ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Устимко Яна / Вірші

 колискова негаснучих свіч



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-13 21:37:03
Переглядів сторінки твору 4789
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.08.01 20:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 21:52:52 ]
"малювали вуглем німби
янголи в людей
і просили крихту хліба -
не було ніде" ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 21:56:14 ]
...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-13 22:01:36 ]
Болюча тема, не можливо сприймати текст без емоцій, дякую, що до цього повертаєтеся...
Вірш як молитва


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 22:02:51 ]
Навіть не знаю, чому мені написалося саме зараз.
Дякую, Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 22:04:29 ]
Сумно, але гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 22:16:39 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 22:31:34 ]
ну ось ще одна містика :)
і як тобі так легко пишеться? прочитала - як по сходах пробігла. А тут стільки всього! Особливо сподобалося про дідька, що землю брав на вила, - і правда, але не страшно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 22:33:13 ]
це сумна містика...
мені пишеться так, як і тобі - не важче, і не легше :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-03-13 22:41:37 ]
Не знаю чому, але подумав про голодомор...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-14 08:47:55 ]
І я теж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:40:37 ]
так і є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:39:51 ]
все правильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-03-13 23:15:18 ]
Хай би вже у нашому житті миналися "дідьки", що беруть "на вила".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:41:00 ]
і вони теж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-14 01:48:11 ]
не дай Боже такі колискові дітям нашим чути :(
без надриву, а пробирає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:41:19 ]
так, не дай Боже.
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-14 06:21:46 ]
Шарпнуло болем..так якось проймаюче-тихо заквиліло в грудях..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:41:45 ]
дякую, Анничко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-14 08:49:29 ]
Серце так беззахисно стиснулось, а душа - сахнулась... наче щось пригадала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:42:53 ]
кажу ж, написалося якось несподівано. а, може, і сподівано - чомусь часто про це думаю.