ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2022.12.01 05:45
Чим завинив перед тобою,
великий Боже, наш нарід
голодомором чи війною
не захід як іде, то схід...
Дніпрові кручі, мов Голгофа,
а мова ніби плоть Христа...
Спивають діти кров потроху,
щоби народ цей перестав

Віктор Кучерук
2022.12.01 04:26
Живу знедавна без надії
На краще завтрашнє моє, -
Ніхто мене не пожаліє,
Хоч буде знати, що я є.
Життя наблизилось до краю
І спорожнів одразу дім, -
Душі чутливої немає
Тепер в оточенні моїм.

Домінік Арфіст
2022.12.01 01:11
іде ідеальний сніг
ідол дитячих снів
білий пухнастий кіт
біло замуркотів
сивий столітній дід
бороду топить в лід
інистий велет снить
музикою весни

Юрій Гундарєв
2022.11.30 22:40
Коли так боляче, що майже нестерпно,
коли не витримуєш заданого кимось темпу,
коли підступають ридання, а сліз немає, - нехай
лунає Гайдн.

Коли тебе, як вовка, обклали скорботи,
коли по краплині тануть в долоні прозорі ноти,
коли, здається, вже

Іван Потьомкін
2022.11.30 22:11
Спізнився на літак...
Женусь за поїздом, щоб у вагон останній вскочить...
Прийшов на іспит – що сказать не знаю...
Такі-от сни з учора й позавчора.
Торік й позаторік такі ж вони були.
Поновлює потугу тіло уночі,-
Душа ж про день звітує перед Богом

Софія Цимбалиста
2022.11.30 20:16
Лиш тоді, коли здається,
що всьому кінець,
знаходиш справжній сенс життя.
Лиш тоді, коли втрачаєш сили,
отримуєш надію
на щасливе майбуття.
Попри все на світі,
шукаєш вихід з небуття.

Юрій Гундарєв
2022.11.30 17:33
Сидит старушка у окна,
Заклеенного накрест скотчем.
Был людный дом, теперь одна…
А уезжать никак не хочет.

Под свист снарядов родилась,
Встречает смерть под свист снарядов.
В душе - ни искры, лишь зола…

Зоряна Ель
2022.11.30 17:23
Хто їсть фрукти непомиті,
й рук не миє - добре робить.
Він найкращий друг на світі
мі-мі-мі-мі-мі-мікроба.

Поклади немите в ротик,
оближи брудне й побачиш,
як стрибну я в твій животик

Таїсія Цибульська
2022.11.30 15:06
Казка Збройні Сили Богатирські успішно звільняли від нечисті рідну землю, але багато роботи було ще попереду. Богатир Остап Здужний обвів поглядом лісову галявину, яку спецзагін щойно розчистив. Навіть табличку із написом «Обережно! Замагічено!» ще н

Козак Дума
2022.11.30 07:18
Дощить… Усе до нитки змокло.
Дощить і навіть птахи змовкли!
Дощі несе на крилах осінь…
Дощі перуть рокитам коси.

Віктор Кучерук
2022.11.30 05:30
Лисіє клен, неначе я
За крок чи два до раю, –
Життя безжальна течія
Нікого не минає.
Напевно, журяться світи,
Що час паплюжить люто,
Хоча ще хочеться цвісти
І молодими бути.

Микола Соболь
2022.11.30 05:05
Це сніг чи метелики? Студень.
Ярило з неба пішов.
Входить до двору грудень,
снігу заносить мішок:
"Нате!
Нате, беріть хто хоче
і ті, хто не хоче теж, -
сипле поміж урочищ

Олександр Сушко
2022.11.29 10:38
Гнітюча тиша...воскова свіча...
Труна соснова, в ній - шматки від брата.
В моїй руці виблискує печаль
Уламком від рашистського снаряда.

