ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Кожному - своє...



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-21 09:41:18
Переглядів сторінки твору 6273
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 10:10:42 ]
Супер! Дуже майстерно і витончено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:18:42 ]
Справді? Дякую, Ярославе. А я трохи сумнівалась - чи не соромно таке виставляти. Чи зрозуміють читачі, що вірш не про мене... Бо це якраз той випадок, коли у мене з Ліргероїнею - точок дотику практично нема. Хоча, про що я говорю, який там сором, коли вірш вже давно у друці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:30:48 ]
Слова зайві, - дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 10:31:01 ]
Свята Вам Сонячного !
Будьте Самі-Собою!
З повагою і любов'ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 10:39:02 ]
Ні, сприймається, як філігранно оброблений діамант. Може це ще залежить від складу розуму. Але, особисто для мене, це - величезне задоволення читати, і навіть аналізувати, як легко, майстерно, з легкою іронією і може навіть з деяким сумом (з точки зору вашої ЛГ) ти його написала.

особливо гарно виглядає отой ряд:
Кава. Чай.
Макарони по-флотськи.)))

Є багато поетів і поетес, які мають цікаві ідеї, думки, але не мають хисту (чи, можливо, бажання), щоб реалізувати їх, скажу так, (раз уже вжив цей термін) - витончено.
Часто відчувається купа зайвих, або неакуратних слів, де на місці кожного з них може бути з десяток рівноцінних.
От, якраз в твоїх віршах - навпаки. Слова саме ті і саме в тих місцях.
Ну і крім форми - дуже небанальний зміст, якісь цікаві (невипадкові) думки, що створює відчуття цілістності вірша. Отого діаманта, про який я говорив. Ну і логічно, що найяскравіше все це відчувається в мінімалістичних формах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:46:19 ]
Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:47:18 ]
І Вам, Олександре. Дякую! Бути собою - не завжди легко. Але я старатимусь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 10:50:00 ]
Дали ймення Любов при народженні,
Не Марина, не Ольга, не Клава...
Хто-зна, може, стежки ще не ходжені,
Де на Вас зачекалася слава. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:53:25 ]
Точно, ще не ходжені, Патарочко. І такими й залишаться, певно. Слава - капризна дама, замість того, щоб почекати ще трохи, сама собі знаходить кого хоче. Ганятися за нею - марна справа. Ну її, ту славу.
Дякую за милий експромт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:01:40 ]
Дуже дякую, Ярославе, за розлогий аналіз. До речі, відкрию невеличкий секрет. "Не_Володя" - насправді теж поет, доволі обдарований, але чомусь ненавидить Висоцького і не вважає його поетом, називає його "самозванцем". Так що Висоцький у вірші з'явився не випадково...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 11:32:37 ]
бачиш, а ти кажеш, нема точок дотику до когось там)
а я впевнений, що в Висоцького, просто був Божий дар. він мене завжди дивував відчуттям легкості написаного ним, і тонкою іронією. В мене було таке відчуття, що він може видовжувати свої вірші до безконечності - і вони не стануть банальними, а будуть дивувати якимись новими його знахідками.

Яскравий приклад цьому вірш "Дорогая передача..."

Владимир Высоцкий

Дорогая передача! Во субботу, чуть не плача,
Вся Канатчикова дача к телевизору рвалась,
Вместо чтоб поесть, помыться у колодца и забыться,
Вся безумная больница у экрана собралась.

Говорил, ломая руки, краснобай и баламут
Про бессилие науки перед тайною Бермуд,
Все мозги разбил на части, все извилины заплел,
И канатчиковы власти колят нам второй укол.

Уважаемый редактор, может лучше про реактор, а?
Про любимый лунный трактор? Ведь нельзя же, год подряд
То тарелками пугают, дескать, подлые, летают,
То у вас собаки лают, то у вас руины говорят.

Мы кое в чем поднаторели, мы тарелки бьем весь год
Мы на них уже собаку съели, если повар нам не врет,
А медикаментов груды мы в унитаз, кто не дурак,
Вот это жизнь, а вдруг Бермуды. Вот те раз. Нельзя же так!

Мы не сделали скандала, нам вождя недоставало.
Настоящих буйных мало, вот и нету вожаков.
Но на происки и бредни сети есть у нас и бредни,
И не испортят нам обедни злые происки врагов.

