ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Бойова дівка
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Гундарєв лохмайстер слова
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
А гірше не буде?
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Месія - 21
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Народився, щоб умерти.., але воскреснути (роздуми над книгою Ігоря Павлюка
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Поетичний тхір
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Війна та зірки
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
* * *
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Eкзамен
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
***
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Хвиля
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Примара інтервенції
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
***
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:

Юрій Гундарєв
2024.05.22 09:07
Тріо поетичів
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50. СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях

Віктор Кучерук
2024.05.22 06:37
* * *
Зручно влаштувавшись за столом на кухні,
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Я прощалася з морем

Я прийшла попрощатися з морем –я завтра вже їду,
теплі хвилі цілують бурхливою піною тіло -
віддаюся в обійми розніжено і розімліло…
а воно забирає відбиток прощального сліду...
-----
Я прощалася з морем а море прощалось зі мною,
дарувало останній вогкий і солоний свій подих,
я всією душею вбирала його прохолоду
Щоб відбити в ній спомин – усе, що візьму за собою.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-06 23:14:56
Переглядів сторінки твору 5044
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.348 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 23:31:56 ]
Якою приємною несподіванкою став цей вірш, Аделенько!
Дуже гарно! Відчувся справжній подих моря в суміші із солоним присмаком розставання.
Натхнення Тобі і... побільше гарних вражень, щоб "брати їх з собою"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 23:36:36 ]
Дякую, Олесенько.:)Для мене й самої несподіванка, ти знаєш про що я.:)))
І Тобі натхнення і радості!
Я ще під приємним враженням від знайомства в "реалі".:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-08-06 23:43:13 ]
Я теж! :) І ці приємні враження продовжуються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 23:54:26 ]
І я щойно попрощався з морем. Дуже схожі відчуття - щем і ностальгія на цілий рік. Гарно, дуже гарно, Аделе!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 23:58:11 ]
Саме так, щем і ностальгія... Можна зробити фото, і навіть відеоролик. Тільки того запаху і присмаку на губах вони не передають.(
Дякую, пане Ярославе! Зустрінемось у Станіславові?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 00:20:32 ]
Вірю, що зорі простелять нам сприятливий шлях. А Вам і Боги веліли, бо що то за свято романтики у Станіславі без пані Станіславської...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:04:13 ]
Будемо сподіватися, що ніщо не зможе стати перешкодою до такої цікавої і приємної зустрічі!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 08:53:15 ]
Гарний вірш! А я от моря не люблю - як шумить, то хоч вий від розпуки..... Та у мене свої причини та не...
П*ять років тому думала, що уже минулось... Поїхала з сином... Ледве ті 7 днів витримала, щоб повернутись додому, де дерева високі....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:05:58 ]
Дякую, люба Софієчко!
Час таки лікує, вір. Усе минеться, бо ніщо не триває вічно. Шкода, що деякі моменти у житті стають болючими на довгі роки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:13:38 ]
Так сталось, що я вперше море побачила, коли мала 20 років.... Там і закохалась... Там і заміж вийшла....А потім казка закінчилась.... Інших асоціацій немає......
Найбільше враження про море, коли тікала з дому гуляти взимку до нього. Щоб ніхто не бачив, як плачу... От і шумить воно мені тепер тільки болем.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 23:38:36 ]
Софієчко, я тебе розумію. Хоч у моєму житті був дещо інший досвіід...
Асоціації - річ стійка, але інколи все ж таки їх можна змінювати. А якщо подивитися на ситуацію з позиції,що закінчення одного - є незмінним початком іншого, то є шанс змінити й ставлення до певних подій у житті.
Свого часу, коли мені було неймовірно важко жити з своїми власними болями від споминів і асоціацій, мене порятував один досить розумний дядечко на одному із психологічних форумів, куди я забрела у пошуках відповідей на складні питання, на котрі не могла самостійно дати відповідь пару років поспіль.
З того часу немов заново народилася на світ. Хоч не буду лукавити, стовідсотково "не полікувалась". Але я достеменно знаю, що проблема полягає у мені самій і тільки я здатна себі зарадити, навіть якщо на це доведеться витратити решту життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 09:09:55 ]
І мені сподобався вірш...
хоча прощатися - завжди сумно.

Ти хоч монетку у море кинула, щоб повернутися?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:06:51 ]
Ні, не кинула... Не знала такої прикмети, але вірю, що Господь дасть можливіть ще побачити цю красу.:)
Дякую, Оксаночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 11:13:37 ]
Хотів запитати: чи не ти Чорногуза розгойдувала, але, бачу, що запізнився з коментарем - ви відпочивали в різних місцях...))
Адель, сум розтавання із морем відчутний, а це значить, що вірш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:07:14 ]
Дякую щиро, пане Вікторе! Рада Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 11:47:17 ]
Одне питання мучить - Гаваї чи Канари? "Вот в чем вопрос..." А вірш передає і енергетику, і настрій. І (уяви собі) навіть запах... моря. Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:08:15 ]
Ні, пане Іваночку, ні там, ні там.:) Несебр, що у Болгарії.:) Там гарно.
Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 12:41:29 ]
Прибій шумує і шумить.
Повітря пахне йодом...
Яскравих вражень перша мить
мені насниться згодом...

А ще - повернеться у вірші, але тоді я цього не знала. Бачила море єдиний раз у житті, у 1987 році, мабуть уже й не побачу...
Гарно описано, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:09:56 ]
Гарні рядочки.
А море побачите... Мусите!:)
Дякую Вам, пані Любочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 14:15:25 ]
Я теж прощався з морем у далекому 1980 році. І мушу ще його уздріти хай там що! Правда, Адель?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 23:10:26 ]
Навіть мови нема, Володю!
Я от сидіда вранці на набережній, дивилась на тихе, спокійне море, що купаалось у сріблі-злоті від сонячних променів, слухала його мірний шум під зойки чайок, вдихала його аромат і думала: ну ось тепер не шкода й вмерти, бо вартує воно того, аби його хоч раз побачити. А бачу його втретє і, таке враження, що закохуюсь в нього щораз сильніше.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-07 16:31:14 ]
Ну нічого, так більш-менш. Я про вірші.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 23:10:48 ]
Я так і знала...