ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Загойдую тебе, лиха́ годино,
Щоб спала добре - як у тиху ніч,
Щоб не торкала подиху полинно,
Не лізла темним розпачем до віч...

Вплітаю колискову молитовну
В косу своїх сандалових надій,
Щоб світ душі зазнав тебе лиш сонну
Коли збунтує не бджолиний рій...

Коли, мов хижа птаха, пронесеться
Здуріла доля гучно по дахах -
Щоб не стриножила ти мого серця
На вік тоді, годинонько лиха́!
(10.08.12)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-08-10 20:54:21
Переглядів сторінки твору 3316
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.631 / 5.25  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.560 / 5.25  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.09.09 20:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-10 23:10:26 ]
Легкоспівний, красивий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:10:31 ]
Дякую, Роксолано, за теплий коментар...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-10 23:54:14 ]
Оригінальне і нестандартне вирішення теми.
Вдало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:10:57 ]
Вдячна, п.Василю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-11 08:19:08 ]
Нехай омина лиха година Ваші думи і серце, і душу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:11:36 ]
Дякую, п.Василю...
Від всього серця - і Вам того ж!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-11 10:04:34 ]
Звукопис, дорога Лесю, і ще раз звукопис. Є проблеми. Це, як на мою скромну думку, зараз для вас найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:13:30 ]
Як казав один майстерний віршотворець: "Натхнення і дотримання певних правил віршування!"
Дякую, шановна Редакціє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-11 14:18:37 ]
Дуже гарно, Лесінько! Ех, якби ж то й справді можна заколисати лихо, тоді і хаті було б тихо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:14:27 ]
І то правда... Невсидюче те лихо... А заколихати його - й поготів!(
Дякую Вам, п.Наталю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-11 22:34:19 ]
... не згодна щодо - "красивий!"... по змісту ... знаєте, не дуже вдало - вигойдувати лиху годину... не треба її вигойдувати. це мінус!
вигойдують дитину, любов, щирість, добро, але тільки, боронь, Вас, Боже!!! Ви ж не того прагнете (у останніх рядках!) :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:18:58 ]
О, скільки емоції словесної!
Та, проте, дозволю собі з Вами непогодитись... Не щодо ознаменування "красивий" (знаєте, краса - поняття взагалі, мабуть,найвідносніше з усіх), а щодо погляду на проблему втихомирення лихої години... Можна відганяти її - скільки стане духу, та, коли вона вже вірна твоя супутниця, то найкращий вихід - вигойдати її надіний сон...
Та це як на мене... Ви маєте право на іншу думку, як і я, як і будь-хто!
З повагою Л.Г.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 03:51:27 ]
Ще раз повернуся на сторіночку до Лесі, адже,п. Людмилочко, слово "красивий" зазвучало саме у моєму коментарі і, власне, красивим вважаю цей вірш
за нестандартне та оригінальне вирішення теми- як сказав п. Кузан- згідна з ним.

Щодо змістової забарвлення, - то бачиться мені оте "вигойдування", як, саме, і пояснює автор: аби "лихо" спало добре і не будилося:
"Вигойдую тебе, лиха́ годино,
Щоб спала добре - як у тиху ніч" - адже "вигойдую" - не у значенні "вирощую", "викохую", а у значенні "заколисую". Чи так я розумію?
З повагою до автора та читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:21:35 ]
Дорога Роксолано, можу тільки бути втішена правильним розумінням, можливо нестандартного чи й неправильного підходу до даного питання...
Дякую Вам прещиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 15:26:49 ]
Гадаю, до зауваження пані Людмили таки варто прислухатись, Лесю:
ВИГОЙДАТИ, аю, аєш, док., розм. Гойдаючи, доглядаючи, виростити, виховати кого-небудь. З колискою, у якій бабу вигойдали, у якій вона Горпину колихала, у якій онуків ночами й днями гойдала, чалапала [баба] по мокрому весняному шляху (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 63).
Том 11, стор. 672.

Вигойдати (виростити) лихо - не найкращий вихід... Подумайте над значенням цього слова, словосполучення... чи воно Вам потрібне... без емоцій, це просто дружня порада, підказка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:51:17 ]
Розумію, п.Любо, і Ваше непогодження з цим словом...
Та, можливо, я вживаю його тут у не звично словниковому значенні...
"Вигойдати" - тут у значенні загойдати. Крім того, "вигойдую" в даному разі можна розуміти і як укладення певного примирення з тою "лихою годиною", умовляння її не непокоїти серця і спати собі мирно-мирно...
Дякую за щиро-конструктивну уважність з Вашого боку...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 16:04:36 ]
... то може, тоді, "загойдую"? - щоб не збивати читачів з пантелику. Адже перше слово - як заспів...
(Вибачайте за настирливісь. Певне, вона зайва...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 18:31:44 ]
Пригадавши мудру народну приповідку: "Вода й камінь точить"... я скидаю свої оборонні лати...)
Мабуть, маєте рацію...
Дякую щиро...