ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кисельов (1977) / Вірші

 Так бути завжди повинно
Чи то сонячний сяє ранок,
Чи лунає весняний грім -
Вийди, мила, на світлий ґанок
У мереживі слів і рим.

Подивись на цей світ осяйно,
Всіх позбудься земних тривог...
Буде добре все, буде файно -
Бо, напевно, так хоче Бог.

Бо так бути завжди повинно -
Щоби серце не краяв щем,
Опустись на мої коліна,
Похились на моє плече.

А як віхола зла нагряне,
Над планетою засурмить -
Ти збереш мене, мила, рано,
Поцілунку солодка мить...

І в далеку піду дорогу,
Щоби світ і тебе спасти.
Буду вірити в перемогу,
Знаю - вірно чекаєш ти.



2013

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-27 15:43:24
Переглядів сторінки твору 6244
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.815 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.507 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2021.06.21 03:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 16:46:43 ]
Ніжний, світлий вірш справжнього чоловіка - захистити свою землю та свою кохану від напасті!
Дякую, Юро! Натхнення Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:09:27 ]
Дуже дякую Вам, пані Ніло, за прекрасні побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 17:20:50 ]
Буде файно, Юрку, якщо добряче працювати над текстом. Шість повторів БУДЕ-буду - це таки забагато). "Упади на мої коліна" не вельми поетично, нмд. Вірш цьогоріч написаний, а наче...в минулому столітті. Не ображайтеся, така моя думка. Щиро зичу натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:13:06 ]
Дякую Вам, пані Світлано Майє, за коментар. Щодо "буде..." - подумаю. А щодо минулого сторіччя... Знаєте, колись мені сказали, що я - наче з дев’ятнадцятого сторіччя. І я сприйняв це за комплімент - що в цьому поганого?! Спасибі за побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 20:43:54 ]
Як це важливо - знати, що тебе хтось чекає!
Як це важливо - мати того, до кого можна вертатися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:13:45 ]
Істинно так, Наталко! Дуже дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 21:00:39 ]
"Упади на мої коліна,
Похились на моє плече"...
Юрчику, та, кому це адресовано, оцінить! І яка їй різниця, чи звучить щось тут старомодно.... Головне, що Вона Тебе чекає і цей вірш її гріє!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:15:07 ]
Сонечко, щиро дякую за коментар! Вірю, що вона оцінить вірш, який її гріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-27 21:22:15 ]
Красиво!!! І щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:16:19 ]
Дуже Вам дякую, Ксеніє, за прихильний відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 22:25:11 ]
Юрку, якщо Ви не будете працювати над написаним, не будете прискіпливо дивитися на своє, як на чуже, а лише - насолоджуватися "прихильними відгуками", то все файно не буде))))))). Щасти. Обіцяю мовчати).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 02:12:49 ]
Хай Вам щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 22:27:13 ]
Юрію, чудовий вірш. Те, що ти - з ХІХ століття - це справді звучить як комплімент. І вважай, що ти - людина майбутнього, бо ХХ століття - було таким неромантичним, м"яко кажучи. В родині століть - теж - не без виродка. Душевно написано. Бере за душу. Написано лицарем, чиє плем"я чи стан треба відродити. За настроєм твір нагадує пісню з ХХ століття "Темная ночь, только пули летят по степи".
Одна дрібна заувага "спасти" - русизм на римі. Дуже легко виправити: "Щоб тебе, цей світ захистить" пропоную, як варіант. Усе інше - чудово!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 02:17:38 ]
Щиро дякую, пане Ярославе, за неформальний, змістовний і доброзичливий коментар. "Щоб тебе, цей світ захистить" - над цим серйозно подумаю. Бажаю і Вам нових високих творчих досягнень!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 22:28:39 ]
Добре написано, Юрку!
А якщо в останньому рядочку "мене ждеш" замінити на "чекаєш"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 02:21:26 ]
Щиро дякую Вам, пане Іване, за уважне прочитання мого вірша та схвальний відгук. Сам думав про те "чекаєш", але тоді або ритміки не буде, або зміст постраждає. Поки що так здається. Може, ще знайду кращий варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 09:31:52 ]
Поезія має право й змогу стирати межі часу, оживляти все припале пилом віків, робити перекличку поколінь, - отож нічого поганого в проекції минулого в сучасне я не бачу.
Два світогляди, нехай навіть різко протилежних людей, мають однакове право на існування, адже один автор добре засвоїв традиції і продовжує лінію поетів минулого, а другий намагається знайти
нові форми і нові слова для змалювання нового життя.
Гадаю, що тут не варто сперечатися обом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 10:29:26 ]
Якщо підійти формально, то я не бачу "проекції минулого в сучасне". Тут не йдеться ні про кріпацтво, ні про щось більш близьке за часом (революції-війни etc події), а ми, нмсдд, маємо справу з віршем, написаним у стилі, притаманному наприклад, класикам української радянської літератури (зокрема, М.Т.Рильському. "Яблука доспіли, яблука червоні"). Вірш цього класика мені пригадався першим.
Ми, нмсдд, маємо справу з фактом, я сказав би, наслідування (свідомого, несвідомого чи напівсвідомого - це інше питання) давно відомого і, напевне, шанованого мільйонами українців або з фактом якоїсь часткової стилізації.
Воно може мати попит і нині, особливо, якщо співпадають мінорні настрої читача і автора.

