ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Жадан (1974) / Вірші / Різне

 + + +
І кожна з рік,
яким утрачаєш лік,
які чекають, зникаючи, неподалік,

кожна з них,
покірних і мовчазних,
щось постійно приховує між берегів і криг.

І скільки б ти,
не ступав на її мости,
ніколи не знаєш, як їй важко текти.

Бо чорна ріка,
але крига така тонка,
ніби вода між пальців тобі витіка.

Ніби сувої тче,
і торкає тебе за плече,
і навіть не думай, куди ця ріка тече.

Так і вона –
тиша і глибина
ховають стільки пітьми, що постійно зрина,

стільки псів,
споминів і голосів,
річкового піску, що на дно осів,

що хочеш чи ні,
чуєш, мов уві сні,
як у ній затихають приголосні і голосні,

як виника
пам’яті вогкість в’язка,
те, чого вона старанно уника.

І все що є,
лише бажання твоє
занурюватись у воду, що дихати не дає,

і попри бої,
та всі порахунки свої,
просто триматись її, триматись її.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Буквоїд


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-28 09:57:47
Переглядів сторінки твору 11549
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.359 / 5.5  (4.985 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.314 / 5.5  (4.966 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.01.28 21:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 10:24:15 ]
А чиво?
Глубокий смысл. Реки, кисельные берега.
Помню еще со времен детсада.
Между льдами тоже что-то есть. Особенно во время ледохода. Наречие "постійно" говорит о постоянстве, наверное, этого поэтического образа.
Мосты - это мощный поэтический образ. Разводные - особенно интересны.
Ампутированные глаголы служат носителями некоей деревенской провинциальности. Это мне так кажется.
Где этот наш пародист Хмельницкий?
Валера, отзовись.
Здесь работы - море. Не река.
По-моему, достаточно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 10:38:07 ]
Милий Потапій, іноді ріка виявляється глибше, ніж нам здається, коли ми дивимось на неї з мостику власного сприйняття. Нє? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 11:18:38 ]
Конечно, домыслить можно многое.
Я, например, знаю, что все реки в свое время имели космические истоки. А когда Земля округлилась, получилось все иначе. И поэты бывают сначала интересными, а потом банальными. Я ожидал от этого "стихо" большего, зная о фамилии. А получил практически ничего.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 11:42:24 ]
Десь я чула, що правильні відповіді можна отримати лише на правильно поставлені питання ) Тому, якщо "практические ничего не получил", можливо, не те "запитував"?

Бо насправді цей текст не про ріку як таку )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 12:04:32 ]
МП, от тільки хоч ти не кажи, що у віршах треба "читати між рядків" :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 12:25:12 ]
Юль, трапляється таке, що "між рядками" і є справжній зміст. У того ж Мандельштама при дуже прозорій і зрозумілій поетиці (як способу) часто найголовніше "між рядками".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 12:05:50 ]
До речі, мене навіть трохи дратують оці "ампутовані" уника-виника-витіка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 12:19:26 ]
Я теж не в захваті від цих скорочених форм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 11:54:44 ]
Як на мене, вельми симпатична штучка. Можливо лише деякі запитання викликає, начебто, розгубленість ліргероя, точніше - ступінь цієї, начебто, розгубленості. Це я про те, що потік символів, нехай і поринаючи в природу, в тому числі і речей, теж ніби має вестися у чіткішому "позитиві", бо "творчість" не дана суто природі, і якщо ця композиція творчість - то мають бути присутні певні нюанси домінування вищого над нижчим, і, зрештою, щось схоже на це тут можна знайти. Але це мої думки загалом щодо творчості, ясно - подеколи можуть бути різні фрагментарності, розвідки, дослідження, перевтілення в одному, і цілісна картинка складеться з ряду віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 21:21:30 ]
Ріки часу... ріки життя... ріки-долі...
У моїй душі цей вірш сколихнув хвилі роздумів, спогадів, алюзій. Мені сподобалось, як і попередній. Та й до усічених форм я чомусь прихильна (може, через те, що сама іноді цим грішу).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 22:22:02 ]
Мне кажется, что мне нужно нахваливать то, что не заслуживает высоких оценок, и я услышу возражения. И мы приблизимся к истине - пускай даже ценой отрицания. Я ведь ничего не теряю. Что в этом случае, когда я мягко высказываю свое мнение, отличное от мнения фанов, что в противоположном - отличном от мнения внимательного и вдумчивого читателя.
Да, на фундаменте этого величайшего произведения можно воздвигнуть пирамиду, мимо которой будут ходить верблюды и прочий праздный люд.
К этим рекам можно придумать и домыслить сотни эпитетов и всяческих скрытых смыслов.
Вот и пожалуйста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 22:24:39 ]
Выныка - уныка - утика - зрына.
Супер-серия ампутаций.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-29 14:13:33 ]
Дорогий Алексію, а де Ви побачили заперечення? Я, так само як і Ви, лише м'яко висловила свою думку щодо цього вірша. До речі, я не є фаном Жадана. Для мене більшість його віршів складні для сприйняття, деякі (зізнаюсь) не спроможна дочитати до останнього рядка. Проте в цьому вірші я вловила "свою хвилю", ми всі у поезії (інших авторів теж) шукаємо себе. І радіємо, коли знаходимо, і дратуємось, коли не знаходимо (в кращому випадку - нам просто байдуже до цієї поезії). Так мені здається. Нема ніякої провини ні у мене за те, що мені щось сподобалось, ні у Вас, - бо не сподобалось. Сподіваюсь, Ви зі мною згідні.