ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Бражник (1981) / Вірші

 адюльТерра інкогніта
Образ твору Тоді – нісенітниці милі,
тепер уже – донт белів,
тепер уже скепсис:
не слід було починати…
Від калію
перманганату
нудитиме,
як від слів:
Нікому-нікому, чула?
І чула. І берегла.
Ти -
моя,
але я… не можу!
Не йди… Або йди,
і забудь пароль…
А я пергідроль
дурепа, купила,
і стала на неї схожа,
аби перехожі

впізнали
яскраве пальто
на вокзалі,
де ми нісенітниці милі
казали
ін -
ког-
ні-
то.

04.01. 2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-05 00:58:42
Переглядів сторінки твору 10364
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.115 / 6  (4.937 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.915 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.01.18 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-05 01:16:10 ]
Блискуче! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-05 01:27:24 ]
Скузі, читайте нижче, не там написала))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-05 01:36:46 ]
фа нієнте! :о)
Це якраз оте вишукане структуроване верліброримування - яке вже само по собі - іронія... :о)
А (само)іронія - це вершина сенсу! :о)
Ну і ритм - танець! step!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-05 01:40:39 ]
Граціє. Уфф... Вся аж переживала))) Буон Наталє))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-05 01:43:56 ]
І Вас!
З кримським теплом Бабо Наталє :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-05 01:22:27 ]
Домініче, вже ваша думка вселяє впевненість, бо дана компзиція була "выполнена в несвойственной нам манере"(якщо хто знайомий із творчістю Ю.Гальцева)))) Дякую дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-05 10:39:27 ]
Цікаві нісенітниці.
Файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Берберфіш (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-05 12:52:56 ]
Живо й оригінально написано. До вподоби. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-05 14:06:42 ]
донт білив і но пасаран!
смішна штукенція :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-05 16:30:58 ]
Ну да:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2012-01-05 15:37:42 ]

Дай руку, в імлі заблукала - до світу земного
вертати буває непросто, "загублена жінка
загубленого чоловіка шукає" - й нікого,
до кого торкнутися може тремка павутинка?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-05 16:34:01 ]
Готова тому, хто підкаже, вклонитися в ноги,
де щастя шукати земного - остання зупинка,
навколо імла, за сто кроків немає нікого,
а раптом і є - то не той, кого хоче та жінка))

Рада знову вас зустріти на своїх сторінках, шановний Маньєристе!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2012-01-05 17:00:15 ]

Заплутатися аби знов у його повсякденні,
в пустельній оселі очей, де довіку скоринка?
Не краще вже там, де птахи і цвітіння південні
губитися, випроменівши з імли, як росинка…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-05 17:16:38 ]

У джунглях, де водяться мавпи з сумними очима,
сумнівно для думки про вічне знайти хоч шпаринку,
ліани обплутують ноги, удави - за шию
стискають заплутану і недолюблену жінку...((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2012-02-12 14:57:54 ]


Дай руку, в імлі заблукала - до світу земного
вертати буває непросто, "загублена жінка
загубленого чоловіка шукає" - й нікого,
до кого торкнутися може тремка павутинка?

[Готова тому, хто підкаже, вклонитися в ноги,
де щастя шукати земного - остання зупинка,
навколо імла, за сто кроків немає нікого,
а раптом і є - то не той, кого хоче та жінка…
]

Заплутатися аби знов у його повсякденні,
в пустельній оселі очей, де довіку скоринка?
То краще вже там, де птахи і цвітіння південні
згубитися, випроменівши з імли, як росинка.

[У джунглях, де водяться мавпи з сумними очима,
сумнівно для думки про вічне знайти хоч шпаринку,
ліани обплутують ноги, удави - за шию
стискають заплутану і недолюблену жінку…
]

Сяйнути перлиною в сивого Дева короні,
зітханням ранковим вбираючи літепло неба,
за плодом глядіти на сонній доричній колоні -
забувши не більше, ніж віддана музиці Феба...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 16:15:31 ]
У храмі, що в спадок дістався від бабці Феміди
Порядки наводить, фарбує в барвисте колони,
Аби якнайкращі лишить по собі краєвиди
За тисячу літ Аполону своєму малому))

(слава Вікіпедії)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2012-02-12 17:50:14 ]

Це ви про те, що музика Предвічна
буває інколи і вкрай логічна,
що та історії істерій домінанта?
Нехай, була би зовні і... в душі пікантна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:58:52 ]


І ще про те, що бачиться незримо -
Буває й гусаку в духовці зимно,
Коли душа його на світі грішнім
Про яблука замріється торішні))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2012-02-12 18:21:40 ]


(О ще з духовками жінок я не рівняв,
утім, як і вони мене із гусаками!)
Я щиросердно, о міледі, перед вами
клянусь - торішнє не сьогоднішнє! Я б знав! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 18:34:22 ]
У евфемізмах борсатись не час -
Духовки, гусаки; Котлети, мухи...
А те, що День Сьогоднішній почавсь -
"Старуху" не звільняє від "прорухи")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-05 17:17:03 ]
беллісімо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-05 17:21:28 ]
Граціє міллє:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2012-01-05 17:44:39 ]
цікаво-цікаво... і картинка впору...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-06 00:00:12 ]
Сильно.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 14:18:47 ]
...аж як то є так експресивно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-07 14:24:09 ]
Коменти крутіші за сам вірш)) Дякую всім:)