Прощай куначе. Стрінемось ачей
Десь там, де вже не буде війн і болю.
А лють у венах, наче яд, тече

Сергій Губерначук
2022.11.29 10:02
Щось тебе не видно, щось тебе не чутно,
а мені ж без тебе смутно, ой, як смутно.
Серце зачинилось ключем журавлиним,
що в пошуках літа за обрій полинув.
Та й там загубився в хмарах каламутних,
а тебе, любове, не видно, не чутно.

Ти б хоч показалас

Козак Дума
2022.11.29 06:57
Сніжить… Лягла на серце туга.
Сніжить, коли втрачаєш друга.
Сніжить – душі бракує неба.
Сніжить і я іду без тебе…

Віктор Кучерук
2022.11.29 05:14
Лежить в ярах межи горбів
Утрат численних розсип,
Але за тим, що загубив,
Я не журюся зовсім.
Бо згодом саме тут знайшов
Своє найбільше щастя, -
Давно омріяну любов
І сховок од напастей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Соня Рейх
2022.11.26

Зоя Арова
2022.11.23

Валерія Ворона
2022.11.20

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Юрій Гундарєв
2022.09.01

Тоні Фаґо
2022.08.19

Надія Кравченко
2022.08.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Бражник (1981) / Вірші

 Їду...
Образ твору Їду додому – ледве землі торкаюся,
Фара погасла, колесо відвалилося...
Що на вечерю, що там, агов, на камбузі?
Змилуйся, змилуйся...
Змилуйся,
Тільки не плітку, цією рибою
Довго у світлі софітів іще смердітиме,
А он раніше ліпили людей із хліба ми -
Так і не стрітими РІздвами.
Діти ми.
Їду я ,
їду вже,
стосами, просами ситими,
Стоунхендж
чутиме стогони – блискає: близько,
Скоро вже, скоро сорочку твою носитиму.
Мізки
багріють роз"юшено – дай мені, дай ,
що там на камбузі – терції, унції, ком цу мір...
помсти? реваншу? Ай -
стронцію.

11.01.2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-14 04:33:18
Переглядів сторінки твору 3651
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.212 / 5.5  (4.937 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.915 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.01.18 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 09:49:32 ]
Дуже гарно, несподівано так.
особливо про ліплення людей з хліба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 11:10:25 ]
Дякую, Оль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-14 10:56:55 ]
симпатично. фінал якийсь туманний, але для жіночих текстів це, напевне, як_правило)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 11:06:55 ]
Да прям-таки і правило)) Це я експерименти ставити ізволю)) А що там туманного - іншими словами - вип"ю йаду, та й по всьому.
За "симпатично" - мерсі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 12:17:26 ]
Сподобалось. Як вибрик настрою від перевтоми ( в позитивному розумінні).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 16:18:35 ]
Швидше - в передчутті перевтоми.)) Дякую, Наталю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 15:28:02 ]
Файний експеримент! Тілько в стронцію період піврозпаду... Ліпше шведський абсолют - той поможе зразу. Маладєц!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-14 16:25:46 ]
А як голова на другий день болітиме? А? Нє, краще вже радикальні методи. От вичитала в Вікіпедії, що стронцій у чистому вигляді не знайти, тільки в сполуках. Доведеться тріскати якийсь кеммліцит чи стронціохільгардит. А абсолютом запивати, щоб не всухом"ятку))
Дякую, Іване:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артем І (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-23 07:49:39 ]
дуже класний вірш.
мені сподобався

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 12:24:13 ]
Рада, що сподобалось, Тьомчику. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 12:54:30 ]
Дуже гарний вірш, Олю!))

А "терції, унції, ком цу мір..."

нагадало рядки Вєри Полозкової

"больше никого не люби, моя девочка, не люби,
шейни шауи твалеби,
let it be.
город убирает столы, бреет бурые скулы,
обнажает черные фистулы,
систолы, диастолы..."

В доброму сенсі. Бо люблю таку поезію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 12:57:50 ]
На щастя, я не читала Полозкову))
Дякую, Ярославе, що коли вже ви вирішили проводити аналогії, то хоч у доброму сенсі:)