дев'ятий вал... шквал... шал...

!!!

Нагадує марення провидця про Апокаліпсис.
І він, цей провидець, настільки детально змальовує дебют, що можна повірить. І я вірю.
А як тупий читач, і розглядаю.
Чайки, до речі, це і човни. Ту строфу, якій зустрілась одна перелякано-криклива чайка і шхуна, я б відвів цим засобам атлантичного пересування. Ці човни-чайки мають гарну множину з потрібним наголосом. І я не побачив усіх літер у дієслові "шмагала".

Цікава деталь: "трюми в розносі". В розносі можуть бути ротори двигунів чи якісь трансмісії. Але, якщо сприймать цю деталь, як сміливу метафору, то ОК :)
Відсутність ком ставить "серце матроса" в якесь не зовсім зрозуміле становище.
Врешті-решт, це все дрібниці.
На "з криками чайки" я звернув увагу, бо вона чомусь одна. А у множині наголос припаде на останній склад + збіг "ЗКР" + наступні чайки-янголи + моя інформованість про човни-чайки.
Автору краще відомо, що він бачить. Я дійсно сприйняв твір як мараення (не маячню) провидця. Банальні провісники так не побачать.
Сподобався перехід з Атлантики (це, вочевидь, вона) до чисто автора. Заключна строфа підвела зриму риску :)
Щасти Вам і усьому континенту.

"марення". Останньої миті, вже коли коментар поїхав, я побачив технічну помилку.
Та я себе заспокоїв думкою про те, що мені приємно повертатись до Ваших творів. Вони не залишають читача у стані байдужости.

море спокійне
море в мені
дихає вільно
днями на дні - за спокій, Друже!)

"крапля(х х)рами" ( виміри краплі, можна, ніби), "екіпа(ж с)ерце", "ви(сь с)онячні"...

очень хорошо, Юрченька, и тут не поленю(сь с)казать)

Дедалі потужніші блискавиці, ЛЮ! Шквал наростає! (І овацій теж!)

...о, цей лексикон "морського вовка", серце якого "рвав такелаж", і котрого разом зі шхуною шмагала "хвиля-нагайка" (!) у нерівній "прі екіпажу" з морською стихією в надії вистояти.
Емоційно-вишукано, Юрку!

Привіт.) Ганарний вірш. Мелодійний.