ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Є «до» і є «після»
Є «до» і є «після». Живемо у «і».
Ще «після» немає – палають вогні.
І кров ще не змита, і біль ще живе,
і сотня небесна поповнення жде.
А завтра - не «після», бо завтра – хтозна,
армадою лиха увійде війна.
І стануть буденними аспідні дні –
розтягнуте в часі розбурхане «і».

12.03.2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-03-12 09:45:28
Переглядів сторінки твору 2971
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.417 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.372 / 5.5  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Обрій (М.К./Л.П.) [ 2014-03-12 10:14:11 ]
так...не найкраща перспектива малюється у вашому вірші щодо майбутнього нашої держави...я багато чув і читав про те, що наші думки - це ще нереалізована реальність, тому будьте обережні з такими пророкуваннями, бо, як на мене, такими мислеобразами ми, поети, підливаємо лише масла у вогонь) це, звісно, Ваша справа, якого настрою писати вірш, але як Вам, наприклад, така перспектива, не дивлячись на свою фантастичність http://maysterni.com/publication.php?id=99715


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-03-12 11:26:57 ]
Тисячу разів скажи "халва" - стане солодко у роті? Це відносно реалізації думок. Не мислі породжують реалії(за незначним винятком), а навпаки, реальність спонукає до роздумів, прогнозування, аналізу. І що буде завтра, на жаль, у великій мірі залежить не від наших думок, а від ступеня ідіотизму відомого всім політика. Я не пишу про неминучість війни, просто не відкидаю такого варіанту. Нинішній час - це невизначеність, це "і", яке ще не перейшло у фазу "після". Так багато питань, спотворення реалій, що бути у чомусь упевненим - даремна справа. Дай Бог, щоб усе було добре, але хтозна? А Ваша ссилка - це дійсно фантастика. Хоча хто знає - кожен народ у своїй історії має зірковий час. Але щоб він так проявився у Вашому варіанті, потрібні століття і найвищу Божу милість до України. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-03-12 13:12:57 ]
Підтримую сказане Олександром Обрієм.
"Ідіотизму політиків" у всі часи вистачало. На жаль, життя людське для владарів малоцінне. А поповнення "небесної сотні" (прочитала цей рядок і тому не змовчала - коментую) навряд чи для когось бажане. Світу - мир!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-03-12 21:14:41 ]
Світу - мир! Дуже правильні слова. Їх можна тисячу разів повторювати кожен день, але чи є хоча б один день в новітній історії, коли б десь не воювали, стріляли, убивали... Це якраз приклад того, що побажання, роздуми, мислі не знаходять практичної реалізації. А поповнення смерті ніхто не хоче, але ще на цифрі 87 Олена Богомолець говорила, що будуть люди ще вмирати, бо надто важкі поранення. Зараз, здається уже 102 загиблих. Це гірка правда. Звичайно хочеться, щоб смерть на цьому зупинилася, але чи вона нас чує?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2014-03-12 18:15:38 ]
Дуже вражає текст.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-03-12 21:16:00 ]
Дякую, Шоне. Заради таких слів варто писати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-03-12 19:21:34 ]
кожне "після" - по суті "до".
Або й так: нема ні "до", ні "після" - тільки свічечка "і", яку не задмухати б...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-03-12 21:28:05 ]
"і" - це сьогодення для нас, а для майбуття - значуща подія, що поділила час на "до" і "після". Ми живемо не гребені таких подій. Це дуже цікаво і страшно одночасно. Через деякий час ми зможемо аналізувати "і", а тепер тільки надіятися, що свічечка кожного буде горіти стільки, скільки відведено їй природою, а не правом сили. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-03-13 03:11:03 ]
Борони нас, Боже!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-03-13 11:04:43 ]
Так, Галино, борони нас, Боже. Але мусимо самі себе боронити і розглядати найстрашніші варіанти нашого майбуття, сподіваючись на їх несправдження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-03-13 09:42:19 ]
Правдиво написано! Філософські узагальнення підтвержуються нашим сьогоденням - хоч ми і не хочемо, а сотня поповнюється... на превеликий жаль.Надіймося і все робімо для того, щоб Завтра було мирним!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-03-13 11:18:00 ]
Дякую, Іване, за підтримку. Фатальні варіанти розвитку подій, висловлені у творчих роздумах, у більшості випадків не реалізуються в життєвих координатах. І це дуже добре, бо дає сподівання на мирне вирішення конфлікту. Але писати про таке треба. За позитив можна промовчати, бо він сам за себе говорить. А негатив треба завжди висвітлювати, хоча б, навіть, для мізерного шансу його недопущення. Як каже Світлана Майя Залізняк: Світу - мир!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-03-13 11:31:23 ]
Можливість коментувати на сторінці Світлани Залізняк відсутня. Тому змушений на своїй дещо сказати. Що посієш,те й пожнеш. Оце наше сьогодення і є жнива минулих засівних компаній. "Лазар, Щек, ощетинений кум..." зараз щось засівають і якщо їх зерна знову не вродять народними очікуваннями, то і їм буде непереливки. Маєте кращих сіячів? Назвіть. Бракує у нас своїх Вашингтонів, а коллабористів та іуд більше, ніж хотілося. Але мусимо вірити тим політикам, які у нас є, бо інакше - суцільний хаос і в голові, і за вікном. Це що до ідеології вірша, а сама поезія - високого гатунку.