ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.

Віктор Кучерук
2024.05.15 05:30
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський
2024.05.15 05:07
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Висєканцев (1953) / Вірші

 25 ДЕКАБРЯ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-08 05:54:54
Переглядів сторінки твору 29491
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.887 / 5.5  (3.845 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.461 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2013.12.22 15:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:28:24 ]
Ех :(
А мені от, знаєш, дуже сподобався рядок
"Глухих ублажать красотою изящного слова."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:33:01 ]
О Гре'де'Ма, так воно здається інколи. що красуню можуть зупинити лише поцілунки...
Та не на довго - вони завжди небезпечні, а ми ж, чоловіки, лише вряди-годи? Та й то, так легко прогнозовані, так ось легко тлумачені, та, наперед, пробачені? Отже, цілувати і тільки цілувати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:45:53 ]
Висновки, може, і суперечливі - зате підхід правильний :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:33:42 ]
Вибач, Грені. Невже ти дійсно не розумієш цих образів? Або що насправді тобі тут не сподобалось? У мене весь час таке враження, що і ти, і Гаррі маєте щось інше на увазі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:44:18 ]
Вибач, Чорі. Пішла я цілуватися... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:46:58 ]
Ото краще :) Тільки не дуже захоплюйся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:52:52 ]
Я в тому смислі, що все вже ніби й розтлумачила - якщо хочеш, можемо продовжити, але десь уже не тут... чого людині сторінку завантажувати нашими балачками ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 15:56:10 ]
Та ні, думаю, невдячна ця справа - замість автора образи тлумачити :) Захоче, сам розкаже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 15:37:35 ]
Залишаючи приємну компанію, я про всяк випадок перечитав твір знову, концентруючи увагу на своїх відчуттях, або, точніше кажучи, звіряючи їх з текстом і вносячи в них елементи поновлення з урахуванням інформації, отриманої мною у результаті довготривалої бесіди.
Але я вже зупинився. А потім, задкуючи, помолився і попросив у Бога відпустити мені мій гріх.
Бо я зазирнув туди? куди краще не зазирати.
Нічого нового там немає, а є - наші вигадки на чолі з найголовнішою.
Цієї теми більше не торкаюсь.
Гаррі - це не Матфей, прости мене, Господи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 01:55:34 ]
Мне понравилось это стихотворение. Конечно, я не автор, и моё толкование может быть ошибочным, ведь при желании можно увидеть то, чего нет, да только ведь и обратный вариант возможен – из-за нежелания или приглушенной восприимчивости в данный , конкретный момент или… в принципе. Я могу понять Гарри, он тонкий ценитель формы и всех тех мудрёностей о размерах, стилях и т.д. и т.п., которые моему несчастному умишке ни постигнуть, ни запомнить не дано. Короче, химический анализ салата и его вкус – вещи разные (да простит мне автор столь прозаическое сравнение :) Мне не пришёлся по вкусу вариант авторского перевода на украинский язык – неповоротлив, тяжёл в восприятии, но на русском это стихотворение воспринимается совсем по-другому. Итак, о сути. ЛГ неуютно чувствует себя «на звонких ветрах бытия», и просит «участья, любви и продления дней» для плоти. Нужно сказать, что понятием «душа» в наше время пользуются даже те, кто отрицает её существование, и даже они не отрицают тот факт, что любовь для тела и любовь для души – не одно и то же. ЛГ заботится о теле, но не заботится о душе. Почему плоть названа порочной, а одежда постыдной? Очевидно, стоит вспомнить о Библии. Одежда понадобилась тогда, когда тело познало грех, а разум – стыд. А раз потребность в одежде явилась признаком грехопадения, то разве нельзя назвать её постыдной?
А разве не широко распространённое явление, когда имеющие талант идут по пути наименьшего сопротивления и торгуют им, ведь «глухих ублажать красотою изящного слова» легко, потому что глухи они не в прямом смысле слова, а к понятиям глубинного наполнения и духовности, для них слово – безделица, призванная украшать их телесное благоденствие. Впрочем, они не забывают о том, что словом можно дурачить тех, за чей счёт достигается это благоденствие и упреждать возможный отпор с их стороны. Отсюда и
«Тебе обещали почётную роль крысолова –
Вести за собой одураченных флейтою крыс,
Слепых и покорных, к обрыву и сбрасывать вниз.»
Совесть не позволила ЛГ стать на этот путь, но он так и не нашёл своего пути в жизни:
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле, -
Бредёшь в никуда по завьюженной этой земле…»
Всё это так, поверхностный взгляд, но разве это стихотворение не о духовности?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-09 08:12:11 ]
Тетяно, а Ви випадково не літературний критик?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:21:02 ]
Ой, Таню, розвеселили ви мене :)
Цілком згодна, що практично всі розуміють, що "любовь для тела и любовь для души – не одно и то же". Саме тому, люблячи своє тіло й піклуючись про нього, просять у молитвах здоров'я. А якщо мова про секс, то найзатятішому донжуанові (якщо й ризикне молитися про влаштування своїх амурних справ) не прийде в голову назвати це любов'ю (адже ми - про зміст, а не про терміни?). Та й сам факт молитви говорить про якийсь певний ступінь духовної зрілості. Тому просити у Бога любові, не просячи при цьому "тепла для душі" - абсурд.
Про одяг: адже Христос теж ходив одягнений, а вже Йому закидати гріховність - нонсенс. Сам одяг тут ні до чого, "постыдными" можуть бути лише вчинки.
Про крисолова, дудочку, глухих і іже з ними: справа не в тому, що комусь незрозумілі ці образи... Вас ніколи не нудило, коли сто разів пережоване намагалися видати за свіжу та ще й оригінальну страву?
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле" - "красивость", позбавлена сенсу, бо тут уже звиняйте - або ти тут, або там ("Не можете служить Богу и маммоне").
Сподіваюся, висловилася ясно і нікого нічим не образила :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:57:20 ]
Грені, будь ласка, вчитайся у перший рядок!
"Ты просишь любви, яко хлеба и яко питья" - тобто, як чогось матеріального. А варто - як "тепла для души". Тут про це.
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле" - це не "позбавлено сенсу". Спочатку вийшов, але потім знов опинився - черговість подій.

