ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.29
23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
2024.04.29
13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
2024.04.29
12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
2024.04.29
11:37
ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
2024.04.29
07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
2024.04.29
07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
2024.04.29
05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
2024.04.28
18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
2024.04.28
18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Конкурси / Український шансон
Тема:
Український шансон
Опис:
Шансон - це все таки не отой високий, що часто виглядає таким снобістським, стиль. Здебільшого, "просто" щемка лірична композиція, де багато кохання, взаємних переживань, почуттів, емоцій... Але "просто" - це таки дуже не просто...
Стверджують, що напрямок шансону розвинувся з балади, віреле і рондо. Першим значним композитором шансону був Гільом де Машо (XIV століття). Наступне покоління композиторів вийшло, в основному, з Бургундії (Гійом Дюфаї і Жиль Беншуа). Їх шансони були прості за стилем і також розкладалися на три голоси. У середині XV століття утворилася «паризька школа» шансону (Клод де Сермізі і Клеман Жаннекен). З XVII століття в рамках «паризької школи» став розвиватися шансон, написаний для одного голосу.
Жанр шансону взяли на озброєння співаки ранніх французьких кабаре в кінці XIX століття. З кабаре дана модифікація шансону перейшла у французьку естрадну музику XX століття (найвідомішими шансоньє були Містінгетт, Моріс Шевальє, Едіт Піаф та ін.) За межами Франції до числа шансоньє прийнято зараховувати майже всіх естрадних виконавців франкомовних пісень. Завдяки такому розширювальному тлумаченню терміну в цю категорію потрапляють Ів Монтан, Ж. Брассенс, Ш. Азнавур, М. Матьє, Джо Дассен, П. Каас.
Словом, у 50-х роках минулого століття оформилися два головні напрямки оригінальної франкомовної пісні, існуючі до цього часу.
Перший із них - жанр класичного шансону, де першорядне значення надається поетичній компоненті пісні, і автор як правило сам є виконавцем. Цей жанр зв'язується в першу чергу з іменами Моріса Шевальє, Шарля Трене і Едіт Піаф, яка продовжувала традицію реалістичної пісні. Всесвітньо відомі представники цього напрямку Шарль Азнавур і Сальваторе Адамо. Саме представники цього поетично-музичного напряму в повній мірі відповідають терміну шансоньє (chansonnier). Представники так званого «нового шансону» (nouvelle chanson), або «нової сцени» (nouvelle scène française) це молоде покоління французьких естрадних артистів. У своїй творчості вони не відмовляються від використання новітніх засобів сучасної легкої музики, включаючи елементи року, латиноамериканські та різноманітні інші етнічні ритми, електронну музику і т.д., але як і раніше дуже вимогливо ставляться до текстів своїх пісень. Початок «нового шансону» пов'язують з ім'ям Домініка А і відносять до останнього десятиріччя ХХ століття. Серед шансоньє, що прийшли на сцену в XXI столітті, Бенжамен Буальє, його сестра Коралі Клемен, Керен Анн, Олівія Руїз і багато інших.
Інший напрямок французької пісні другої половини XX століття - естрадна пісня, яку виконують chanteur (співаки). Представники цього напряму теж нерідко є виконавцями пісень власного твору (поетами і / або композиторами), але в силу полегшеного поетичного змісту вони не є шансоньє в повному розумінні цього слова. Всесвітньо відомими виконавцями французьких естрадних пісень є Ів Монтан, Анрі Сальвадор, Мірей Матьє, Енріко Масіас, Джо Дассен, Деліла, Патрісія Каас, Лара Фабіан, Мілен Фармер.
Кордон між шансоном і естрадною піснею досить умовний, і далеко не всякого франкомовного співака можна однозначно віднести до того чи іншого напрямку. За межами франкомовних країн часто всіх виконавців, що співають французькою мовою, називають шансоньє.
Аналоги французьких шансоньє
Аналоги класичного французького шансону зустрічаються у пісенній культурі багатьох країн. У СРСР ближче всього до цього жанру знаходилася авторська пісня, багато пісень виконували Олександр Вертинський, Марк Бернес, Леонід Утьосов, Клавдія Шульженко. У сучасній Росії - Володимир Висоцький, щонайменше у своїх французьких концертах, окремі цикли пісні О.Розенбаума, Олена Камбурова, Олена Ваєнга; в Іспанії Хоан Мануель Серрат; в Італії Фабріціо де Андре, Паоло Конте.
В Україні - Олександр Смик, Наталія Криничанка, Олег Король ...
