ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Микола Гумільов Осяяння пророка
Щасливі в нас закохані: вино
І добрий хліб, що нам сміється з печі,
І гарна жінка, котрою дано
Насолодитись після мук хуртечі.

Та що чинить з рожевістю зорі,
Розтяту холоду небесним лезом,
Де тиша, спокій неземний вгорі,
Що діять нам з безсмертністю поезій?

Не пить, не з»їсти, ані цілувать,
Комета-мить майне – ми і незчулись.
Страждання на чоло ляга печать,
Бо чаша нас ізнов сія минула.

Як хлопченя, в кущах знайшовши схов,
Купальницю очима їсть у гаю –
Не знаючи нічого про любов –
Од потайної муки завмирає.

Між велетнів-хвощів колись отак
Ревла слизька істота від безсилля.
Бо відчував той недозрілий птах
Поміж лопаток ще незрослі крила.

Віки різьбить всіх нас Господь-життя
Митцем-різцем природи тне всі боки.
І створює він шосте нам чуття
Для творчого осяяння пророка.

26-27.01.7518 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-03 12:34:38
Переглядів сторінки твору 398
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.023 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.023 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:35:11 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 05:38:38 ] - відповісти

ОРИГІНАЛ
Николай Гумилёв

ШЕСТОЕ ЧУВСТВО

Прекрасно в нас влюбленное вино
И добрый хлеб, что в печь для нас садится,
И женщина, которою дано,
Сперва измучившись, нам насладиться.

Но что нам делать с розовой зарей
Над холодеющими небесами,
Где тишина и неземной покой,
Что делать нам с бессмертными стихами?

Ни съесть, ни выпить, ни поцеловать -
Мгновение бежит неудержимо,
И мы ломаем руки, но опять
Осуждены идти все мимо, мимо.

Как мальчик, игры позабыв свои,
Следит порой за девичьим купаньем,
И, ничего не зная о любви,
Все ж мучится таинственным желаньем,

Как некогда в разросшихся хвощах
Ревела от сознания бессилья
Тварь скользкая, почуя на плечах
Еще не появившиеся крылья,

Так, век за веком - скоро ли, Господь? -
Под скальпелем природы и искусства,
Кричит наш дух, изнемогает плоть,
Рождая орган для шестого чувства.

1922


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:35:45 ]
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 11:06:56 ] - відповісти

Уже третій переклад читаю, і кожного разу захоплююсь майстерністю перекладачів, де кожен привносить щось своє неповторне, виплітаючи власними словами один і той самий зміст.:) Чудово, пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:57:23 ] - відповісти

Спасибі, Адель, дуже радий! Натхнення бажаю.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:01:15 ] - відповісти

Погоджуюсь із Адель. Так само мислю...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:58:45 ] - відповісти

Дякую, Вам, Любо, Ви завше така уважна до моєї творчості. Натхнення і творчого неспокою зичу!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 13:07:42 ] - відповісти

Гарно передано хід думки автора! і погоджуюся з іншими ...)
Успіхів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 14:10:21 ] - відповісти

Дуже дякую, Вам, Олено! Вам також успіхів навзаєм!


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:20:52 ] - відповісти

Ярославе, пишаюся Вами!
Майстерно та гарно!
З теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 14:54:05 ] - відповісти

О сердечно дякую, Тетяно! Ви мене завжди підтримуєте, і що особливо цінно, у нелегких ситуаціях. Спасибі Вам, справжній друже! У мене є до Вас одна творча пропозиція. Дайте свій е-мейл, будь ласка, я поки завчасу не хочу розкривати карти.
Сердечно


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-27 13:24:45 ] - відповісти

Бачу, вірш добряче надихнув перекладачів)).

