ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Стала зрідка писати..."
Образ твору Стала зрідка писати, напевно, ще рідше, ніж плакати, -
Зачаровану вершницю твій поцілунок не спас.
А узліссями тиші блукає стриножена папороть
і виношує квітку. Та, зрештою, що їй до нас

і до наших життів, інкрустованих чорними вишнями,
і до наших бажань - тонкострунних зітхань веретен?
Є у неї свій дім, голосами пташиними вишитий
і простий оберіг від жалю - полотняний катрен.

Манівці - не покара. Покара - дороги второвані,
де ходити не важко, де сумнів не жалить уяв.
А мене лише крихітні зорі, тобою даровані,
у польоти нічні, наче буквиці, кличуть, та я

стала зрідка писати, напевно, ще рідше, ніж плакати.
Перевізник натхнення усе, як було, залиша:
у гущавині слова - її, неприборкану папороть,
на словесних розлогах - його, вогнегриве лоша.

2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-30 22:46:36
Переглядів сторінки твору 12255
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-07-31 23:17:27 ]
С парусником - оно сподручнее, веселее, быстрее. Глядь, и жеребенок превратился в скакуна, а только ведь вчера родился :)) Ладно, будет тебе парусник, бороздящий лесные просторы :)) Спасибо еще раз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-01 15:43:08 ]
Пані Світлано, вкотре чаруєте своїм поетичним даром.
Пані Марто, переклад добрий, однак извозчик не сам має бути вдохновенний, а начебто обдаровувати вдохновением ЛГ.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-01 22:27:43 ]
Зоре мій вечірній, Ви вже зійшли? :)) Спасибі, пане Іваночку. А це Марта - "вдохновенная извозчица": її натхнення - норовливий кінь, часом заносить у захмарні висоти. Але вже коли вона його стриножить... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-01 19:32:12 ]
Чудово, Світланко! (як це я ледь не пропустила?)
Третя строфа нагадала мені теж дещо...зі своїх давніх роздумів-потуг (таке співзвучне!:

ДІЄСЛІВНЕ

Всевишній силі мовчки покорюся.
Нікчемності відчути не боюсь я:
тієї, що неспокоєм карає,
і мислення до праці спонукає,
а тернами кривавими встеляє
вузьку стежину до зірок.

Нікчемності такої не цураюсь.
Я величі надмірної сахаюсь:
тієї, що блаженством огортає
і думку очманілу присипляє,
а щедро шлях до пекла посипає
трояндами без колючОк.
(1999)

Дякую за... все!

Але, з поправкою оцей твій рядок (як на мене, звісно) став хоч і стилістично правильнішим, але змістовно - сумнівнішим...
"Стала зрідка писати..." - може нести в собі, як на мене, і таке змвстове навантаження: не писала, не писала, а тут раптом зрідка почала щось крапати ) Але ж йдеться не про те!
Може, як увиразнювати - то увиразнювати?

Стала рідше писати, напевно, ще рідше, ніж плакати...

Як думаєш?

Обіймаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-01 20:27:37 ]
І я над цим замислювався, коли радив замінити дієслово, у якому те значення, яке вклада у нього автор, є четвертим або п'ятим, а всі попередні - не ті, на які можна розраховувати, і тому заміна вигляда, певною мірою, косметичною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-01 22:22:30 ]
Любочко, добрий вечір. Цур, цур тій величі! :)) Це нас об'єднує також.
Щодо поправки у тексті, я ще у пошуку. І "рідко", і "зрідка" мене не заспокоюють. "Стала мало писати, ще рідше..."- може, так. А от бачитись би хотілося частіше... Обнімахи-цілувахи :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-01 20:28:54 ]
Тлумачення, значення слова «рідкий»:

РІДКИЙ, а, е.

1. Який перебуває в стані рідини. Багато речовин, які ми звичайно бачимо твердими, рідкими або газоподібними, при зміні температури переходять в інший стан (Фізика, II, 1957, 40); Рідким називається тіло, що не має певної форми, а набирає форми посудини, в якій воно знаходиться, зберігаючи при цьому свій об'єм (Підручник дезинфекції, 1953, 7); Іоніти застосовують., для виділення рідких металів з гірських порід (Наука і життя, 11, 1956, 33).
▲ Рідке добриво — добриво, що випускається промисловістю і вноситься в грунт у вигляді рідини. Понад план випущено багато гранульованих та рідких добрив (Р'об. газ., 4.III 1966, 2); Рідке паливо — горюча суміш таких органічних речовин, як бензин, гас, мазут і т. ін. Додатковий приріст рідкого палива одержують зараз двома шляхами: розвідуванням і освоєнням нових родовищ та впровадженням різних геолого-технічних заходів на старих промислах (Робітнича газета, 20.1 1966, 2); Рідке скло — те саме, що Розчинне скло (див. розчинний).

2. Позбавлений достатнього вмісту чого-небудь в якійсь рідині; негустий. — Борщ зварила добре, а каша вийшла трохи рідка, — сказала Кайдашиха й почала знов навчати Мотрю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 284); На командний пункт поверталася [Шура] стомлена, вся в глині, бо хоч у піхотинських траншеях і були настелені дошки.., проте рідке болото чвиркало крізь них до самих колін (Олесь Гончар, III, 1959, 194); Для млинчиків приготовляють рідке тісто, до складу якого входить борошно, молоко, яйця, сіль (Українські страви, 1957, 266); — На доброму харчі по три відрі [відра] молока дають [корови]! — І не рідке? — Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж, хоч пальцями колупай (Михайло Стельмах, І, 1962, 117).