Это их худые черти бермутят воду во пруду,
Это все придумал Черчиль в восемнадцатом году.
Мы про взрывы, про пожары сочиняли ноту ТАСС,
Тут примчались санитары и зафиксировали нас.

Тех, кто был особо боек, прикрутили к спинкам коек.
Бился в пене параноик, как ведьмак на шабаше:
"Развяжите полотенцы, иноверы, изуверцы.
Нам бермуторно на сердце и бермутно на душе".

Сорок душ посменно воют, раскалились добела.
Вот как сильно беспокоят треугольные дела,
Все почти с ума свихнулись, даже кто безумен был,
И тогда главврач Маргулис телевизор запретил.

Вон он, змей, в окне маячит, за спиною штепсель прячет
Подал знак кому-то, значит: "Фельдшер, вырви провода".
И нам осталось уколоться и упасть на дно колодца,
И там пропасть на дне колодца, как в Бермудах - навсегда.

Ну а завтра спросят дети, навещая нас с утра:
"Папы, что сказали эти кандидаты в доктора?"
Мы ответим нашим чадам правду - им не все равно,
Удивительное рядом, но оно - запрещено.

А вон дантист-надомник, Рудик,у него приемник "Грюндиг"
Он его ночами крутит, ловит, контра, ФРГ
Он там был купцом по шмуткам и подвинулся рассудком,
А к нам попал в волненьи жутком и с растревоженным
Желудком, и с номерочком на ноге.

Он прибежал взволнован крайне и сообщеньем нас потряс,
Будто наш уже научный лайнер в треугольнике погряз.
Сгинул, топливо истратив, весь распался на куски,
Но двух безумных наших братьев подобрали рыбаки.

Те, кто выжил в катаклизме, пребывают в пессимизме,
Их вчера в стеклянной призме к нам в больницу привезли.
И один из них, механик, рассказал, сбежав от нянек,
Что бермудский многогранник - незакрытый пуп земли.

Что там было, как ты спасся? Каждый лез и приставал,
Но механик только трясся и чинарики стрелял.
Он то плакал, то смеялся, то щетинился как еж,
Он над нами издевался. Ну сумасшедший, что возьмешь?

Взвился бывший алкоголик, матерщинник и крамольник,
Говорит: "Надо выпить треугольник. На троих его, даешь!"
Разошелся - так и сыплет: "Треугольник будет выпит.
Будь он параллелепипед, будь он круг, едрена вошь!"

Пусть безумная идея - не решайте сгоряча,
Отвечайте нам скорее через доку главврача.
С уваженьем, дата, подпись. Отвечайте нам, а то,
Если вы не отзоветесь мы напишем в "Спортлото".

Майстер!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-09-21 11:14:21 ]
Пані Любо, зайшла до Вас у гості. Як багато Вашої неповторної поезії пропустила. Тепер читаю і насолоджуюся. І Висоцьким - теж!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:21:51 ]
Ухти!
Якось зовсім по-іншому звучить, ніж інші твори, Любонько!
Гарно! Чіпляє!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 11:27:57 ]
Просто філігранно виточене кожне слово! Шедеврально. Так давно не вчила вірші напам"ять, а тут просто з першого прочитання закарбувалося. Може, тому, що виросла на піснях Висоцького. Дякую за навіть не знаю що, бо насолода - то не сказано нічого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 11:55:43 ]
Галино! Ви (хай іншими словами) повторили все те, що я написав раніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 12:19:18 ]
Я не завжди читаю попередні коментарі, пишучи своє враження. Значить, в нас вірш викликав однакові порухи душі. Це добре чи погано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:28:32 ]
Дякую, Маріанно. Завжди рада гостям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:30:21 ]
Ну, Софійко, якщо ти так розщедрилася на слова, то таки зачепило. Вірю. А мені як приємно відчути себе іншою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:32:57 ]
Теж обожнюю Висоцького, як і моя лірична героїня. Тому я дуже добре її розумію. І Вас, Галинко, теж розумію. І дякую - що розумієте нас обох...
Тож - за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:39:04 ]
Погоджуюсь, Ярославе. Геніальний поет і актор. На віки. І яскравий приклад цьому - вся його творчість.