ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Лісу дух непересічний
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
I це все про тебе
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
* * *
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Вітражі дитинства
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
Живе
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Земля квітує (хайку)
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Два в одному
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Перша козацька Січ
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Пазлики ні в дугу
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
***
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Ще б пак
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Райдуга
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
На дозвіллі
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Безкровне
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксанка Крьока (1994) / Вірші

 ***
Ти не болиш - я вже переболіла;
З дощем приходиш іноді у сни,
Зливаєшся із небом темно-сірим,
Та я прошу: сьогодні ти не снись.

Сьогодні дощ такий як і весною,
Де гойдалка над пріовою - для нас,
Та все пройшло, і душу вже пісною
Й пошерхлою зробив осінній час.

Не снись мені, бо боляче, примаро,
Сприймати в дощ твою осінню суть.
Душа суха - не візьмеш на гітарі;
Весна пройшла, і ти мене забудь.

6.09.2011р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-06 21:57:02
Переглядів сторінки твору 4215
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.735 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.575 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.03.19 22:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 22:56:01 ]
Той килим жовтотканний
Вже осінь-зрадниця снує...

Оксанко!
То Ви студентка Могилянки чи Сорбони?
Зізнайтеся, будь ласка. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 23:28:49 ]
для Сорбони мені французьку треба, а Могилянка, звичайно в Україні, та мені вона не світить. я студент Ужгородського Національного університету.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 23:26:09 ]
Е ні, схоже ще не переболіла - надто емоційно для людини, що "виздоровіла".В передостанньому рядку "не візьмеш на гітарі" - якось би "причесати"... Питання Василя теж мене цікавить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 23:31:24 ]
чому "виздоровіла" не розумію.
а за ремарочку - спасибі, подумаю.
на питання Василя я вже відповіла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 23:46:10 ]
Вітаю щиро!Попереду чи не найкращі роки! Удачі! А "виздоровіла" тут означає "переболіла" (вже не болить), чи розлюбила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-06 23:50:52 ]
не розлюбила, просто так буде краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-07 01:09:22 ]
Особливо влучно вдалось ".. душа суха - не візьмеш на гітарі.." Радзинка.
А ось (сам страждаю...) у слово "пріовою" не та клавіша вкралась... Даруй.
УЖНУ? Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-08 00:44:52 ]
дякую, пане Михайле. виправляю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-07 08:59:45 ]
Гарно, Оксанко! Сподобалось. Маленьке зауваження: "бо боляче" при читанні буде звучати як "боболяче" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-07 09:19:24 ]
Не стримався - таки написав пародію:
http://maysterni.com/publication.php?id=66392
Прошу сприйняти з гумором, Оксанко! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-08 00:45:50 ]
зараз спробую щось виправити. іду читати пародію)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-07 11:48:08 ]
Почнемо із знайомого:))

"Я дуже тяжко Вами відболіла,
це все було як марення, як сон..." Л.Костенко.

це до початку)))


"Та я прошу: сьогодні ти не снись" - здається забагато двобуквених слів "Лишень, прошу: сьогодні не наснись"

другий катрен починається знову із "сьогодні", може б якось замінити?

"Та все пройшло, і душу вже пісною" - рядок не надто вдалий, якось навіть сухий, в порівнянні із попередніми мелодійними.

"пошерхлою" - це ніби рапатою?

"Не снись мені, бо боляче, примаро," - тут згіден з Валерієм, словосполучення "бо боляче" - звучить як барабан "бурі бобри брід перебрили" )))

"Весна пройшла, і ти мене забудь." - ну, тут логічно не вірно побудоване речення. "і ти мене забудь", - немає логічного зв'язку із попередніми рядками, у попередніх ніхто нікого не забуває, а тут "і ти")). Те що весна пройшла, то одне, але ж вона не забулася. Може краще "весна пройшла, тож ти мене забудь"

а в цілому ідея непогана, є навіть деякі цікаві новаторські фрази "душа суха - не візьмеш на гітарі", хоча, вона ж (душа) пошерхла, тому є за що зачепитися))).





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-08 00:49:21 ]
спасибі Тарасю
приємно, що так по кісточках не полінувався пройтись)))
а про Костенко я призабула чесно кажучи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-09 11:48:50 ]
Тарасю)))

Переборов лінь таки