Це вірш про пошук свого шляху. І написаний він, наскільки я відчуваю, людиною, яка сама по ньому йде і шукає, а не просто вигадано.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:13:21 ]
У-у-у... Чорі, пожалій мене... Про перший рядок я вже втомилася пояснювати.
А наприкінці - якщо в смислі "я из лесу вышел и снова зашел" - то треба було це більш внятно оформити, шоб "разночтєній" не було. Це в тому випадку, якщо автор мав на увазі те ж, що й ти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 15:17:14 ]
Жалію-жалію. Бідна Гренічка :) Цілуватися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:28:23 ]
Уже побігла :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:31:38 ]
Я попытался пропеть по-церковному - и знаете, уважаемые дамы - ПОЕТСЯ. И рифмы для пения как нельзя более лучшие. А смысл, по моему, неправильный. Путаница какая-то и смешение образов.
Сказка с дудочкой зачем?
Тем более, что была в те времена (нет, не сказки) несколько иная история.
ПЕТЬ - однозначно ПЕТЬ.
Но не в церкви. Будет святотатством.
Я посмотрел на авторскую страницу автора - и кое-что понял. Берегитесь провокаторов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:45:41 ]
Я тоже почитала, Алексий. Только стихи - там, где их больше. Вы ошибаетесь, причем глубоко.
По поводу провокаторов: как там было "обжегшись на молоке..."?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:51:42 ]
Тем не менее, я усматриваю некое смешение образов.
С какой целью оно создано, автору известно.
Посему мы, наверное, не будем ни дуть на молоко, ни гадать на кофейной гуще.
А наши поэтические и религиозные пристрастия нас могут вообще развести по обе стороны баррикад.
Если, конечно, они существуют ))

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:59:51 ]
Баррикад нет. Есть просто разные взгляды на одни и те же вещи - непринципиальные. И это нормально :)


1   2   3   4   5   Переглянути все