ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 передсвітанкове




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-22 16:44:55
Переглядів сторінки твору 6013
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 22:49:26 ]
Галю, поки перечитала усі коментрарі, щоб не повторюватись, Ви вже й вірші місцями поміняли. Залишається тільки сказати, що і мені первинний варіант більш до вподоби. А відносно сучасних тенденцій віршописання ми тут днями вели полеміку з Емілем Боєвим на сторінці одного з моїх віршів. Він теж сварив мене за дієслівні рими, бо десь там одна таки була у тому вірші.
А я якраз і розмірковую повсякчас, "шліфуючи" вірші до вимог сучасного віршописання: а чи при цьому не втрачаю щось цінніше, ніж досконалість рим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 06:07:53 ]
Я тому і подала, Валю, обидва варіанти, бо перший мені самій подобається більше )) І, як виявилось з коментарів колег-фахіців, - не такий вже він і "пропащий" )) Тому вкотре переконуюсь, що внутрішнє відчуття автора щодо змісту і форми твору - дуже чіткий орієнтир у пошуках отої "золотої серединки" співвідношення технічних і семантичних нюансів.
Дякую за Вашу думку. Вона - ще одне підтвердження мого внутрішнього відчуття і міркувань колег. Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 01:47:04 ]
Вірш - як передсвітанковий промінчик, який спонукав попри пізній час, зайти "на вогник"...

Справді,перший варіант - найкращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 06:12:34 ]
Дякую, пані Ірино! Ваш відгук - ще один голос "за" щодо мого внутрішнього відчуття, бо часом починаєш вже надто себе цензурувати, навіть там, де це не обов'язково ))) Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 08:00:39 ]
Образок цей доволі привабливий саме внутрішнім змістом, емоцією автора, котра стоїть незримро за зоряною тишею. У цьому плані перший варіант, власне, і є носім тої "родзинки". Якби було бажання щось тут ще покращувати (не плутати з "пакращеннями")), то, як на мене, ось тут:
1. Вже й зірки - тут і приголосних багато і те ВЖЕ грає не на руку автору, воно якось приземлює текст, прив`язує його до конкретного часу, а якраз головна приваба - у позачассі. Як варіант -
Зіроньки поснули.
2.ЛиШ Матіоли чаР ХМільниЙ П'янить - чудовий рядок, проте ледь затиснутий, скутий приголосними та суголосними, якось би йому трішки розправити крила)
3. І насамкінець ще раз подумати про повтори:
слухаю-слухаю, минуле -минулий минулий. Чи справді воно тут спрацьовує?
Багато чого тут залежить від того, як автор це відчуває, тому універсальних рецептів нема, прислухайтесь до серця.
Щиро - Нечуйвітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 10:06:32 ]
Дуже вдячна, пане Ярославе, що Ви завітали на цю розмову і висловили своє фахове (і дотепне!)) бачення обговорюваної теми.
Мої міркування щодо Ваших зауваг:
Оте "вже", у моєму розумінні, мало би нести смислове навантаження, щоб показати наскільки вже глибока ніч, майже світанок, що "вже й зірки поснули", а оскільки матіола - нічна квітка і найсильніше пахне у темряві, (а зі світанком її аромат послаблюється і стає майже непомітним удень), то хотілося підкреслити, що матіоли чари ще п'янять, і тому ЛГ ніяк не може покинути такої розкоші і піти спати, а сидить і медитує у тих пахощах і роздумує про минуле...))
у такому контексті виділений Вами рядок про матіолу міг би бути отаким:

"лиш матіоли чар іще п'янить",

таким чином трішки меншає приголосних, але з'вляється, можливо, художньо небажане але смислово вмотивоване "іще". Тими "вже" й "іще" ніби фіксується ота передсвітанкова пора доби, коли вже майже не ніч, але ще не світанок.
Стосовно повторів, то їх я відчуваю так, як охарактеризував у своєму коментарі пан А.Криловець - як сугестію-навіювання.
Ще раз дякую за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-23 09:50:03 ]
Мені до вподоби перший варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 10:10:29 ]
Дякую, Олександре, що висловили своє враження. Думка і відчуття кожного коментатора для мене є важливими. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-23 11:38:55 ]
Висловлю і своє міркування: як на мене, то перший варіант навіть звучить якось більш філософськи наповненим... Сподобалось! Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 15:33:45 ]
Дякую, пане Сергію, за висловлені міркування і емоції. Ціную кожен відгук моїх читачів. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 17:28:51 ]
І мені перший ліг на душу... Дякую, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 21:46:28 ]
То я дякую Вам, Інно, що долучилися до бесіди і висловили своє враження! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-23 23:09:48 ]
Кількаденні неполадки з компютером ізолювали мене від активності в обговоренні, а воно таки активне. Моє перше враження від прочитаного було однозначним - перший варіант. Це майстерне передсвітанкове.
З чим і вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 11:36:07 ]
Тішуся, що у Вас все налагодилось ))
Дякую за відгук, висловлене міркування і вітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 20:09:45 ]
п"ю Ваше "Передсвітанкове" - краса!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 00:01:47 ]
Щиро радію Вашому візиту, Роксоланочко! Приємно, що Вам сподобалося! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 23:12:05 ]
Перший варіант зачаровує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 00:03:43 ]
Тішуся, що завітали, пані Наталю! Вдячна за висловлене відчуття! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-04 18:32:33 ]
Пані Галино! Фахівці "розібрали" Ваш чудовий віршик "по кісточках". А мені дуже сподобався перший варіант! Дякую за Ваш коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-05 01:59:07 ]
А я дякую Вам за Ваш ))) Приємна мені Ваша увага до вже трохи давнішої публікації. Я теж люблю той перший варіант. А другий - то як зразок абсолютизації вимог. Звичайно - все добре у міру.


1   2   3   Переглянути все