ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Голгофа поета (Літературна пародія)

Вона хотіла сина від Христа...

...Її хотів я.
І таїв цей гріх.
Стрічав любов в салонах і у травах.

...Вона була небесна і проста
Вона сміялась з мого анекдоту.

"Вона хотіла сина від Христа" Ігор Павлюк

Вона хотіла сина від Христа,
Тому від мене личко відвертала,
Тоді я анекдот їй розказав,
І весело вона зареготала.

За нею спостеріг: вона проста -
Могли б ми файно тішитись у травах,
Вона ж в салонах Біблію чита,
Як в монастир готується, їй-право.

Христова наречена - Боже мій -
Твоя краса, як марево, небесна,
А я плекаю хтивий задум свій,
І плани обмірковую облесні.

Моя була досягнута мета,
Неждано це, скажу, для мене стало -
Я їй свойого вірша прочитав,
І Біблія із рук її упала.

І відповідь її була проста,
Із гарних вуст звучала так пророче:
- Не хочу більше сина від Христа,
Від Павлюка тепер я сина хочу.

Яка ж на мене та найшла мара,
Вже сорок шість мільйонів нас зосталось,
То ж наш народ вже збільшувать пора,
А я, дурненька, в монастир зібралась.

...Тяжке життя настало в козака:
Ступає Ігор на гову Голгофу:
Щороку гарних діточок плека
Й чита красуні нових віршів строфи.

5.12.7517 р. (від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 02:53:19
Переглядів сторінки твору 169
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 02:54:00 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 23:17:03 ] - відповісти

Ярославе!
Пародія вийшла геніальна, як на мою скромну думку.

Оце сьогодні встав, ніякий... прочитав - і такий класний (світло-іронічний, майже бендерівський) настрій завдяки їй на мене найшов, просто благодать небесна і проста :),що й іншим хочеться посвітити.

Дякую щиро.
Тисну руку.
Ще пишіть. :)

Ігор.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 11:17:31 ] - відповісти

а що таке "бендерівський"?


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 11:18:04 ]

а, то від Остапа Бендера, мабуть. Соррі, одразу не зрозуміла.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 23:19:57 ] - відповісти

Відгук Ігоря Павлюка, шановні колеги, я скопіював із його авторської сторінки, де спершу друкував цей твір у вигляді коментаря.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 08:35:14 ] - відповісти

І що ж ті поети роблять із жінками?!!
Море задоволення дістала, коли читала оригінал.
А тепер - знову море, правда з іншим смаковим відтінком:-))
Чу-до-во, пане Ярославе!


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 10:59:36 ] - відповісти

Когось мені цей вірш нагадує... А, згадав! Свого часу Інна Богословська, як мені відомо, теж готувалася до монастирської служби. А нині - ого-го!!! Політик! Купа діточок! І зупинятися не збирається.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 21:26:26 ] - відповісти

Дякую. Без Вас, Олесю, сонечко не гріє, як співається в пісні.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 21:32:40 ] - відповісти

Привіт, Сашо! Дай Бог, шоб Богословська стала патріоткою України, але краще хай націю збільшують такі люди, як Ігор Павлюк.


Отправить
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 22:15:06 ] - відповісти

Дорогий Ярославе, я вважаю, що правильно таки говорити вже не про націю, а про український народ.
В ньому є і будуть різні нації, але вони повинні тільки цементувати явище українського народу.
І, до речі, саме таке цементування я і бачу у творчості Ігора Павлюка, та й не тільки його.

Ось ваша капела, Ярославе, ще той потужний чинник народного судноплавства!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 08:36:20 ] - відповісти

Безумовно згоден, пане Володимире! Якщо український народ зацементується як слід завдяки ментальним вливанням інших націй, то, може, ми станемо дружніші, і нас більше поважатимуть у світі. Ігор Павлюк, як і Ви, має оту вищу мудрість і в творчості і в коментарях, завдяки якій його всі люблять і поважають! І цього треба вчитися всім нам. Дякую за візит і уточнення і гарні слова про капелу, в якій теж є люди, які цементують наш народ.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 12:08:24 ] - відповісти

Дякую, Ярославе, гарна пародія!
Викликає усмішку та додає гарного настрою.
З теплом,


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 20:29:06 ] - відповісти

Щиро дякую, шановна Тетяно! Подвійно приємно, що є люди, які заглядають на мою сторінку, коли цього твору вже нема у поточному анонсовому стовпчику.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-08 22:23:47 ] - відповісти

О! Такий непародійний поворот, прямо к(К)рутий, як Ігор :)) Дуже життєстверджуюче. І тепло.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 22:46:27 ] - відповісти

Дорога світлосте, дякую! Ваша похвала мені, як "6", якої я вже, мабуть, не дочекаюсь. Хоч слово "геніальна" вжите одним з кращих поетів сучасності і редактором "ПМ". Ви до таких також належите. Я знаю, це мені - за мій характер незалежний.
У кожного - своя Голгофа і свій хрест.


Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 20:52:36 ] - відповісти

Ярославе!
Пародія вийшла геніальна, як на мою скромну думку.

Оце сьогодні встав, ніякий... прочитав - і такий класний (світло-іронічний, майже бендерівський) настрій завдяки їй на мене найшов, просто благодать небесна і проста :),що й іншим хочеться посвітити.

Дякую щиро.
Тисну руку.
Ще пишіть. :)

Ігор.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-19 12:07:16 ] - відповісти

Привіт, пане брате! Так ось де підняття рейтингу відбулось. А я шукав у останніх десяти-п"ятнадцяти віршах і не знайшов. Дякую, колего і друже, за оцінку.