ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Сміялося у вічі незнане й безіменне,
Викручувало руки відсутністю прогнозів.
Бліде далеке сонце дивилося на мене,
Повітря затаїло приховану погрозу.

Уже не дивували стійкі метаморфози:
Легка покора долі і віра у знамення,
І цій містичній хвилі не опирався розум,
Думки ішли назустріч, пророчі й незбагненні.

Блакиттю розливався привітний теплий вечір
І на скептичний погляд накидував серпанок,
Моя душа хотіла надійної утечі

І не було важливим, якщо вона удана.
Утомлене сьогодні не вимагало зречень.
Ішов наступний день – з майбутнього вигнанець.

2015

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-19 07:02:14
Переглядів сторінки твору 3532
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.005 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.065 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 19:52:03 ]
Дуже гарно передано в сонеті відтінки настрою! Метафорично!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 20:06:49 ]
Дякую, Богдане! В поезії я досить часто іду за своїми асоціаціями і не знаю напевне, куди вони мене приведуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 20:26:54 ]
Ваше становище - невтішне! Зле. Я теж ось причитав твір і думаю:" А що ж то було? Мабуть, НЛО..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-19 21:19:00 ]
Я ніколи не зізнаюсь читачам, із чого народжуються мої вірші (м'яко перефразовуючи Ахматову). А у паперу, мабуть, така функція - бути еталоном терпеливості. Дякую, Сергію! Мабуть, для того й існують друзі, щоб говорити інколи правду?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-05-20 06:23:44 ]
Попри романтичну млу, відчуваю, Олено, душевний неспокій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-20 08:59:34 ]
Нічого від Вас не приховати, пане Вікторе! Мабуть, бувають життєві ситуації, коли варто утриматись від написання віршів. Піду краще поперекладаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-05-20 09:39:51 ]
Мені здалось, я розумію стан Вашої ЛГ... Колись подібні відчуття вилились у мене в 4 рядки:

Просвітлення - за крок до божевілля.
За подих до осяяння - пітьма...
Солона хвиля власного безсилля.
І сила тридцять п'ятого псалма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-20 17:49:35 ]
Дякую, Любове, за прочитання і співпереживання! Просвітлення обов'язково прийде, воно вже зробило перший крок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-20 21:11:51 ]
Здається, що "зовсім" є якимось технологічним словом. Воно, я рахую, не краще за щось инше та більш змістовне. Дивіться самі - невже важливо, зовсім чи ні?
Цей прислівник, ймовірно, незаслужено використовує свою хорейну побудову в ямбічному вірші-сонеті.
Та я в жодному випадку не маю претензій. Я мрію бути сонетистом, а доводиться працювать на пасіці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-21 00:24:33 ]
Дякую, Семене! Згодна із Вами, без "зовсім" можна обійтись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2015-05-21 16:29:37 ]
"наступний день - майбутнього вигнанець" - так гарно знайшлося: місткий багатозначний образ, котрий подає нам поняття Часу, яко цільну матерію - одномоментно існуючу. Настрої винесені із самих глибинок душі - дуже віриться такому. Містика, знамення - реалії та підсвідомости імпульси - усе тут є, усе провідчувається. Дякую за цей творчий доробок, Оленко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-05-22 01:02:55 ]
Дякую, Роксолано, за Ваше сприйняття вірша! Дуже приємно, що Ви настільки добре зрозуміли мою ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-20 19:52:47 ]
Мене теж саме останній рядок найбільше пройняв. Такий цікавий образ - вигнання часу із майбутнього, розум за цю ідею миттєво чіпляється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:02:06 ]
Спасибі, Ольго!