ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Невгасиме кохання (сонет)
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Поцілунок донни
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
***
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
Межа неможливого
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Відповідь - війна
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Сни
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Василько - князь Володимирський
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
Моя вишиванка
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Со́вки*
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
* * *
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "В раю, скраєчку" (2001)

 * * *

Чорнобиль розбудив
козацьку душу,
Що три століття спала,
І вона,
Запхавши в люльку
Тютюну папушу.
Пішла коня ловити в полинах,
А заодно й шукать
пропиту шаблю,
А мимохідь – і знахарку-корчму,
Аби спожити в ній
Бодай хоч краплю
Вина звитяг,
Здобутих у Криму...

Напевно, з волі Божої,
Чорнобиль
Праукраїнську душу розбудив –
Якби ж то не Чорнобиль,
То воно би
Й не сталося на світі стільки див!

Окрадену – збудили:
Де ж ті коні.
І ті шаблі,
І знахарка-корчма?!

Чортма всього –
На атомнім осонні
Ні-чо-го від Козаччини нема.
Сплива
Дніпровим гирлом
Україна
У закордоння
(Не питай, за чим),
А від румея і до караїма
Вся Русь колишня
суржиком
гірчить –
Кричить,
Бо не спроможеться ізнову
По світу
мову
визбирать
свою...

То ж я збираю мову ту по слову
В краю,
Що геть оглух від кураю
Та від ожин колючого чужинства,
І повертаю натовпу:
– Беріть!
Боріть в собі
густий бур’ян
ординства
І мовою своєю говоріть!
Душа і не такий іще Чорнобиль
Спроможна подолати...

Та юрма
Не реагує зовсім –
Від голобель
Бажання
Відірватися
Нема...

Сновидою по світу ходить воля
В суцільно-чорноземній чорноті:
Де не поткнеться –
Всюди на путі
Могила В’ячеслава Чорновола.


2001

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-16 17:14:45
Переглядів сторінки твору 2794
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.937 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2024.05.06 15:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 17:25:48 ]
Боляче все це усвідомлювати. Справді, якби воно було, якби жив Чоновіл?... Точно не так як зараз.
Багато думок розворушилося. Хочеться бути оптимістом і вірити, що "Ще не вмерли України ні слава, ні воля".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-16 17:36:27 ]
Проболено і правдиво...
Порозсипані по світі і люди, і слова:(

"То ж я збираю мову ту по слову..." - дяка велика івану Низовому, та Вам, Лесю, що лелієте Слово Батькове.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-16 18:29:08 ]
Людей таких, яким був Ваш ТАТО і нині не багато. Тому кланяюсь ЙОМУ і Вам, Пані Лесю за те, що передаєте мудрі і майже святі СЛОВА батька всім нам, кому рідне завжди рідним БУДЕ. Дуже дякую Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 21:47:57 ]
вдячна, Лесю... і усім і Галині, і Роксолані і Василю - за коментарі... Дуже болить у рядках. Впевнена - болить усим. Бо Чорнобиль - це хрест нації... так, немає Чорновола, немає зараз Низового... але є справи і зболене слово... ми маємо бути - щонайменше вдячні цим людям, а щонайбільше - попри все - продовжити їх (і нашу разом з тим) справу... Ми маємо відродити Україну і наше українське - правду, слово, мову... все наше УКРАЇНСЬКЕ. обірвалося в душі після смерті Чорновола, після смерті Низового... хто? МИ! через слово і біль душі маємо всі права відновити, захистити, відродити... :( як не сумно, але тепер це наша справа, тих, хто живий і не розучився ще розуміти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-16 22:10:26 ]
Чорнобиль - Чорновіл. Гра слів і... доль...
І який глибокий зміст!
Низовий - великий поет!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 10:06:18 ]
Майстер-клас! Великий уклін Вам, Лесю, за можливість вчитися у Поета. Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 18:32:21 ]
Дорогі мої ГАЛИНКО, РОКСОЛАНОЧКО, пане ВАСИЛЮ, ЛЮДМИЛОЧКО, ВОЛОДЮ, САШКО!
Дуже вдячна вам за щирі, відверті, теплі слова щодо вірша й Івана Низового та небайдужість до цієї болючої теми!!!
Дуже вдячна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 18:58:31 ]
Вибачте, що не відреагувала на коментарі вчора і сьогодні зранку. Недавно втекла з лікарні на ніч - пневмонія (сюрприз для мене) :):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-17 19:00:55 ]
Лесенька, я пришла к вам лечиться..от безвкусицы всякой. нашла хорошее стих-ние, техничное по форме, и замечательное по сути своей. очень близкое мне, как жителю города-спутника атомной станции. неисчерпаема эта тема, но здесь есть один момент ключевой: именно атомная энергетика - это то, что реально обеспечивает независимость Украине в постсоветские годы. И я не думаю, что СССР оставила ей только плохое наследство. Литва отказалась от своей единственной атомной станции (рядом с которой я выросла, на границе с Латвией), но сможет ли Украина без своих четырех? Есть, кроме лозунгов, ещё и некоторые моменты, обеспечивающие жизнеспособность государства и делающие его по настоящему независимым. А бедной России от нас достаются при этом наши радиоактивные отходы


