ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.09 08:20
Мона Ліза
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра

Віктор Кучерук
2026.06.09 07:21
* * *
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.

С М
2026.06.09 06:16
Сюїта Оріндж Каунті (The Doors)
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів

Артур Курдіновський
2026.06.09 00:50
Між...
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.

Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,

Федір Паламар
2026.06.08 23:04
Нагадування
    Не забувайте, що я час від часу доповнюю та редагую свій переклад Мандейської Книги Йоанна. Зайшовши на раніше опублікованого "Йошаміна" (тощо), ви можете знайти кілька нових розділів, бо усе за раз оприлюднити неможливо через обсяги.     Дякую,

Домінік Арфіст
2026.06.08 22:41
Я до межі... (Формула міфу)
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор

хома дідим
2026.06.08 21:04
* 108 *
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего

Борис Костиря
2026.06.08 12:51
Свобода
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.

Як добре, що заглибитися можна

Вячеслав Руденко
2026.06.08 11:31
Подарунок долі (Романс)
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!

Юхим Семеняко
2026.06.08 08:02
Лімерики
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.

Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.

Віктор Кучерук
2026.06.08 06:02
* * *
Розбуджений співами зябликів ліс
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл

Неїл Лорен
2026.06.08 02:06
***
написати б комусь листа
от мовляв і привіт і здрастуй
в тридесяте міфічне царство
без поважних на те підстав

написати б на зло смертям
живу там-то займаюсь тим-то
всюди звісно вогонь і дим — то

хома дідим
2026.06.07 21:42
* 107 *
жовтогарячі нагідки
та лілії тигрові
пташки співочі навкруги
немовби у діброві
увесь такий ліричний ти
замислений на слові
життя же промовля утім
на мові невідомій

Євген Федчук
2026.06.07 17:17
Павуки в банці. Боротьба за владу в Радянському Союзі 3
Як знімали Хрущова і намагалися Горбачова.

Так, багато при Хрущову устигли зробити.
І супутник, і людину перші запустити
В космос. Цілину при тому дружно піднімали,
Хоча про те у казахів згоди не питали.
Культ особи «подолали», невинних звільнили,

Володимир Ляшкевич
2026.06.07 16:40
Посткавафісне. Останній із богів Гьобеклі-Тепе
То мир і справді є театром? Як не глянеш:
актори, сцена, мла за нею, глядачі,
а ще присутні в цій великій виставиці
і ті, що обирають непримітні ролі,
але міняють долі участю своєю.

Коли ж вони у втомі покидають сцену,
тоді провіщене доходи

Борис Костиря
2026.06.07 13:28
Спрага
Дайте випити кави ковток
Перед боєм важливим, вагомим
І пізнати життєвий урок,
Що промчиться в стрімкому вагоні.

Дайте випити чашу до дна
Хоч вина, хоч рясної цикути.
Не моя буде в тому вина,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Потьомкін (1937) / Вірші

 Осип Мандельштам "Безсонниця. Гомер. Ряди тугих вітрил"



Осип Мандельштам

Безсонниця. Гомер. Ряди тугих вітрил.
Я судна полічить спромігсь до середини.
Цей довгий виводок. Цей поїзд журавлиний,
Що над Елладою піднявсь було колись.

Як журавлиний клин у рубежі чужі.
На головах царів божественная піна.
Куди ви пливете? Коли б то не царівна,
Що Троя вам одна, ахейськії мужі?

І море, і Гомер – усе з любові діє.
Кого ж бо слухати? І ось Гомер мовчить,
І море чорнеє витійствує- шумить
І з гуркотом важким сягає узголів’я.

Осип Мандельштам

Бессонница. Гомер. Тугие паруса.
Я список кораблей прочел до середины:
Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный,
Что над Элладою когда-то поднялся.

Как журавлиный клин в чужие рубежи,-
На головах царей божественная пена,-
Куда плывете вы? Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?

И море, и Гомер - всё движется любовью.
Кого же слушать мне? И вот Гомер молчит,
И море черное, витийствуя, шумит
И с тяжким грохотом подходит к изголовью.








    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-05 15:56:12
Переглядів сторінки твору 4929
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.050 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.242 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.06.07 21:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 16:17:25 ]
А ось ще один варіант перекладу http://maysterni.com/publication.php?id=72415.
А я пропоную такий варіант (синтез Вашого і Домініка Луцюка) - на мій погляд, майже ідеальний:

Безсонниця. Гомер. Туге рядно вітрил.
Перелік суден я пройшов до половини:
Сей довгий виводок, сей потяг журавлиний,
Що над Елладою колись замайорів.

Як журавлиний клин в чужинські рубежі –
На головах царів божественная піна.
Куди ви пливете? Коли б то не царівна,
Що Троя вам одна, ахейськії мужі?

І море, і Гомер – усе з любові діє.
То ж слухати кого? Ось і Гомер мовчить,
І море чорнеє витійствує- шумить
І з гуркотом важким сягає узголів’я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 21:38:43 ]
О ні, Олено - не варто! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 17:34:48 ]
Більше перекладів гарних і гарніших! :)

п. Іване, тут, нмд, як раз той самий випадок, коли скорочена форма дієслів псує враження: "полічить", "спромігсь", "піднявсь".

