ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Юркодар - 103
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Марко Твеня
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
Нотний зошит
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
* * *
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Я вчора палила вірші...
Я вчора палила вірші...
І полум`я навісне
Думки пожирало невтішні...
І мрії мої...і мене...
Я вчора себе палила...
Бо магма кипіла в мені...
Бо кожна клітиночка тіла
Аж корчилась у вогні...
Попечені губи шептали:
- Поезіє, ти вже чужа...
А в серці слова проростали
...як з леза ножа...
2013

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-01 02:34:48
Переглядів сторінки твору 10463
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.880
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 13:14:02 ]
Красивий вірш про нас, поетів. І нехай горять сумні думки!
"А в серці слова проростали" :) - Ми можемо щось спалювати в собі, у вогні, та серце вже готове до нових солодких і гострих пошуків слів, до насолоди написання! Щастя Вам і нових прекрасних віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 14:29:18 ]
Щиро дякую, Олено! Ви дуже тонко відчули настрій моєї ЛГ, її почуття і відчуття.Нехай твориться щиро і натхненно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-03 20:41:33 ]
Дуже сильний вірш Світлано!
З першого рядка - мурашки по тілі!
Вірші будуть нові - світлі добрі і красиві1
Такі, як Ви!
Бо кожний поет пише тільки про себе.
Деколи , вони - як ліки!
Якщо б не вірші, я б напевно зійшов з розуму.Так іноді бувало чорно на душі.
Пишіть! Я дуже люблю Ваші вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 20:52:22 ]
Дякую))))))))Ваші слова - бальзам на душу, якій зараз чомусь і справді якось не по собі...Світла і натхнення Вам!З повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 21:50:52 ]
Я теж палила вірші... щоправда, не вчора.
Ви влучно описали цей сумний ритуал...
От тільки "проростати з леза" - важкувато уявити цей процес... З полум'я - в ніж... Мені здалось, що останній рядок чужий - усій гармонії і структурі образів цієї чудової поезії. Штучний дещо, як казав один мій товариш, "притягнутий за вуха". Можливо, я помиляюсь... тоді прошу вибачення.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 00:05:35 ]
Дякую за відгук, пані Любо! Читач завжди правий.Цей вірш написався на одному подиху, був значно довшим."За вухо" ніби не притягува





ла,навпаки, викинула 8 рядків,які були посередині:
...Я вчора палила вірші,
Та попіл зостався в мені...
Казала собі, що більше
Уже не писатиму, ні...
Бо це ж убивче заняття:
Всі болі збирати в собі...
Носити неначе закляття...
Чи фатум якийсь, далебі...
(далі за текстом...)Мені ці рядки видалися зайвими?????"З леза ножа..." я уявила собі нові, писані кров`ю серця...пережиті...кровні...навіть гострі інколи...Якщо у читача такі відчуття не з`являються, значить, поміркую ще...Дякую за небайдуже прочитання!Рада чути вашу думку завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 06:08:56 ]
Ситуація знайома...
Цікава композиція.
Я би подумав над:"Бо плавилась магма в мені"
з огляду на те, що магма - це вже розплавлена субстанція....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 08:01:18 ]
Щиро дяуую Вам, Юрію!Навіть не думала, що ситуація спалювання віршів така знайома багатьом...І навіть чоловікам -поетам...Коли писала, то читала у якійсь науковій статті, що магма(утворена внаслідок місцевого підйому температури всередині надр)буває і легкої,рухливої структури, здатної утворювати потоки з температурою від 600 до 1200гр.С.Тому й провела аналогію з тим, що творилося в моїй душі у той момент...Ви примусили мене замислитися ще раз над точністю використаного слова, за що дуже вдячна Вам.Натхнення і цікавих творчих знахідок!З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 08:01:55 ]
дяуую = дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 00:20:38 ]
Після тривалих вагань внесла зміну: "магма кипіла"...Надіюсь,так точніше.Дякую,Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-06 03:44:42 ]
Я, як і Ярослав,ще не палила віршів. Може спробувати? Ритуал справжнього Поета? Але і мотлоху наче й нема. Навіть те, найраніше,що швидше за все і не буде опубліковане, але хай собі буде в блокнотику, бо кожне пройшло крізь душу, у кожному реальний спогад...
Дякую, пані Світлано,що спонукали до роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-06 20:34:07 ]
палити не палила, але дерти - дерла)).
знайоме відчуття.
але не шкодую :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 00:18:47 ]
І я теж не тільки палила...І теж не шкодую.Дякую, Яно,за розуміння та підтримку!Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-17 21:07:45 ]
Прочитала коментар Мішеля і подумала, що краще мабуть і не скажеш. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-18 16:08:06 ]
Дякую, Оленко, що перечитуєте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-21 09:45:42 ]
У мене це було ще в студентські роки. "Проріджував" загальний зошит, поки весь не відправив на смітник...
А ще, здається, є поезія про нищення вогнем віршів у Тараса Федюка. І заключний рядок (призабув, правда), що поет нахненно працює у нашій літературі...
Світлано, вірш - гарний, вимогливість - похвально, але ж пожалійте Поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-21 04:45:36 ]
:) Дякую, Анатолію. Поезія не горить...