ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
Милосердя і зло (за Лессінгом)
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
«Фартовий Арлекін» Микола Біленький
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Пописати
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Осіннє
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
* * *
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Не життя
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Легенда про Камінне село
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 мурашник
Образ твору мозаїка віку –
освітлені віка
мурашника сірих облич.
і вулиці-ріки
поглухли до крику –
не зійдуться, скільки не клич.

в загрублих долонях –
колиска для доні.
і срібний павук сивини
легенько похухав
на пасмо над вухом,
коли обривалися сни.

сусіду не спиться –
згорьована птиця
до клітки ніяк не летить.
за гетто картонним
здичавілим сонмом
товчуться по пеклу чорти.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 16:00:05
Переглядів сторінки твору 5465
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.791 / 5.5  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 16:37:57 ]
Вітаю, Зорянко! Мені сподобалися образи, поетично вдалося. А ще є відчуття про глибший підтекст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:20:21 ]
Вітаю! Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 17:11:31 ]
здається, що у трьох катренах Ви охопили три думки, по одній на кожен. Гарний вірш, та й читається легко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:20:56 ]
Дякую. Думки різні, але поєднані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 18:51:01 ]
Мені також до вподоби ритм і образи вашого вірша. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:21:13 ]
Дякую, пане Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 18:51:42 ]
Неймовірно мелодійний вірш! Як вода - легко і ніжно... Наче навіть сум згладжується. Я тільки спіткнулася за тих "чортів" - чарівливий пейзаж моментально зафарбувався не те, щоб іронією... швидше сарказмом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:22:07 ]
...і гіркотою.
Дякую, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 19:44:16 ]
Химерненько.....
Зоряночко, але й гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:23:56 ]
Дяка) У наших мурашниках відбувається багато чого химерного. І ніхєто навіть не здогадується. і (або) не хоче здогадуватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:02:38 ]
Ніяк з "освітленими віками" не розберуся... Чи то "віко" у смислі кришки-ляди-накривки, чи у смислі повік (бо ж далі про обличчя йдеться)... Якщо другий варіант, то (якщо такий синонім до "повік" є в укр. мові, бо я не знайшла - але ж то не аргумент :) ), то виходить, що ті повіки освітлюються зсередини - якось воно не дуже, на мій погляд...
А так - класно. Сама з себе сміюся: страшенно сподобалося "картонне гетто", і це при тому, що ніяк не второпаю, що малося на увазі (є три варіанти):)) Змилуйтеся, розтолкуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:32:38 ]
Привіт, Гре. Дяка за візит!
Віка - у першому значенні - кришки... Спочатку були вікна, але мені так більше подобається :). Так от, про гетто. Сама вагалася, як сприйметься. Але глянула у словник, а там - кілька варіантів. Тобто хочу сказати, що у вірші - гетто не у прямому, а у переносному. Тобто у значенні "ізоляція". Кожна комірка мурашника (квартира) - окремий світ. Та навіть тим гетто може бути кімната у комуналці (якщо такі ще залишилися). Чи душа співмешканки (співмешканця)... Останній стовпчик власне розрахований на власне розуміння читача.
Я вже десь казала, що не є прихильницею тлумачення віршів. Вірш має відчуватися :) Ну, але якщо не відчувається, то значить автор енергетики пошкодував))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:59:00 ]
Якраз не "пошкодував" - бо стільки варіантів у голові намітилося... цікаво було взнати, який із них авторові найближчий. Дякую! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:24:07 ]
Сучана мозаїка. Гарно і правдиво. (З "віками" мені теж не все ясно).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:33:25 ]
Дякую, пані Любо. Віка - закривачки-вікна)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 20:55:05 ]
Зірунь,
Мелодійність - чудова.
1 строфа - бездоганно...
2 строфа -"в загрублих долонях " - мені не дуже - це ж не сільська жінка - але напевно я не ухопив суті за хвоста...
З строфа - з Образами якось дещо туманно... - це про бомжів? чи...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:36:26 ]
Привіт, Юрцю :)
Дякую, що завітав. Дещо пояснила під питаннями Гренуіль.
Долоні можуть бути зашкарублими від важкої фізичної праці і у місті - у нас ще не так все роботизовано, я у вас там)). По-друге, це не жінка, а чоловік )
А третя строфа - здогадайся, хто хоче і як хоче)))
Щиро і теж з теплом,
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:39:52 ]
Увесь час, Зоряно, нитка ваших творінь трагізмом обривається... В перших двох випадках мягко, а в третьому... варто б тих чортів таки було приструнити :)

Гарно описано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:45:55 ]
Ну чому ж увесь час, хоча признаю за собою цей грішок)).
Дякую, пане Василю, за відвідини :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 09:32:08 ]
Привіт! Зачепив вірш правдивістю. Ось він - мурашник з настроями сучасного міста, але й, на жаль, взагалі міжлюдських стосунків. Ламаймо його любовю, щоб самим не стати мурахами!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:47:02 ]
Привіт! :)
Дякую, пане Мироне, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-02 10:57:06 ]
додам пару власних копійок (скільки знайшов у кишені коменту)! 1. саме віка: бо задумані для зовнішнього світла, а як не пускають його, то...
2. не часто стрічаю рядки, де є явний рух, що тягне читача зо своею швидкістю строфами, текстом; тут такий дуже приємний випадок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-03 10:47:32 ]
Дякую, пане Юрію.
:)