветьи миров?
    Сожжены все клавиры-
    Пусть свирепствует скрип сапогов!

    Агрессивная тупость-
    Все в колоннах, в шеренгах, в строю.
    Агрессивная тупость-
    Всем диктуешь ты волю свою,

    Эту волю неволи,
    Безголовой толпы сладкий грех,
    И бездарные роли,
    И одна ты решаешь за всех.

    Агрессивная тупость-
    И восстал Кривоногий Кумир.
    Агрессивная тупость-
    Что ты можешь подать в этот мир?

    Полусдавленный гений,
    В час, когда все решают скоты?
    И талантов, и мнений
    Молчаливо закрытые рты?

    Агрессивная тупость-
    Этот выбор для вас- приговор.
    Агрессивная тупость-
    И свободу похитил не вор.

    Это сами свободу
    Променяли себе без затей
    На бесправья породу,
    Обрекая проклятьем детей.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489297
    рубрика: Лирика
    дата поступления 31.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  39. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 03:26 ]
    Путники
    Путники

    Мы за счастьем идем по горящей земле.
    Мы забыты. Отпеты. Петляем во мгле.
    Нас травили. Пугали. Сбивали с пути.
    Мы в пути. Мы устали. Нам трудно идти.
    Только нас не собьешь с шага мерного вспять.
    Далеко? НедалЕко? Шагать и шагать...
    Мы вгрызаемся в землю. Встаем и идем.
    Зову сердца лишь внемля. С пути не сойдем.
    Нас не тронь. Мы ответим. Уже не простим.
    Мы дойдем до рассвета сквозь пламя и дым.
    Мы как факел несем в сердце Веру свою.
    И достойно займем наше место в строю.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520757
    рубрика: Лирика
    дата поступления 01.09.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  40. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 01:24 ]
    Гражданская война
    Гражданская война

    Неба черную слизь луч рассвета рассек.
    Обагренная высь истекает в песок.
    Это ангелов трубы исторгают свой глас.
    Это сжатые губы стонут песню о нас.
    Это демоны ныне исполняют зарок-
    Разорвать Украину за свободы глоток.
    Напряженью разрыва есть предел и ответ
    Разпрямленной пружины. И в огне брода нет.
    Это наше былое разлетелось во прах.
    Это время героев и мерзавцев в слезах.
    И в прицел панорамы сквозь бредовые сны
    Виден жутко-кровавый лик гражданской войны.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503509
    рубрика: Гражданская лирика
    дата поступления 06.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  41. Юрій Кисельов - [ 2014.10.13 02:13 ]
    Кацапам
    Пуйло ваш хутін. Ясно і дитині,
    Хто він такий і з чим його їдять,
    І те, що п’яна промосковська рать
    Витворює з народом нашим нині.

    Задумайтесь, кацапи (суки, гадь!!!) –
    Що ваші діти роблять в Україні.
    Чи їм знамена наші жовто-сині
    Поперек горла кісткою стоять?!

    Чи ви придурки, чи звичайне чмо? –
    А як іще вас називати? – Мо,
    Вам невтямки, і хата ваша з краю?

    У вибухах триклятої війни
    Вкраїнці гинуть. Ваші теж сини,
    Та тільки їм нема шляху до раю.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (28)


  42. Серго Сокольник - [ 2014.10.07 02:01 ]
    Коричнева пляма (сюрреалістична байка)
    Коричнева пляма (дуже сучасна сюрреалістична байка)

    Якось сімейка одна дуже мила
    Дачку під ключ в передмісті купила.
    Батько в міськраді провадив афери...
    Гроші водились в корупціонера.

    От вся сімейка за стіл посідала...
    Дивляться- Боже! На стелі зростала
    З кожною миттю коричнева пляма...
    Від переляку скінчалася мама.

    Що ж тут поробиш? ЇЇ поховали.
    Тільки за стіл опісля посідали-
    Пляма на стелі нова, як на грець!
    Батьку настав з переляку капець...

