ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.24 01:21
Великий синій ліс
На заході від міста
Колись подарував
Надію променисту.
Запрошував на "біс",
Дивився зверху вниз
На витівки дитинства.

Ілахім Поет
2024.05.24 00:18
Знов через м'ясоробку чорних днів
Повзуть рядки – як фарш таких емоцій,
Що слів немає втілити цей гнів.
Ні стікерів, ні ще яких емодзі.
Бо все, що залишилося від нас –
Це урни, повні попелу ілюзій.
Так, не втрачати людяності в час
Такий – до карми

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алла Грабинська (1947) / Вірші

 Осип Мандельштам із збірки "Камінь"

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-06-23 00:09:26
Переглядів сторінки твору 8980
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.129 / 5.25  (4.363 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 4.002 / 5.25  (4.146 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2014.01.28 21:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 10:56:11 ]
Цікаво! Хоча, як на мене, це не просто переклад - це інше бачення ральності:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-25 11:24:48 ]
Іриночко, дуже вдячна, що знайшли час прочитати!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 06:58:32 ]
Мені імпонує Ваше бачення цього моменту дійсності,
не таке екцентричне, як у Мандельштама і гармонійніше... лиш я перекомпонував би:
"царює вже коло порога".
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 12:04:59 ]
Дуже дякую! Обов'язково використаю вашу підказку, за яку особливо вдячна! Тільки зараз помітила,яка помилка.Вам творчої наснаги!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 12:37:05 ]
Таке бачення, безумовно, має право на життя, але це не переклад, а приблизно "за мотивами". Бо втрачено плинність і мимовільність оригіналу, а також образи.

"Невыразимая печаль" - це не "пекучо-гострий сум важкий". Різниця не тільки в тому, що замість двох слів використано практично чотири, що вбиває плинність. Воно й фонетично відрізняється від оригіналу, що створює одразу інше сприйняття.

"Мені очима вп’явся в душу," - це вже агресія, якої у М. нема і близько.

"Зів’ялих квітів сон порушив" - вибачте, але в оригіналі увіти зовсім не зів"ялі, бо їхній аромат (після їхнього пробудження) наповнив усю кімнату.

"Царює вже біля порога
Всевладний сон – незваний гість." - все з точністю до навпаки з образом автора.

Останній катрен більш-менш вдало. Хоча теж втрачено мандельштамівську акварельність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 19:02:37 ]
Дякую іще раз! Я відповіла Вам у загальних коментарях. Запізно побачила клік "ВІДПОВІСТИ", якщо не тяжко, зазирніть. Дуже, дуже Вам вдячна!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 18:33:36 ]
Дуже вдячна Вам за рецензію.Це мої перші спроби перекладу.Я навіть не збагнула, що можуть бути такі помилки.Ось так, на старості років приходиться вчитися чомусь новому... ще раз красно дякую!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 21:45:08 ]
Та не переживайте так, Алло! Для перших спроб все не так і погано. А вчитись ніколи не пізно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-29 15:29:01 ]
Вибачте, я вже таки добряче набридла Вам, але прошу Вашої ласки, заглянте ще раз до перекладу. Я у ту саму колонку добавила новий переклад.Намагалася врахувати усі Ваші зауваження. Дуже Вам буду вдячна!!! P.S.Чому саме у ту саму?.. Не знаю чи можна загружати сайт одними і тими ж речами?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-29 17:23:59 ]
Лумаю, поки можна на цьому зупинитися. Хоча в третьому катерні ще можна було б повотузитися, щоб максимально наблизити його до оригіналу :) Але хай він поки відлежиться.

Ви краще перший варіант видаліть, а другий залиште на його місці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-29 21:39:07 ]
Дякую, люба Чорнявочко, Щасти Вам у всьому: і у житті, і у творчості!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-29 23:27:06 ]
Дякую, і Вам натхнення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 18:47:27 ]
p.s.Я про "квіти"- В оригіналі не йдеться про запах квітів, там йдеться про "истому", що розлилась по кімнаті,т.т.про "млість"...-Ну, це я,буцім , на свій захист!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 21:46:42 ]
Так, про "истому", але ж від живих квітів, які прокинулися, а не від зів’ялих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 14:30:14 ]
Згодна з Вами в усьому! Ось те, що я намагалася переробити. Мені дуже важлива ваша думка і поради: " Цей невимовно-тихий жаль
Розплющив очі і одразу
Прокинулась квіткова ваза
І виплеснула свій кришталь.

Уся кімната, наче п’є
Знемоги найсолодші ліки.
Маленьке царство тут і тільки
Дрімота обіймає все.

Ковток червоного вина,
Краплину сонячного світла,-
Надломить ледь рука тендітна
Крихкого печива шматок." Щиро вам буду вдячна!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-28 15:16:26 ]
О, це набагато краще, Алла! Втім, ще треба попрацювати :)
Вказівних слів краще не вживати (тим більше, якщо у автора його нема). Знаю-знаю, часто ми використовуємо їх, як "костиль" для збереження ритму, але це не добре, особливо на початку вірша. До того ж, "жаль" несе ще синонімічний відтінок "скорботи". Тому у першому рядку варто залишити "печаль" і шукати до нього прикметник.

"Уся кімната, наче п’є" - тут кома не потрібна.

"Маленьке царство тут і тільки
Дрімота обіймає все." - в О.М. інший образ: маленьке царство - активний суб"єкт - поглинає в собі сон - пасивний. в перекладі вийшло навпаки.

Ну, і нарешті, "вина - шматок" - це ж не рима.

Алла, Ваш переклад вартий того, щоб за нього боротися. Не здавайтеся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 16:11:16 ]
Дуже-дуже дякую!Останній катрин - випадково переплутала початок. Там -"вина червоного ковток".Про "печаль"-Я так думала одразу, але чомусь побоялася, що віддасть русизмом.Ще раз дякую і прошу, якщо це не обтяжить Вас, узяти мене під свою кваліфіковану опіку!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 22:11:29 ]
От зараз сиджу і добиваю Мандельштама, чи Мандельштам мене...p.s.про квіти у нього ні слова - "истома" від сонячного проміння...Ну ось, знову виправдовую свою бездарність!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 06:58:52 ]
Алла!Пам'ятай завжди одну просту істину - автор (ти) завжди правий!
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 11:34:17 ]
Так, я розумію, але коли робиш перші кроки, то варто прислухатися.Гонор поганий радник. Дуже Вам вдячна за те, що звернули увагу на мою скромну писанину!!!