Стверджують, що напрямок шансону розвинувся з балади, віреле і рондо. Першим значним композитором шансону був Гільом де Машо (XIV століття). Наступне покоління композиторів вийшло, в основному, з Бургундії (Гійом Дюфаї і Жиль Беншуа). Їх шансони були прості за стилем і також розкладалися на три голоси. У середині XV століття утворилася «паризька школа» шансону (Клод де Сермізі і Клеман Жаннекен). З XVII століття в рамках «паризької школи» став розвиватися шансон, написаний для одного голосу.
Жанр шансону взяли на озброєння співаки ранніх французьких кабаре в кінці XIX століття. З кабаре дана модифікація шансону перейшла у французьку естрадну музику XX століття (найвідомішими шансоньє були Містінгетт, Моріс Шевальє, Едіт Піаф та ін.) За межами Франції до числа шансоньє прийнято зараховувати майже всіх естрадних виконавців франкомовних пісень. Завдяки такому розширювальному тлумаченню терміну в цю категорію потрапляють Ів Монтан, Ж. Брассенс, Ш. Азнавур, М. Матьє, Джо Дассен, П. Каас.
Словом, у 50-х роках минулого століття оформилися два головні напрямки оригінальної франкомовної пісні, існуючі до цього часу.
Перший із них - жанр класичного шансону, де першорядне значення надається поетичній компоненті пісні, і автор як правило сам є виконавцем. Цей жанр зв'язується в першу чергу з іменами Моріса Шевальє, Шарля Трене і Едіт Піаф, яка продовжувала традицію реалістичної пісні. Всесвітньо відомі представники цього напрямку Шарль Азнавур і Сальваторе Адамо. Саме представники цього поетично-музичного напряму в повній мірі відповідають терміну шансоньє (chansonnier). Представники так званого «нового шансону» (nouvelle chanson), або «нової сцени» (nouvelle scène française) це молоде покоління французьких естрадних артистів. У своїй творчості вони не відмовляються від використання новітніх засобів сучасної легкої музики, включаючи елементи року, латиноамериканські та різноманітні інші етнічні ритми, електронну музику і т.д., але як і раніше дуже вимогливо ставляться до текстів своїх пісень. Початок «нового шансону» пов'язують з ім'ям Домініка А і відносять до останнього десятиріччя ХХ століття. Серед шансоньє, що прийшли на сцену в XXI столітті, Бенжамен Буальє, його сестра Коралі Клемен, Керен Анн, Олівія Руїз і багато інших.
Інший напрямок французької пісні другої половини XX століття - естрадна пісня, яку виконують chanteur (співаки). Представники цього напряму теж нерідко є виконавцями пісень власного твору (поетами і / або композиторами), але в силу полегшеного поетичного змісту вони не є шансоньє в повному розумінні цього слова. Всесвітньо відомими виконавцями французьких естрадних пісень є Ів Монтан, Анрі Сальвадор, Мірей Матьє, Енріко Масіас, Джо Дассен, Деліла, Патрісія Каас, Лара Фабіан, Мілен Фармер.
Кордон між шансоном і естрадною піснею досить умовний, і далеко не всякого франкомовного співака можна однозначно віднести до того чи іншого напрямку. За межами франкомовних країн часто всіх виконавців, що співають французькою мовою, називають шансоньє.
Аналоги французьких шансоньє
Аналоги класичного французького шансону зустрічаються у пісенній культурі багатьох країн. У СРСР ближче всього до цього жанру знаходилася авторська пісня, багато пісень виконували Олександр Вертинський, Марк Бернес, Леонід Утьосов, Клавдія Шульженко. У сучасній Росії - Володимир Висоцький, щонайменше у своїх французьких концертах, окремі цикли пісні О.Розенбаума, Олена Камбурова, Олена Ваєнга; в Іспанії Хоан Мануель Серрат; в Італії Фабріціо де Андре, Паоло Конте.
В Україні - Олександр Смик, Наталія Криничанка, Олег Король ...
Дата початку: 2010-05-07 14:23:30
Постійнодіючий
Результати голосування
Загальне голосування
Всього голосів: 0 | Проголосувати
|
Голоси редакторів і переможців конкурсів "ПМ"
Всього голосів: 0 | Проголосувати
|
Показати
Ім'я | Рейтинг "Майстерень" | Народний рейтинг | їлькість творів, відмічених автором |
Чорногуз Ярослав ( П.М.2001 ) | 7 | 6.99 | 23 |
Лазірко Юрій ( П.М.2007 ) | 5.67 | 5.64 | 14 |
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?