    Хлопчик- мажор залишився один.
    Як же то житиму?- думає він-
    З горя повішусь!- вірьовку узяв,
    Та й на горище поліз, бо ж як знав-

    Гак там на стелі міцнючий такий...
    З горя повіситись- шлях не важкий.
    Виліз, та чує- "мур-мур" у кутку.
    Глянув- картину побачив таку-

    Он на підлозі сидить кошеня.
    Там воно... пісяє... кожного дня...
    ..... ..... ..... .....

    Знаєм "гаранта" одного тепер,
    Що від яйця якось мало не вмер.
    Зведений згодом народом на пси,
    Втік, загубивши червоні труси.

    А на трусах тих коричневі плями...
    Так і пішов... до чортячої мами...
    То ж перед тим, як добряче злякатись,
    Може, сходи з кошеням... прогулятись?


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491066
    рубрика: Байка
    дата поступления 08.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  43. Ігор Шоха - [ 2014.10.06 10:25 ]
    Сонет совку
    Є у мене ще сусіди нині,
    що й диявол душу не пойме.
    Я вітаюсь, – слава Україні!
    А воно мені – ні -бе, ні -ме.

    А воно мовчить осатаніло,
    а воно мені – ні –ме, ні –бе,
    і лице багряно-синьо-біле
    затуляє небо голубе.

    А воно гадючими очима
    виїдає душу до кісток.
    Там і духу того – на ковток,
    а йому не вистачає Криму.
    І не жаль мені прозору риму,
    щоб у ньому здох отой совок.

                                  09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Прокоментувати:


  44. Владислав Лоза - [ 2014.09.29 18:26 ]
    Отаман
    да смотри не промахнись, атаман
    і не слідуй течією ріки
    твій товариш нині - біль
    роз`ятрених ран,
    що із тилу зове полки

    чтоб не дрогнула рука невзначай,
    щоб не зрадив зброєносець і плуг,
    ти - знеможений з дороги - змагай,
    змагай,
    розриваючи власний круг

    да смотри не заряди холостых,
    і не будь до перехожих німим
    і нехай позаду тебе
    палають мости
    вогневищем сліпим, важким

    да не думай о петле палача
    якщо очі твої палить ртуть
    це такий дарунок замість
    леза меча
    всім, що стали на ствердний путь

    29.09.14


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.42) | Самооцінка 5
    Коментарі: (8)


  45. Ігор Шоха - [ 2014.09.22 14:08 ]
    Люстрація
                                  І
    Ура! – чи що?
                   Не знає патріот,
    чи раді люди, чи не дуже раді,
    що нібито не Рада, а народ
    замилює невинні очі правді.
                   Глядіть сюди, домашні вороги,
                   несамовита притча «во язицех»,
                   що ладна нас косити до ноги,
                   аби запанувала Раша ницих.
    Ви, мічені рокуючим перстом,
    осліплені жагою і баблом.
    Служили ви бандитові при владі.
    Чому ж тепер, коли прийшла пора
    отримати від вашого добра,
    не глянете ніяк у очі правді?

                                  ІІ
    За марні смерті відповість – Ніхто?
    Але нема на відповіді часу.
    Усе одно повторять сто по сто
    за переможні відступи АТО
    і тимчасові успіхи Донбасу.
                   У вас немає мудрості знання,
                   що розум дикуна стає мішенню,
                   що вилізає боком зайва жменя,
                   що очі вилізають вам щодня,
                   обмацуючи трупи навмання
                   і у мари кощавої кишеню.
    Тебе не заховає у Кремлі,
    несите плем’я іншої землі,
    бо у імлі ночує ця почвара.
    Тобі не досягнути до небес,
    де вічний дух у нації воскрес,
    а на рабів чекає Божа кара.

                                  09.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.91)
    Коментарі: (4)


  46. Опанас Драпан - [ 2014.09.14 13:59 ]
    мої газелі
    кінець
    '2014


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (12)


  47. Ніна Виноградська - [ 2014.09.08 22:22 ]
    Вставайте!
    В державі люди
    Ще не всі єдині,
    Війна і розбрат
    Знов їм до снаги.
    Найвищий символ -
    Прапор України,
    Зривають, топчуть,
    Палять вороги.

