ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю

Хельґі Йогансен
2024.05.27 19:03
На згарищі покинутих надій,
В руїнах марнославства та обману
Сховали честь і совість під завали,
А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

Невже забули, хто ми є такі?
На диво швидко вигоїли рани
На згарищі покинутих надій.

Ярослав Чорногуз
2024.05.27 18:31
Ніколи я не знав такого щастя,
З роками усе більш тебе люблю!
Які би не спіткали нас напасті --
Переживу усі, переболю.

Перепливу ці океани горя,
Перелечу лелекою у рай.
Лиш будь зі мною, будь зі мною поряд,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Кримська (1964) / Вірші / Білий сад

 Пізній сад




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-25 23:49:36
Переглядів сторінки твору 8898
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.891 / 5.5  (4.876 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.728 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2016.11.23 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 03:17:15 ]
приємно було ознайомитись… образно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:10:49 ]
взаємно) і буквально, а не образно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 18:30:03 ]
образи гарні. як варіант - ще чутно тут... внОві - мені трохи не те. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:12:16 ]
Дякую.
ВнОві й вновІ- це так у нас говорять на Поліссі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-26 19:41:16 ]
НавпОмацкИ горнЕться моЇх плІч...
Знову наголоси, Ірино...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:16:26 ]
Щоб краще зрозуміти зауваження, скажу як у мене звучить по написаному:

НавпОмацки горнЕться моїх пліч...

Тобто, ЦІ наголоси невірні? Уточніть. Бачте, це нюанси письмового спілкування з блондинкою. Бо з вашого коментаря я не зрозуміла, чи Ви подаєте вірний варіант, чи цитуєте мою невіру орфоепію.

Дякую. Чекаю уточнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:03:30 ]
Навпомацки доторкується пліч.
Тут ще пахтіє мерхлим виноградом
і розтинаючи туману...

поволечки-поволеньки

забагато ррр
покору й тугу стиглу куштувати

туга повторюється тричі, тому:
жовтневий сад у туску та покорі
німотно вабить

В садку, де родять шал її пісні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:23:52 ]
Ого! мерхлий - супер! туск? яке колоритне слово! у мене так легко видобуваються слова. Коли пишу російською. І це прикро, бо рідну мову люблю більше.

Щодо повтору - так - мінятиму чимось, бо там повтори невмотивовані...

Стосовно "В садку, де родять шал її пісні" від Вас.
Ще раз повернімося до мого варіанту.

Вже забуває мріяти і жити
В саду, де родять ще її пісні.

Там "ще" замикає пару з "вже". Тобто, я гадала, що то органічне поєднання. Тобто - падалиця вже відходить, а душа її - ще ні.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:05:43 ]
....В умиранні визріва чудова
Краса весни. І заселяє сад.
Остання ніч – або першооснова –
Щоб знову ми прийшли по виноград.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:28:54 ]
Мені дуже корисні всі зауваження і коригування. резюме наступне. Варто всі зауваги вилучити на світ божий на папір, переночувати з цим кілька ночей - і взятися до вірша "внОві", як кажуть поліщуки.

Цілком адекватно все використаю, однак має бути пауза. Без неї приготую "салат", а не сад.

А у Вас буде нагода переконатися у якості результату.

Ще. Така участь тягне на співавторство, пані Світлано Майє!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:12:44 ]
Хм...цікаве блукання садом, ввиділося що то Гетсиманський був. Кожний катрен - окрема історія, брила відколота, яка кінцево об'єднується з усіма в цільний материк, у пристойну картинку. Торкнули. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 20:35:06 ]
А воно якось так у поезії (у мистецтві) кожен сад трохи Гетсиманський. От спостерігайте цю тему в інших і переконайтесь.

Дякую. Ви й мої попередні редактори пан Кучерук і пані Залізняк - вовтузитесь зі мною - приємно. Вчуся. В мені багато творчого запалу і рушаю завжди у віршування зі старту на п"ятій швидкості. Потім важко самій редагувати, якщо пролилося дощем, стихійно - і то шкода, і то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 20:57:37 ]
А що означає "внОві"?????????? Знову? Аналогічне російському "вновь"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 21:03:54 ]
Прислівник. Не зовсі рос. "вновь". Російський варіант - просто синонім "опять", "еще раз" тощо. А моє оте "внОві" - "опять" і "вновь", і "еще", тільки з навантаженням ОНОВЛЕННЯ, набуття нової сили, з новим вдихом на повні груди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 21:13:30 ]
Діалектне слівце?
Може, й собі вжити у якомусь віршику схоже за значеням слівце, що зустрічається на моєму рідному Поліссі.Це "зновика"! Ото було б!!!!!!!!! Чесно, кажучи, я не вважаю за доцільне вживати подібні слова у віршах...Інша справа - проза( в діалогах)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:40:32 ]
Дискусійне питання. Щодо прози згодна 100%-во. Не знаю, як бути з поезією. Адже вона більш стихійна. У прозі можна і треба штукувати. Там не розриває на шмаття. А вірш народжується, як дитина, ростучи на очах.
"Зновика" - смаковито!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:32:30 ]
Дуже красиві образи!
А з наголосами допоможе ось цей ресурс: http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:37:41 ]
Дякую за відгук і пораду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:39:54 ]
З наголосами поможе вухо й серце!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-26 22:43:24 ]
Навряд. Тут потрібна системна освіта. Варто засісти за орфоепічні словники.

Колись в класі 4-5 вчителька з української сказала, що в нашій мові плаваючий наголос. От я й пустилася у вільне плавання. Плюс вплив двомовності. Плюс поліські реп"яшки.