ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:

Юрій Гундарєв
2024.05.22 09:07
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50. СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях

Віктор Кучерук
2024.05.22 06:37
Зручно влаштувавшись за столом на кухні,
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я

Микола Соболь
2024.05.22 05:33
Нічний гадючник: музика, вино,
у караоке хтось волає Лепса
і на пілоні крутиться – воно…
не зрозуміло принц то чи принцеса.

У нас 200-тим їде тракторист,
а комбайнеру відірвало руки.
В столиці не почути міни свист,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Їзда

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-07 10:36:01
Переглядів сторінки твору 4766
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 10:49:29 ]
Я спіткнувся об торбу чиюсь.

отут посміхаюся широко на всі зуби.......

Юрію, Ви мій поет.
Ніколи не стомили поезією, завжди свіжонаписане, відеокліп...
Іронія, ненав'язливі житечні мудрощі.
Майстерність - саме та.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 10:59:09 ]
Зміна тональності може подобатися, а може вводити у ступор.
Приходить якийсь умовний поет зі своєю високою поезією за чиєюсь або тільки зі своєю. А тут - якась торба.
Посміхнеться або ні.
Або здивується - що за дурниці?

Писав колись лімерики. Багато. Неопублікованих десятки лежать. Теж анапест. Але якісь короткі ці комікси. Ось довший.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 11:07:58 ]
На таке я лише скажу: супер.
Мене такі зміни декорацій, інтонацій тішать.
Яж не до умовних належу, до креативних. І визнаних не панаами у панамах С і С...а функціонерами і не лише.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 11:16:31 ]
Головне - не передати куті меду.
Незнайомих читачам географічних назв намагаюся не використовувати. Карколомні піруети - теж не моє. Контрасти таки полюбляю.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 11:12:58 ]
Зримо, іронічно, з підтекстом)

Усміхнулась. Але усмішка - сумна, бо сумна реальність за вікном вагона. І не лише вагона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 11:28:08 ]
І у вагонах теж свої реалії. Можна придбати і предмети білизни, і насіння, і засоби боротьби зі шкідниками, газети, календарі... Спробуй заснути.

Дякую,
Ю. С,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 17:55:55 ]
Розкішно. І витончено до повної прозорості.
Можливо , суто як на мене, слово "життя" в першому рядку корелюється з останнім рядком-ключем.
Якщо точніше - місцеслово, де зараз "життя", здається, тісно пов"язане із рядком-ключем. Можливо тільки тут ще можна додати ще щось делікатніше, а може й так бути. Хоча запитання особисто для мене ще не знайшло варіанту можливої відповіді. Цікаво, яка ваша думка, пане Юрію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:06:30 ]
Якщо цікаво, то особиста практика часто доводить, що найлегше знаходити можливі відповіді в творах зі схожим манеристичним піднесенням - у фонетиці. Тобто , невідоме ще слово може мати певні близькі фонетичні риси з оточуючими словами.
На кшталт "Промайне ..е.. не... невблаганно"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:12:17 ]
Звукопис неабияку роль відіграє...заколисує вірш, перебуваєш у вагоні... медитативно...і раптом.........проза буття з пиріжками, "вадічкой...півам"....шкарпетками...лосинами на руках трбешників...уявляю електричку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:12:43 ]
(торбешників)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 18:47:05 ]
Чисто технічно або формально у даному випадку частково роль коди вірша на себе взяв рядок з назвою залізничної станції між двома вузловими по дорозі до Хутора Михайлівського і далі.
Казати, що я настільки зрілий поет, що і ця обставина є важливою, я б не хотів.
Становище виникло саме, а мені треба було закінчити вірш, і не як якийсь блюз, після виконання якого джаз-бенд пішов на перепочинок пити пиво, а слухачі залишилися у роздумах - чи вони настільки тупі, що не впетрали, що ж воно вийшло, чи джазбенд собі забавляється. Грає та й грає. А ви, слухачі-ресторанна публіка, гадайте. "Сім сорок" джаз-бенд не виконує. Це серйозний колектив. Не для клубів.

Що за Хутором Михайлівським, ми всі знаємо. Мордор, ворожий уламок імперії.