Пане Ярославе, здається у гАї, бо у гаЮ - наголос на "ю". І було б добре узгодити час у передостанньому стовпчику.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 15:05:20 ] - відповісти

Так, Чорнявка прийшла, побачила і завела нас з півоберту на переклади. І всі наявні "ПМ"івські переклади які сильні - і Володимира Ляшкевича, і Чорнявої жінки, і Світлани Луцкової. Один не "ПМівець" - Максим Стріха трішки програв, на мою думку, хоч він найдосвідченіший у цій сфері і визнаний гранд перекладацтва. Можна пишатися, що у нас такі сили на сайті.
Зоряночко, спасибі за увагу і підказки. Час узгодив, дуже дякую за зірке око. А щодо гаю, я був певен, що все вірно. У Шевченка є в "Гайдамаках":
У гАю, гАю, вітру немає,
Місяць низенько, зіроньки сяють..."
І такий же наголос дає сучасний український орфографічний словник 30000 слів "А-Я", "Книжковий клуб", Харків, 2006 р.
Ще раз дякую за увагу.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 18:14:31 ]

"То лі єщьо будєт" :)) Готуйтеся, Ярославе! От утворимо Перекладацький клуб, тоді взагалі про спокій забудете :)

Дійсно, дуже цікаво спостерігати, як різні автори по-своєму вирішують нелегкі завдання. Це класно.
П двічі "од" обов"язково? Може, "від безсилля"?


Отправить
Олександр Трубкін (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 13:36:20 ] - відповісти

)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 15:06:30 ] - відповісти

Дякую, Олександре!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 23:53:20 ] - відповісти

Любо, дякую за підказку. Що то редакторське око. Виправив, як Ви сказали.
Ви знаєте, я перекладав цілу ніч і вперше в житті
прогуляв роботу, бо не виспався. Добре, що у мене добрий шеф і любить поезію. Сказав - покажеш вірш, якщо на високому рівні, то пробачу. Я вже написав пояснювальну записку у формі вірша. Скоро опублікую.
О, перекладацький клуб, це цікаво, підтримую. Аби тільки натхнення більше так зі мною не жартувало. Бо роботу свою я дуже люблю.


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-28 00:02:10 ] - відповісти

Ярославе, гарна робота.
Це вже краще, ніж розрикошетений "донецький танк" (щойно звідти :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 01:06:39 ] - відповісти

З танка і танком - то перші спроби, а в перекладах - більше досвіду. Дякую, Василю.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-28 00:23:51 ] - відповісти

Хвала: ПМ, жінкам і Чорногузу,
Що Гумільова вибрали за музу :)))

Гарно. По-лицарськи (весло допомогло?)
"Розтяту холодоМ - небесним лезом" - можливо, так?
І з лопатками щось треба зробити. Що-що? Роздати дєтям! Хай граюцця у пісочниці.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 01:03:59 ] - відповісти

Спершу я Вас навіть лаяв подумки, Світлано, так мені тяжко давалася перша строфа, (потім прорвало і понесло!) а зараз думаю - мабуть з мене пляшка чаю Вам, за те, що надоумили
подужати такого інтелектуала, як Гумільов. Дійсно, заточка-весло різьбить допомогло.
Рибонько, вчитайтеся: я мав на увазі: розтяту небесним лезом холоду - узгодження на місці наче.
А щодо лопаток - чим вони Вам не смакують? Не хочеться згадувати банальну спину... Подумаю.
Дякую, радий що сподобалось, і за те, що підштовхнули до перекладу, бо не збирався, чесно кажучи.




Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 02:00:33 ] - відповісти

Цікаво!!! Уявляю якби Ви гарно виконали цей переклад, пане Ярославе )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:36:56 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 22:14:33 ] - відповісти

Ще й на музику покласти? Чесно кажучи, і на думку
таке не спадало, хоч, визнаю, ідея цікава. Адже співають Гейне на музику Лисенка "Коли розлучаються двоє" не пригадую, чий переклад на українську. Це - перше, що спало на думку. Дякую за пораду, подумаю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 23:56:49 ] - відповісти

Юлю, чи не могли б дати свій е-мейл, маю до Вас справу.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 10:21:29 ] - відповісти

Ярославе, вітаю! Ось мій e-maile: levtan1@yandex.ru
Пишіть, вже заінтригована :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 22:48:15 ] - відповісти

Уже написав, Таню.


