ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Тяжіння
наш провідник, невблаганно-суворий час,
каже: чекайте – зона високого струму.
що б не стряслося, не розлучило нас,
думай про мене,
тільки, будь ласка, думай.

чиста умовність – довгі рулади днів,
простір для тебе, станешся безумовно,
ти – як молитва, де ще бракує слів,
ти їх заповниш,
мною себе заповниш.

зона тяжіння – танець журним богам –
відстань, як плаху, ладити на гостину,
я наближаю це нескінченне "там",
лину до тебе,
в себе тобою лину.

трави кристальні, в магмі зростати вам,
у безроздільній синій юдолі суму,
але на кожну рану є свій бальзам –
думай про мене,
тільки, будь ласка...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-11 22:08:49
Переглядів сторінки твору 7516
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.705
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 22:31:07 ]
мною себе & в себе тобою (с)
дещо ексцентрично ймовірно але й кристальні трави синьої магми...

велкам бек, правильно? ми знову у чарівнім саду
де все знайомо, знаково & зникомо...

але мені там особито ~
завжди комфортно

думається і бажається того ж & авжеж
із усіма подяками за хороші світлі мінори

лекостей вашим кришталлям, Олю


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 22:42:00 ]
о, я подумала, що "думай про мене" дуже вже банально без глибших викрутасів :))
ви впізнали той сад, Сонце-Місяцю, я дуже рада. Подорожі ним завжди ірраціональні, проте захопливі.
/з найсвітлішими побажаннями простору і часу, а також усіма найприязнішими посмішками… :))) /


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 22:48:35 ]
о всі незабутні враження.. як же не пізнати )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 22:49:15 ]
"лину до тебе,
в себе тобою лину"
Безроздільна відстань.

Пригадалась пісня Анни Герман "Думай обо мне"

http://www.audiopoisk.com/track/anna-german/mp3/dumai-obo-mne/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 22:57:04 ]
це Анна польською співає? красиво, жаль, що я нічого не розумію :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 23:28:35 ]
дякую за цю красу! ось знайшла вільний переклад:

Перед тем, как заснуть, думай обо мне
Хоть недолго
Может, я снова приду к тебе во сне
Цветком или мотыльком.
Может, феей из доброй сказки
Может, звездочкой с неба
Думай обо мне перед тем, как заснуть
______________________________
Когда заснешь, расстелится
В ночном небе звездный ковер
Думай обо мне, пока не взойдет
Месяц, серебристый серпик
Приду к тебе ветром, что веял в полях
А может быть, концом лета
Может, бурей или дождем
А может, сном о цветах…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-11 22:54:31 ]
Оляшко, привiт. а де ти розкопала прикметник "кристальнi"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 22:58:30 ]
привіт, Марі :) зробила розкопки в зачарованому лісі, а потім перевірила у словнику - справді, є таке слово… :)) як в тебе справи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 23:04:33 ]
з таким тяжінням його думки точно притягнуться :)
яскраві картинки.

