Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ірина Кримська (1964)

Рубрики / Білий сад

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Гуси в нічному небі
    Чуєш, гуси летіли у вечір у синій?
    Сутінкова печаль в унісон їм вела.
  •   Марципан у снігу
    Знову сніг. Знову березень зимний і зимний.
    Чорні пАгони – білі пагОни на них.
  •   Моєму Аттілі
    Коли вІрші відійдуть і стихне луна,
    Ані звуку, ні сплеску їх серце не вхопить,
  •   Левові
    Леве-царю! Ти між люди вийшов.
    Чи на полювання чи на кастинг.
  •   Шафран
    Час минає швидко й байдуже.
    Він не знає, що ми в нього є.
  •   Чорна киця твого сну
    Тихими лапками кішка-сновида
    Мляво заходить у місячне коло.
  •   Твій сніг
    Тане сніг на твоїй долоні.
    Чом зганьбилась рання весна?
  •   Просто жіноче
    Ти ось. Ти тут. Спокійний і всесильний.
    Неначе світ увесь – в твоїх руках.
  •   Лицар у латах
    Тримай оборону, вивищуй фортецю.
    Стороннім – ні-ні! Несторонні? Їх мало.
  •   Дощ у чаті
    Сюди, де оком світить ФБ-чат,
    Клади монетку або гривню слова.
  •   Геркулес
    Ідеш красивий. В спину: «Геркулес!»
    Жінки здіймають очі й тихо мліють.
  •   Очі
    Звідкіль ці очі – неба два безмежних?
    Звідкіль ця радість – іскрами зіниць?
  •   Моєму гуру)
    Хотіла б я прийняти твою гру.
    Зневажила б шаблони і умовності.
  •   ...ти поїхав
    На відстані печальної руки,
    На віддалі нечутного мотору
  •   Монолог Галатеї
    Ти хочеш мистецтва? Мистецтва забракло –
    Готується рама чи рампа, чи тур.
  •   У джазі лише…
    Маю душу кларнетну.
    Я твій джаз.
  •   Сльоза
    Повернуся до тебе у зливу –
    У тілі сльози упаду.
  •   Вінок
    Минає літо – маками згорає.
    Світанок обпікається крильми.
  •   Мрія біда
    Наші мрії – насправді спогади.
    Наші зустрічі – згадка про нас.
  •   Звикати до тебе?
    Звикає квітка до води з-під крана.
    Звикає жінка до формальних див.
  •   У мережі
    Розмови втрачається нитка
    Впустив її ти, потім я.
  •   Зійдемося
    Спадає місяць. Синіє ранок.
    Холоне лоно. Ятріють рани.
  •   Моєму водоспаду
    Тепер,
    Коли розбуджено потік
  •   Жіноча втома
    1 варіант
  •   Без сліз
    (Вона)
    Не псуй мою сукенку. Обережно.
  •   Помста
    Розбудив? То плати данину
    Простирадлам, зігрітим під нами.
  •   Ти хто є?
    Ти спустився з Парнасу.
    Наче Бог. Наче кінь.
  •   Розклади пасьянс
    Наче віяло – кинь пасьянс,
    Розгорни мої варіанти.
  •   Ми грань
    Ми на одній землі і на одній подушці –
    Щокою до щоки, зітханням до зітхань.
  •   Не пущу!
    Не благай, не проси – не пущу!
    Ці обійми стокрилі, сторукі!
  •   Праведність
    Усе так просто в дикості своїй,
    В первісності єднання тіла й тіла,
  •   Чого хоче жінка
    У сніг мене веди, у сніг.
    Далеко?
  •   Волошково
    Бігають волошки краєм піднебесся
    Голос мій охриплий як суха трава
  •   Тобі, Одіссею
    Півонія пахне лячно.
    Півонія пахне гостро.
  •   Вогонь на вогонь
    Біля вогнища – вогнища тіл.
    Тут печуться долоні і дички.
  •   Молитва про тишу
    Переведи мене у тишу через міст.
    А хочеш – бродом поведи, струмками.
  •   Мої стегна
    В моїх стегнах – історія світу.
    З них – всі ріки, дерева і діти.
  •   Вії
    Ворожіння на віях, що не бачили сліз –
    Це блукання нічні у неходжений ліс…
  •   Пізній сад
    Іду збирати в сад покору й тугу,
    Коли туманом набрякає ніч.
  •   Мрій собі...
    Не пробуджуй болю,
    Не торкайся рани.
  •   … рука була…
    Твоя рука була в моєму лоні –
    Два теплих пальці марили у сні.
  •   Сутінь мовчання
    Ще глибша сутінь навколо його сигарети.
    Жарина у темряві креслить, наче комета.
  •   Вітер і яблуня
    Сповідується яблуня стара:
    «Цвіт опада, і він — мара».
  •   Найвища нота
    Зависла спека на високій ноті
    І проколола небо вістряком.
  •   На вдихові
    Коли я спатиму й гортатиму у сні
    Прозорі, ще вологі акварелі,
  •   Розчиняюсь
    Розчиняються враження, тануть дощі…
    Я лягаю в спориш і стаю споришами.
  •   Скоро червень
    Сад осипає цвіт, а він — іржа.
    Палюче сонце любить аж до смерті.
  •   Зайди у білий сад
    Зайди у білий сад — в нім оселилась спека,
    І рясний цвіт горить, зроняючи меди.
  •   Далекий лист
    Останній цукор розчиняє чай,
    Холоне чай і пити неохота.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки