ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.

Віктор Кучерук
2024.05.15 05:30
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський
2024.05.15 05:07
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?

Ілахім Поет
2024.05.15 00:25
це смертельний танець під хіт війни
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти

ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Справжній зорепад »

Іван Редчиць
поезія “Красуням”

"Вклоняйтеся не ідолам, а сексу,
І розпинайте плоть на вежах зрад.
Нехай чуття фальшивий зорепад
Осяє Жору, Макса чи Олексу…

Тоді життя набуде, певне, сенсу,
Куріть міцний, красуні, самосад,
Щоб роз’їдав єство пекельний чад,
І не давав по ночах спати Рексу.

Довіку не тривожтеся, адже
Коханець таємниці збереже,
І не пускайте на поріг сіроми.

На щастя не завидуйте чуже,
Бо стукав до сусідки незнайомий, –
Вона в легкому вийшла негліже…"

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-11 23:14:06
Переглядів сторінки твору 5727
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.083 / 6  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 23:16:14 ]
Вітаю, шановний Іване! Сприйміть з гумором це творіння. І величезна дяка за відновлений оригінал. Я Ваш боржник. Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 23:31:24 ]
клас!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 23:36:50 ]
Дяка, Софійко! Радий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 23:36:48 ]
Вдале,Іване, продовження.
З нічним, осіннім паром.
Пародія – коньяк, емоцій зливи…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 23:40:02 ]
Дякую, Василю! Тішуся, що сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 23:43:31 ]
Справжній зорепад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-11 23:57:04 ]
Як завжди блискуче і не образливо для автора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-12 01:46:01 ]
І Рекс такий чемний-пречемний,
одразу видно - дресирований ))) собака :)

Перед словом "побоявся" - перегляньте попереднє слово.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-12 07:09:46 ]
Привіт!
А Полковник, наш, пеемівський?
У нього знову проблеми з космосом, в плані зв'язку :).
Сподобалось, Іванку.
Полковнику доповім за першої ж можливості!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 07:50:56 ]
Цікаво, звичайно... Тільки для пародіїї прийнято брати рядок-два чи строфу... Яку саму? Слабеньку, з випадковими словами і т. д. І пародія повинна бути у всьому досконалішою, тобто бездоганною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-12 08:41:52 ]
Вітаю, Іване! Класно обіграно, в тему одеського анекдоту:
- Саро, ти що, захворіла?
- Чому?
- Бо від тебе вранці виходив лікар...
- Софочко, я ж кажу, що почалась війна, коли від тебе щоранку виходить полковник! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-12 08:52:25 ]
часточку "не" пропустив)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 09:22:24 ]
Усміхнуло, Іване!
Файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 10:16:07 ]
Дякую, Вікторе! І за "як завжди" - тішить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 10:19:43 ]
Ось,як зразок...

Анатолій БОРТНЯК

РЕВНИВІ ДОКАЗИ
О! Я ж тебе й до сорочок ревную.
Антоніна Цвид

Не присягайсь у вірності дарма,
не корч із себе чистого дитятка.
Адже я вранці бачила сама:
Тобі на шию вішалась краватка.
Ти дон-жуан!
Безсовісний бабій!
Перебираєш часто сорочками.
До рукавиць, лакованих повій,
до обидвох відразу! – ліз руками.
До майки, до цнотливої, о жах! –
прилип, зробивши з неї волоцюжку.
Хіба не ти у мене на очах
в обійми брав задрипану подушку?
Нарешті я скажу собі: ”Радій!” –
твоєї дочекалася поразки.
Сьогодні ти обпікся, друже мій.
А знай, паршивцю!
А не ліз до праски!
1990


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-12 11:15:21 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 10:30:21 ]
Вітаю, Маріє! Недаремно собака - друг людини, так багато розуміє... Деяких навіть "дресирувати" не треба. Дяка! (Виправляю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 10:33:58 ]
Привіт, Жень!Приємно, що сподобалося, дякую. А Полковника звітність,схоже, замучила. Чи нові плани (учбово-стратегічні)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 10:37:07 ]
Вітаю, шановний тезко Іване! Хто би сперечався, що пародія має бути досконала і бездоганна? Я - ні! Але бездоганні речі - така рідкість у цьому світі.
Дякую за толерантне сприйняття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 10:38:34 ]
Привіт, Валерію! Якраз з цього анекдоту і починав. За класно - дяка!