ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксанка Крьока (1994) / Вірші

 ***

Я вірю в янголів – вони існують.
Я знаю: янголи… вони рятують.
Вони єдині вірять в каяття,
Прощають щиро за гріхи життя.

Вони не бачать заздрість в перемогах.
Вони тремтять у відчаю й тривогах.
Вони тяжких гріхів – одна покута,
Вони – відчутний мед в гіркій отруті.

Я вірю в янголів – вони існують.
Я знаю: янголи… завжди рятують.
Життя без них коротше за хвилину,
І світ такий – це шиз маленької людини.

2010р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-02 11:10:13
Переглядів сторінки твору 2232
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.735 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.575 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.03.19 22:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-09 11:43:27 ]
Дозвольте мені поцікавитись, чому Ви зменшили своє ім'я? У такому варіанті воно теж гарне, але, якщо замислитись, то складається таке враження, що існує якась несерйозність якщо не у ставленні до життя, то до якихсь її фрагментів.

"І світ такий – це шиз маленької людини".
Заява досить серйозна. Ми ж усі знаємо чи припускаємо, чи віримо в те (кожен це вирішує особисто), ким створено людину і за чиєю подобою.
Якщо Ви з повною серйозністю притримуєтесь своєї думки на рівні ортодоксальності, то, мабуть, не всі її поділяють.
Може, не варто, торкатись подібної тематики?

З вітаннями з приводу та щасливої нагоди надходження, як і минучості, усіх свят цього місяця
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 13:59:00 ]
Мене дуже мало людей називає Оксаною, тому так зручніше. А з приводу несерйозності: цікавіше відноситися до життя, як до гри, де головне не перемога, а участь, бо коли ти не прагнеш до перемоги - є більше шансів її здобути, і падати не так боляче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-09 14:12:14 ]
Ви прийшли у Світ Поезії, філія якого створена, напевне, не для бла-бла-бла. Це - майстерні, де ми вчимось, експонуємо, являємо свої твори і наміри.
Це не виключає гумору, іронії та самоіронії. Деяка кількість авторів розцінює цей сайт як сходинку, якою вона підніметься до нових висот.
Хоча я і сам не проти бла-бла-бла, але це саме "бла-бла-бла" повинно бути красивим.
Або і я тут зафіксувався помилково.
Інтернет буквально завалений віршами усілякої поетичної висоти, а його сайти мають різну творчу чи прагматичну направленість і аудиторію.
Я не хотів читати Вам якоїсь моралі, бо і сам полюбляю "ги-ги" та "га-га".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-09 14:33:52 ]
До речі, ось посилання:
http://maysterni.com/publication.php?id=55753

Передивіться, будь-ласка, і свою презентацію.
В ній теж про людей.
Я не закликаю Вас до якогось опортунізму, але...

Ваш час надалі не відніматиму.
З повагою (і до нього),
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 17:52:04 ]
Я перечитала це посилання, і можу сказати, що цей вірш не є образою для поняття "людина". А те, що я назвала людину маленькою - цілком виправдано, бо всі ми маленькі відносно чогось( суспільства, Бога).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-09 18:07:19 ]
По відношенню до Всесвіту і наша планета - це піщина. Я ще не забув математичні ази - такі як пропорції.
Але Ваш умовивід мене непокоїть.
Звичайнісінький Ленін - але і він вважався (а зараз, коли нема кому підняти народ з вилами проти сучасного панства, апетити якого не порівняти з апетитами панства минулого) людиною - і досить великою. А ми читаємо у Вашому творі не про нього...
І як можуть існувати поряд у одному творі такі поняття як "людина", "янголи" - і "шиза"?
"Каяття" - "життя" - це погана і вживана-перевживана рима.
А рими, які належать до однакових частин мови - Ви вже самі знаєте, що. Так - це фрагмент римованого тексту.