"І море, і Гомер – усе з любові діє" - нічогенький варіант.
А от жертву-Єлену шкода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 20:27:19 ]
як же я люблю, коли хтось бере твою роботу і поєднує її з іншою... або своєю допискою... і ліплять "ідеал"... у мене серйозні сумніви щодо "автохтонності" багатьох рядків цього перекладу, бо я читала попередні переклади цього автора... :о(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:03:26 ]
Ага, була б тут пані СМ - вже б громи і блискавки були, і суди, і сексуальні домагання... :о)
Попри все - і мій рядок з раменами вимагає перегляду... Хоч піна тут - не сиве волосся аж ніяк... Застрельте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:05:56 ]
СМЗ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 22:09:36 ]
я трохи, може, поспішила... :о) так чим тебе вбити - кулею чи сексуальними домаганнями??? чи лопатою Еванса? (я тобі про рамена казала!!!! щось там трохи не тудой...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 18:14:19 ]
Шановна пані Чорнявко, Єленою я пожертвував навмисне, щоб відтворити те, що мав на увазі поет.
Річ у тім, що "У піні неземній помазанців рамена", як на мене, не відповідає дійсності. І ось чому.
Йдеться саме про піну земну, під якою Мандельштам розумів сивину. Вона свідчила про людей літніх, досвідчених. І була та піна на головах царів, а не на раменах.
З іншого боку, царі ті не були помазанцями, як-от Шауль, Давид чи Шломо. Адже не Всевишній, за чиїм наказом відбувалося помазання, а небожителі Олімпу опікувалися тими царями.
Скажу відверто, саме це й наштовхнуло мене на відтворення Мандельштамівського шедевра рідною мовсю, бо доти напливав він щоразу при зустрічі з морем мовою оригіналу.
А щодо поєднання обох відтворень в одне, то, гадаю, це справа кожного читача.
З повагою
Іван Потьомкін цього разу з Тіроля (Австрія), де катаюсь на лижах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 19:21:46 ]
можливо, щодо піни Ви маєте рацію.
Насолоди Вам від катання! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 21:35:13 ]
Шановний пане Іване!
Ваш переклад – сподобався.
Та дозволю собі не розділити Ваше розуміння тексту.

«На головах царей божественная пена»… – Мандельштам має на увазі, безумовно, не сиве волосся – а славу і велич олімпійців… Царі уподібнені олімпійським богам… а головне – це МОРСЬКА піна – яка прекрасна, легка, прекрасніша за земний вінець настільки, наскільки шлях до Єлени важливіший значно за шлях до багатств Іліона.
Тому ім’я – Єлена – принципово важливе для тексту!
Причина, що рухає величезне військо греків (ахейців) – любов! :
«Когда бы не Елена,
Что Троя вам одна, ахейские мужи?»
Божественна піна і Єлена – зримовані НЕ випадково. Шлях до Трої – шлях до небуття і, одночасно рух до краси, викликаний любов’ю, яка є життя і смерть одночасно.
Ахейці, які виповнили свій обов’язок, посміли супротивити долі, богам, відстояли свою людську гідність ціною життя, вінчані божественною піною вічного моря – на вічність.

Що ж до помазання – то це атрибуція усіх еллінських містерій (не вдаватимусь до історії), та й ще більш ранніх – месопотамських… Відомо, що Авраам вийшов саме з Месопотамії, де був жерцем у храмі... Помазання – важлива частина будь-яких ініціацій у Древній Елладі – будь то сходження на трон, спілкування з оракулом, проводи в останню путь тощо…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 22:08:36 ]
жерцем у храмі - яка мила ачіпяточка :)

цікаво: дві точки зору і звідси - різні трактування. А Мандельштам уже нічого не пояснить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 23:02:13 ]
Взагалі-то, на користь версії Домініка про піну працює вже те, що перша ж асоціація - з Афродитою, яка вийшла з морської піни і сама є богинею краси і кохання/любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 23:13:05 ]
І взагалі - 1915 рік - Осипу - 24!
Коктебель - Яка сивина???
Перша зустріч з МЦ - саме тоді!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-02-05 19:11:25 ]
Вітаю, п. Іване! Я б з Вами теж покаталася на лижах! Правда, не дуже вмію... =))
Мені ця тема (вірша) дуже цікава. І так, як перекладач вкладає частину і свого бачення у твір, то цікаво читати тим більше. Особисто я вбачаю в діях усіх цих "царів", неважливо ким вони помазані, лише жадобу влади... У реальному житті занадто мало поезії і сентиментів (на жаль). І лише на сторінках поем ми можемо побачити (чи зобразити самі), той світ, де всім і всіма править одне кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-02-05 19:22:59 ]
Люба пані Ліліє, охоче приймаю Вас до свого гурту!
Не переймаєтесь тим, що не вмієте, бо це справа часу.
Я теж такої думки про і про царів усіх мастей і різнобарвних керманичів...
Дякую за Вашу увагу до моїх творів.
Будьте щасливі!
Іван Потьомкін поки що з Тіроля