ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
***
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Коли?
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
За багетами петриківського розпису
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Лісу дух непересічний
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
I це все про тебе
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
* * *
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Вітражі дитинства
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
Живе
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Земля квітує (хайку)
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Два в одному
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Перша козацька Січ
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Пазлики ні в дугу
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
***
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Ще б пак
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Калиниченко (1983) / Вірші

 ***
Вечірній степ, останній потяг,
Гарячих маків ураган.
Немов радар, дебелий сонях
Забратись хоче на курган.
Піду я в бік від залізниці
Через поля аж до води,
Де ловлять рибу зі стариці
Горбаті верби, як діди.
Де у гарячому серпанку
Цвіте солодкий молочай,
Де степ заварює щоранку
З пахучих трав зелений чай.
Тут зовсім рідко ходять люди
І не гуляла дзвін-коса.
Блищить вогнями, як на блюді,
Цнотлива райдужна роса.
Бринять струмків зелені кобзи,
Пирій доріжки простеля.
І так завзято гнуться лози,
Що аж підстрибує земля.
Рипить обвітрена дорога
В несмілім відблиску зорі,
І йдуть до неба, як до Бога
Тополь зелені ліхтарі.

2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-24 17:56:07
Переглядів сторінки твору 6170
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.783 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.07.03 22:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 18:08:33 ]
Природньо.
Я очікував на несподіванку. Вона повинна була бути - і не тому що повинна була бути, а тому, що днями промайнула інформація про якусь Вашу збірку, яка не сподобалась владі.
Цей вірш, мабуть, до неї не потрапив.
Гарний (мій відгук Вас може не цікавити, але...), гарний вірш. По-шевченківському, по соціалістично-реалістичному.

Дякую. Сподобалось.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 18:13:29 ]
Так захотілося того чаю, завареного степом... Гарно, ніби справді бачиш той пейзаж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 18:20:08 ]
Браво!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:18:20 ]
Знову степ... Вечірній... І ранковий,який "...заварює щоранку//З пахучих трав зелений чай."
Життєдайна сила дарів природи і поетичного слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:32:34 ]
Дякую всім за коментарі!
До Гаррі Сідорова: звідки ви взяли таку інформацію? У мене лише одна збірка, що вийшла 4 роки тому. Можливо, малася на увазі підбірка моїх творів, яку я подавав на конкурс до облдержадміністрації, там є 2 вірші "Помирає село" і "Чекаємо на Євро", в яких наша влада згадується "незлим тихим словом". Але в конкурсі я переміг ще й отримав премію.
Про "соціалізм-реалізм" не згоден, хоча ви певно жартуєтє. Бо комбайни і трактори в моєму степу не гудуть (коса не рахується).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:55:56 ]
Так, я мав на увазі підбірку, про яку Ви написали.
І мій жарт Ви розпізнали.
Це приємно зафіксувати. Соцреалізм дуже віддалений. Майже на відстані пострілу :) з базуки.

Якби я був сучасним поетом (а я лише сучасний читач), орієнтованим на нову українську поезію, то Ваш вірш я характеризивував би інакше. Теж позитивно. Краса невимовна. Та вона знайома і знайома. Вона щорічна, вона рідна - і у цьому криється самий головний позитив.
Про рими я не писатиму, бо це технічне питання, і Ви чудово розумієте, що таке "чай" і "молочай". Так - приблизно те ж саме, що "бій" і "звіробій".
І як поєднати радар з картинами природного буяння.
Ми про це не писатимемо.
Я лише подякую за вірш. Він навіює на мене селянські настрої. А це якраз те, що мене зараз тривожить як ніколи. Літо, час врожаїв і відпочинку.

З повагою і без закидів (хіба що жартівливих),
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:29:54 ]
Чесно кажучи, не люблю модернізм, постмодернізм і все таке подібне, але все ж таки іноді хочеться чимось виділитися, щоб мене не ставили поруч з Тичиною чи Сосюрою. Плюс дає про себе знати спілкування з "сучукрлітівцями". Ось звідки "радари" в моїх віршах.
А все-таки цікаво, звідки пішла брехня по селу і хто у нас в Запоріжжі такий язикатий. Це щодо підбірки віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:45:58 ]
Він Вам гарно відомий.
Ви, особисто Ви, написали про це у коментарі В.Хмельницькому під його футбольним віршем. Хай Ваші друзі залишаються поза підозрою :) І мій закид Валерію про якісь порушення був на 1/2 жартівливим.
Та то таке...
Ваші вірші я читаю з творчою насолодою. Відчувається "набита рука", погляд художника (навіть якщо Ви майстер іншого профілю) на українські краєвиди, і те, що Ви написали про стилі. До них, НМСДД, варто підходити не як до віянь моди. А, так би мовити, за покликом душі (штамп - цей "поклик душі", такий самий як і "поклик серця", але точна дефініція).
Мені самому хотілось би віршувати так + мої творчі вихиляси. Могла б вийти інтересна контамінація :)
З заключним словом під цим віршем,
Г.С.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 23:49:20 ]
а Вас уже ставлять поряд із Тичиною? Цікаво - хто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 12:23:26 ]
це надзвичайно цікаво. справді, я давно шукала послідовників Тичини, дуже хотіла на них подивитися, можливо навіть доторкнутись одним пальцем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Карраско-Косьяненко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-25 02:03:16 ]
Дуже-дуже сподобалось! Особливо - ураган маків))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 10:10:33 ]
До Сергія Осоки: не в тому значенні, що такий талановитий, як Тичина, ні! Його талант більший в десятки разів. Я мав на увазі - дехто каже, що я пишу у подібному стилі. На такі ж самі теми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 11:19:28 ]
Красива картинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 00:09:21 ]
До Ніки Новікової: я не послідовник Тичини. Скоріше "останній поет українського села", якщо можна так висловитися. Ранній Тичина мав на мене деякий вплив. Наскільки я на нього схожий - хай скажуть критики.