ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (беговое)
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-28 17:10:23
Переглядів сторінки твору 7164
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 15:39:18 ]
В мае устанавливаются плюсовые температуры.
Орбита солнечного оленя остается прежней, но положение Земли несколько иным. Угол наклона земной оси к орбитальной плоскости определяет смену времен года, а географическая широта - климат.
В декабре солнце едва-едва поднимается над горизонтом. Его не видно даже с первых этажей городских сооружений. По сути, полярная ночь. Якутия занимает огромную территорию.
Неужели моему ЛГ не угнаться за солнечным оленем?
Он находится практически на уровне горизонта, а для жителей более северных широт он - за его пределами.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 15:35:42 ]
Я коли Олексія Третього читаю, яу Юля Шешуряк, Пушкіна згадую. Щось є - чи то у мелодиці, чи у настрої, чи у образах. Я давно тут не була - бачу Ви, Олексію, змінили і місце проживання, і місце праці. Все далі і далі від нас. Добре, що між рогами оленів всесвітня павутинка собі гніздо звила - Ви з ноутбуком, верхи на чотириногому другові пишете вірші і таким чином даруєте нам радість спілкування із Вами.
:о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 15:56:57 ]
Я уже восьмой год как пересек Уральский хребет.
Питер и подавно остался за ним.
Работа та же - поденщина. Были кровельные работы, женская баня, театр, котельные установки. Выручает рикша. Через недельку сменю ее на нарты. Как раз насобирал на одного оленя. Он стоит не дороже овчарки, а уж о кошачьих и говорить не приходится.
Кот дороже оленя... Да это смеху подобно. Однако...
В библиотеке поддежуриваю, яхт-клуб караулю, банк бросил - и зря. Мне теперь кредит не дает ни один из 2-х десятков банков Якутска. Оказывается, мою фамилию "забили" в дата-бэйз. Мне так и говорят: "извините, но у нас есть дата-бэйз". А мне 10 оленей нужно и несколько тысяч "гринов". Вот как.
Чего-чего, а Интернета у нас валом, но там, где он есть. А где нет - его валом, соответственно, нет.
В одиннадцать вечера почему-то выключают свет.
Часок - и включат опять.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 22:18:37 ]
Чим більше читаю Ваші твори, тим більше вони мене заворожують. Після відомих російських класиків це - свіжа течія в позії. Як легко йде слово, як глибоко воно проникає... Я рада, що потрапила на цей сайт, рада, що приділили мені увагу. Прошу пробачення, що не відгукнулася. Все нормально. Я відчуваю, що це саме те, що шукала. Пишу давно, а вчитися писати почала недавно, і мені потрібні люди, які могли б прокоментувати, порадити (критики не боюся, якою б вона не була). От тільки маю деяку проблему в орієнтуванні: мені ще складно зрозуміти, де і яким чином можу перетнутися коментарями чи просто поспілкуватися. Все для мене нове, почуваю себе, як в лабіринті. Отож і відмовчуюся. Та й дещо оторопіла від високоерудованої та фахової аудиторії. Дякую за підтримку, а то я вже засумнівалася, чи когось зацікавлять мої твори і чи варто їх взагалі виставляти на суд творчого люду. Не бачу ніякої реакції ні з боку читачів, ні "Майстерень".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-30 09:11:59 ]
Спасибон.
Возможно, это так. Удачно подобранным метафорам и аллегориям неплохо сопутствует 4-х стопный ямб, которым я вдруг заговорил, совершенно забыв о том, что им писал, например, Пушкин, на что мне было тонко указано.

Возможно, Редакция еще не видела Ваших стихотворений или они не очень приметны на фоне остальных. А, может быть, существует иная причина. Но за пределами редакторского помещения где-то есть внештатные редакторы, но те не очень-то балуют своим присутствием.
К сожалению, не имею возможности продолжить комментарий. Вечереет, а мне нужно кое-что успеть. Еще часок - и будет полнейшая тьма.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 22:20:53 ]
Цікаві вірші, як захопливий багатосерійний фільм. Нехай "Далі буде..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 12:14:24 ]
Спасибон. Я сейчас работаю над архивами, ибо на винчестере моего наколенного ПК дискового пространства почти что не осталось. И я вынужден уничтожить все фотографии ради освобождения места.
Удач-дач-дач.