ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Розкристалена сутінь
Не забувайте крапку ставити над "і",
коли навіялися брехні з гирла ночі,
не залишайте свари, що гадючо смокчуть,
нa завтра!-нині підпаліть наклепу клоччя!
не утопіте біле сонце в баланді.

Не затамовуйте на вдoху пари зла,
запавутинивши невинного у "ранги".
На всіх і кожного у Долі бумеранги.
Лише для того,хто направду чуда прагне-
олжею ткана поторочиться хула.

Не затягайте в петлі пекла душі. Ті,
що розкристалять сутінь і вузли розв"яжуть -
із них у Небі буде знято чорну пряжу.
Дрібниця наче, але як багато важить
зернина добрости поставлена над "і"


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-15 06:18:27
Переглядів сторінки твору 3189
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.23 20:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-15 08:10:38 ]
Глибокий вірш, важливий. Гарні порівняння, суттєві.
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-15 15:35:37 ]
Привіт, Наталко!
Як гарно знову зустрітися :)
вдячна за розуміння та відгук:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-15 10:27:07 ]
На всіх і кожного у Долі бумеранги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-15 15:37:01 ]
...їх не оминути...Танюсь, дяка, що забігла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-15 11:24:44 ]
Спасибі за такий вірш, Ляно.

"Не затягайте в петлі пекла душі. Ті,
що розкристалять сутінь і вузли розв"яжуть -
із них у Небі буде знято чорну пряжу.
Дурниця наче, але як багато важить
зернина добрости поставлена над "і""

Дуже важливі слова про головне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-15 15:38:34 ]
Лесенько, спасиБі, що пірнули у віршові змісти:) !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-15 12:00:19 ]
на вдосі? - мабуть, на вдиху?

Дурниця наче, але як багато важить
зернина добрости поставлена над "і"
!!!

П.С. Я б "дурницю" замінила "дрібницею")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-15 15:00:02 ]
О, дійсно так, п. Любочко, дуже слушні зауваги - скористаюся. Дякую!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-15 13:21:27 ]
Лише для того, хто і справді правди прагне-
олжею ткана поторочиться хула.
Як варіант -
Роксолано, Ви молодець!
Вірш дуже глибокий і гарний!
Сподобався!
Вибачте, за непрохані поради...
Мені чомусь само прочиталося...
Лише для ТИХ, хто Й справді правди прагне-
олжею ткана поторочиться хула.
Але все на смак автора.
Якщо тут трохи скоротити, то, тоді тут, як і в третьому стовпчику,
цей рядок вийде коротшим і можливо, милозвучнішим.
Успіхів Вам! Дякую що читаєте, і пишете. Завжди радий Вас бачити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-15 15:46:01 ]
Мішелю, ціную Вашу увагу- щиро радію новому моєму читачеві!
Я ніколи не можу сказати собі: "так, вірш вже викінчений", я ще довгий час зачіпаюся до нього, одшліфовую і кожного разу щось нове...а саме тому, не виключення, що і цей вірш ще зміниться у деяких моментах:)
Щодо ТИ(Х Х)ТО- було би не зле, якби не збіг... щодо скорочення рядків, то зіб"ється заданий ритм і доведеться абсолютно все переінакшувати. Але я роздумую над кожним словом моїх читачів, а тому: все можливо........
Дякую Вам величезне! Завжди буду рада Вам у мене на сторінці:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-15 16:50:33 ]
Роксолянко! "Зернинка добрости", звісно, проросте - стеблинкою ЛЮБОВИ! Вірш повернув мене у часи босоного дитинства, коли посеред xати стояв ткацький верстат... Най човник не зупиняється у твоїx рукаx, Ляно! І нам ще і ще пощастить угледіти твої дивовижні поетичні гобелени. :)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 05:36:12 ]
Василько, дякую за "гобелени":) Так гарно знову Тебе бачити на моїй сторіночці;) радію, що дитинство спогадалося:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2013-04-15 16:57:06 ]
Те, що читається кількаразово, те, що змушує повертатися... Гратулюю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 05:38:07 ]
Красно дякую, Юліє! Дуже приємно, що пірнали в мої роздумування. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-15 22:20:46 ]
Ця "зернина добрости" проставлена над усіма "і" усіх Ваших поезій, Роксолано. Хай проростають і колосяться!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-16 05:40:29 ]
пане Мирославонько, впевнена, що це стосується багатьох авторів цього сайту :) мої "і" добріють завдяки читачам:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 09:09:40 ]
Це "і" з крапочкою - такий глибинний образ... згадалися "свічечка літери "і", "серпик літери "є" - пам'ятай дитино, що мова наша солов'їна"... Вірш має і особистісний, і національно-громадський зрізи (принаймні мені так відчулося)... Дуже дякую, Роксоланочко, за прекрасні поетичні гобелени (дуже влучно підмітив пан Василь!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 05:34:43 ]
О, дякую, Галинко, за такі паралелі і порівняння. Моє "і" - це вчасно розмотані вузли непорозумінь, це те, що унеможливлює розхвиллю наклепам і пліткам. Це оте " не суди" дякую сердечно, що читається:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 19:07:02 ]
З кожним днем Ваші вірші мені подобаються більше і більше.) Супер! Є думка, є суть, яскрава образність, нетипові рими. Може на ти?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 05:36:23 ]
На "Ти" - це я радо! :))
Дякую, Юль,- тішуся, що вдалося вигострити думку у вірші- се дуже важливо для мене. Щасти!