ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Пародія
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
То хто ми?
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
* * *
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
Жовте і рожеве (рондель)
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Справи неправі – 5
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Ілахім Поет
2024.05.14 00:12
Коли кохання як мистецтво
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.

Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Рахель
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Oдвiчна, але завше юна
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Юркодар - 105
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
* * *
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Помилився
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк
2024.05.12 23:39
Фальш
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись, між тим,
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
***
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
* * *
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Мамі
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Червоне
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов СЕРДУНИЧ (1959) / Вірші

 Катерині БІЛОКУР, Художниці від Бога
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-06 21:15:44
Переглядів сторінки твору 11077
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2020.09.06 13:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 21:46:37 ]
Сердечне спасибі Вам, пані Любове, за вірш, що відтворює долю геніальної Майстрині пензля!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-06 22:09:39 ]
Дякую, пане Іване, на доброму слові! :) Та що я?.. МИ щасливі, що мали - МАЄМО! - ТАКУ геніальну мисткиню! Тому й повинні поширювати, аби і світ не забував, а насамперед - ми самІ. Бо в нас є ким пишатись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 22:10:24 ]
У квітах уся ВОНА!
Достойна присвята, Любочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-06 23:23:53 ]
Дякую, пані Роксолано! Мені вельми важлива Ваша думка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 09:25:42 ]
Гарна присвята ГЕНІЮ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:03:45 ]
Дякую Вам, пані Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 11:33:41 ]
Піднесла й картоплі цвіт.
Справді.

Ружі людям дарувала –
Йшла по їхніх шпичаках.
(Тут цікавий момент для розмислу - по чиїх шпичаках - руж чи людей)

чарівнИцтво...

А вірш світлий, від душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:11:22 ]
Звісно ж, "по шпичаках" ужито в переносному значенні, позаяк сАме це і малось на увазі: глуми, насміхання, кпини і т. п..
Мабуть, Ваша правда, пані Любове: "чарівнИцтво". Хоча у словнику нема цього слова, але, пригадується, сАме тоді, в рік написання вІрша, останній рядок був таким: "Й чарівнИцтво все твоє". Треба виправити. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 14:25:48 ]
Гідна присвята добрій, великій художниці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:04:18 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 13:27:10 ]
Була в хаті-музеї Катерини Білокур у Богданівці десь на початку 2000-х. Незабутні враження...
"піони"? чи таки"півонії" укр.?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:05:51 ]
"Піони" - правильна (літературна чи наукова) назва, а "півонії", а в нас ще кажуть "павонії" - назва народна. Дякую, пані Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-09 05:39:08 ]
Не можу погодитись щодо літературності в українській мови назви "піон":
ПІВО́НІЯ, і, жін.
1. Багаторічна напівкущова декоративна рослина з трійчастим листям і великими квітками білого, рожевого або червоного кольорів. Тут [в заповіднику Хомутовський степ] зустрічається.. півонія тонколиста, або воронець (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 5).
2. Запашна квітка цієї рослини. В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, .. ніжні троянди й багряні гвоздики (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 192); На порозі з'явився захеканий Янко Потоцький з великим букетом червоних і білих півоній (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 155); * У порівняннях. Ярина вперше в житті почула про себе, що вона «молодиця», і почервоніла, мов півонія (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 385.http://sum.in.ua/s/pivonija
ПІВО́НІЯ (напівкущова декоративна рослина та її квітка); ВОРОНЕ́ЦЬ (вузьколиста). За вікном плантація півоній (О. Ющенко); На круглому столику горіли півонії (П. Панч); Весна тут коротка. Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки (О. Гончар).
піво́нія – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний піво́нія піво́нії
родовий піво́нії піво́ній
давальний піво́нії піво́ніям
знахідний піво́нію піво́нії
орудний піво́нією піво́ніями
місцевий на/у піво́нії на/у піво́ніях
кличний піво́ніє* піво́нії*
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=%EF%B3%E2%EE%ED%B3%FF&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8
А слова "піон" в українських словниках я не знайшла, навіть у синонімах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-09 05:40:54 ]
...мовІ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 16:47:52 ]
Не маю, пані Галино, нічого проти слова "півонія", однак на вустах моїх краян - не воно. Так само є чимало джерел на підтвердження використання слова "піони". Не хочу сперечатись і шукати їх, але це - не мій неологізм, та й взагалі не неологізм. За все життя я тільки таке (піони) і чула, та ще - тутешній діалект "павонія".
Про "піони" пишуть сайти:
http://rosluna.ucoz.ua/publ/legendi_ta_mifi_pro_roslini/pion/37

http://ua-dproekt.com.ua/articles/material/text/451/
http://www.frukta.ru/UKR/FLOVERS2/flovers67-ua.html

