ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Пісні допотопні чути
Образ твору Пісні допотопні чути
З копалень відкритих ран.
Мотив Червоної рути -
Архаїки дивна грань.

…Коханого серця стукіт
Упав під намулу низ,
Застиглу сльозу розлуки
У камінь пісок затис…


Давно, на землі русинів,
Окублювався орел,
Мелодію Черемшини
Виспівував хор джерел.
Крихтину його відлуння
Душею відчув пісняр,
І пісню створив – красуню,
Залишивши нам, як дар.


Ще дума твоя на волі
Гуляє, мов дикий звір,
А плинами рік бемолі
Вже линуть із синіх гір.
У гомоні нот первісних
Народиться осяйна
Твоя незабутня пісня,
І світ збагатить вона.

24.01.13




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-24 15:59:34
Переглядів сторінки твору 4659
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.353 / 6  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Інтерпретації музикальних композицій
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.04.04 20:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 17:40:22 ]
Гарний задум і намір, і вірш цікавий - за структурою і поетичністю,- і про кого й що йдеться зрозуміло,навіть ті бемолі, що
"Вже линуть із синіх гір", доречні, бо дійсно «Червона рута» - з бемолями при ключі.
Єдине, чого б хотілося – «оліричнити» строфу з рядком «Упав під намулу низ» на кшталт:
…Коханого серця стукіт -
У тиші вечірніх риз…
Застиглу сльозу розлуки
У камінь пісок затис…
І ще у рядку «відомий почув пісняр» перше слово звучить якось по-канцелярськи, бо ж відомо, що Івасюк відомий (я трохи закаламбурився); то, може, «душею почув пісняр» чи ще якось?

Без нав’язування, щиро, з повагою до автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:46:14 ]
Дякую, приймаю, бо сам відчував проблемність деяких місць.
Натхнення вам, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:34:46 ]
гарно, п. Володимире! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:47:25 ]
приємно, п.Людмило! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:10:21 ]
Ні одна новітня пісня не витіснить з мого серця "Червону руту" і "Черемшину"!
А з Володею Івасюком і його сім"єю моїх батьків пов"язувала щира дружба.
Ваш вірш, Володю підняв у моїй душі таку хвилю дитячих спогадів... Володю не можна було не любити!

Вибачте, але мені захотілося Вам подарувати маленький вірш, який через батьків спогад розкриває його тугу за цим прекрасним піснярем.

В. Івасюку

З Володею Івасюком
Я грав у Гагрі на більярді.
Я був, звичайно, в авангарді,
Й турецьку каву з коньяком
Мені Володя програвав.
Він задоволено сміявся,
Якщо я "в дошку" напивався
І йшов до спальні "на бровах"…

… Щось не дається кий до рук,
І вже давно мені не п’ється…
На фотографії сміється
Маестро юний Івасюк.

Тому "Червона рута" для мене особлива пісня.
Спасибі, Володю.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 19:41:58 ]
Який чудовий коментар!
Лесю, а вірш - просто диво!:
… Щось не дається кий до рук,
І вже давно мені не п’ється…
На фотографії сміється
Маестро юний Івасюк.
Дякую!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:45:58 ]
Ми виросли на його піснях! Теплі спогади навіює вірш!
Гарна присвята.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 09:46:56 ]
Я навіть не сподівався, що натхнення поведе мене у присвяту. Бо писав спочатку взагалі про пісню.
Радий , Наталю, що тобі сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-25 06:06:37 ]
Щасливий ми народ, що мали таких особистостей, як Володя Івасюк.
Дякую за вірш автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 09:48:16 ]
А історія талановитих людей майже ідентична - живуть вони недовго(((
Зате ЯК!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 10:07:16 ]
Добрий вірш, Володимире.
Люблю Вас читати загалом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 10:40:10 ]
Радий, Ігоре, вашому відгуку, адже ви вже багато досягли в царині Слова. Тим ваш відгук приємніший.
З повагою С.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 15:46:54 ]
Гарно!
Але з тим намулом, справді, щось треба робити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:27:39 ]
Намул тут, як продовження, або поглиблення теми потопу. Доісторичні пісні загинули разом з "коханим серцем" під його сподом, а "сльозу розлуки" запресував пісок у камінь.
Мій тезка - Івасюк написав знамениту Червону руту не спонтанно, він працював над нею довго, досліджуючи глибини народної пісні, проникаючи дуже і дуже глибоко в простір і час.
Дякую, Любове!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 17:52:55 ]
Нехай і "бемолі", і"дієзи", і "бекари", крапки, коми,дефіси... і слова, слова, слова - у Вашому натхненні сплітаються у поезію (читану і співану).
А вірш Івана Низового від п.Лесі - зворушив до сліз... Згадалися спогади моєї(на жаль теж покійної вже) матусі про Володимира Івасюка (вони вчилися одночасно в кіцманській школі) та його батька (Михайло Івасюк викладав у мами іноземну мову)...
Отакий Ви, Володимире! Розворушили...
Продовжуйте в тому ж дусі! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 17:59:45 ]
Все! Більше оцінювати не буду нікого! Найвища оцінка, що мені доступна - 5.5, виявилася найнижчою. Хотіла, як краще, а вийшло...самі знаєте...
Вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 10:14:23 ]
Дякую за щирість та побажання!
Оцінку при бажанні можна відмінити. У віконечку для оцінювання є "відмінити вашу попередню оцінку".
Натхнення вам, Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 13:26:00 ]
Щось у мене не виходить "відмінити". Є тільки опція "змінити вашу оцінку". А змінити - даються варіанти на ще нижчі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 16:02:02 ]
Не переймайтесь, Галю, ваша оцінка досить висока.
Ще раз дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-29 16:03:27 ]
Сьогодні зауважила, що у моїй табличці оцінювання є опція "відмінити вашу попередню оцінку", а раніше (станом на 24.01.2013)цієї опції чомусь не було. Тому забираю своє 5.5, хай залишається тільки 6 за цей вірш, бо він справді вартий того. Щоправда ця арифметика не дуже й вплинула на загальну оцінку автора за всі твори :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-29 16:36:09 ]
ця опція була завжди ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-30 00:17:52 ]
О, пан в чорних окулярах ступає за мною слід в слід?
Я можу й звикнути до такого почитання (від "пОчет"):))
А тоді я ще була "неофітом" на ПМ, може і не добачила. Головне, що як тільки побачила - зразу виправила! Краще пізно - ніж ніколи. :)