ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Музичне
Мій сольний виступ –
давня партитура,
знайомі ноти,
гами почуттів.
Токата Баха*, -
гідність і статура,
«Червона рута»,
"танці лебедІв",
«Реве та стогне» -
«згинуть воріженьки»!…
Тут МендельсOн
погладив по руці…
І ніжне сонце:
«Котику сіренький…»
Аndánte. Prѐsto!**
Реквієм? - в кінці!..

2000(2013)

* Токата Баха – токата ре-мінор Й.-С.Баха, найвідоміший і найпопулярніший твір для органу
** Аndante. Presto! (італ.) – Помірно-повільно, «йдучи». Швидко! (музичні терміни)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-11 16:55:54
Переглядів сторінки твору 6395
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 17:09:59 ]
Чудовий стовпчик - і на вигляд, і на смак.
І я не знав, що у Ме́ндельсона наголос падає на перший склад. Я навіть його марш став сприймать инакше :)
Дякую за науку і за виступ також.
Щасти:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 17:21:30 ]
Дякую, що оглянули і покуштували :))
Така морока з тим МендельсОном... то не римується як треба, то не ритмується...
ЛГ кланяється! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-11 17:38:26 ]
А мені сподобалося, я б назвав навіть не "Музичне", а "Мелодійне". І читав, наспівуючи.
Якщо читати з наголосами на 4-му і 5-му складах (через рядок), то навіть МендельсОн не образиться!:) Це свого роду - експеримент. Знаю, що наш колега Семен теж любить експериментувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 18:00:53 ]
Дякую, пане Мирославе! У цитованих у вірші піснях надається значення і словам, тому не тільки мелодії тут фігурують. Через те - "Музичне", бо музика значно ширше поняття, як на мене.
А стосовно ритму, то розмір смислових "віршів"(у простонародному - рядків) писався у схемі 11/10/11/10, тобто у ---стопному ямбі. (Пан Семен скаже точніше :))):
Мій сольний виступ – давня партитура,
знайомі ноти, гами почуттів...
(і далі за текстом).
але мені не імпонував такий "канонізований" вигляд, тому й розбила кожен рядок на два.
Можливо, справді, не треба було робити цього експерименту...
Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-11 18:18:09 ]
Якраз треба було: усе дуже милозвучно!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 23:38:31 ]
Це все зрозуміло.
Маленькі хитрощі та друкарські технології. Коротенький вірш можна зробить візуально більшим, якщо поділить рядки навпіл, або розміщувать їх через прогалини (проміжки, штучно створені між рядками). І про уявні наголоси мені теж усе зрозуміло. Ось що виходить:

Мій сольний виступ – давня партитура,
знайомі ноти, гами почуттів.
Токата Баха* - гідність і статура,
«Червона рута», "танці лебедІв",
«Реве та стогне» - «згинуть воріженьки»!…
Тут Ме́ндельсон погладив по руці…
І ніжне сонце: «Котику сіренький…»
Аndánte. Prѐsto!** Реквієм? - в кінці!..