Навіть на найсучаснішу, найзлободеннішу тему: http://news.meta.ua/ua/metka:%D0%BF%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8/
Можна ще пошукати, у т. ч. - й у словниках та в художніх творах, бо ж "хто що шукає, той те і знаходить". І взагалі - хто шукає, той знаходить. Та... навіщо ламати списи, якщо слово таке є?.. Дякую Вам! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-09 07:58:41 ]
Який-небудь "шал троянд і вир півоній" пристойно би римувався з "матері-землі на лоні".
Пафос унікальний, та куди від нього дінешся.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 16:51:16 ]
Ваш рядок, пане Миколо, теж гарний. Дякую! Тож від мене Вам - "шал троянд і вир павоній"! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 13:20:00 ]
Шановна пані Любове! Справді, списи ламати немає над чим. Слово «піон» в устах наших краян (і на Хмельниччині, і на Львівщині теж) на жаль функціонує як росіянізм, як і маса інших росіянізмів і суржикізмів (заглиблюватися у причини чому так, не буду, адже всі ми прекрасно знаємо про багатостолітнє винищення української мови імперією нашого сусіда-агресора). І завдання нас з Вами, як тих, хто пише вірші чи прозу,- якраз не узаконювати такий стан нашої мови, а надавати властивого саме їй звучання і мелосу.
Для мене найавторитетнішим джерелом є академічні словники, а з них жоден навіть не згадує слова «піон». З цим коренем є тільки слово «піонер» )) (Етимологічний словник української мови.- т.4.- К, Наукова думка, 2004.- с.385, 410; та сама ситуація і у Словнику синонімів української мови.- т.2.- К.Наукова думка, 2006.- С.199, 233; і тлумачному словнику).
Так от, розгортаю паперове видання Етимологічного словника української мови.- т.4.- К, Наукова думка, 2004.- с.385: півонія (бот.) – «багаторічна квіткова рослина Paeonia L.» [ півóня, півóнь, пивóнія, павóнія, полóнія ] – р. (російське!- Г.М.) - пиóн [ пивóния ], бр. (білоруське) – півоня, п. (польське) pivonia, pivonka… і т.д., (переписувати усю статтю не буду, хто захоче – знайде.)
Тому Ваше діалектне «павонія» - як бальзам на душу, порівняно зі зросійщеним «піон».
(Про наведені Вами у якості аргументу посилання на сайти навіть не варто багато коментувати, адже лише побіжно проглянувши наведені там тексти і заголовки, неозброєним оком видно, що це автоматичний електронний переклад з російської. Про «Піони» як зброю, взагалі мовчу – назви ці придумує хто? фахівці українські філологи? Чи чиновники від оборони, яким що «піон», що «півонія», - абсолютно однаково).
Наводячи свої аргументи, я не маю ані найменшого наміру якось Вас образити чи чого іншого. Просто, коли я на 100% упевнена у правильності своєї позиції, я хочу її донести до опонента як мою власну думку. А Вам, як автору, вже вирішувати чи погодись, чи не погодитись з моїми заувагами. Адже це є «Поетичні майстерні», мета учасників яких і полягає в удосконаленні, навчанні один від одного.
Я завше тільки дуже вдячна, коли колеги висловлюють свої міркування, зауваги – адже зі сторони часом видно те, чого автор, варячись у своєму звичному оточенні часом просто не помічає.
З великою повагою до Вас і запрошенням до співпраці!
ПС. А той мій коментар з посиланням на Вікіпедію
- видаліть (поняття не маю чого його так розтянуло при вставлянні), бо тільки Ви можете видаляти на Вашій сторінці.
Ще раз всього найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-10 15:00:42 ]
Дякую (ЩИРО), пані Галино, за Вашу стовідсоткову впевненість! І за те, що не полишили розмову - теж дякую! Доведеться переробити вірш, бо у 2001 році я, мабуть, не перевірила це слово, задовольнившись тим, що таке слово чула, читала, а інтернету не було й особистого академічного словника не мала. Тепер, пишучи щось новЕ, без словника не обходжуся. Джерело про Вікіпедію (у Вашому дописі) забрала. Ще раз дякую Вам за витрачений час і корисну інформацію! :) Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 15:03:29 ]
Мудрі люди завжди порозуміються :) Щиро тішуся, що зуміла донести те, що хотіла.
Щоб видалити той мій коментар, треба натиснути курсором на квадратик зі стрілочкою, який є зліва біля мого імені і фото-аватарки, клацнете мишкою - вискочить запитання, чи Ви справді хочете його видалити. Тиснете ОК чи "Добре", чи "так" ( не пам'ятаю, який там саме варіант), і воно видаляється.
:)