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-18 23:42:19 ]
Тетянко, щиро вдячна за відгук й висловлені думки!
Батько сам не любив будь-яких лозунгів. І він ніколи не був проти атомної енергетики, а навпаки. І щоби армія була потужною і т.д., і т.п. Але все ж робиться через...
Мова йде насамперед про бездуховність, антилюдськість, безвідповідальність, що породжують такі наслідки, яких Україна зазнала від цього найбільше. А щодо сусідніх країн, то крім Росії повсюдний Чорнобиль не оминув немало країн...
Батько достеменно знав, про що він пише.
Дякую, Танюшо, що не залишаєтесь байдужою!!! Завжди заходьте.

То найбільші страждальці твої, Україно:
Сотні тисяч невільників хана й султана,
Сотні тисяч полеглих у битвах за волю,
Сотні тисяч утоплених в невськім болоті,
Замордованих в тюрмах, на каторзі царській,
В м’ясорубках воєнних, у січах повстанських...
То велика трагедія ВСЬОГО СЛОВ’ЯНСТВА.
То невигойна рана твоя, Україно,
(Все двадцяте століття тобі кровоточить):
Громадянська війна нагромадила трупів –
Тисячами косила направо й наліво...
Тридцять третій голодний –
Померлих мільйони.
Тридцять сьомий кривавий –
Убитих мільйони.
Вітчизняна війна –
В ній мільйони загиблих.
Сорок сьомий –
І знову вмирали мільйони.
А сьогодні у нас вибухає Чорнобиль.
І попереду в нас бовваніє Чорнобиль.
І над нами – Чорнобиль,
Під нами – Чорнобиль,
Чорне наше майбутнє в’є гнізда повсюди.
Як же виживеш ти в цім содомі, Вкраїно?
Як тобі зберегти і коріння, і крону,
І могилу Шевченка, і Хортицю сиву,
І колиску дитячу, і мову співучу?
Як тобі пережити майбутні страждання,
Як тобі не забути мільйони страждальців?..

1990


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-18 23:48:10 ]
Але головне (і це правда), я ціную, Тетяно, Вашу щирість. Ціную, і не залишаюсь байдужою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-19 05:42:54 ]
А сьогодні у нас вибухає Чорнобиль.
І попереду в нас бовваніє Чорнобиль.
І над нами – Чорнобиль,
Під нами – Чорнобиль,
Чорне наше майбутнє в’є гнізда повсюди.

...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-19 11:56:03 ]
чудово, а зміст неймовірний
Беріть!
Боріть в собі
Густий бур’ян
Ординства


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 18:35:27 ]
Сумно, Людмилко... Але правдиво...
Дякую, сонце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 18:37:55 ]
Тетянко, люблю, коли Ви заходите на сторінку Низового...
Завжди чекаю...
Сердечно дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-19 20:32:41 ]
... Чернобылкой ту траву прозвали,
Пахнущую так же как полынь.
Терпко. Остро. Горько. Но едва ли
Верилось тогда, что неба синь
Запах слышит, ядовитой пылью
Поднятый с поверхности земли,
Смешивая страшной чёрной былью
С ночью день. И не уберегли..
И не вняли знаку! Всей планеты
Выбор – из огня да в полымя.
Легче возгораются рассветы..
Слёз полынью пахнет полынья..

это отрывок из моего "чернобыльского"..
моей отец родом из Гомельской области, вырос в Белоруссии. именно туда пошло облако чернобыльское, на север. Украину Бог уберег. почти. мы, живя в Латвии, принимали беженцев, все с Белоруссии. если хотите мое личное мнение - нету многострадальней вообще земли, чем белорусская. да только можно ли горе людское мерить? родня моя по линии отца была истреблена репрессиями. отец остался сиротой. у меня дедушек не было вообще. а бабушка единственная по матери была на фронте в отечественную, с малым ребенком на руках. прадед прошел 4 войны, дожив до 96 лет и похоронив в них нескольких сыновей. а что говорить про голод в Поволжье в 30е годы? искусственно организованный голод в самом плодородном районе России. страшные цифры. я всегда думаю об этом в дни памяти жертв голодомора. только никто об этом не говорит. думаю, продолжать излишне. только вот недаром из 4х земных приделов Богородицы - один в России, а другой в Украине. этим и живы. с Праздником, Леся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 21:00:07 ]
Танюша, спасибо большое за отклик, а точнее крик души... И Вы, и Низовой только подтверждаете одну и ту же мысль: все эти трагедии - это трагедии всего славянства...
И мой отец всю жизнь поднимал эти темы, гневно и открыто, за что и после своей смерти не угоден ни местной власти, ни столичной... И я, Танюша, могу прочувствовать Вашу боль, поскольку также мой род был истреблен и репрессиями, и голодоморами. (Низовой в полтора года остался сиротой...и..пошло-поехало...)
Я Вас обнимаю.
С праздником, Татьяна! Счастливой жизни и долгих лет Вам и Вашим близким!