    За копійки
    Розпродувати душі,
    Чужим богам
    Молитись їм не гріх.
    Щоб океан олжі
    Не кинув сушу,
    Вони війну
    Накликали на всіх.

    Тому і править
    Нині тут чужинець,
    Стріляє в мову,
    У стражденний люд.
    За те, що зветься
    Просто українець,
    Поріжуть тіло -
    Душу не уб,ють.

    Бо в українців
    Паросток свободи,
    Об,єднуючись
    Вироста в ліси,
    Великого,
    Могутнього народу,
    Що повен правди
    І добра, й краси.

    Очистимо
    Від зрадників державу,
    Дамо розквітнуть
    Мові й прапорам.
    Повернемо всю велич нашу
    Й славу.
    Вставайтее всі,
    Настала вже пора!
    16.04.14







    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (2)


  48. Валерій Хмельницький - [ 2014.09.07 12:04 ]
    Блуд (лімерики)
    У донецьких степах випадково
    Заблукали десантники Пскова.
    Отаке "западло".
    Їх аж десять було -
    Заблукалих десантників Пскова.

    А на Леніна площі в Донецьку
    Чути мову ямало-ненецьку.
    Українську Донецьк
    Не хотів - хай їй грець!
    Краще вчити ямало-ненецьку.

    Збудували французи "Містралі" -
    Та замовники їх не дістали.
    Каже Олланд: "Та ну!
    Не віддам на війну.
    Знадобляться удома "Містралі"."

    В Україні на Чорному морі
    Починають навчання військові.
    Їх злякався Шойгу.
    Мо', втече у тайгу?
    Спільні з НАТО навчання військові.


    07.09.14


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (16) | "В Україні з понеділка починаються спільні з НАТО військові навчання "


  49. Ніна Виноградська - [ 2014.09.06 07:33 ]
    Попіл війни
    В оцю страшну для нас годину
    Затихло і принишкло скрізь.
    Бо убивають Україну,
    Через кордони йдуть без віз.

    За це їм платять добрі гроші
    І сіють горе навкруги.
    Та стануть попелом хорошим,
    На те вони і вороги.

    Бо крематорій на колесах
    Працює вповну і щодня -
    Росія щоб не знала стресу,
    І щоб не взнала це рідня.

    Шукають матері із Пскова
    Своїх синів. Та в небесах
    Уже їх душі. Хлопці Львова
    Зробили з них той вічний прах.

    Що стане потім вічним горем,
    Бо перервавсь їх давній рід.
    І що їм "родіни простори",
    Бо без онуків бабця й дід.

    Для росіян війни немає -
    Так телевізор мовить їм...
    А їх сини летять над краєм
    І попіл з них - у кожен дім.
    05.09.14











    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (1)


  50. Наталя Мазур - [ 2014.09.03 23:37 ]
    На ротацію
    Кужіль зажури хмаринами небо пряде,
    Шлях до родини і дому тривав цілу вічність.
    Він так чекав цей щасливий і радісний день,
    Справдились думи і мрії його чоловічі.

    Став на коліна, майбутнє своє притулив,
    Запах відчув білуватого шовку волосся…
    Смерть на війні, що не раз загравала із ним,
    Ще й молитвами доньки обійти удалося.

    Потом і пилом зчорнілим пропах камуфляж.
    Губи обвітрені. Шепіт придушений: «Мила!
    Світе єдиний, кровиночко, сонечко, я
    Знову з тобою, як ти мене, доню, просила».

    І розступилися люди, і гамір, і час,
    Як пригортав і голубив єдину дитину…
    «Боже! – промовив. - Помилуй і зглянься на нас!
    І ради щастя дітей бережи Україну!»

    03.09.2014 р.


    Рейтинги: Народний 6 (5.53) | "Майстерень" 6 (5.6)
    Коментарі: (18)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15