ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Безкровне
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Одарчина кицька
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Побажай – і я воскресну
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
До Великодня
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
* * *
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Сходинки
Була юність
і світ видавався яскраво-красивим,
І життя вистилалось тоді килимами до ніг,
Кожен крок, кожен сон, кожен подих був стигло-звабливим -
перше диво, цілунок, кохання і холоду сніг…

Була зрілість
і час видавався нестримно-квапливим,
Крокувала вже доля поораним полем життя...
А зажура на скроні туманом влягалася сивим,
Та всміхалося серце ще дням, що вели в майбуття.

Була старість
і світ видавався непевним і дивним,
І втікав кудись час, покидаючи схилений стан...
Усміхалося сонце очима малої дитини,
Проводжало минуле, що тануло ніби туман…

Була мудрість
від віку і років цілком незалежна
як світилась у юних, й відсутня в старечих очах,
що глибока, як море, безкрая, як небо безмежне
струменіла в серцях, де любові вогонь не зачах.
2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-21 20:14:52
Переглядів сторінки твору 6332
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 20:40:08 ]
Адель!
Яка щемливо-правдива філософія вірша! :))
Босоніж,
"покидаючи схилений стан",
я побіжу по снігу
"поораним полем життя"
мимо твоїх слідів -
твоїх кроків...
Назад - у юність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:46:47 ]
Назад у юність... Так і буде, мабуть, ще...:)
Дякую щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:42:28 ]
Вітаю , Адель! Цей вірш дуже близький мені, бо частину того, про що йдеться у ньому я уже пережив наяву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 20:50:23 ]
Привіт, Володю.:)
Ці почуття близькі, мабуть, усім, хто замислюється. Якусь частину і я вже осягла. Та й решта прийде, як дасть Бог.
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 21:19:08 ]
Юність, зрілість, старість - троє квартирантів.
Побули в нас трішки і кудись пішли.
В Вашій, Адель, "справі" троє фігурантів.
І для них склали Ви чудові досьє.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:41:23 ]
Дякую, пане Василю:) Та от старалася зобразити якомога відповідніше своєму, наразі, баченню.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:47:33 ]
І втікав кудись час, покидаючи схилений стан?..
Чого ви співаєте дифірамби одне одному на кожному кроці?.. Краще не друкуйте сирих віршів... І будьте вимогливішими самі до себе і до інших... Невже ви справді не розумієте і не відчуваєте, що й до чого?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 21:51:02 ]
То може поясните, пане Іване?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 22:54:01 ]
Можливо, ознаки тонічного віршування дезорієнтують непідготовленого читача, бо початок кожного рядка може збити з пантелику наголосом у дієсловах. А він або якийсь не книжково-орфографічний, або ортодоксально діалектичний.
І спробуй здогадайся, що саме. Бо якщо не зорієнтуватись, то легко помилитись. А потім почати сваритись на себе чи критикувати Вас.
Є, якщо начистоту, те, що потребує додаткової уваги вас як поетеси цього вірша. Це рими - такі як життя/майбуття, тощо.
Я бачу образи і цікаві, і ненові.
А якщо дивитись очима закоханої людини чи ловеласа, то все у вірші начебто суперово. А воно трішки не так.
Але враження, яке він викликає, позитивні.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-21 23:06:02 ]
О, бачу конструктивну критику, лиш не від шановного пана Івана, що так і не виявив бажання прояснити свого незадоволення.:)
Дякую, пане Олександре. Я читаю дієслово "була" з наголосом на "а". Шкодую, якщо видається ніби наголос не на місці...
Щодо зауваження про затерті рими - життя-буття - не маю виправдання. Таки Ваша правда - або міняти, або лишати як є...
Щастя, що Ви ані закоханий, ані ловелас - інакше б не отримала щирого коментаря, а волію, аби були таки щирі.:)
Навзаєм натхнення і радості.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 23:34:23 ]
Силабо-тонічна (і про це каже спеціальна література) система віршування передбачає чітке чергування наголошених і ненаголошених складів, і разом з цим однакову кількість у парних і непарних рядках. Та на всяке правило існують виключення. Наприклад, одне з них поширюється на кількість складів або стоп. Друге - на чергування та спондеї. Третє - ще на що-небудь інше.
А четверті та ...надцяті ми вигадуємо самі. Аби тільки існувала гармонія. А вона існує. І не тільки у вірші. Можливо, у вірші не знайшлось місця ще деяким етапам (хай навіть короткочасним) або моментам життя. Так, у ньому нічого немає про симпатії. А вони існують у реальному житті, і не тільки у ньому. І це все не все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:42:43 ]
До свого сорому, пане Олександре, мушу Вам зізнатися, що не вельми володію оцими, приведеними Вами, правилами, техніками та, навіть, і знаннями. Колись у юності мріяла стати філологом, та не склалося. Отже не вивчала усіх тонкощів та премудростей віршування. В мене воно якось на внутрішніх відчуттях віршується. Усвідомлюю, що,мабуть, не завжди вдало. То ж даруйте, що не можу підтримати бесіду професійно.
За теплі слова і прихильне ставлення дякую щиро. Буду рада Вашим візитам.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-22 09:51:45 ]
Ерудованість чи професійні знання інколи бувають зайвими, якщо їх використовувати у своїх власних інтересах. Версифікація передбачає, як я вже повідомляв давно усім нам відоме, безліч усіляких відхилень і нюансів, так само як словники передбачають існування синонімів, починаючи з близьких за змістом, і закінчуючи такими запозиченнями зі споріднених мов, що доводиться лише дивуватись.
То, може, не варто багато знати, а достатньо внутрішнього високого відчуття гармонії - такого як у Вас?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 10:22:11 ]
Щиро дякую, пане Олександре, за високу оцінку, як "високе відчуття гармонії". Дай Боже, аби вона була виправдана.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-21 23:21:47 ]
Чудово! Чомусь з роками серце все більше вертає нас у юність....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:27:51 ]
Дякую, Мирославо. Такий калейдоскоп життя.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 03:06:51 ]
Гарно. От тільки проситься, і крутиться, як та срчана кислота на язиці, "була мудрість", чи "прийшла мудрість", чи вічність. Чогось мені не закінчується все з тою старістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-22 09:34:37 ]
Дякую, Галиночко. А ви знаєте, тут мені вже пан Олександр наробив купку зауважень, і справді, можна було би ще і правити, і додавати і продовжувати, так би мовити, розвивати тему всебічно і різносторонньо. Бо, таки знайшлося б ще що додати.
А от ваші слова про мудрість, чогось раптово і, може, навіть недоречно, за що даруйте мені, виник у голові такий експромт.