3. Розташований, розміщений неблизько або нещільно один до одного (про однорідні предмети). П'яна сльоза зволожила рідкі вії (Михайло Стельмах, II, 1962, 374); Дівчина поволі спускалася крутим косогором поміж рідкими соснами та кленами (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 65); Коли він розтуляв губи, видно було його рідкі й гострі зуби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 37);
// Який складається з неблизько або нещільно розташованих, розміщених один до одного однорідних предметів чи деталей. О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 112); І сниться їй сон.. Бачить вона гору високу, покриту рідким лісом (Панас Мирний, III, 1954, 241); Назустріч Чернишеві скакав на баскому коні якийсь піхотинець у розстебнутій шинелі, без пілотки, з рідкою сірою борідкою віником (Олесь Гончар, III, 1959, 72);
// Негусто зітканий, сплетений. Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу, .. обтикані зверху якимись цяцьками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 221);
// Розташований на значній віддалі один від одного. На вулиці тихо та глухо; рідкі ліхтарні жовтіють у темноті мутними кружалами, а кругом їх чорна безодня буяє (Панас Мирний, III, 1954, 218); Замість біленьких чепурних полтавських сіл пішли інші, рідкі, степові селища (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 21);
// Який є, буває в невеликій кількості. Прибувши до нас в континентальний клімат, відразу, звичайно, зачахла [яблуня] на морозі і ледве плодоносила — плоди рідкі, дрібні (Олександр Довженко, І, 1958, 465).

4. Який буває, трапляється і т. ін. нечасто. — От нежданий Гість рідкий і дорогий! (Іван Франко, XIII, 1954, 357); То була розкішна рожева чайка, — рідкий і жаданий птах Півночі (Микола Трублаїні, Крила.., 1947, 6); Вони йшли садовою доріжкою назустріч один одному,., стримуючи найскладніше душевне хвилювання, що супроводить рідкі зустрічі людей виняткових (Олександр Довженко, І, 1958, 483); Найбільш, раділа біднота рідкій нагоді на три дні забути про голод (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 359).

5. Який повторюється, відбувається, буває і т. ін. через певні проміжки часу. Посипались рідкі краплі дощу, великі, як лісові горіхи, важкі, як розтоплене оливо, а потім одразу полив дощ як з відра (Нечуй-Левицький, II, 1956, 390); По рідкій стрілянині він визначив, де розташовані німці (Григір Тютюнник, Вир, 1964, 494); Стомлений дорогою, Юрко уже засинав, як з другої кімнати почулося рідке схлипування (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 225).

6. Ненасичений, розріджений (про млу, туман і т. ін.). На білий іній, на вбрання святкове Заноситься рідка холодна мла (Микола Зеров, Вибр., 1966, 54); Рідкий туман піднявся над річкою врівень з нижнім гіллям дерев (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 73).

7. Який не відзначається звучністю (про голос, звуки). Зачиняє [Лукаш] двері зсередини і рідким голосом наказує дядькам: — А тепер беріть що-небудь... (Михайло Стельмах, І, 1962, 195).

8. Позбавлений інтенсивності, яскравості (про світло і т. ін.). Прочинилися двері, смуга рідкого світла лягла на поріг, і командир ескадрону пірнув у хату (Леонід Первомайський, Невигадане шиття, 1958, 252); В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння і торкнулося масної землі (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 6).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-01 22:31:21 ]
Ох, Сьома, задля одного мого рядка ніхто ще стільки "словесної руди" не переривав :)) Ладно, буде і до вишень :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 19:23:15 ]
О, це лиш початок, Світлано, вітаю! :}}}}


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-01 20:33:19 ]
"Менше" - непогана форма вищого ступеня прислівника "мало".
Я такої думки про цей прислівник :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-01 22:32:20 ]
"Умка думку розуміє" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-01 22:49:03 ]
Файно, Ясновидице! Просто файно і дуже файно! Що ще можна після чотирьох коментів Семена написати?
Щось ЛГ не тільки писати зрідка стала, але й заходити на ПМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-01 23:35:15 ]
Після Семена можна ще багато дечого написати. Наприклад, пародію :)) щоб, нарешті, на ПМ пролунав 201-й постріл :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 09:35:46 ]
Після нього і після усього можна було б написати про два дієприкметники:
- інкрустований;
- вторований.
Перший, нмсдд, ідеально інтегрувався у текст, а от другий виглядає так, ніби він прикметник, який відстав на один крок від іменника, супроводжуваного ним. А він не прикметник :)

З повагою, захопленням, без нудних питань, резонерства та нікому не потрібних рекомендацій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 22:46:32 ]
Я ж і кажу: второвані дороги до добра не приведуть :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-02 09:54:13 ]
Я трохи спізнився. Каюся. Той варіант, який прочитав, викликає у мене тільки захоплення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 09:57:38 ]
Тобто, цей.
Чи був якийсь попередній?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 22:48:34 ]
Каятися, Богданцю, - до Вови Сірого (до його митрополита,вірніше :) Вітання шлюбній! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-08-19 19:17:42 ]
Так і надалі, Світланко, - пиши частіше, ніж плач...

Потужно й прекрасно, як завжди.

Вітаю, як там в чудовій Італія(я, до речі, зaглядала:)- v Rоmе, Pizа, Napples, але все в спішці - круїз ітд. Пиши.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-23 21:25:35 ]
Моя дорога круїзнице!.. Нарешті, вловилася, лоша вогнегриве :)) В "прекрасній Італія" криза косить не тільки прекрасних поетів, ч-чорт. Ну, до піцци у нас є вишні :))