ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Невгасиме кохання (сонет)
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Поцілунок донни
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
***
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
Межа неможливого
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Відповідь - війна
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Сни
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Василько - князь Володимирський
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
Моя вишиванка
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Со́вки*
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
* * *
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші

 Увертюра осені
Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-08 16:09:26
Переглядів сторінки твору 7377
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.081
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 17:03:23 ]
Танечко, я такого КП ще не бачила - просто неймовірно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:37:48 ]
Якось перший рядочок сам по собі сплив, ідея виникла… Я на той рядочок глянула і спала мені думка втілити ідею так, щоб КП не знизити. Але у когось у ПМ і вищий коефіцієнт був, здається, отже, нічого неймовірного. Вірші у теперішньому часі зазвичай мають вищий КП, це закономірність, здається. А в минулому часі КП виший у творах з ЛГ – жінкою… Я не дуже добре до КП ставлюсь, він провокує викреслення з поетичного вжитку гарні, емоційно забарвлені слова тільки тому, що вони мають багато приголосних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 18:41:32 ]
і сонця око
... холоне чаєм - сподобалося.
Якщо вибирати між братами, то уже краще Осіріс. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:40:17 ]
Безперечно, Осіріс краще, але мені поки не хочеться відображатись у його зіницях, бо хоч він і бог відродження, та все ж при цьому володар загробного світу. Як бог відродження він більше весні пасує. Сет асоціюється з руйнацією і смертю, а все це у якійсь мірі присутнє в осінній порі… хоча дивитися в очі Сета ще не означає померти.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 19:39:06 ]
"...а сонні оси рахують кроки..." - як по-осінньому, чисто, сонно, прозоро... Дуже гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:53:41 ]
Оси неймовірні створіння. Як вид їх є за що поважати. Дякую, Нінель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:58:08 ]
Нмсдд, Сет (міфологічне божество) виник якось несподівано.
Ми бачимо спочатку небо, сонце. Потім - плацебо (речовина без явних лікувальних властивостей), чай, поетів. Тобто перелік містить у собі усього, так би мовити, потроху.
Потім додається (долучається) Сет.
Нмсдд, це якась мішанина.

Високе небо, блакитна безодня. Це нормативне розташування іменників і прикметників.
За логікою правила повинно бути "свою блакитну безодню", а не якось навпаки.
Мені ліньки шукати параграфи та абзаци с правилами. Мені це відомо - от і все.

Можливо, Ви переслідуєте якусь мету і надзадачу.
Тоді - просю пардону :)

Без претензій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:20:12 ]
:)О, Гарріо, ця мішанина досить добре гармонує з вмістом моєї голови, а це, хоч і нмсдд:), та все ж цілком логічно у даному разі, оскільки маємо справу з одноосібністю автора і ЛГ. А щодо зазначеної Вами інверсії, то це допустиме і досить розповсюджене у віршуванні явище, головне, щоб твір не виглядав суцільною інверсією, хоча, у такому разі… хм, а треба буде спробувати, що воно вийде…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 20:50:18 ]
А на мою думку саме така інверсія у вірші додає рядкам особливо тонкого звучання, вкценту. Мов срібна ниточка бринить...

П.С. Я не знала, що оси вміють рахувати )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:35:34 ]
:) Оси мені здаються інтелектуалами комашиного світу, тож хто їх знає, може, і вміють. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 20:50:37 ]
акценту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:03:33 ]
Речення традиційної побудови має наступну структуру: підмет, присудок, визначення, доповнення, обставина. Інверсія дозволяє цей порядок порушити, щоб акцентувати увагу на найбільш важливому елементі [елементі самого речення].

Я ж звертаю увагу на порядок розташування якісних, присвійних і відносних прикметників, не наполягаючи на якихось змінах. Про речення не йшлось.
Як автору цікаво, так нехай і віршує.

Досвідчений читач уторопає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:32:43 ]
Гарріо, я буду сумувати за бісиками у очах прибраного Вами аватара. Тепер з Вами буде важче сперечатись, у Вас такий суворий вигляд... Усе так, як ви говорите, але то у прозі. У віршованих формах інверсія має більшу розповсюдженість, бо є засобом не стільки виразності, скільки збереження розміру...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:52:29 ]
Водного слова про інверсію від мене не пролунало :)
Мені робиться зле від згадки і про конверсію. У що перетворились відомі флагмани машинобудування і виробництва товарів широкого вжитку, конче потрібних економіці?
Які можуть бути бісики в очах, коли бісівська сила заволоділа свідомістю мало не всього населення? Я усіляко цураюсь.
Не до гигачок повинно бути і не до сподівань на щось краще, аніж осінь у наших серцях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 22:03:34 ]
Нічого, Гарріо. З огляду на історію, де наше не пропадало... а живі досі. Перемелеться, я впевнена. Дурні гигачки, звісно, то погано, але іронія, нищівний сміх у очі ворогові і добрий усміх другові - таки сила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:53:15 ]
"Жодного".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-09 08:12:40 ]
гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:29:10 ]
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-09 14:25:42 ]
Оригінально, пані Тетяно, осінній ракурс подаєте - головне меланхолійно)
А оси таки вміють рахувати. Дуже активно збирають, сортують і відправляють урожайність фруктів, винограду тощо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:28:10 ]
Хіба ж важко про осінь меланхолійно :) Оси Вам красно дякували за високу про них думку. :)