Була мудрість
від віку цілком незалежна
як світилась у юних, й відсутня в старечих очах,
що глибока, як море, безкрая, як небо безмежне
струменіла в серцях, де любові вогонь не зачах.

А, що старістю життя не закінчується, то я, чомусь не сумніваюся. Але то вже інше життя, інший вимір. А я писала про ось цей, де ми є зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 11:07:05 ]
Чудовий експромт, Адель, і він би прекрасно доповнив вірша. От тільти я мала на увазі мудрість ту, що не світиться в юначих і згасає в старечих очах, а навпаки, мудрісь, котра приходить тільки з роками. Вона може бути меншою, ніж мудрість, чи освіченість молодого покоління, але вона є незмірно більшою у кожної людини (майже у кожної), котра була у неї замолоду. Завжди дивувалася, звідки вона береться, але потрочку починає в голові дещо змінюватися і у моєму житті, на жаль, теж з віком. Напевне, поки воно не приходить, вважаєш себе розумнішою набагато від отих бабусь з дідусями, котрі можуть і дістати своєю критикою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-22 11:08:50 ]
що глибока, як море, безкрая, як небо безмежне
струменіла в серцях, де любові вогонь не зачах.
Здається, така мудрість більше з віком приходить. Чи то я вже така "мудра" (не хочеться писати "давньомудра")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-23 00:25:48 ]
Дякую, Галиночко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-23 17:34:11 ]
"Я цілий чоловік" - казав Франко.
Адель!
Як гарно, що Ви доповнили вірша і тепер з"явилась цілісність і завершеність!..
І той, хто подумки спробує приміряти Ваші поетичні шати на себе, - вже не "розсипається"...
Щиро врадуваний, Адель. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 10:54:05 ]
Дякую, пане Василю!
Спасибі Галинці, що вона зробила слушне зауваження,воно і справді тепер довершеніше.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 21:56:25 ]
Чарівний вірш, Аделе, як Станіславське озеро, і ти на ньому - у човні.
Напиши, будь ласка, е-мейл свій мені, вишлю фото з фесту, бо мені не відкривається твоя адреса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 22:04:36 ]
Дякую, Ярославе!:)
Рада Вам щиро! Як і нашому знайомству і приємному спілкуванню.:)
А ось моя адреса: adel-fv@yandex.ru


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-26 14:16:48 ]
Цікаві сходинки, Адель! Наче все і відомо, а замислює... Не можу не пожартувати, хоча тема дуже серйозна - як добре, якщо є та четверта сходинка...
В Вольвача є в поезії такі приблизно слова "А мудрості нема й не було..." - то не цитата.І добре, якщо всі сходинки ведуть догори. Мені сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-26 15:42:29 ]
О, то є так.:)))
Я, пане Іване, якраз оцю останню сходинку дописала уже опісля написання вірша, як щось напівіронічне-напівсерйозне, про що повідомляє перший рядок останньої строфи - "Була мудрість від віку і років цілком незалежна":)))
Дякую щиро!