От я і закінчив на цій ноті або обставині.
Коди як такої на всі 100% немає, але з огляду на те, що є один окремий рядок (про торбу чиюсь), то я міг би вважати, з двох напівкод (це вже щось нове у віршотворенні) вийшла одна.
Торба і Кобижчі.
Який може бути Париж і де?
Хіба що у снах.

Хотілося би більшого, звичайно. Глибшого.
Та справжньої коди ще не підібрав.
І піком майстерності була би несподівана, прийнятна і дотепна.
А з цим усім у мене поки що проблема.

Дякую за серйозний розгляд і довіру мені як автору-поету, а не як графоману-реміснику.
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 05:57:02 ]
Хороший дитячий віршик із розряду "Пишеться - і добре". Трохи сну, трохи буденщини. І родзинка любові на місті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:57:19 ]
Мені вже зрозумілі Ваші вимоги до віршів.
Повинно бути як у підручнику - наприклад, зі зварювальних робіт. Точно, з деталізацією, з технічно бездоганною побудовою речень.
Будь-яке відхилення або стрибок на місці (така норма існує у певних закладах і, напевно, в системі в цілому) відповідним чином розцінюється і з подальшими діями конвоїрів.
Як пишете своє, яка там мішанина граматичних форм etc, то це інше питання. Навіть не до Вас.
Нами, як я чув, керує воля Верховного владики.
До кожного - свій підхід, свої вимоги з уявними "планками" творчих, душевних і фізичних висот і здібностей.
Ваші вірші, якщо вони досить далекі від "сатири", викликають непідробний інтерес. Лірика буває високою, а дитячість - природною.
Сатира буває "сатирою". За це вже йшлося.
На одному з Ваших виступів з маленьким кулуарним концертом я не шкодував оплесків.

(пишу - наче прощаюся. вибачте мінор).

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 09:52:59 ]
Колись ми ще зустрінемося і перетремо цю тему більш детально. Ви не проти?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 10:28:40 ]
Поки не розсварилися, це є можливим.
Та й Земля кругла.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 10:37:06 ]
Ті "високі регістри" у порівняннями з поезіями Маланюка, Стуса... Павлюка......особисто мені - дитячий лемент дорослого дядька, що ганяється за напівбайдужими сучасниками, підтанцьовує... від нудоти житейської пише-гурготить про все, не дослідиш, у кого тему підсмоктав, які метафори скомпонував з читаного-чутого...
Немає у мене відчуття високого польоту, неповторності, доторку до сутозлотого-вічного...
Не вважайте мій коментар "бімбою", бо чекала від Сушка неабиякого росту, а маю непошану за доскіпування, що насправді розчарування.
Може, я надто вимоглива, та вже такою лишуся.
І прийшов критикувати чи хвалити вірша Юрія, та повчився б писати у нього...Дитинність-мудрість сама та риса, яка робить поета цікавим.
Нема, як писав один молодий авторитетний поет, тяглості у текстах...є січка словесна...

Колись я у радіопередачі сказала, що не заздрісна і щиро радію, коли читаю гарну поезію.
Та планка моя (вимог) надвисока. Тому на ПМ намагатимуся відійти у тінь, не коментуватиму майже нічийого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 10:53:36 ]
Мені аж ніяково.
Дякую.
Колись довелося прошаржувати (якщо так можна висловитися), один з віршів І. П. Було за що і було як це зробити необразливо, по-людськи.
І нічого. Ми колись з одним поетом досліджували образний ряд (шеренгу, лаву, фалангу) його віршів. З одного вірша до другого, з другого до наступного. Йдуть, як траки, дорогами та бездоріжжям.
І тому я суворо не ставлюся до подібного явища у творчості наших з Вами знайомих поетів.
Це, що вони роблять, є звичайним явищем, технологією, наслідуванням, пошуком і відшуканням найлегших шляхів у письмовій творчості. Тактика.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 06:10:49 ]
З приємністю прочитав і перечитав цей небуденний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:38:57 ]
Небуденно про буденне.
Для мене залізниця - як раніше море.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 08:22:59 ]
А біля Львова є Кожичі, - гарне сільце з дачним масивом біля соснового лісу... ) Мені вони засоціювалися )