ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ПРОЩАННЯ
Образ твору Прощавайте, золоті дерева,
Вже не чуть у хмарах Божий глас…
Осінь, мов печальна королева,
В мантію жалобну одяглась.

Де ти, справедливосте, о де ти?
Певно, Чорнобог тебе зборов.
Скоро ви, діброви, упадете
І проллється з вас багряна кров.

І пополотніле від одчаю,
Небо, обірвавши в серці нить,
Заголосить тужно, заридає,
І плачем-дощем зажебонить.


22.10.7520 р. (Від Трипілля) (2012)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-22 21:41:17
Переглядів сторінки твору 5194
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-10-22 22:12:20 ]
Майстерна зміна кольору і тональності вірша від золотого до чорного. Прощання ніколи не буває легким... Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-22 22:36:10 ]
Субіто-мінорно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-22 22:38:59 ]
трохи світла з Миколаєва. Сьогодні.


Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-10-22 23:10:19 ]
Вітаю вас, Ярославе.
Сподобався ліричний настрій вірша. Дуже гарно. Правда, таке слово, як "стьмянілу" не подає жоден словник.Тому тут можна подати "стемнілу" І ще, як на мене, замість "траурним" я б використав "жалібно".
Дякую.Хай вам щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-22 23:56:20 ]
слово тьмяний є,а ,значить, і похідні від нього


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-22 23:33:24 ]
Дякую, друже Іване!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-22 23:35:28 ]
На жаль, так, пане Мирославе! На картини винищення справжньої природи важко дивитись весело!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-22 23:38:17 ]
Спасибі, дорога Таню, за разраду! І на Київщині сьогодні був гарний день! І аби не дивився на понищені гаї, то може б теж писалося мажорно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-22 23:57:55 ]
гарно написано, і поетично , і точно відтворено настрій, а який він може бути від побаченого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-22 23:45:06 ]
Володю, дякую за відгук! Це добре, що ти постійно заглядаєш у словник... Хтось вибирає слова у словнику, а комусь вони падають з неба неологізмами і потім збагачують словники, розумієш? От щодо слова "траурним" ти точно відчув. Мені це слово теж "кусалося". Надто офіціозне якесь для ліричного контексту. Отут послухаю тебе, заміню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 00:13:26 ]
Дякую, Танечко, за відгук і розуміння - саме так! У Миколаєві не так давно, бачив по телебаченню гарно боролися люди за навіть маленькі скверики - ночували в наметах навіть, щоб не зрубали вночі дерева!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 00:27:23 ]
тепер скрізь стоять таблички з назвами скверів, може, це порятунок, оце у Вас деревце біля вокзалу - парк святого Миколая)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 00:21:29 ]
Саме так, Таню (це щодо стьмянілої мантії)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 00:27:49 ]
Де ти, справедливосте, о де ти...

Нема її, пане Яросдлаве! Творіння Боже, красу природи- руйнують. Тужно, по осінньому!

Наснаги вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 00:39:16 ]
Сердечно дякую, а я щойно з Вашої сторінки!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 00:53:23 ]
Оце молодці миколаївці, бережуть свої сквери! Може і кияни колись навчаться у них!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 15:30:45 ]
Роскошно!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 16:28:53 ]
Дуууже лірично_мінорно! а музика віршованого рядка так притаманна вашим поезіям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 18:25:09 ]
переливчато- мінорні кольори. гарно. але муляє трохи "стьмянілу".Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 23:08:31 ]
Дякую, друже дорогий, Вітре!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 23:11:14 ]
Дякую, Уляно! У Вас слух і око критика, рецензійний коментар вийшов, приємно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 23:12:34 ]
Вікторе, дякую, за відгук, ну раз уже двом читачам "муляє" те слово, то виправляю.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 23:27:55 ]
Брате, вкотре питаю, а шо оцінки усі чорточками абазначили, и людей знайомих з літа ніц?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-24 00:25:32 ]
Це я, брате, відмовився від оцінювання своїх і чужих творів. І тепер не маю права ставити оцінок нікому і мені = ніхто не буде ставити. Тільки коментувати можна вірші. Через те мої рейтинги-оцінки зняті. Це є така стрічка у графі "Змінити дані". Ти можеш теж відмовитися, якщо рейтинги набридли чи не подобаються. Бо все відносне у цьому житті.
А яких людей нема знайомих, брате? Дехто пішов з "ПМ", як Патара, наприклад. Щось не сподобалося. Були дискусії різні, Чорі і Осока пішли теж. Отаке, брате! Отож, будьмо і будьмо на "ПМ"!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-24 12:16:52 ]
На ПМ, я сподіваюся, найголовніше - бути вірним і чесним перед Поезією, все інше цим і налаштовується.

Ярославе, а давайте поговоримо про ідеальності. Ясно, що у вас вони свої, в мене - теж, власні. Але це бачення одного і того ж предмету Поезії, зрозуміло, з інших кутів зору. Так ось, ваш вірш.

Прощавайте, золоті дерева,
Вже не чуть у хмарах Божий глас…
Осінь, мов печальна королева,
Сутінкову мантію вдягла.

Де ти, справедливосте, о де ти?
І який же біс тебе зборов?
Скоро ви, діброви, упадете
І проллється з вас багряна кров.

І пополотніле від одчаю,
Небо, обірвавши в серці нить,
Заголосить тужно, заридає,
Жалібно дощем зажебонить.

А чому би не вирівняти форми втілення чудового вашого задуму, наприклад таким чином

Прощавайте, золоті дерева,
Не сяйне у хмаро-кронах Божий глас…
Осені печальна королева
У чернечу мантію вдяглась.

Де ти, справедливосте, о де ти?
Хто тебе у дні мої зборов?
Скоро й ви, дібровами, впадете
І проллється з вас багряна кров.

І пополотніле від одчаю,
Небо, обірвавши в серці нить,
Заголосить тужно, заридає,
Жалібно дощем зажебонить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-10-29 00:10:45 ]
Я таким і намагаюсь бути, шановна Редакціє, і іноді без кінця правлю свої вірші після підказок колег. От і зараз дещо уже вкотре дещо виправив. Справді, "сутінкова мантія" - не зовсім точне слово. Здається вже знайшов якнайточніше.
Королева осені - не зовсім сприйнятна, дивна річ для мене. Це - вже Ваше бачення, моє - коли таки осінь - сумна королева природи. Щодня це спостерігаю.
Правка "Не сяйне у хмаро-кронах Божий глас" - по-перше - не завжди хмари бачаться мені, як крони, вони постійно змінюють свою форму і завжди неоднакові, а по-друге такий рядок з такою кількістю складів порушує ритм всього вірша, тому мені це також важко сприйняти.
Щодо приховання слова "біс" тут згоден, застосую язичницький термін "Чорнобог" - це слово звучить шляхетніше.
Правка "Скоро й ви, дібровами, впадете" - я так розумію, що узгодження слова "ви дібровами" має застосовуватись до останнього перед цим іменника,
а він є словом "справедливості" і "дні". Із жодним з них "ви" не стикується, тому змушений залишити так, як є.
Дякую, що оцінили високо задум вірша. ))