Олю, сумним - суму - навмисно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 23:11:12 ]
ні, Чо, ненавмисно, тут я проклацала :) спробую виправити на перше, що прийшло в голову, а потім ще подумаю…
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-11 23:12:26 ]
Ольцю, справи добре. Я мушу розчарувати тебе: "кристальнi" - це русизм. кришталевi правильно . а в словниках особливо новiтнiх ще й не таке знайдеш))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 23:13:35 ]
ні, тут мова йде не про кришталь, а про кристали - тобто гірські породи, грубо кажучи, каміння :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 23:16:00 ]
Оль, оскільки хвалити не маю права, то покритикую - знайшов одне місце. В другому рядочку - "зона високого струму". З електричної точки зору (звичайно, в вірші йдеться не про електричні величини) то трохи невірно. Річ в тім, що струму високого не буває - високою буває тільки напруга. А струм і потужність зазвичай великі, принаймні в термінології. Тож оскільки все по тексту зрозуміло - може просто "великого"?
Але ж і файно - не втримаюся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 23:22:35 ]
я фізику у вузі вивчала, пане Іване :))) не жартую!
знаю, що не буває такої величини, але тут мова зовсім про інше - про якийсь етап життя душі, про розвиток стосунків. В мене була чітка асоціація з "зоною" Тарковського, де все неправильне і описується не тими величинами, до яких ми звикли. Тобто це більше метафора. Мені був дорогий цей "високий" струм в тому плані, що він переключає сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 23:31:41 ]
Ну, Оль, якщо фізику, та ще й у вузі... Які можть бути жарти... А "високий" струм дійсно оригінально (і він певно багато чого переключити може)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 23:38:30 ]
о так, все на світі - електромагнітні поля різної тонкості :)) жартую, пане Іване. Хоча - чому б і ні - світло - це теж енергія… Щось так нав'язливо крутиться формула про зв'язок маси і енергії… :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-11 23:33:04 ]
Олю, все одно "гiрський кришталь"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 23:35:47 ]
о, можливо, то рубін - бо в магмі ж… :))) дякую, Маріанночко! тут, можливо, зіграло роль одне дослідження, скоріше навіть ні - швидше, версія одного з науковців про те, як саме утворюються кристали - дорогоцінне каміння, чому воно потім відливає глибиною і таїною - я саме це мала на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 23:59:12 ]
Криста́л (англ. crystal, нім. Kristall m) — тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями: впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів кристала (атомів, молекул, йонів), що зумовлює виникнення т.зв. кристалічної ґратки. - Вікіпедія.
Якщо мається на увазі це, то усе добре. Просто важко уявити собі цю траву.
Але файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 12:51:31 ]
Так, це ті кристали :)) колись на мене справили потужне враження досліди Масару Емото - ми невидимо впливаємо на все, що нас оточує. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 00:01:07 ]
на кожну рану - свій бальзам... суттєво. Олю, молодчина.. як завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 12:52:40 ]
дякую, пане Миколо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 05:28:56 ]
Олю, вразило - просто наче зі сплячки якоїсь зтрусило. Сила - цей Ваш твір! З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-12 12:54:41 ]
дякую! ваші вірші теж мають такий ефект :)) це добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-05-12 14:21:38 ]
Олю, вірш - глибокий і цікаво побудований, "зона тяжіння", де поетичність - найпотужніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 19:05:55 ]
дякую :) "зона тяжіння" - він так спочатку й називався, як ви знали? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-12 17:40:22 ]
Потужно_емоційно_поетично.Чудово. Дякую))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 19:06:26 ]
дякую, Таню :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-12 19:16:06 ]
!!!В себе тобою лину! Так вміють мовити особливо чутливі і талановиті

З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 19:07:26 ]
о, не скажіть, Наталю :)) я іноді сама собі здаюся такою тупою і бездушною :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-12 19:44:41 ]
Задумливий, з родзинкою (якщо можна так назвати) суму... Мелодія дуже сподобалася, така, наче хвиля приємна... Одним словом - гарнюньо :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 19:09:29 ]
дякую, Вячеславе! таке красиве слово ви знайшли - гарнюньо… сподобалося :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 19:58:55 ]
стряслося - щось мене це слово відштовхнуло,
землетруснуло:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 20:40:40 ]
ох, Ксеню, тонкі натяки до мене не завжди доходять, краще кажи прямо :)) тобто, ти маєш на увазі, чи це не русизм? ні - перевірила, що ні. Трясти - нормальне ж наше. І взагалі, я бачу, що нашій мові дуже потрібен якийсь ріст, деякі речі взагалі не можу адекватно висловити…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 20:50:28 ]
У значенні "щоб не сталося" стряслося таки не укр.,
нмд.
трясти - нормальне явище, погоджуюся

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 21:31:37 ]
стрясти́ся – дієслово доконаного виду. Синонімія: СТА́ТИСЯ (про непередбачену подію, випадок і т. ін. - відбутися), ТРА́ПИТИСЯ, СТА́ТИ перев. безос., рідше, УЧИНИ́ТИСЯ [ВЧИНИ́ТИСЯ], ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ розм., ПОДІ́ЯТИСЯ розм., УТРА́ПИТИСЯ [ВТРА́ПИТИСЯ] перев. безос., розм., ЛУЧИ́ТИСЯ діал.; ЗЧИНИ́ТИСЯ, СКО́ЇТИСЯ, СТРЯСТИ́СЯ підсил., УКО́ЇТИСЯ [ВКО́ЇТИСЯ] розм. (про щось небажане, недобре). - Недок.: става́тися, трапля́тися, става́ти, учиня́тися [вчиня́тися], приключа́тися, зчиня́тися, ко́їтися, стряса́тися.

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 11:18:05 ]
Із Вашої, Олю, зони тяжіння не хочеться вириватися!..
Це щось більше ніж гравітація!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 21:29:44 ]
мені теж не хочеться :)) дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 19:52:15 ]
Сильно сказано. Глибоко і досить класно. Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 21:30:29 ]
дякую, пане Вікторе, рада вашому слову.