ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю

Хельґі Йогансен
2024.05.27 19:03
На згарищі покинутих надій,
В руїнах марнославства та обману
Сховали честь і совість під завали,
А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

Невже забули, хто ми є такі?
На диво швидко вигоїли рани
На згарищі покинутих надій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Коштовності




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-06-30 13:50:20
Переглядів сторінки твору 4099
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.955 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-30 14:54:52 ]
Р.в. - борщу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-30 19:15:12 ]
Так, дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-06-30 16:33:10 ]
Гноми, Тартар, Гаруда, люкс...
Досить цікава образна добірка.
Потім курка з лапами.
В цілому - якась страшна історія.
Про братів вийшло якось загадково (футболісти, мери та боксери, казкарі, видавці etc).

Між "страшної" та "дзьобатої" кома зайва.
"Гицель" - повинно бути так. Але у родовому відмінку - "гицля", "гицлів".

Вірш - практично ребус, якщо не знати, про що йдеться.
А поки що саме так.

Щоправда, вогнептах впізнаваний. Вже неодноразово зустрічався.
Залишається половина ребуса.
Віршовий розмір веде в історію часів Богдана-Ігоря Антонича (якось читав).
Прекрасна знахідка.
І - немає ребуса, а залишилася лише якась його частка -
текст.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-30 19:28:20 ]
Питав у мовознавця: чи можна писати гицль? Каже, можна. Вік живи, вік учись...
За кому дяка.
А вірш простенький, звичайний п'ятистопний анапест. Любив ним користуватися Максим Тадейович. І я люблю.
Одне бентежить: в одній купі і Гаруда з індуїзму, і Тартар з Еллади. І навіть скандинавські гноми. Як вони в цьому ребусі уживаються? Двома словами - страшний ребус. Непідйомний. Навіть для титанів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-06-30 20:35:03 ]
Мені знайомі ці ліберальні поступки.
Знайомий філолог якось поділився.
Якщо декількома словами, то можна все. І наголоси змінювати - теж.
Головне - щоб тебе розуміли.
А словники - у багаття.
Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-30 17:33:10 ]
Я ще не ввійшла до кола жерців-творців таких поетичних ребусів....... тому Ваш коментар тішить. Не лише я пішла на з чим.
Заплуталася у пацьорчастих рядках... не вловила сенсу, та то не важливо. Авторові - не до нас. Павук замріяно плете.
Тепло посміхаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-30 17:33:52 ]
(на...... чи ні з чим...описка за Фройдом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-30 17:34:49 ]

ги́цель – іменник чоловічого роду, істота


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-30 20:53:01 ]
ГИ́ЦЕЛЬ, целя і цля, чол. Людина, що виловлює собак. — Спіймали Чорного [собаку].. — Пропав. От чортові гицелі! — вилаявся [Матрос] І плюнув просто перед себе, ніби в вічі тим гицелям (Іван Микитенко, II, 1957, 263); Вночі до двору, як на бойню, з усього села збіглися собаки, хоч ставай за гицеля та промишляй собачими шкурами (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 333); * У порівняннях. — І штани на вас, гей би в найліпшого капітана, а лаєтесь, як той вибачте, гицель... (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 157);
// Уживається як лайливе слово. Ніхто й припустити не міг, що той триклятий гицель, Однокрилу посуне в наступ цієї суботи (Олександр Ільченко, Козацьк роду.., 1958, 126); — Не чув там, чоловіче добрий, не буде нам [в'язням] якої полегкості? Може, хоч стріляти нашого брата заборонили б отим гицелям [фашистам]? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 212).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62.

Гицель — (польск. hycel; нем. hitzel



Так можна викидати зі слів голосні, якщо забаглося...
Леле.........!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Дяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 02:47:47 ]
Поєднання вогняного птаха і гнома вважаю надзвичайно вдалим, бо кому, як не йому, з неприязню до сонця, на нього полювати?
Про курку та Різдво також влучно.
Дякую за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 09:40:17 ]
Дякую і Вам за розуміння.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 10:48:00 ]
Так... вірш-шарада...
Не всім під силу розгадати)

Крила зрізали гноми та пір'ям оперюють культі.

ось тут стало дуже цікаво - кому гноми зрізали крила? і кому оперюють культі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 16:49:41 ]
А це вже секрет секретний. Тут нахрапом тему не розкусити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 14:04:46 ]
а де там неприязнь до сонця у гнома?

Наталія Дяк, здалося, клон чийсь...то хвалить...аби цікавість привернути до абракадабри.
Як каже один відомий автор, не вдалося ідентифікувати на сайті... хто це.
Мо, створений для самопіару.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Дяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 17:41:26 ]
>> а де там неприязнь до сонця у гнома?

У міфології гноми під сонцем ставали каменями, для прикладу, Альвіс з "Промов Альвіса",
(українською) http://samlib.ru/h/hagen_a/10alvismal.shtml

Обожнюю фентезі.

Геруда - аналог Жар-птиці, символ сонця. Яке губить кого? Гномів. Тож це полювання небезпідставне;)

>> Наталія Дяк, здалося, клон чийсь...то хвалить...аби цікавість привернути до абракадабри.

Не розумію Вашої агресії, добре, вважаєте вірш абракадаброю, а мене - клоном, але ж на Вашій думці світ не зійшовся.

>> Мо, створений для самопіару.

Спасибі за додатковий піар :D

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Дяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 17:43:45 ]
*Гаруда

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 16:53:48 ]
Ідентифікувати не вдалося, бо мало досвіду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 18:29:40 ]
та навіщо нам...високорейтинговим...піарити клонів та невідомих... Хто є хто - знає адмін.
На стор авторки вірші глянула, нема чого про них казати.
На цій сторінці приживіться, з автором дружіть, а я не знайшла цікавого.....у ребусі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 18:31:47 ]
ооо...то вже агресія...з чого ж її видно? що я проти викидання голосних зі слів... проти гицля?
Ввічливо запитала, з висоти досвіду висловилася. Ощасливила візитом)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 18:38:23 ]
а шще я не люблю вживання слова обожнюю ... де заманеться.