ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю

Хельґі Йогансен
2024.05.27 19:03
На згарищі покинутих надій,
В руїнах марнославства та обману
Сховали честь і совість під завали,
А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

Невже забули, хто ми є такі?
На диво швидко вигоїли рани
На згарищі покинутих надій.

Ярослав Чорногуз
2024.05.27 18:31
Ніколи я не знав такого щастя,
З роками усе більш тебе люблю!
Які би не спіткали нас напасті --
Переживу усі, переболю.

Перепливу ці океани горя,
Перелечу лелекою у рай.
Лиш будь зі мною, будь зі мною поряд,

Юрій Гундарєв
2024.05.27 14:40
 Ось читаю щойно опублікований вірш Артура Курдіновського «Бий москаля!»: Якщо нарешті вільним хочеш стати, Щоб вільною була твоя земля, - Безжалісно, жорстоко та завзято Бий москаля! Ти не напав! Це він прийшов до тебе! Ти бачив. Добре знаєш,

Олександр Сушко
2024.05.27 12:57
Є віра. Є закон. А є придурки,
Які на слово вірять в казна-що.
А за вікном війна, тривога, гуркіт,
Країну перетворюють в ніщо.

Із вирію не повернулись мрії,
Христос мовчить, у бісів сабантуй.
А землячки - не люди - чорні змії,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Повернення

Володимиру Бунчі, землякові, який оселився в Торонто

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-15 23:08:40
Переглядів сторінки твору 5457
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.142 / 5.5  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 23:30:04 ]
Складна тема і вічна. Як вічна свята ностальгія по дому, яким би він не був. Бо він у серці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:34:15 ]
Ой складна, Іване. Годину ми з ним поспілкувалися, а стільки думок викликала ця розмова, так збурила, таку хвилю протесту викликала... Слів нема :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 23:39:06 ]
Цікавий сонет, Василю.
ЛГ в двох строфах ніби як осуджує товариша що переселився. А потім те “хоча“, а тоді кінцівка, котра якраз і каже чому переселився:)
До того ж, сучасній душі - світу треба, хоча воно - кожному своє...
Суперечний твір...
І глибокий та болючий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:34:53 ]
Певно, болю тут більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 23:49:26 ]
глибокий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:36:41 ]
Певно тому, що після таких зустрічей і самому хочеться...
70% українців хочуть виїхати... До чого ми дожили? До чого дійшли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 17:48:10 ]
Нічого дивного, - і раніше б хотіли, та не знали яким має бути рівень сучасного життя, - завіси були наглихо закриті. Узнали - то й полетіли, якщо могли. Життя коротке, а планета велика й різна, мені її так хотілося ще з дитинства побачити. Тепер мандрую - надолужую прогаяне (на слухання дурної пропаганди про найкраще життя і про те, що ось-ось буде краще.......)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:21:33 ]
Дивного і справді нічого. Але усвідомлювати це страшно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 21:07:37 ]
ну, зрозуміло - за край свій страшно, традиції глибокі, культури глибу, мову чорноброву...

Так, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Світанко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 01:22:00 ]
Летів додому, щоб черпнути віри,
А враження – мов заглянув у прірву… - так точно сказано, коли повертаєшся із закордону, і так гірко від того, боляче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 08:37:32 ]
Це подвійне повернення. У нього ж домівка вже там. Але і тут...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 09:18:20 ]
У мене теж пару друзів гайнули "туди" :) але якось радісно за них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 09:41:09 ]
Хай їм буде добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 09:53:53 ]
Сильне закінчення вірша, Васильку. Вітаю, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:22:58 ]
Враження від поїздки наклалися на розповіді друга... І так сумно зробилося, друже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 10:18:49 ]
У мене є публіцистична книга "Михайло Фурда - патріот, лідер СУМ Америки". Коли писав її, спілкувався з головним героєм. Враження такі, як і у Вас після спілкування з Вашим другом. Одним словом - болить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:24:51 ]
Хотів би і я почитати ту книжку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 14:26:14 ]
Згадую слова відомого композитора-бандуриста Григорія Китастого і слова його пісні-
-Чужино, чужино не заміниш мені України!
Багато емігрантів опинилися на чужині через різні причини. І не всім "солодко". Скажуть- нехай вертаються! На жаль нема куди і нема до кого. Там втратили, а тут не знайшли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 19:26:21 ]
... і навпаки: тут втратили, а там не знайшли. Хоча... Знайшли таки щось, якщо не повертаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 14:42:43 ]
Пропекло...
Василю, та прірва- то стигма незагоєна.Болить, а відчуваєш!!!
Чужина- то німота, то анастезія убивча!