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 12:08:05 ] - відповісти
Знаєте, Ярославе ці рядки "І гарна жінка, котрою дано Насолодитись після мук хуртечі..." не переклад.
Як хлопченя, в кущах знайшовши схов,
Купальницю очима їсть у гаю – майже як в Гумільова. Тільки в того не сказано чи на березі моря, ріки, озера, в крайньому випадку ставка. А Ваша купальниця посеред гаю. Там може і бути якийсь водойм, тільки він буде затягнутий ряскою і згодиться більш для вужів і черепах. Пожалійте бідну жінку, не полощіть її в багні.
Із "недозрілий птах" невдало. В Гумільова від початку часів створення - слиз і хвощі гігантські, а птахи прийшли на зміну вже навіть динозаврам, а не першому зародку відчуття. З найкращими побажаннями О.К.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 22:55:01 ] - відповісти

Олександре, дякую за візит. Тепер відповідаю стосовно кожного рядка: слова "..." - не переклад - не аргумент. Потрібен аргумент, який переконає, Ви мене зовсім не переконали.
Друге: Не бували Ви у гаю в часи Гумільова - там були та й зараз є, ого-го які чисті. Та й купальниця могла вийти на берег у костюмі Єви в гаю, коли її побачив хлопчик. Трохи спірний момент. Гаї майже завжди - біля водойм.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 23:01:27 ] - відповісти

Третє: Птахи прийшли взагалі-то на зміну птеродактилям, а не динозаврам. А дозрівання птаха почалося саме з тієї слизької істоти, з якої вийшов птеродактиль, а потім і птах. Якщо продивитися все в розвитку, в еволюції від слизької істоти до птаха, тим більше, що у Гумільова в останній строфі йдеться про тяглість
процесу протягом століть-тисячоліть, то все стає на свої місця.
Дякую за критику і бажання допомогти. Над водоймою усе ж подумаю.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 01:26:03 ] - відповісти

Пане, Ярославе, хоча свою пошту я дала, та , нажаль, хтось іще користується моїм аккаунтом від мого імені.( Тому ваш лист може і не дійти... Тому, можу запропонувати Вам номер мобільного, чи лишіть свій. Це буде надійніше.) З найсвітлішими побажаннями.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 02:55:43 ] - відповісти

Мій номер - 067-945-38-09 м. Навзаєм щодо побажань.


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-31 12:59:04 ] - відповісти
Я відповім-поясню свою думку. У Н.Гумільова
И женщина, которою дано,
Сперва измучившись, нам насладиться.

У Вас

І гарна жінка, котрою дано
Насолодитись після мук хуртечі.

Муки хуртечі катастрофічно не "измученный женщиной" і "гарна" тут недоречно також. Щоб жінка не виглядала як на приз піратським бойовикам. В даному контексті.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 07:58:28 ] - відповісти

Шановний, у Вас навіть сприйняття якесь не те. Не муки хуртечі, а хуртеча мук - буря страждань - перекладаю. А якою жінкою ми насолоджуємося - негарною? Абсурд.
Абсурд такий же, як і тлумачення Ваше брудного купання у гаю.
У Гумільова: "за девичьим купаньем". спостереження. Воно може бути у ванні, а не лише на природі, у Вас бракує уяви просто. Даруйте, не згоден. Я поважаю ті переклади, в яких автор привносить у переклад щось своє, а Ви хочете абсолютної точності. Це - ідеалізм, такого не буває у природі.
З повагою.


Отправить
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-03-04 14:17:52 ] - відповісти
Повністю вас підтримую, бо переклад з сухою послідовністю перекладених слів завжди не дотягує до оригіналу, а тим самим і принижує його. Мені здається саме основне в перекладі - не загубити думку поета, його стиль, а в чомусь навіть і покращити за рахунок вдало підібраних образів.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-06 21:39:42 ] - відповісти

Дякую, Ігоре, цілком поділяю Вашу позицію.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-06 13:42:04 ]
Сильний, емоційний, мудрий вірш!