ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Жовта завірюха
Образ твору Немов птахи із шелестом печальним,
Сухі листочки спурхують із віт.
Та вгору не злітають величально,
Лише униз безкрилий їх політ.

І шерехтінням дряпаючи вуха,
Листки-стрижі вже зграєю летять,
Од вітру, що гілля шарпнув, мов тать,
Гай засипає жовта завірюха.

5.11. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)


* Фото моє, сьогодні зроблене.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 02:47:07
Переглядів сторінки твору 226
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 02:48:04 ]
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:34:38 ] - відповісти

Фонетичний ряд на недосяжному рівні)))!


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:43:11 ] - відповісти

Как-то по-умански печально.
Почему именно так?
Да потому что печально и в какой-то степени одинаково печально и уныло. То ли школа такая, то ли направление поэтизации.
Мне как читателю, скучно и, возможно, не менее, чем печально и стереотипно.
Хорошее, как мне показалось на первый взгляд, стихотворение, но уж больно унылое.
Если это так задумано, то воплощено блестяще - с максимально возможным КПД как техническим и энергетическим параметром.
Благодарствую и дописываю.

Осень, как по мне, это довольно интересная пора года. Прозрачно небо, звезды блещут (это не мои слова, но элементарно они могли быть моими), ночной небосвод, близкий из-за своей четкой выразительности настолько, что к нему хочется прикоснуться или прикурить сигарету с "шайтан-травой".


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:51:17 ] - відповісти

Об осени всё сказал Вяземский и Пушкин,
ну а мы тут...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 18:53:21 ] - відповісти

Дякую, брате!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:01:58 ] - відповісти

Так, Пушкін так і написав: "Унылая пора, очей очарованье, приятна мне твоя прощальная краса". Але не все вони сказали про осінь, і ніхто про неї усе не скаже. Вистачить місця усім, що сказати.
А кожен, Олексію, говорить про осень, в міру свого таланту. Можна б і про небо і зорі, але цього разу сконцентрувався на листі, так побачив їх, як птахів, як жовту завірюху. Якщо зустрічали щось подібне у класиків, підкажіть, проаналізуємо.
В чому Ви бачите стереотипи? - тут хіба у манері висловлюватись, бо це - класичний напрям поезії,
а образи, все ж вірю, мої.
Дякую за увагу.


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 19:13:33 ] - відповісти

про "татя" взагалі супер!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:23:41 ] - відповісти

Радий, що знайшли щось для себе, мила схимнице!


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:40:58 ] - відповісти

Скільки натхнення, пане, Ярославе, приносить нам осінь.:) А безкрий їх політ - то точно.:). Лірично.


Отправить
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:42:41 ] - відповісти

дякую, пане Ярославе, потішили осінньою аквареллю...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:49:22 ] - відповісти

Спасибі, Юлю, у мене сьогодні була подвійна насолода - і писати і фотографувати. Радий бачити і натхнення бажаю.))


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:59:24 ] - відповісти

Навзаєм, пане, Ярославе.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:50:18 ] - відповісти

Дякую, Людмило, радий! Бажаю натхнення!)))


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 20:25:13 ] - відповісти

І ми з Тобою з даху ноги звісим,-
хвостаті, пазуристі і хмільні.
Такий пейзаж! І не підЕмо звідси,
допоки Чорногуз - братан мені...)))!




Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 20:58:27 ] - відповісти

Чудово!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:04:03 ] - відповісти

Ми з тобою, брате, не лише пазуристі, хвостаті і хмільні, а ще й крилаті. Спурхнем з даху і небо засвітиться! Будьмо!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:07:59 ] - відповісти

Любо, дуже дякую! Особливо приємно, що нема зауважень до щойно "спеченого" вірша.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:32:33 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Тут вже сказали все - пейзаж що треба! І фотка також. І добре, що "вітру" з малої... Жартую-жартую, "братани"...


Отправить
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 21:37:51 ] - відповісти
"Листки-стрижі",
мов "жовта завірюха" -
осінь печальна,
але ж яка красива й "величальна".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:43:20 ] - відповісти

Привіт, друже Іване! Щиро дякую, радий, що сподобалося. Натхнення тобі.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:44:48 ] - відповісти

Спасибі, Маріє, приємно! І Вам натхнення бажаю і величальної осені у львівських парках чудових!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 02:48:30 ]

Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 08:10:50 ] - відповісти

Шикарно, друже!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 11:40:32 ] - відповісти

Дякую дуже, ВасИлю-друже!