ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
У Павільйоні Дітей
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Додому…
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 21:47:14
Переглядів сторінки твору 10181
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.450 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.396 / 5.5  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 13:31:58 ]
Та не те щоб гарно, але думку нарешті озвучила, а то ж колотилося та й колотилося всередині...
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 11:02:39 ]
таки цікаво, Гренуіль.
Лиш з "котами" трохи не теє... дуже люблю котиків, але чи такі вже вони необхідні в цьому віршику?
Чи "коти" - тут вжито в сенсі дієслова?
Над цим рядком - ще би подумати, може, замінити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 14:04:06 ]
Коти тут справжнісінькі - вусаті і хвостаті :)
Справа в тому, що ЛГ настільки вже втомилася від цього світу, що готова забратися на той, аби нарешті відпочити - ну, хоча б "законно положених" 40 днів ;) Але у повній самоті залишатися моторошно, от вона й вибирає таке товариство. Чому саме котяче? Ну, від котів вона, принаймні, ні брехні, ні підступів не чекає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 13:42:58 ]
Мадам! В дезертири, в штаб чи не самодемобілізацію йдуть всілякі елементи чи римоплети сумнівної якості. А кращі люди, блискучі аристократки, в смислі поетки тільки на передову!
А інакше і бути не може, як же інакше?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 14:05:35 ]
Боюся, Сашо, що в смислі топографії наші поняття про передову прямо протилежні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 14:41:09 ]
Як тільки прочитала "Та навшпиньках – коти" - одразу була готова йти за ними. аж поки не побачила, куди їх ЛГ заманює :)
шо за настрої, га?! сказано - на передову, значить, на передову :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 14:44:58 ]
Додам вже сейозно. Знаєш, вчора бачила таку картину з життя: просто на землі, на теплому люку, спав бомж. Судячі зі всього, це його постійне "місце проживання", бо він був огорожений парасолькою на випадок дощу, поруч з ним стояли дві баклажки з водою. а гріли його ще дві-три собаки - це і була його сім"я.
А ти кажеш - "втомилася"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-31 15:56:05 ]
Передова - це як на мене окопи і... миші.
Котам, що навшпиньках, буде весело...ганятися.
Нє!!! Передова, фронт, окопи і бліндажі - це для чоловіків.
Нуілі!
"додому" - це ніби має бути радісно і тривожно.
А у Вас - трохи сумно...
Ну нічого. Веселіше, Нуілі. Он Чорі описала майже апокалоптичну картину сьогодення. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:14:39 ]
Чорі, та я теж - серйозно. Період "утріть мені сопельки, бо я вся така нещасненька" ЛГ давно вже пройшла. Кажу ж: втомилася від цього світу, тобто саме від того, про що ти пишеш. Мені навіть бомжів стрічати не обов'язково - щодня проходжу повз УТОС (Українське товариство сліпих), так що вже зранку всі приводи пожаліти себе якось самі собою відпадають... Ну і - куди ж дінешся від новин, навіть якщо не дивишся "ящик" і не включаєш радіо? Робота ж сама знаєш яка, та й вуха не заткнеш, коли люди говорять... Катастрофи, повені, терористи (далі - за списком), все це настільки страшно і безглуздо, що хапаюся за голову і питаю: що я роблю на цьому світі?! Я ж нічого не можу змінити! А дивитися на це все далі - не хочу. Сил нема. І з недавніх пір придумала собі втіху: я буду жити в іншому світі. І там не буде страху.
Найсмішніше, що я навіть не уявляю, як може бути по-іншому. Тобто - за якими принципами має бути побудований той "мій" світ. Боюся, що взагалі ніхто цього не уявляє. Ми ж нічого іншого не бачили... Але я собі так вирішила - і все. Так що якби ти бачила, як там класно, ти б таки пішла за тими котами ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 17:19:36 ]
Тоді запам"ятовуй все гарненько, шо там і як, а в грудні докладненько розкажеш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:21:00 ]
Василю, мої коти мишей ловити не будуть - ну, хіба що в хованки з ними гратимуться ;)
Ніяких окопів, воєн і революцій - ні для чоловіків, ні для жінок і котів. Ніяких смертей і жахів. Має ж бути якийсь інший варіант...
А додому - це таки класно. Хтось із мудрих (Сенека, здається) казав, що ми - лише гості на цій землі, причому гості небажані...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 17:23:00 ]
Е, нє, Чорі - все не розкажу! Має ж бути якась інтрига :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-01 12:53:32 ]
Перечитав ще раз і коментарі - теж. ПЕЧАЛЬНО...
Нуілі! Проженіть, будь ласка, думки про стежинку у інші світи за поріг і закрийте двері на засув...
"І не вся ще земля заметена
і побілена на святки..." - писав один поет.
А хто ж "замете", якщо не Ви?...
Хай Вам щастить, Нуілі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-01 22:38:00 ]
Та двері чогось не зачиняються - одвірки перекошені чи з завісами шось не те... а відремонтувати нема кому :)
Дуже подобається мені чоловіча аргументація: "Не йди! Залишся!! Бо хто ж замете (прибере, борщу наварить, сорочку випере, город скопає, дітям (і не лише) носи витре)..." Як казав Жванецький (хоч і з іншого приводу): "Придется жить - и жить вечно!" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 15:11:30 ]
Ну це вже трохи веселіше!
А то Ви мене прямо налякали...
І головне:
якщо вишукано і дотепно жартуєте(!) - то не все так безнадійно.
Вірю, що хандра мине і ми побачимо багато Ваших дивовижних творів... І про світло ще не згаслих зірок... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 20:35:35 ]
Я Тебе заберу
і підЕмо з Тобою назавжди
у інетівську пастку
даремно розтрачених літ...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 23:00:08 ]
Ха, налякав ;)
Та всі вони - даремно... але тут хоча б із задоволенням і в гарній компанії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 23:55:00 ]
Цей шмат
буття
інетівський
у павутиння
запліта... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 11:36:55 ]
Павутиння - то ще не страшно, аби мохом не порости ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-12-16 11:45:00 ]
Цікаво й страшно в одночас.Особливо того що непонятно до кого звернення. Нє яконешно не тупа, но... нє я навіть не буду про це думати.
А ше
Навіює спогад про Ромео і Джульєту, ну тут просто від бажання додумати гарний кінець поганому сну.
А мо то все мені від недоїдання поздавалося? мо це авітаміноз?
Ой! Ой! мені тре на сонце й воздух!!! Родзинок мені в шоколаді (отримує свою першу з трьох відкладених на добу курагу похапцем закладає її за щоку)


1   2   3   Переглянути все