У п.Галини чудове прізвище. Майже як Дойльд-Михайлик. Я до неї завітав не присікуватись, а переймать досвід :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 23:40:47 ]
Дольд-Міхайлік Юрій Петрович [4(17) .3.1903, с. Бутенки, нині Полтавської області, — 17.5.1966, Київ], український радянський письменник. Член КПРС з 1949. Закінчив Дніпропетровський інститут народної освіти (1928). Друкуватися почав в 1922. Автор збірок нарисів і розповідей. Широку популярність здобув пригодницький роман «І один в полі воїн» (1956, русявий.(російський) пер.(переведення) 1957) про подвиги радянських розвідників в німецькому тилу в роки 2-ої світової війни 1939—45 (переведений на багато іноземних мов). Друга частина романа — «У чорних лицарів» (1964). Написав сценарії художніх і науково-популярних фільмів «Вони бачать знов» (1948), «Кривавий світанок» (1956), «Слідами невидимих ворогів» (1955); п'єси «Щорс» (1938), «Котовський» (1937—38), «Великий закон» (1948), «Боріславськая трагедія» (1954). У романі «Степняки» (1949, русявий.(російський) пер.(переведення) 1950) змальовано життя українського села післявоєнних років. Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-12 09:55:21 ]
Почуття гумору - велика сила!
Хоча дві чотиривіршові строфи - не так вже й коротко... А згадане прізвище (композитора) настільки всім відоме, що навіть похибки з наголосом йому не завада...
А щодо аналогії з класиком епохи Лєніна-Сталіна-Хрущова, то тішуся, що медаль вже маю (срібну, зі школи) :)) А "пошану" кожен заслуговує своїм ставленням до інших, і не конче, щоб це було матеріалізоване у "знаках".:))
Досвідченому Семенові - від "досвідченої" Галини :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 18:04:55 ]
Рідко, кому вдається лише образом надихати на новий вірш. "танці лебедів"... У цьому є щось, принаймні для мене. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 21:26:01 ]
Шановна Юлю! Ви маєте рацію щодо надихання образом. Бо вірш вміщений в цій публікації - давній. 2000 року. Але він довший час залишався у не зовсім відшліфованому вигляді:
Мій сольний виступ –
Давня партитура,
Знайомі ноти,
Гама почуттів.
Токата ре-мінор, -
Гармонія, напруга.
Марш Мендельсона,
Ніжна колискова...
А Реквієм?! -
в кінці!...
Але "програма" "виступу" ЛГ - 2013, дещо доповнена творами і громадсько-суспільного змісту, як переосмислення ЛГ не тільки в особистісному, але й в громадянському аспекті, очевидно і під впливом громадянської лірики шановної пам"яті,Івана Низового.
А образ "танцю лебедів" в мене тепер (після епохи похоронів генсеків, та ГКЧП)асоціюється виключно у суспільно-політичному ключі (про що я і писала у коментарі до вірша ... =86719 ). :))
Я забула подати під віршем дати - тепер подаю.
Дякую за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 19:21:28 ]
Дуже мелодійно... і пізнавально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-12 10:50:41 ]
Дякую, що завітали, Любо! (я теж певною мірою "полуднева жінка", тому без "пані", якщо Ви не проти) :))Вдячна за відгук.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 21:19:21 ]
Галинко, виступ - 2013, як на мене, дуже вдалий :)
Не стримуючи емоцій, аплодую Вам!
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 21:34:26 ]
Дякую,Лесю! Ваші щирі аплодисменти - для мене бурхлива і тривала овація! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-12 14:46:37 ]
Такий сольний виступ можна і на -біс-!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-12 17:57:08 ]
Дякую, пане Богдане! ЛГ кланяється доземно! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 20:11:02 ]
Які близькі для мене ваші вірші!Маю свій "Соло для скрипки з оркестром"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 22:15:06 ]
:)) А в мене ще є "Концерт для віолончелі з..."
Дякую! Дійсно - стільки спільного у нас з Вами! Будете у Львові - дайте знати - зустрінемось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 22:24:09 ]
У Львові буваю часто.Буду рада зустрітися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 22:32:32 ]
ОК! Маякнете на ел.пошту :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Ен (М.К./Л.П.) [ 2013-12-20 15:54:47 ]
Хм, як все цікаво в образи вплетено з музики. ПРо лебедів мені стало цікаво, але в коментарі прочитала. Мені музика не чужа, люблю вправне поєднання хай навіть термінів чи образів музичних, яке може передати суть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-23 12:47:28 ]
Кожний музичний образ у цьому вірші - ілюстрація певного періоду життя ЛГ=авторки...
Токата Баха = класика, духовність = життєве кредо, квітесенція життєвої позиції ЛГ, "Червона рута" - перший репертуар ЛГ ще з дошкільного віку, і так далі...:)))
Дякую, за увагу і провідчування!)