Прозорі рими на кшталт "ранок - ґанок", "дорогу - перемогу", нмсдд, пасивно сприяють зарахуванню вірша до віршів минулої бувальщини. Мають, нмсдд, місце недоліки технічної властивості.
Можна було б написати:
"Буду знати - чекаєш ти".
Приємнішою для сприйняття було б "знатиму", але як прилаштувати це дієслово, якщо не вдається?
"І позбудься земних тривог". "Всіх", нмсдд, це щось неможливе. Хіба що для небіжчика.
Коліна, а потім плечі - це, нмсдд, матеріал для пародистів або пересмішників.

Без закидів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-29 19:56:21 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-29 19:54:10 ]
Щиро дякую Вам, пане Вікторе, за увагу до мого вірша й об’єктивний коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-08-28 10:29:10 ]
Юрцю, ми ВСІ не без гріха, тому кидати каміння реально нема кому, у кожного своє. Ваша поезія душевна і зрозуміла кожному, це - головне. Прислухатися, звичайно, треба - на те і Майстерні, бо інакше сама ідея втратить сенс. Знаю по собі, що чуже аналізувати набагато легше, а своє не бачиш. Це нормально.
Я згодна з паном Ярославом і паном Іваном - подивіться, може у такому варіанті знайдете щось для себе. Ви автор, у Вас своє бачення, та можливо Вас щось зацікавить.

І тоді в нелегку дорогу
рятувати піду світи,
аби вірити в перемогу,
аби знати: чекаеш ти.

З повагою і побажаннями нових поетичних злетів - Інна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-29 19:58:02 ]
Щиро дякую Вам, Інночко, за прихильність і небайдуже, творчо-пошукове ставлення до моєї спроби! Бажаю Вам високих поетичних злетів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 11:14:54 ]
Не втручатимуся в дискусію, як треба писати.
Бачу Вас набагато пліднішим у царині історичної тематики, що Ви вже засвідчили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-29 19:54:40 ]
Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-01 02:07:48 ]
"Вівчаря в садочку, в тихому куточку ЖДЕ дівчина, ЖДЕ..."
А щоби не було закидів про послідовність "коліна-плечі", може замість "опустись на мої коліна" вжити "ти присядь мені на коліна", чи "прилинь у мої обійми", чи ще щось на кшталт цього...
Вірш у стилі ретро... Ну і хай...
Щиро, Юрку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-24 01:24:47 ]
Галю, щиро дякую за коментар (вибачте, відповідаю з величезним запізненням). Подумаю над Вашими побажаннями!